Від партнерів


Реклама


загрузка...

Обмежити пошук фільтруванням:


Ех, макітра. Народне оповідання Подніпров’я

0
Поблагословив батько небагатий обід, і всі потяглися ложками до макітри.



Дужий хлопець. Народне оповідання Полтавщини

0
Було це дуже давно, ще за часів цариці Єлизавети. Козацький осавул Семен Родзянко, який був родом з Миргорода, служив у царському війську.



Доля. Народне оповідання Подніпров’я

0
Люди розповідали, що в одному селі народилася дівчинка Марія, а в сусідньому селі — хлопчик Іванко.



«Добровільне» переселення. Народне оповідання Бойківщини

0
Тут зафіксовано те, що сказали двоє мешканців села Спас. Обидва учасники війни, обидва інваліди.



Добрий німець. Народне оповідання Подніпров’я

0
Йшла війна. Німці відступали. До нас прийшов німець на квартиру.



ДОБРЕ НАМ НЕ БУЛО НІКОЛИ. Народне оповідання Бойківщини

0
Я від малого був національно свідомий хлопчина, бо був близько коло читальні «Просвіти»...



Добра вода. Народне оповідання Поділля

0
У часи застою партійними керівниками владними структурами спільно з
міліцією практикувались...



Дідо Іван Кравчук. Народне оповідання Бойківщини

0
Був у нас у Липовиці дідо Кравчук Іван. Як умирав, то було йому сто років без півтора року.



Дід Курере. Народне оповідання Полтавщини

0
Жив у нашому селі дід, на якого казали «Курере». А що так на нього казали, то сам він і був винен.



Дід віщун. Народне оповідання Подніпров’я

0
Коли німці наступали, то йшли повз наше село біженці. Вже були перші морози, а тому багато хто із них просилися у наших переночувати.

Отримати сертифікат

Користувацький вхід

Цікаво


загрузка...