Від партнерів


Реклама


загрузка...

Обмежити пошук фільтруванням:


Крим

Крим має свою неповторну історію. У X-XI ст. Східний Крим відносився до Тмутараканського князівства, але мав тісні політичні та торговельні зв’язки з Київською Руссю. У XIII ст. Крим захопила Золота орда на чолі з ханом Батиєм. Пізніше, після розпаду орди, виникло Кримське ханство, яке у 1475-1774 рр. належало Туреччині. У XVI-XVII ст. проти турецько-татарських нападників вели героїчну боротьбу запорізькі козаки. У 1783 р. Крим приєднано до території Росії. А з 1954 р. Крим офіційно належить Україні.



Україна на сучасному етапі

0
Декларація про державний суверенітет України, Акт проголошення незалежності України і Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. ознаменували початок нового періоду нашої історії. 10 грудня 1991 р. Верховною Радою України була ратифікована Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД), підписана у Біловезькій Пущі керівниками Білорусі, Росії й України.



Період перебудови. Політична реформа (1985-1991 рр.)

Важливою складовою перебудови мало стати реформування політичної системи та демократизація суспільно-політичного життя. Це мав бути: поступовий перехід від влади партійної номенклатури до державних органів, які б обиралися парламентським шляхом; змін у виборчій системі, надання їй елементів альтернативності; висування будь-якої кількості кандидатів на одне місце, вільне обговорення виборчих програм, контроль з боку громадськості за ходом виборів і підрахунком голосів.



Період «застою» (середина 1960 - середина 1980 рр.)

На зміну процесу демократизації суспільства прийшов «брежнєвський консерватизм». Нових обертів набув процес посилення партійного контролю над органами державної влади й життям суспільства. Прийняттям Конституції СРСР 1977 р., Конституції УРСР 1978 р., яка визначала статус КПРС, як «керівної і спрямовуючої сили радянського суспільства, ядра політичної системи державних і громадських організацій», за партією закріплювалися державницькі функції визначення «лінії внутрішньої і зовнішньої політики СРСР». Це продубльовувалось і в Конституції УРСР.



УРСР у повоєнні роки та у період після Сталіна (1945 - перша половина 1960 рр.)

Спричинений Другою світовою війною перерозподіл сил призвів до нового загострення протиборства політичних систем, відомого як «холодна війна». Вивіз продовольства заради геополітичних інтересів викликав у 1946-1946рр. новий голодомор в українських селах. Його жертвами стали понад 800 тис. чоловік.



Перебудова органів влади й управління в роки Великої Вітчизняної війни

Потреби фронту спричинили структурні зміни і перебудову діяльності конституційних органів державної влади СРСР та союзних республік. Найважливішими напрямками її діяльності стали забезпечення постачання армії, евакуація та перебудова промисловості на випуск військової продукції. Поряд із цим відбувалась інтенсивна мобілізаційна робота по формуванню військових частин, народного ополчення, винищувальних батальйонів, партійних загонів.



Україна в другій світовій війні (1939-1945 рр.)

17 вересня 1939 року німецькі війська підійшли до Бреста й Львова. Радянські війська зайняли територію, Західної Волині і Східної Галичини. Відбулося засідання Народних Зборів Західної України. У прийнятій Декларації зазначалося, що віднині «вся влада в Західній Україні належить трудящим міста і села в особі Рад депутатів трудящих».



Утворення Союзу РСР. Зміни в державному статусі УРСР (20-30-ті роки 20 ст.)

Договір про утворення Союзу РСР був підписаний на І з’їзді рад СРСР 30 грудня 1922 р. членами делегацій Російської СФРР, Української СРР, Закавказької СФРР, Білоруської СРР. Завершення юридичного оформлення союзу відбулося на ІІ Всесоюзному з’їзді Рад із прийняттям 31 січня 1924 р. Конституції СРСР. Її основу становили Декларація про утворення СРСР і Договір про утворення СРСР.



Утворення Української Радянської Держави (1917-1921 рр.)

Після Лютневої революції 1917р. та повалення монархії було створено Тимчасовий уряд. На місцях, у тому числі і на українських територіях, Тимчасовим урядом створювалися місцеві державні органи та місцеві громадські органи, що мали державні функції.



Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР)

16 жовтня 1918 р. Імператор Карл Австро-Угорської імперії, рятуючи монархію, видав маніфест, який перетворив державу на федеративну з представницькими органами – Національними радами.
18 жовтня 1918 р. у м. Львові було засновано Українську Національну Раду (УНРаду) на чолі з Є. Петрушевичем.

Отримати сертифікат

Користувацький вхід

Цікаво


загрузка...