Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Формування соціокультурної компетенції в процесі викладання німецької мови

0

Проблема над якою працює вчитель
Створення умов для формування ключових компетентностей
учнів на уроках німецької мови

Інноваційні форми роботи та технології, що використовуються
• технологія інтерактивного навчання
• технологія особистісно орієнтованого навчання
• проектна технологія
• ігрові технології навчання
• технологія проблемного навчання
• технологія інтенсифікації навчання за методикою В. Шаталова, О.Чoботаря.
Педагогічний портрет вчителя.
Бажаєте познайомитися з цікавою, неординарною людиною, педагогом? Запрошуємо Вас до учителя німецької мови НВК «Гармонія» Ленінського району м. Донецька Бабцевої Ніни Вадимівни!
Це справжній майстер педагогічної праці, досвідчений, творчо працюючий вчитель, який досконало володіє інноваційними технологіями організації навчально-виховного процесу та прищеплює своїм учням інтерес до вивчення німецької мови. Ніна Вадимівна успішно реалізує освітньо-розвивальний потенціал іноземної мови. Загальна атмосфера її уроків сприяє самовираженню учнів, розвитку їх мислення, почуттів та особистого досвіду. Вміло, системно і послідовно формує в учнів комунікативну, пізнавальну, соціокультурну, соціолінгвістичну, самоосвітню компетентності, використовує для цього наочність, аудіовізуальні засобі, цікавий автентичний матеріал. Кожен урок це маленьке свято учнів та вчителя. Учитель підтримує зацікавленість учнів німецькою мовою різноманітною позакласною роботою. В школі працює гурток німецької мови « Alles Gute“ . Гурток має високу популярність серед багатьох учнів школи. Ніна Вадимівна має власний досвід активізації дитячої творчості. Її учнів ви можете завжди зустріти на олімпіадах з німецької мови та конкурсах. А скільки її вихованців обрали шлях педагога німецької мови ! Бабцева Н.В. відкрита, щира людина має вагомі результати в методичній роботі, вчитель- наставник, завжди підтримує колег школи, району, області. На особливу увагу заслуговує системність планування та організації самоосвітньої діяльності. Ви можете отримати будь яку інформацію з методики організації НВП, з питання «як стати успішним педагогом ?». Про педагогічну діяльність цього педагога ви маєте можливість дізнатися, переглянувши сторінки науково - методичного журналу «Німецька мова в школі».
Бабцева Н.В., учитель-методист,
НВК „Гармонія”, м.Донецьк

Формування соціокультурної компетенції в процесі викладання німецької мови
Основний зміст освітньої галузі «Іноземна мова» будується на трьох стратегічних лініях, для накреслення яких був узагальнений сучасний вітчизняний і зарубіжний досвід методики навчання іноземних мов. Вчені ретельно проаналізували стандарти і програми з іноземних мов для шкіл Австрії, Великобританії, Іспанії, Німеччини, США, Франції, Росії, взяли участь у міжнародних семінарах і конференціях з цих питань, що проводилися Радою Європи і Британською Радою. У результаті цієї роботи були визначені три змістові лінії. Перша – мовленнєва компетенція, тобто мовленнєві вміння, друга – мовна компетенція, тобто мовні знання і мовленнєві навички; третя – соціокультурна компетенція, тобто лінгвокраїнознавчі та країнознавчі знання. Усі три види компетенції входять до складу комунікативної компетенції.
Провідною лінією слід вважати мовленнєві вміння, мовні знання, мовленнєві навички, але формування комунікативної компетенції нерозривно пов’язане з соціокультурними, країнознавчими знаннями. Таким чином, предметом вивчення іноземної мови (ІМ) є не лише ІМ як система, але й мовленнєва діяльність, точніше, мовленнєва взаємодія на цій мові, культура народу-носія мови, а також певні мовні, лінгвокраїнознавчі та суто країнознавчі знання. Основне можна представити у вигляді схеми.

