Від партнерів


Реклама


загрузка...

Обмежити пошук фільтруванням:


Поет, прозаїк та критик-літературознавець Мирослав Ірчан

Написав 5 п'єс, повісті та велику кількість оповідань. Юрій Смолич завжди виступав першим рецензентом Ірчанових драм тоді, коли письменник був ще в Канаді, і пізніше, коли вже жив на території Радянської України. Прозові твори й поезії Ірчана друкувалися в різних журналах і альманахах "Всесвіт", "Західна Україна", "Зоря", "Нова громада", "Семафор у майбутнє", "Червоний шлях". Збірку новел "Сміх Нірвани", видану у Львові в 1918 році, підписав ще своїм справжнім прізвищем Андрій Баб'юк.



Актуальні проблеми національного внутрішнього світу в романі Ліни Костенко "Берестечко"

В історичному романі зображено найтрагічніші часи для українців. червень 1651 року − після зимової перемоги загону Івана Богуна над поляками у місті Вінниці, козацькі загони під проводом Богдана Хмельницького ведуть організовану боротьбу за власну державу з польсько-литовськими військами. 18−30 червня 1651 року − битва під Берестечком − чорна пляма в нашій історії, поразка від польського війська, підступна зрада та полон козацького гетьмана татарським ханом, а 25 липня 1651 року розорили Київ литовські загони князя Радзівіла.



Дитяча література другої половини ХХ століття

Українська література багата на дитячих письменників. Ось деякі з них:
Наталя Забіла
Віктор Близнець – український дитячий письменник
Роман Завадович – талановитий дитячий поет і прозаїк
Всеволод Нестайко
Дмитро Білоус



"Марія з полином у кінці століття". Постчорнобильське майбутнє у творі Володимира Яворівського

Епоха перебудови в Україні була позначена небезпечним вибухом Чорнобильської АЕС. Відразу ж вибухнула й затиснута у лещата соцреалізму українська література. Зрозуміло, більшість письменників зреагували на трагедію і змальовували драматичні дні аварії, подвиги пожежників, головотяпство чиновників. Їхні творіння сприймалися гостро. Але справжньою сенсацією став роман "Марія з полином наприкінці століття". Його автор Володимир Яворівський зазирнув глибше − у постчорнобильське майбутнє



Засновник нової державницької школи України В’ячеслав Липинський

Народився В'ячеслав Казимирович Липинський 5 квітня 1882 року в селі Затурці Володимирського повіту Волинської губернії (тепер Локачівський район Волинської області) в шляхетській родині. Його батько, Казимир Липинський − поміщик середньої руки, володів невеликим родовим маєтком, що дістався у спадщину від предків. Дитячі роки хлопчика минули у рідному селі, серед чудової поліської природи.



Поет, філолог, лінгвіст Агатангел Кримський

А. Кримський − автор численних праць з історії та культури арабських країн, Ірану, Туреччини та ін., семітології, історії, ісламу ("Історія мусульманства", 1904−12 "Історія арабів і арабської літератури", 1911−12 "Історія Персії та її письменства", 1923 "Історія Туреччини та її письменства", 4 тт., 1924-27).



Письменниця Марія Футор

Залишатись собою – то, певно, і є крапкою відліку на самому початку життя, на котру хотілося б обіпертися. Але кожній людині завжди хотілося хоч трохи бути схожою на когось. Марія Фуштор не виняток. Ще з перших років навчання вона захопилась читанням книжок. Облюбувала новели В. Стефаника, багато разів перечитувала Лесю Українку, Т. Шевченка, а також любила читати С.Єсеніна, О. Пушкіна, Л. Толстого. переживаючи з шевченковими героями, вона пізнавала світ їх очима. Їх долі ставали її, їх жалі – її жалями.



Співець козацької вольниці Чайковський Андрій Якович

Народився майбутній співець козацької вольниці 15 травня1857 р.у містечку Самборі, в українській родині дрібних урядовців, вихідців з т.зв. ходачкової шляхти (бо ходила в постолах-ходаках, на відміну од заможних селян). З цього середовища вийшли славетний гетьман Сагайдачний, лицарі-запорожці Марко і Степан Жмайли-Кульчицькі. Добре пізнавши житейський світ тієї суспільної верстви Галичини, цей непересічний майстер пера виведе й оспіває її на сторінках власних творів...



Фоpмування читацького сеpедовища засобами укpаїнської літеpатуpи

Без сумніву, гpамота й техніка читання (навички читання) стимулюють читання і формують читацьке середовище, та без інтелектуальної і духовної споживи для pозуму й душі у вигляді літеpатуpи, читачівство занепадає.



Коломийська остання гостина Івана Франка

У 1911−1912 роках Іван Франко виїздив до різних міст Галичини (особливо до тих, де він бував раніше) для того, аби прочитати свого "Мойсея". У містах створювали комітети, які організовували ці зустрічі та висилали запрошення авторові славетної поеми. У Коломиї такий комітет очолив професор української гімназії Леонтій Кузьма.

Отримати сертифікат

Користувацький вхід

Цікаво


загрузка...