Від партнерів


Реклама


загрузка...

Обмежити пошук фільтруванням:


Волошковий острів. Народне оповідання Полтавщини

0
Віддавали мене заміж. Судженого я собі не вибирала. Тато сказали, що піду за Грицька Шерехуватого, роботящого, скромного парубка, який давно мені запав у душу.



Вогні папороті. Народне оповідання Подніпров’я

0
Одного разу, липневого дня, люди вирішили піти в інше село коротшим шляхом — через ліс.



Віщий сон. Народне оповідання Подніпров’я

0
У моєї бабусі до війни було троє дітей — троє синів: Іван, Микола, Володимир.



Вічне кохання. Народне оповідання Полтавщини

0
Було це чи не було, вирішувати вам, але все ж таки поділюся з вами своєю історією.



Війт Данило Горбовий. Народна повість Гуцульщини

0
В одному селі був війт Данило Горбовий. Він був дуже багатий.



Війна у нашому дворі. Народне оповідання Подніпров’я

0
У Преображенці стояли німці, а у Веселому — наші. Як наші з Веселого почали наступать, то німці стали швидко відступать.



Війна і дитинство. Народне оповідання Подніпров’я

0
Сама я родом з Ровенщини. Народилась в 1936 році в Рокитнівському районі, село раніше звалося В’яткевичі, тепер Камінне.



Відьомське кодло. Народне оповідання Подніпров’я

0
Це було давно. Одного ранку пішла жінка доїть корову та й вернулася з пустим відром.



«Визволителі». Народне оповідання Бойківщини

0
Пішла по селі чутка: «Ідуть до нас козаки. Ідем встрічати». Взяли синьо-жовтий прапор, взяли хліб-сіль і йдемо встрічати.



Видіння. Народне оповідання Подніпров’я

0
Це було в 1915 р. Серед літа я тяжко захворіла і не могла навіть ходити. Батьки не знали, що робити.

Отримати сертифікат

Користувацький вхід

Цікаво


загрузка...