Учня сучасної школи необхідно підготувати до толерантного сприйняття виявів чужої культури, до розуміння умовностей національних стереотипів і забобонів, визначення рівноправності культур, існування загальнолюдських цінностей.
Характерні риси суспільства та його культури, як правило пов’язані:
- з умовами життя;
- з повсякденним життям (їжа, напої, особливості поведінки за столом, звички, традиції, спорт, засоби зв’язку тощо);
- з цінностями, ідеалами та поведінкою (національна культура, національна самобутність, політика, мистецтво, гумор тощо);
- з правилами хорошого тону (пунктуальність, одяг, подарунки);
- з ритуальною поведінкою (поведінка в спектаклях, балах, дискотеках тощо) та з багатьма іншими сучасними процесами, що відбуваються в світі.
Зміст соціокультурного компонента можна розподілити так:

Засоби Національна Національні
соціокому- ментальність здобуття
нікації

сукупність прийомів спосіб мислення пред- наука, мистецтво,
і засобів усної та ставників іншої культури, історія релігії
письмової передачі який визначає їхню поведін- тощо
інформації ку і очікування подібного
від співрозмовників

Лінгвокраїнознавчі та країнознавчі знання, здобуті на уроках німецької мови або іншої іноземної мови, сприяють формуванню у свідомості учнів поняття про нові явища, процеси, предмети що не знаходять аналогії ні в рідної культурі, ні в рідній мові.
Оптимальне використовування краєзнавства на уроці – це важливо джерело стимулювання інтересу учнів до вивчення німецької мови (у нашому навчальному закладі ми вивчаємо її як другу іноземну мову).
Досвід роботи підтверджує, що цікавий краєзнавчий матеріал сприяє залученню під час іншомовної комунікації особистісного досвіду учнів, дозволяє їм орієнтуватися в розмові на ті факти та відомості, із якими вони стикаються в повсякденному житті в умовах існування в рідній для нас культурі.
У зв’язку з розвитком та зміною освітньої системи, нових методик починається і перебудова в навчанні німецької мови. Вона полягає, насамперед, у великій увазі до дітей, у прагненні розвивати в них мотивацію до володіння німецькою мовою. Тому ми спонукаємо учнів до самостійного пошуку цікавих матеріалів країнознавчого і лінгвокраїнознавчого характеру, організуємо на уроках роботу з газетами, журналами, які друкуються в Німеччині і які ми отримуємо завдяки зв’язку з посольством України в Німеччині, а також використовуємо відео- і аудіоматеріали «Hallo aus Berlin», «Alles Gute», «Anna, Oskar und der Hund», (DVD), інтернет-ресурс для самоосвітній діяльності.
Як стверджують вчені-лінгводидакти, щоб бути цікавим співрозмовником, необхідно розуміти і свою національну культуру, тому що у міжособистісному діалозі важливу роль відіграє обмін інформацією про свою культуру, традиції, звичаї, звичаї народу країни та свого краю. Під час уроку використовуємо такі групи краєзнавчих даних: історичні, географічні, економічні. У процесі навчання німецької мови на середньому етапі звертаємо увагу на матеріал географічного змісту, тобто природу, культурні пам’ятки, зовнішній вигляд населеного пункту, де ми мешкаємо. Матеріали, що пов’язані з історією, соціумом застосовуємо, переважно, на старшому ступені (9-11 кл.) навчання.
Під час вибору матеріалу країнознавчого характеру слід враховувати, перш за все, зацікавленість учнів у матеріалі, достовірність матеріалу, наявність повної інформації про цей матеріал, соціальна цінність матеріалу, програмний зміст теми яка вивчається.
Під час навчання німецької культури необхідно звертати увагу на знання національних реалій німецького народу. Наприклад: при вивчені теми «Deutschland. Land und Leute» (під. С. Сотнікова «Hallo, Freunde»-10 кл. (6), - 2011. -134с.) учні знайомляться з правилами привітань в Німеччині: текст «Tsch?ssikowski» допомагає учням краще розуміти мовленнєву поведінку підлітків країни, мову якої вони вивчають.
Сформувати в учнів соціокультурну компетенцію без використання автентичних матеріалів неможливо. Тому треба створити в кабінеті німецької філології арсенал аудіо-відео касет, які містять типові мовленнєві формули спілкування підлітків, дорослих Німеччини. Як було сказано раніше, це – «Hallo aus Berlin», «Alles Gute», «Deutsch im Spiel», методичний посібник «Ping-Pong», «Деловая поездка в Германию» тощо. Спочатку учні слухають діалоги в автентичному аудіозапису (відеозапису), потім виконують різні завдання до тексту, наприклад:
- доповніть фрази з діалогу;
- повторити шаблони, кліше автентичного діалогу;
- заповнити таблиці інформаційними даними про об’єкт, персону, факт;
- відповісти на запитання до тексту;
- розіграти ситуацію автентичного тексту, діалогу;
- зв’язати частини речення тощо.
Dialog 1 до теми «Знайомство» (5 кл)
Karin: Woher kommst du?
Silvia: Aus Venedig.
Karin: Wo liegt denn das?
Silvia: In Italien. Und du?
Karin: Aus Berlin, Deutschland.

