Урок №4

ТЕМА. Синтаксис. Словосполучення. Будова словосполучень за способами вираження головного слова . Види підрядного зв` язку між словами в словосполученнях. Складні випадки керування.
МЕТА: відновити і поглибити знання учнів про синтаксис, словосполучення, ознайомити дітей з типами словосполучень за способом вираження головного слова та навчити визначати види підрядного зв`язку; розвивати вміння використовувати в мові синонімічні конструкції; виховувати любов і повагу до рідної мови.
ТИП УРОКУ: засвоєння нових знань; урок-подорож.
ОБЛАДНАННЯ: підручник, таблиця, картки.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
- Учитель (заходить до класу з телеграмою):
Дорогі діти! Сьогодні до нашої школи надійшла термінова телеграма, у якій пропонується восьмикласникам завітати на острів Мовознавство. Шлях вам доведеться подолати нелегкий, адже острів знаходиться у Синтаксичному морі. Ви змушені будете подолати різні перешкоди, тільки найбільш кмітливі і розумні діти досягнуть цей острів. Править на ньому Президент Словосполучення. Він люб’язно запропонував нам свій катер. Пливучи, ми маємо виконати кілька завдань, що стане перепусткою на острів.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Учитель:
- Перед мандрівкою ми повинні згадати все, що пам’ятаємо про розділ мовознавства, який називається синтаксисом. Особливу увагу слід звернути на словосполучення, щоб не осоромитися перед жителями острова. Капітане, проведи інструктаж!
Капітан:
- Щоб успішно досягнути нашої мети, відновимо знання , виконавши такі завдання:
1. «Мозковий штурм».
а)протягом 2 – 3 хв. самостійно напишіть все, що знаєте з теми «Словосполучення», яку вивчали у 5 класі;
б)об’єднайтесь в пари , повідомте один одному, що знаєте з цієї теми.
2. «Мікрофон». Капітан, підносячи мікрофон дітям по черзі , ставить запитання:
- Який розділ граматики української мови називається синтаксисом ?
- Яка синтаксична одиниця називається словосполученням?
- Чим воно відрізняється від слова?
- Чим словосполучення відрізняється від речення?
3.»Два- чотири – всі разом»
Завдання: капітан пропонує учням прочитати текст; виписати з нього словосполучення. (Учні отримують картки)
Що ж, любі друзі, хлопці та дівчата,
Почнем сьогодні синтаксис вивчати.
Це грецьке слово – «синтаксис» - воно
Відоме у граматиці давно.
А що це слово грецьке означає,
Хай кожен з вас на вус собі мотає:
Це – побудова, устрій і зв`язок.
А речення – мов зоряний разок
Слів- намистин , що світяться алмазно,
І все довкіл сіяє так виразно.
Капітан:
- Молодці! Ви добре пам’ятаєте цю тему з курсу 5 класу. Вважаю, що ви готові відправитися у далеке плавання. Але нам треба познайомитися з картою нашого маршруту. Як бачите, щоб досягти острова нам необхідно перетнути моря, ріки, гори…
-
ІІІ МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
Президент Словосполучення передав радіограму, у якій повідомляє, що вирішив протягом усієї мандрівки нам допомагати, але для цього ми повинні відповісти на ряд запитань. Ось перше з них:
- Як правильно сказати: черговий по класу чи черговий класу; за браком часу чи через брак часу?
Учитель :
- Правильну відповідь на ці та інші запитання нам допоможе дати вивчення теми «Словосполучення». Протягом нашої мандрівки ми будемо розглядати лексичні і синтаксичні словосполучення , різні види підрядного зв`язку між словами у словосполученнях, звернемо увагу на складні випадки керування , деякі особливості перекладу тощо.
Капітан:
- Увага! Наші прибори зафіксували у синтаксичному морі наближення бурі. Щоб її уникнути , Президент острова пропонує нам на моніторі розглянути його таблицю і скласти розповідь про види і типи словосполучень.
І V ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
СИНТАКСИС
Вивчає
словосполучення речення
рідна мова Моя рідна мова - українська

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

лексичні фразеологічні синтаксичні

за способами вираженням головного слова
поділяються на:
іменні (іменник, прикметник, числівник, займенник), дієслівні,
прислівникові

За зв`язками слів
підрядні

За типами синтаксичного зв`язку
узгодження керування прилягання
За способами зв`язку
прийменникові безприйменникові

