Від партнерів


Реклама


загрузка...

Обмежити пошук фільтруванням:


Плакат "Я люблю тебе, Україно!"

0
Плакат "Я люблю тебе, Україно!" великого розміру створив власноруч, використавши програму Paint.net та ресурси Інтернету. Скопіюйте, роздрукуйте в найближчій друкарні (чи за допомогою відповідної проги (наприклад posteriza) на власному принтері) та користуйтесь на здоров"я на уроках чи позакласних заходах.
Пишіть за потреби на [email protected] - чим можу - допоможу!



Весільні ювілеї

Люди дали кожному року сімейного життя особливе ім'я, що метафорично визначає відносини в родині на цьому етапі. Як правило, ця красномовна назва підказує й вибір подарунків, що їх прийнято дарувати на річницю весілля. І хоча може здаватися, що потреба в деяких традиційних подарунках зникла, все одно не варто забувати старих традицій, мудрість яких перевірена роками й життям цілих поколінь.



ВІНЕЦЬ - ДІВОЦТВУ КІНЕЦЬ (дівич-вечір)

Дівич-вечір (дівичник, вечоринки, дружини, пироги, заграваний, заводини) влаштовують напередодні весілля, він ніби символізує розставання та прощання з вільним життям. Такі вечори молоді влаштовують (окремо хлопці та дівчата) в оселях молодої та молодого або ж десь в іншому місці — у клубі чи кафе. Це обрядовий акт відокремлення наречених від нежонатої молоді.



Сватання

Сватання (світанки, змовини, брання рушників, рушники, згодини, слово) — перша зустріч представників молодого з молодою та її батьками для досягнення згоди на шлюб. Коли пара визначилася, саме час для того, щоб посли від молодого йшли до батьків обранки укладати попередню угоду про шлюб. Колись свататися було прийнято у вільний від польових робіт час (на М'ясниці та від Пасхи до Трійці). Зі старостами до дівчини йшов парубок, на Поділлі ходили і його батьки, а на Закарпатті — ще й брат або сестра. Сьогодні такі моменти не є принциповими.



Переродродові обряди

Передродові обряди покликані сприяти нормальному протіканню вагітності та доброму самопочуттю жінки. Вони стосуються дуже делікатних справ — чекання родів і появи нового члена сім'ї, а тому насичені обереговими діями та повір'ями. І що характерно, усіх можливих загальноприйнятих в народі «норм поведінки» намагаються дотримуватися навіть ті вагітні жінки та їх рідні, які до того не відрізнялися особливою вірою у всілякі забобони.



Хрестини

Чи не найбільш недоторканними залишилися хрестини — комплекс обрядових дій, спрямованих на прилучення дитини до сім'ї, общини та християнського світу. Розрізняють декілька варіантів хрестин — переважно народні, суто релігійні та змішані. Найбільш поширений на Україні останній варіант: спочатку дитину хрестять у церкві, а потім у родині влаштовують гостину. Колись було заведено, йдучи до церкви, стелити на поріг верхній одяг, на котрий клали дитину.



Українські звичаї, обряди. Родини

Родини (пологи, злоги, народини, родиво) відкривають цикл родильних обрядів. Зважаючи на драматичність події, пологи з давніх-давен найбільшою мірою пов'язані з обереговими та магічними обрядами.
Під час пологів наші пращури обов'язково відкривали скрині, двері та вікна, відчиняли всі замки, розв'язували всі вузли, розстьобували коміри сорочок, щоб дитина легше вийшла на світ; породіллю ж обкурювали зіллям.



Обрядова їжа

Їжа та обрядовість — це поняття, що у свідомості українця пов'язані нерозривно. Різного роду страви супроводжують людину повсякчас — у хвилини радощі та туги. Кожен етап її життя, кожна важлива подія, що пов'язана з різноманітними звичаями та обрядами, за традицією вимагає участі не лише певних предметів, але й цілком конкретних страв.



Наш родовід: Хто кому, ким доводиться

Із віку у вік, із покоління в покоління складається, пишеться і переповідається історія держави, окремих її регіонів, сіл, міст. Віками складалася й передавалася від діда-прадіда до дітей-онуків історія кожного роду. Та чи знаємо її ми? Чи запам'ятали розповіді старших? Чишануємо предків, пам'ять про них?



Український побут (харчові звичаї та заборони)

Українській системі харчування притаманні своєрідні звичаї, пов'язані з приготуванням повсякденних і ритуальних страв, харчові заборони, обмеження та переваги, певні смакові стереотипи тощо.
Мусимо визнати, що раніше норм поведінки, так чи інакше пов'язаних із їжею, дотримувалися строго. Так, непорушними були застільні етикетні норми: першим сідав за стіл господар — годувальник родини, за ним господиня, потім старі батьки, сини, невістки, дочки, останніми — малі діти.