Dialog 2
Frau K?rner: Hallo, Udo!
Udo: Guten Morgen, Frau K?rner!
Frau K?rner: Wie geht’s?
Udo: Gut, danke. Und Ihnen?
Frau K?rner: Auch gut, danke!
Спочатку учні слухають діалоги, потім з окремих фраз, поданих на картці, записують діалоги так, як вони звучали. Знову слухають і перевіряють чи правильно зробили запис. Потім презентують діалоги в парах.
Dialog до теми «Eink?ufe» (9кл)
Виконується учнями у такому же режимі: Benno geht einkaufen.
Verk?uferin: Guten Tag! Kann ich Ihnen helfen?
Benno: Bitte. Ich suche einen Pullover.
V.: Ihre Gro?e, bitte.
B.: 36.
V.: Welche Farbe soll es sein?
B.: Ich mag helle Farben.
V.: Hier, bitte, ein wei?er Pullover. Sie k?nnen ihn anprobieren.
B.: Ja, der sitzt gut. Ich nehme ihr. Was kostet er?
V.: 15 Euro.
B.: Bitte, hier ist das Geld.
V.: Danke. Kommen Sie wieder! Auf Wiedersehen!
B.: Auf Wiedersehen!
Наведені діалоги містять моделі автентичного мовлення, прийняті в Німеччині. У діалогічному мовленні широко вживаються шаблони, кліше. Діалогу властива неповнота, синтаксична неразгорнутість реплік.
На уроках та на позакласних годинах учні знайомляться з невербальною поведінкою представників країни, мова якої вивчається. Звукова мова поповнюється мовою тіла: мімікою обличчя, жестами, рухами інших частин тіла. Міміка і жести підсилюють інформацію, а іноді створюють певний контекст.
Вибір дистанції спілкування визначається соціальним статусом, віком, характером партнерів, їх національно-етнічними ознаками. Поза є символом, що поділений комунікативним смислом і виявляє не лише внутрішній стан людини, її манери, але її ставлення до співрозмовника.
Таким чином, невербальні засоби є компонентом процесу спілкування, які створюють особливу атмосферу й добре узгоджуються з вербальним світом. Іноді порушення стандартів культурної поведінки, етичних та естетичних норм засобів комунікативної взаємодії призводить до непорозумінь і конфліктів. Учні з інтересом пізнають типові жести німців, наприклад: «Fingerkuss», «Handkopf», «Lange Nase», «Kreiszeichen», «Gestreckte Daumen» тощо. Ці та інші невербальні компоненти можуть бути застосовані в навчальному процесі.
Лінгвокраїнознавчі та країнознавчі знання на базовому рівні можуть бути обмежені такими відомостями:
- про державний устрій, географію, економіку, історію та культуру Німеччини;
- про навчальні заклади дитячі та юнацькі організації;
- про свята та звичаї Німеччини;
- про особливості організації побуту;
- назвами окремих дитячих ігор;
- про окремі особливості мовленнєвої і не мовленнєвої поведінки;
- про фонову лексику;
- про еквівалентну і без еквівалентну лексику та її переклад рідною мовою;
- про шляхи перекладу реалій рідної мови на іноземну і навпаки.

