Від партнерів


Реклама


загрузка...

Обмежити пошук фільтруванням:


Розвага для дітей старшого дошкільного віку "БАБУСИНА КРИНИЦЯ"

1
БАБУСИНА КРИНИЦЯ

Освітні завдання: продовжувати знайомити дітей із символами українського народу; формувати уявлення про те, як шанобливо та бережливо ставились наші предки до криничних джерел; виховувати шанобливе ставлення до природи, її багатств, патріотичні почуття на основі формування любові до рідної природи, гордості за її красу; розвивати мовлення, мислення, музикальний слух, основні м’язи, спритність.
Обладнання: стилізована криниця, біля неї журавель, який нахиляється до криниці, на стіні площинне зображення української хати; тин, лава, глиняний кухоль, глечики, малі відра.



Рослини-амулети

0
Більшість дерев, лікарських трав, а особливо квітів, оповиті міфами та легендами. Цікаво, що в повір’ях різних народів деякі з них наділені одними й тими ж особливостями.



Свято "Веселий ярмарок"

0
Свято "Веселий ярмарок" присвячений Дню робітників сільського господарства. Відповідає віковій категорії учнів початкових класів.



Приказки Зима

0
Прислів'я, приказки та народні прикмети про пори року. Зима



Приказки Літо

0
Прислів'я, приказки та народні прикмети про пори року Літо



«Україна» — це не «окраїна»

Назва нашої країни УКРАЇНА з'явилася в останній чверті XII ст. Уперше в Іпатському списку «Повісті минулих літ», де літописець розповідає про смерть переяславського князя Володимира Глібовича у 1187 р., сказано: «І плакали по ньому всі переяславці... За ним же Україна багато потужила». Через два роки, у 1189 р., було відзначено, що князь Ростислав приїхав «до України Галицької» 62.



Живуча помилка Ломоносова

Проблемою походження української мови дослідники цікавляться вже майже двісті років. На певних історичних етапах ця проблема не раз перетворювалася із суто наукової в політичну. Особливо гострого політичного забарвлення вона набула в наш час важкого й болісного процесу творення української держави після багатовікового колоніального становища нашого народу в різних імперіях.



Мовна ситуація в Київській Русі

У Київській Русі існували дві форми усної мови (усне народне діалектне мовлення та усно-літературні койне, тобто «спільні діалекти» для багатьох верств населення) і дві писемно-літературні мови — давньокиївська (давньоруська) і церковнослов'янська.



«Русь», «Росія», «Великоросія», «Малоросія»?

Походження назв Русь, руський остаточно не з'ясоване. З цього приводу вже понад двісті років ведеться жвава дискусія й існує широка наукова література з розмаїтими, часом, полярно протилежними поглядами на цю проблему вчених різних поколінь. Були спроби пояснити назву Русь як запозичення і шукати її витоки то в Скандинавії (у варягів), то серед іраномовних народів (сарматів).



Про «спільну колиску», «старшого» та «менших» братів

За часів тоталітарного комуністичного режиму особливого поширення в суспільстві набула версія про Київську Русь як колиску трьох братніх народів — російського, українського та білоруського. Ця версія стала частиною офіційної ідеології щодо розуміння історичного процесу виникнення східнослов'янських народностей та їхніх мов.

Отримати сертифікат

Користувацький вхід

Цікаво


загрузка...