Від партнерів


Реклама


загрузка...

Обмежити пошук фільтруванням:


МІФ «СВАРОГ»

Сього чоловіка вважали за дивака.
Його навіть боялися.
Неодружений. Живе одинаком. Оселя його — геть за городищем, на узліссі. Обгородився високим частоколом, за яким копошиться: то каміння навіщось теше, то щось мурує.
«Що ти там робиш, чоловіче добрий?» — питали його.
«Жорна і піч».
«А що воно таке?»



МІФ «СТРИБА»

У полянина Житія та його дружини Добрини народилася вродлива донька, яку волхви нарекли Поляною. Росла вона як з води. І стала дивовижною красунею, якої світ не бачив. Багато красенів-парубків сваталися до неї, та Поля була вірна Стрибі — найпрудкішому з усіх юнаків округи. Міг він навіть обігнати стрілу, яку випустили з найтугішої тятиви.



МІФ «БОЖИЧ»

По думі глибокій мовив Сокіл до Білобогової жони Коляди, що вже важкою ходила: «Ти іди на Землю і там народи Божича-Молоде-Сонце. Коло золотеє спороди! Ти сама знайди місце, де маєш народити його».
І пішла Коляда шукати місце, де мала народити людям Сонце.



МІФ «ДАЖБОГ І ЖИВА»

А Сокіл-Род сидить на вершечку Дуба-Стародуба, думу думає. І зніс він золотий жолудь і золоте зернятко. І повелів Білобогові посадити їх на Землі своїй та полити Живою Водою.
Посадив Білобог золотий жолудь та золоте зернятко, полив Живою Водою. І диво сталося: з жолудя золотого виріс молодий крислатий зелений дуб, вершиною якого був надзвичайної вроди юнак, що спав міцним сном. А з золотого зернятка виріс великий житній колос, вершиною його була надзвичайної вроди дівчина, що спала міцним сном.



МІФ «ЗЕМЛЯ»

Сидить Сокіл-Род на вершечку Дуба-Стародуба й думу думає. Довго-довго. Багато часу минуло. І тоді сказав Сокіл Білобогові: «Ти пірни на дно озера і набери скільки можеш священного піску і розсій в пітьмі його, аби твердь була».
Тоді пірнув Білобог на дно озера Живої Води, схопив піску в обидві жмені, випірнув з води і пішов чорний світ піском засівати.
І де він сипав — утворилася Земля з долинами і полями.



МІФ «КОЛЯДА І МАРА»

Став розправляти свої велетенські панцирні крила Змій-Дракон та виригувати вогонь із своїх залізних пащек — аж заклекотіла пітьма.
Той клекіт почув Білобог у Вирії й пустив дві світлі чисті сльози. І вродилися з них красень-велетень Перун з огненними стрілами в руках та вродлива молода жінка Коляда.
Дав їм Білобог вкусити молодильні яблука, стали вони невмирущими богами.



МІФ «БІЛОБОГ І ЧОРНОБОГ»

І поринув у свою глибоку думу Сокіл-Род.
І довго-довго думу думав. І зніс він два яйця: біле і Чорне. Впали вони в озеро Живої Води, і вродилися з них Білий Лебідь і Чорний Лебідь. Попливли вони назустріч один одному і стали люто битися.
Тоді з вершини Дуба-Стародуба сказав їм Сокіл: «Зупиніться!».
І лебеді перестали битися.



Міфічні істоти, чудовиська, персонажи і предмети слов’янської міфології

Міфічні істоти, чудовиська, персонажи і предмети
слов’янської міфології
МІФИ
СЛОВ’ЯНСЬКА МІФОЛОГІЯ

Алатир — священний «живий» камінь, що лежить у Вирії під «першодеревом світу» Прадубом.

Алконост — дивовижна птиця, мешканка Вирію — слов’янського раю.

Арись-Поле — один із найдревніших образів слов’янської міфології. Казковий сюжет про матір-рись був навіть поширеніший, ніж мотив утоплої красуні і перетворення її на рибу або русалку.



Божества і духи слов’янської міфології

Божества і духи
слов’янської міфології
МІФИ
СЛОВ’ЯНСЬКА МІФОЛОГІЯ

Амбарник — дух комор і сараїв. Стежить за господарством і господарським достатком.

Анчутка — в східнослов’янській міфології злий дух, одна з російських назв чортенят, яка ймовірно походить від назви балтійської качки.



Боги і Богині слов’янської міфології

Боги і Богині слов’янської міфології
МІФИ
СЛОВ’ЯНСЬКА МІФОЛОГІЯ

Білун — бог неба; верховне божество, рівнозначне наддніпрянському Білобогові.

Віли— богині долі, які, згідно з повір’ям, присутні під час народження дитини й визначають її долю, вселяють в неї душу.

Отримати сертифікат

Користувацький вхід

Цікаво


загрузка...