Багаторічний досвід роботи, спілкування з колегами з цієї проблеми дозволяють зробити висновок, що правильно підібраний та застосований в навчальному процесі матеріал країнознавчого, соціокультурного характеру суттєво підвищує мотивацію учнів до вивчення німецької мови, робить НВП більш цікавим, емоційним, допомагає уникненню непорозумінь в діалозі культур, розвиває не лише світогляд школярів, але й світовідчуття.
Таким чином ми можемо формувати соціокультурну компетенцію учнів. Наостанок варто зазначити, в кожному конкретному випадку слово залишається за вчителем, який є творцем свого уроку.
Рекомендована література:
1. Державний освітній стандарт з іноземної мови (загальна середня освіта V-IX класи). – К.: 2013.
2. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов. 2-12 класи, 5-12 класи (друга іноземна мова). – К.:, 2005
3. Регіональна програма впровадження компетентісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес. – Донецьк., ТУОН, ДОЛППО, 2004.
4. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. – Вид. 2-е, випр. і перераб. під кер. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002.
5. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. – К.: Ленвіт, 2003.
6. Новік Л.П. Соціокультурний компонент навчання іноземних мов // Німецька мова в школі. – 2010. – №9.
7. Н.Ф. Бориско. Бизнес-курс немецкого языка. – К.: ООО «Логос» ЗАО «Славянский Дом Книги», 2002.
8. матеріали науково-методичного журнала «Німецька мова в школі», 2010, 2011.
9. Ludmila Burjk. Ein St?ckchen Deutschland. Sitten, Br?che und Gewohnheiten. – Bonn, 2002.

Бабцева Н.В., НВК «Гармония», м.Донецьк
Winterfeste in Deutschland.
Ziele der Stunde:
1. Praktische Ziele:
- Wortschatz zum Thema erlernen und aktivieren.
- Dialogische und monologische Rede trainieren, Fragen beantworten und stellen.
- Fertigkeiten des Lesens und H?rverstehen vervollkommen und auf Grund der gelesenen und gesehenen Texte verschiedene Aufgaben machen.
2. Bildungsziele:
- Kenntnisse von Festen und Traditionen Deutschlands erweitern.
3. Entwicklungsziele:
- Logisches Denken, Aufmerksamkeit, kreatives Denken und
Ged?chtnis entwickeln.
4. Erziehungsziele:
- Interesse an die deutsche Sprache, an deutsche Traditionen hervorrufen.
- Toleranz und Respekt zueinander erziehen.
Lehr- und Hilfsmittel:
1. Lehrbuch: N. Bassai: Deutsch 7. Klasse; W?rterb?cher.
2. Karten mit Aufgaben, die Wandzeitung „Weihnachten“, Bilder, Tabellen
3. Lied „O Tannenbaum“.
4. Multimedia-Projektor, Bildschirm, Film „Feste und Traditionen in Deutschland“.
Methodik: Spontanrede, Phonetik, Paararbeit, Gruppenarbeit, Abfragen, „5“W-Methode, Assoziogramm, фішки для оцінювання (за кожну правильну відповідь учень отримує фішку).