За відношенням між головним і залежним словами
означальні додаткові обставинні

За структурою
прості складні

Капітан:
-Президент Словосполучення задоволений працьовитістю учнів , і тому небезпечна буря зникла на нашому шляху. Та він цікавиться, чи підготували діти наукові повідомлення про нього ?
1. Учні виступають з усними повідомленнями про словосполучення, що підготували заздалегідь.
Капітан:
а) - До нашої радіорубки надійшла термінова телеграма: Президент Словосполучення хоче перевірити уміння восьмикласників працювати в парах. Для цього він пропонує провести дослідження - характеристику словосполучень , а саме: згрупувати словосполучення залежно від частин мови, якими виражені головні слова, позначити головні та залежні слова, визначити тип словосполучень.
Пізнаємо світ, через органи слуху, великий обсяг, інтелект народу, дуже щасливо, вияв вільного духу, любов до мови , захист України, вірити в добро, пізно ввечері, розповідь про минуле, повернути книгу.
б) Ви добре виконали і це завдання. Ми уже майже досягли країни, у якій живе Президент Словосполучення разом зі своїм народом. Але на острові трапилося лихо: почалося виверження вулкану. І тільки ми зможемо своїми знаннями врятувати мешканців від загибелі. А для цього нам треба зайнятись творчим конструюванням словосполучень , а саме: від поданих слів утворити словосполучення зі способом керування:
Розповідати, грати, виховувати, написати, стояти, працювати , любити, вчити,
діти, матуся, на, завод, станок, біля, лист, учні, скрипка, подвиги, про, рідна мова.
Капітан:
- Ми врятували острів від загибелі. Президент вирішив нас пропустити до острова, але хоче знати , чи вміють діти грати в лінгвістичні ігри , тому пропонує «Третє зайве», у якому ми повинні визначити тип синтаксичного зв’язку :
а) материнська пісня, принадні обрії, за допомогою слова;
б)вільний рух, прояв нації, зелена діброва;
в)рідна мова, тактовний колега, вивчити обов’язково .
Президент задоволений: ми уже вкотре довели, що любимо і шануємо його. Та мешканці острова не зовсім задоволені, адже вони ще не чули, що ми знаємо про прилягання, тому і пропонують нам провести пошуково - вибіркову роботу на основі тексту: визначити тип і стиль мовлення, дібрати заголовок; виписати словосполучення з типом синтаксичного зв’язку - прилягання.
Вивчай інші мови. Це дасть змогу тобі не тільки оволодіти ключами до скарбниць духовності інших народів , але й об` єктивно оцінити свою мову, її сильні та слабкі сторони. Нашому поколінню випало складне й відповідальне завдання - відродження української мови, державності, нації. За нас цього ніхто не зробить. Це наш історичний обов’язок , виправдання нашого перебування на цьому світі. Діймо!
(І. Огієнко).

Капітан:
а) - Ми уже на острові. Як тут гарно! Яка чудова всюди природа! А які прекрасні запашні квіти! Таких ми ще ніколи не бачили! Як чарівно виспівують пташки! Ось перед нами протікає широка річка. Палац Президента знаходиться на іншому боці. Та як туди дістатися? Можливо, спробуємо утворити міст із словосполучень? Давайте виконаємо конструктивно - творче завдання: утворимо словосполучення, які б відповідали таким схемам :

Коли? як?
Який? Чому?

Президент почув, що хтось із учнів заговорив російською мовою , тому він пропонує нам перекласти словосполучення українською:
Сохранять достоинство, любить родной язык, шумное веселье, манера говорить, умение себя вести, признак ума, очень хорошо, излишняя забота, ваши огорчения, узнаєш с изумлением, чувство благоговения перед тишиной, относиться бережно, древние легенды, требовать внимательности.

