Тема. Художні засоби та особливості мови повісті. Роль діалектизмів у творі. Значення повісті. Теорія літератури: історична повість, сюжет.

Мета: розглянути особливості мови повісті, з’ясувати ідейно-художню роль діалектизмів, історизмів та архаїзмів; з’ясувати поняття історична повість і сюжет; виробляти вміння і навички правильно визначати елементи сюжету в художньому творі; розвивати вміння і навички роботи з текстом, визначати художні засоби, грамотно висловлювати власні думки, робити відповідні висновки; формувати критичне мислення, кругозір, активну життєву позицію; виховувати почуття обов’язку, відданості своєму народові, справі, повагу до історичного минулого.

Тип уроку: формування та вдосконалення вмінь і навичок.
Обладнання: портрет І.Франка, окреме видання повісті "Захар Беркут", світлини карпатських пейзажів, карта України, малюнки учнів.

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів у формі літературного диктанту за повістю І.Франка «Захар Беркут».
Завдання. За поданими висловленнями, які містять певну життєву позицію, вкажіть героя твору.

1. «Вибору немає. Берімо поміч, де її знайдемо» [с.73] (Тугар Вовк).

2. «Я не піду дальше! Я не стану зрадницею свого краю! Я покину батька, коли не зможу відвести його від його проклятого наміру» [с.75] (Мирослава).

3 «Великої сили великого Чінгісхана ми не лякаємось. Вона може нас зробити трупами, але не зробить нас рабами» [с.89]. (Максим).

4. «А коли гинути, то гиньмо як мужі, з оружжям у руках» [с.93] (Максим).

5. «Сонце, я поклоняюсь тобі, як діди наші тобі поклонялись, і молюсь до тебе всім серцем: дай нам побідити!» [с.131] (Захар Беркут).

6. «Доля звичайно тих найвище підносить, кого думає найнижче зіпхнути» [с.36] (Максим).

7. «До остатньої краплі крові повинна боронити громада своєї свободи, свого святого ладу!»[с.54] (Захар Беркут).

8. «Не гордуй бідними, не гордуй низькими, не гордуй робучими, … бо хто ще знає, до котрої хто криниці прийде воду пити!» [с.36] (Максим).

9. «Усі ми – власність князя, зі всім, що маємо, з худобою й землею. Князь один вільний, а ми його невільники. Його ласка – то наша воля. Він може зробити з нами, що хоче» [с.54] (Тугар Вовк).

10. «Щоб з’єднати в одних руках силу народу, треба ослабити силу народу. Щоб одному надати велику власть над народом, треба кожній громаді відібрати її свободу, треба розбити громадські зв’язки, обезоружити громадські руки» [с.57] (Захар Беркут).

11. «Хоч і в путах, я все буду вольний чоловік» [с.97] (Максим).

12. «Життя в неволі нічого не варте, … краще смерть!» [с.113]. (Максим).

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Основний зміст роботи.

1. Перевірка домашнього завдання. Обговорення змісту таблиць.

2. Робота в групах.

1. З’ясуйте значення поданих історизмів.
Боярин, дружина, дружинник, хлоп, хоругва, сагайдак, лучник, смерд, дідицтво, край Арпадів.
2. Розкрийте значення образу-символу.
Ланцюг.

1. До поданих архаїзмів доберіть сучасні відповідники.
Уста, рамена, побідитель, оружжя, остатній, огнище, топор, сажень, самостайний, се.
2. Розкрийте значення образу-символу.
Сторож.

1. До поданих діалектизмів доберіть слова літературної мови.
Видіти, будущина, каждий, стрій, вітець, кітловина, пильнувати, бовдур, трафити, пильнувати.
2. Розкрийте значення образу-символу.
Копне знамено.

3. Дати відповідь на питання.
Яка ж роль діалектизмів і застарілих слів (історизмів та архаїзмів) у творі?

- Уживання діалектизмів у художньому творі дає можливість правдивіше, конкретніше, яскравіше змалювати своєрідність побуту й умов життя людей певної місцевості, точніше відтворити особливості мови персонажів, зображуваної місцевості. У вивченому художньому творі автором відтворено особливість мовлення жителів Прикарпаття.
- Уживання застарілих слів (архаїзмів) у художньому творі дає можливість точніше і правдивіше зобразити життя народу в минулу епоху, підкреслити особливість мови персонажів минувшини; історизми надають текстові урочистості, піднесеності при зображені величних і важливих подій – захист рідної землі від монгольських завойовників.

4. Пошукова робота в групах.
Визначити художні засоби в поданих уривках.

