Від партнерів


Реклама


загрузка...

Обмежити пошук фільтруванням:


Іван Богуславець

0
В городі Козлові стояла темниця кам’яная,
Сім сажень в землю вмурованая;
У тій темниці пробувало сімсот козаків,
Бідних невольників.



Отаман Матяш Старий

0
На усті Самари — Богу,
Семенова козацького рогу,
Усі поля самарськії пожарами погоріли;
Тільки два терни-байраки не горіли.



Олексій Попович

0
Ей, на Чорному морі,
На камені біленькім,
Там сидить сокіл ясненький,
Жалібненько квиле-проквиляє...



Втеча тьох братів із города Азова, з турецької неволі

0
Ой то не пили, то пилили,
Не тумани вставали, -
Як із землі турецької, -
Із віри бусурманської...



Дума про смерть Богдана Хмельницького

0
Ей, зажуриться, заклопочеться Хмельницького старая голова,
Що при йому-то не було ні сотників, ні полковників нема;
Тільки пробував при йому Іван Луговський...



Смерть козака бандуриста

0
На татарських полях
Та на козацьких шляхах
То ж не вовки-сіроманці
Квилять та проквиляють...



Плач невольників

0
Ой та у святую неділеньку
Барзе рано-пораненько,
Ой да то ж то-то не сизії орли заклекотали, —
Як то біднії невольники...



Розмова Дніпра з Дунаєм

0
Питається Дніпр тихого Дунаю:
«Тихий Дунаю,
Що я своїх козаків на тобі не видаю?
Чи твоє дунайськеє гирло моїх козаків пожерло,
Чи твоя Дунай-вода моїх козаків забрала?»



Козацьке життя

0
Не один козак сам собі шкоду шкодив,
Що від молодої жінки у військо ходив.
Його жінка кляла-проклинала



Вдова і три сини

0
У святую неділеньку рано-пораненьку
То не сива зозуля кувала,
Не дрібна птиця щебетала,
Не у борі сосна зашуміла, — То бідна удова
У своєму домі з своїми дітьми гомоніла.

Отримати сертифікат

Користувацький вхід

Цікаво


загрузка...