в) Щойно Президент мені зателефонував , повідомивши , що його служник – слово покаже дорогу до палацу. Тільки пан Словосполучення бажає подивитись свою улюблену гру – КВВ. Тож об’єднаймось у дві команди, оберімо капітанів, придумаймо назву своїм командам. А в ролі журі буде сам Президент Словосполучення , який буде давати завдання. Переможе та команда, яка швидше дасть відповіді.
Завдання командам:
А) Інтелектуальна розминка капітанів
- Що таке синтаксис?
- Що таке пунктуація?
- Що називається словосполученням?
- У якому розділі науки про мову вивчається словосполучення?
- Яка будова словосполучення?
- Яка роль словосполучення в мові?
- Які є види словосполучень?
Б) Завдання командам.
Б.1 Вибірково-розподільна робота. Згрупувати у три колонки словосполучення за типами синтаксичного зв’язку
Готовий до праці, перший день, бігти швидко, уважно читати, бабусина хустка, відомий артист, учити вірш, відро для води, дуже гарний.
Б.2 Виконати синтаксичний розбір словосполучень
Зібрати урожай, готуватись старанно, чесний вчинок.
Б.3. Стилістичне конструювання. Скласти за наведеним зразком синтаксичні конструкції , де слова радість, сонце, мова були б підметом, головним словом у словосполученні. Наприклад :
Ніч.
Ніч темна людей всіх потомлених скрила.
Темна ніч.
Б.4 Назвати лише лексичні словосполучення.
Прикусити язика, як сніг на голову, ні пари з уст, рання осінь, побачити товариша, потрапити в халепу, за тридев `ять земель, у рот води набрати.
Б.5 «Ти – редактор». Як правильно сказати?
Пробачте мені чи пробачте мене.
Дотримати слова чи дотримати слово.
Оволодіти знання чи оволодіти знаннями.
Називати на ім` я чи називати по імені .
В)Слово журі, підсумок , визначення переможців.
Слово капітану подорожі:
-Шановний Президент мріє перевірити творчі вміння мандрівників. Тільки після цього він нагородить найбільш знаючих учнів . Тому зараз нас проведуть до зали , яка називається «Творчості прекрасна мить…» Ми повинні написати твір-мініатюру «Пізнаємо світ у слові» ( худ. стиль) , використовуючи подані словосполучення:
перше слово, материнська пісня, тиха казка, добра ласка, спинається на ноги, відкриваємо таємничість, розливається могутньою рікою.
Виступ Президента острова Мовознавство ( аналіз учнівських знань з теми)
Капітан команди:
- Дякуючи запрошенню шановного Президента, ми змогли, подолавши всі перепони на своєму шляху, досягти головної мети уроку: отримали гарні знання з теми « Словосполучення», зрозуміли, що стали ще більше любити рідну мову.
А на завершення пропоную командам скласти сенкен про рідну мову.
(Журі оголошує переможців, вручає призи).
V.Підсумок уроку. Рефлексія.
VІ. Домашнє завдання: користуючись таблицею, розповісти про словосполучення; написати твір – мініатюру «Життя прожити – не поле перейти».

6 клас УРОК №94

ТЕМА . Відносні й питальні займенники , їх відмінювання.
МЕТА : ознайомити шестикласників з відносними й питальними займенниками , їх значенням, морфологічними ознаками, синтаксичною роллю в реченні; удосконалювати загальнопізнавальні вміння знаходити займенники цих розрядів у тексті, визначати їх морфологічні ознаки , правильно відмінювати, розвивати творчі вміння трансформувати прості речення в складні, складати речення і тексти , уживаючи займенники різних груп за значенням; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти вихованню любові до народної творчості, зокрема загадок і прислів’їв .
ТИП УРОКУ: формування практичних умінь і навичок.
ОБЛАДНАННЯ: підручник, картки, таблиці.

ПЕРЕБІГ УРОКУ
Без навчання нема пізнання
Народна мудрість

І.Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення учнів з темою , метою і завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
(підготовка до сприймання нового матеріалу)
1) Творче спостереження над мовним матеріалом
а) Жартівливі запитання
1. Що знаходиться всередині школи?
2. Що стоїть між підлогою і стелею?
3. Чим закінчується і весна, і зима?
4. Чим закінчується вечір і починається ранок?
5. Якою косою не можна косити?
б) Знайти займенники. Які з них належать до питальних? Скласти з ними розповідні речення. Пригадати, на які питання відповідають іменник, прикметник і числівник. Записати займенники й визначити їх групу за значенням.
ІV. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи
1. Творче конструювання. Прочитати речення, до кожного з них дібрати й записати речення – запитання, уживаючи питальні займенники.
Народні загадки тісно пов’язані з щоденним життям людей. Вони виражають Їхній трудовий досвід , дають оцінку різним явищам, зображують тварин, рослин, предмети користування тощо. Основна особливість загадки полягає в тому, що предмет зображення називається не прямо, а інакомовно, приховано. Найпростіший спосіб – опис зовнішнього вигляду , дії або властивості задуманого предмета.
2. «Здійсни спостереження!»
А) Згадати, які займенники належать до питальних. Які частини мови вони нагадують?
Б)Чим відрізняються питальні займенники від відносних?
В) Яка головна роль відносних займенників?