Stundenverlauf
I. Beginn der Stunde
1.1. Begr??ung. Guten Tag, liebe Kinder! Ich bin sehr froh euch zu sehen. Wie geht es dir? Und dir? Wollen wir diesen sch?nen Morgen begr??en.
Die Lehrerin:
Guten Morgen! Ruft die Sonne.
Guten Morgen! Ruft der Wind.
Guten Morgen! Ruft der Vogel.
Guten Morgen! Ruft das Kind (учні повторюють риму, роблять рухи).
1.2. Zielorientierung. Motivation. Seht euch bitte diese Bilder an. Was meint ihr? Wor?ber werden wir heute sprechen? (на дошці малюнки свят у взимку). Richtig. Wir werden heute ?ber Winterfeste in Deutschland, besonders ?ber Weihnachten, sprechen. Das Thema der Stunde hei?t „Winter. Winterfeste und Traditionen in Deutschland“. Wir werden heute: 1. Lexik, Grammatik (unbestimmtes Pronomen „man“) wiederholen. 2. Lesen und sprechen. 3. H?ren, gucken, diskutieren. 4. Im Dialog sprechen. 5. Gl?ckwunschkarten schreiben.
1.3. Bevor wir weiter gehen, ?ben wir unsere Aussprache. (Reim „Winter kommt“).
Winter kommt! Winter kommt!
Flocken fallen nieder.
Es ist kalt. Es ist kalt.
Wei? ist alles wieder.
Falle, falle, wei?e Schnee!
kalter Schnee, kalter Schnee!
Eine Eisbahn wird der See,
und wir freuen uns alle!
II. Hauptteil der Stunde.
2.1. Sprechen (Abfragen+Paararbeit). Spontanrede.
- Gef?llt dir heutiges Wetter?
- Wie ist die Natur im Winter?
- Warum lieben die Kinder diese Jahreszeit? (учні відповідають на запитання на рівні фрази).
2.2. Arbeitet paarweise (картки для парної роботи).
Frage deinen Freund:
1) Ist der Winter schon da?
2) Wie ist das Wetter im Winter?
3) Wen siehst du auf dem Bild?
4) Was machen die Kinder?
2.3.
1. Lehrerin: Also, alle lieben den Winter. Der Winter ist nicht nur die sch?nste Jahreszeit. Im Winter gibt es viele interessante, „s??e“ Feste, sch?ne Traditionen. Welche Assoziationen habt ihr beim Begriff „Winterfeste und Traditionen“ in Deutschland? (учні створюють таблицю самостійно у групах).
Lehrerin: Prima. Jetzt ist die Tabelle fertig (на дошці).

Winterfeste und Traditionen in Deutschland
Advent
man feiert
man schm?ckt
man b?ckt
man schenkt Ende November bis Weihnachten
Nikolaustag am 6. Dezember
Weihnachten am 31. Dezember
Silvester am 6. Januar
3 Heilige K?nige am 25-26. Dezember

2. Ketten?bung.
Lehrerin: Bildet die S?tze, gebraucht dabei Pronomen „man“ (z.B. Advent feiert man in Deutschland Ende November bis Weihnachten). (учні складають речення, повторюють використання неозначеного займенника «man» ти порядкові числівники у Dat.).

3. Was ist f?r das Fest „Die Heiligen Drei K?nige“ traditionell? (Kontrolle der Hausaufgabe)
a) Nennt bitte Symbole dieses Festes. Учні: der Stern, die Papierkrone, das Geld, das Dreik?nigslied, das Weihnachtslied, S??igkeiten.
b) Wie hei?en die Heiligen 3 K?nige? Was machen die Kinder an diesem Tag? Gef?llt euch dieses Fest? Wie findet ihr dieses Fest? (учні відповідають на запитання, висловлюють власну думку).
c) Lest das Gedicht vor! (Seite 133)
(учні виразно читають вірш)
4. Arbeit am neuen Wortschatz.
4.1. H?rbereitung auf H?rverstehen.
Wir sprechen jetzt ?ber das sch?nste Fest „Weihnachten“. Bevor wir uns einen Mediafilm ansehen, lernen wir neue W?rter (der Weihnachtsschmuck, traditionell, die Speise (n), die Gans (..e), der Lebkuchen, Karpfen, der Weihnachtsbaum, der Weihnachtsmann, der Weihnachtsmarkt, die Weihnachtspyramide, der Nu?knacker, der Weihnachtskranz, der Adventskranz anz?nden, die Kerze (n)). (учні повторюють слова з карток, складають речення).
4.2. Seht euch den Mediafilm an, h?rt zu, und beantworten Fragen. (учні працюють з учителем. Кожен кадр коментується, діти відповідають на запитання до кадру).
4.3. „Der Wunschzettel“ (читання діалогу у парах).
- Was w?nschst du dir zu Weinachten, Petra? – fragt Peter.
- Also: einen Schlitten, eine Gitarre, ein Fahrrad und ein Radio.
- So viel? Und ich? Ich habe auch keinen Schlitten, keine Gitarre, kein Fahrrad und kein Radio.
- Peter, ich habe eine Idee. Ich w?nsche mir einen Schlitten und eine Barbipuppe, und du w?nschst dir ein Fahrrad und vielleicht eine Gitarre. Und ein Radio f?r beide zusammen.
Lehrerin: Und was m?chtest du schreiben? Was m?chtest du zu Weinachten bekommen? (діти висловлюють власне бажання: Kettenspiel. Робота в групах).
5. Lest und erg?nzt den Text mit W?rtern aus dem Kasten.
Oktober, stressig, findet, Fest, Weihnachtsbaum, Kirche, Geschenke, Tisch, freuen
Weihnachten ist ein beliebtes___________________ in Deutschland. Viele Menschen warten auf dieses Fest und bereiten sich gr?ndlich vor. Schon Ende____________________ schm?ckt man Gesch?fte mit Tannenbaumzweigen und – schmuck. Und im November und im Dezember sucht man____________________f?r Freunde und Verwandte. Man gibt viel Geld f?r Geschenke aus, aber nicht immer _____________________ man etwas Passendes. Manche meinen, das dieses Fest und die Vorbereitungen __________________ sind.
Aber den Heiligabend m?gen fast alle. Die Kinder _______________________ sich auf die Bescherung. Am Abend gehen sehr viele Familien in die____________________, auch wenn sie sich sonst f?r Religion nicht so sehr interessieren. Und dann sitzt die Familie am festlich gedeckten___________________, man isst leckere Speisen und singt Weihnachtslieder. Und die Kinder packen gerne ihre Geschenke, die unter dem________________________ liegen.