«Небо жевріло кровавим відблиском. Немов з пекла, неслися з долини дивні голоси … а геть-геть далеко роздираючі серце зойки мордованих старців, жінок і дітей, в’язаних і ведених у неволю мужчин, рик скотини і хрускіт будинків, що перепалені валилися додолу, а по тім величезні водопади іскор, мов рої золотистих комах, збивалися під небо… Люди, мов мурашки, снували поміж шатрами і громадилися коло огнищ. Мирослава стала на той вид мов остовпіла, не можучи відірвати від нього очей. Навіть старий, понурий боярин не міг рушитися з місця, потопаючи очима в тім лячнім кровавім морі…» [с.69].

«Вечоріло. Густі смереки лягли на Підгір’я. Лісисті тухольські гори задимилися, мов незлічимі вулкани, готовлячись вибухнути. Стрий шумів по кам’яних бродах і пінився по закрутинах. Небо покривалось зорями. Але й на землі, на широкій надстрийській рівнині, почали розблискуватись якісь світила, зразу де-де, рідко, мов несміло, далі чимраз густіше, сильніше, - поки врешті ціла рівнина, як далеко око засягне, не покрилася ними, не розжеврілася кровавим облиском. Мов море, порушене легким вітром, так меркотів той облиск над долиною, то живіше палахкотячи, то мов розпливаючись у темніючим просторі. Се палали нічні огнища в таборі монголів» [с.64 – 65].

«Разом зі всіх боків запалала Тухля, прориваючи огненними язиками грубу пітьму, що залягла над нею. Дим бовдурами покотився низом і вкрив долину. Стріхи тріщали, злизувані кривавим полум’ям. Із стріх бухав огонь угору, немов то присідав, то підскакував, хотячи досягнути до неба. Часом знов від подуву вітру полум’я стелилося плазом, золотилося іскрами, меркотіло, хвилювало, мов огнене озеро. …дерева горіли, мов свічки, високо в повітря викидуючи огнисте, горюче листя, мов рої золотих мотилів. Ціла тухольська долина виглядала тепер, мов пекло, залите огнем; з диким вереском гуляли й бігали серед пожежі монголи, вкидаючи в огонь усе, що тільки попадалось їм під руки» [с.109].

V. Сприймання й засвоєння учнями нового матеріалу.
1. Теорія літератури: історична повість, сюжет, елементи сюжету.
Робота з підручником. Опрацювання статті «Ваш літературознавчий словник»
2. Довести тезу: твір І.Франка «Захар Беркут» - зразок історичної повісті.
(Інтерактивна технологія «Мозковий штурм»).

1. «Захар Беркут»  епічний прозовий твір середньої форми за розміром з однолінійним сюжетом, в якому зображується значна кількість подій з життя кількох героїв, отже, це – повість.
2. Повість побудована на історичному матеріалі: в основі сюжету розповідь про загибель монгольського війська в Карпатах 1241 року.
3. У творі наявні:
 імена історичних постатей – онуків Чінгісхана: Пета, Бурунда, Кайдан; князь Данило;
 давні географічні назви: Арпадський край (Угорщина), Червона Русь (історична назва Галичини), Волощина (історична назва румунського середньовічного князівства), бессарабські степи (Молдова), річка Калка (Кальчик), Пліснесько (с.Підгірці, Львівської області);
 описи стародавніх звичаїв, обрядів: підготовка до віче, молитва-звернення Захара Беркута до Сонця, Сторожа.
4. Уживання історизмів та архаїзмів.

V. Підсумок уроку.
Слово вчителя.
 Отже, наше знайомство з історичною повістю Івана Франка «Захар Беркут» практично завершилось. Іще кілька запитань і завдань – і ви попрощаєтесь із красунею Мирославою і відважним Максимом, сміливими і відчайдушними тухольцями і зловісними привидами нашого минулого – загарбниками і зрадниками.
Захар Беркут, прощаючись з тухольцями, говорить їм останнє своє слово – золоте слово Захара Беркута,  в якому закликає у «дні відродження народного» згадати «про давнє життя і давні порядки», що «як жива іскра» житимуть серед «грядущих злиднів» і «не погаснуть в попелі», бо «прийде пора, іскра розгориться новим огнем!» І прийшла ця пора майже 18 років тому, коли Україна здобула свою незалежність і державність, а нині намагається утвердити себе як демократична європейська держава, та тільки чи згадали ми про «давнє життя і давні порядки…» [с.154].
А ми, учні 7-А класу, залишимо послання персонажам повісті у формі сенканів, в яких висловимо своє ставлення до героїв твору.

Учні працюють над складанням сенканів (Додаток 5.5).

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності.
VІІ. Домашнє завдання.
Записати до літературознавчого словника визначення таких термінів:
історична повість, сюжет; елементи сюжету: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка; діалектизми, застарілі слова, символ.

Підготувала
учитель української мови та літератури
Вугледарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3
Сорока Галина Петрівна

В приєднаному файлі додаток до уроку

Предмети: Українська література

Класи: 7 клас