3. «Порівняй!»
Питальні Відносні

Хто всім нам хліб ділить? Той кров свою проллє, хто мене вб`є.
Стоїть дівка на пагорбку в червоній спідниці, хто йде, той поклониться.
Що без ніг біжить?
Що над водою найвище?
Що буває, як небо ридає? Птиця, що сонця боїться.
Він такий, що сам не біжить і стояти не дозволяє.
Який то хлопець походжає і без віника замітає?
Звір, який морозить і старається, хоч сам від холоду здригається.

Ознайомлення з таблицею «Зразки відмінювання питальних (відносних) займенників»
Н. який яка яке які
Р. якого якої якого яких
Д. якому якій якому якого
З. який (якого) яку яке (якого) які (яких)
О. яким якою яким якими
М. на якому на якій на якому на яких

Н. чий
чия
чиє
чиї
Р. чийого чиєї чийого чиїх
Д. чийому чиїй чиєму чиїм
З. чий (чийого) чию чиє чиї (чиїх)
О. чиїм чиєю чиїм чиїми
М. на чийому на чиїй на чиєму на чиїх

Н. котрий котра
котре котрі
Р. котрого котрої котрого котрих
Д. котрому котрій котрому котрим
З. котрий (котрого) котру котре (котрого) котрі (котрих)
О. котрим котрою котрим котрими

5.Провести спостереження над відмінковими закінченнями питальних та відносних займенників і дати відповідь на запитання:
- Відмінювання якої частини мови нагадує вам відмінювання цих займенників?
6. Дослідження-відновлення
Записати прислів’я , уставляючи потрібні за змістом відносні займенники. Визначити їх синтаксичну функцію. Назвати відмінки займенників
Думай, … робити , а роби те, … надумав.
…закінчує вчитися, той перестає жити.
Розумний знає,… й немає.
Не той багатий, … багато прожив, а той , … багато діла зробив.
… розумніша голова, тим легше рукам.
З`ясувати вид речень за будовою. Зробити висновок про роль відносних займенників у мовленні.
7. Інтелектуальна розминка
а) « Цікаві питання»
Дай відповіді на дотепні питання . У разі виникнення труднощів скористайся довідкою . Підкресли займенники, визнач розряди за значенням. Зроби висновок про те , яка роль питальних займенників.
Що росте без дощу? Що в хаті щодня цілують? Що в хаті напохваті? На що в млині мука сиплеться? На чому стоїть вікно? Що то за кості лежать, що їх собаки не їдять? З якої посудини не можна ні їсти, ні пити? Без чого не можна дім збудувати? Що у глині вертиться і усім жінкам годиться? В якому місяці люди найменше хліба їдять? У що перше цвяха били, якщо школу робили? На якій частині піджака росте трава? Що це за гість, що сам себе їсть? Що то воно за штука , що день і ніч стука? Всім воно в пригоді , комедія та й годі.
Довідка: в лютому, свічка, процент, диму, на купку, на полі, клямка, годинник, у головку цвяха, на дірі, макогін, без стуку, черепки з горшка, чашку, з порожньої.
8. Дослідження-реконструювання
Подані прості речення перебудувати в складні, уникаючи невмотивованого повтору однакових слів. Дослідити , що виступає засобом зв’язку простих речень у складному.
1) Прислів `я - один з видів усної народної творчості. Прислів `я виражають любов до Батьківщини, готовність її захищати.
2) З давніх-давен прислів’ями люди виражали свої знання про різні явища життя суспільства і природи , а також свій трудовий досвід. Люди висловили ці спостереження стисло, поетично у прислів’ях .
3) Слова можуть вживатися в прямому і переносному значеннях. Такі слова народ використовує і в прислів’ях.
9. «Гронування»
Завдання : скласти «гроно» з народних прислів’їв , у яких вжито займенники. Ви -значити їх групи , граматичні категорії.
10. «Мить творчості». Завдання : скласти сенкен про займенник.
V. Систематизація й узагальнення знань , умінь і навичок

1. Дати відповіді на запитання:
- Яку роль виконують питальні займенники у мовленні ?
- За яких умов питальні займенники переходять у розряд відносних?
- Які питальні і відносні займенники змінюються тільки за відмінками ?
- Назвати питальні і відносні займенники, які змінюються , як прикметники.
- У яких відмінках питальні й відносні займенники мають паралельні форми ? Навести приклади.
2. «Мікрофон». Рефлексія. Дати відповідь на запитання:
- Що найбільше запам’яталось під час уроку?
VІ. Домашнє завдання
Вивчити теоретичний матеріал з теми «Питальні та відносні займенники».
Написати твір - мініатюру «Межи людьми будь людиною», використовуючи займенники.

Предмети: Українська мова

Класи: 6 клас