5.1. 5W-Vollendet die Tabelle (учні створюють таблицю у зошитах)
Wer Was Wann Wo/Wohin Warum
Die Deutschen Weihnachten am 25-26 Dezember in Deutschland
in den Familien Es ist sehr lustig, interessant
Der Weihnachtsmann Geschenke zu Weihnachten unter dem Tannenbaum Die Kinder lieben Bescherung

Lehrerin: Mit Hilfe dieser Tabelle k?nnt ihr kurz ?ber Weihnachten erz?hlen.
6. Also was geh?rt zum Thema „Weihnachten“ nicht? Wer findet am schnellsten? (робота з картками).
Geschenke, die Kirche, der Advent, die Schule, die Familie, das Geb?ck, die Vorweihnachtzeit, der Nikolaustag, der Adventskranz, der Abend, der Baumschmuck, die Kerze, der Weihnachtsmann, die Tanne, die Schuhe, der Weihnachtsmarkt, der Brauch, das Feuerwerk, der Ball, die Rakete, die Girlande, das Weihnachtsessen, die Arbeit, der Feiertag, der Sekt, die Ferien, das Weihnachtslied, die Karte, das Weihnachtsgeb?ck, der Wunschzettel, Karpfen, der Weihnachtsstollen, der Zander.
6.1. Da unsere Winterfeste bald auch kommen, wollen wir einander und unseren G?sten gratulieren und ihnen Gl?ckwunschkarten schenken. (учні вітають гостей та один одного вітальними листівками, які вони зробили самостійно).

III. Schlussteil der Stunde.
3.1. Liebe Kinder, gef?llt euch heutige Arbeit? War es in der Stunde interessant? Habt ihr viel Neues erfahren? Ich schlage euch vor, das Weihnachtslied zu singen und unseren Weihnachtsbaum zu schm?cken (учні співають пісню „O Tannenbaum“ та прикрашають ялинку словами з теми).
3.2. Hausaufgaben: Text lesen, nacherz?hlen: п.4.6., картка з п. 4.4. та таблиця в зошитах.
3.3. Bewerten von Sch?lern: Z?hlt eure Punkte. Wie viele Punke hast du? Und du? Das sind eure Noten.
Danke sch?n f?r eure Arbeit, Kinder! Die Stunde ist zu Ende. Ich gratuliere allen zu Winterfesten und w?nsche allen Gl?ck und Gesundheit. Auf Wiedersehen.

Автор: 

Бабцева Ніна Вадимівна, учитель німецької мови, Донецький навчально - виховний комплекс "Гармонія"

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...