RSS-матеріал


Підписатись на E-mail:

Користувацький вхід

ПРОЕКТ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛИ «Правове виховання»

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


1

ПРОЕКТ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛИ
«Правове виховання»

Актуальність проекту.
Одним із аспектів усебічного розвитку особистості є висока правова культура. Адже не можна вважати фізично здорову людину гармонійно розвиненою, коли вона, маючи широкі знання, добре працюючи або навчаючись, порушує закони, права. Здатність людини розуміти правила співжиття і вимоги законів та відповідним чином поводитися не є вродженою, вона формується під впливом спеціальних виховних заходів, є наслідком спілкування з іншими людьми, участі в різних видах діяльності.
Правове виховання — виховна діяльність школи, сім'ї, правоохоронних органів, спрямована на формування правової свідомості та навичок і звичок правомірної поведінки школярів.
Необхідність організації правового виховання учнівської молоді зумовлена розбудовою Української держави, існування якої немислиме без відповідного рівня правової культури її громадян, інтенсивною трансформацією правової системи, необхідністю подолання правового нігілізму та правової неграмотності.
Соціально-економічна ситуація початку XXI ст. в суспільстві не сприяє формуванню належного морального середовища для виховання дітей і молоді. Несприятливе побутове оточення, важке матеріальне становище сімей і погіршення на цьому ґрунті внутрісімейних стосунків, недоліки в організації шкільного виховання і скорочення позашкільних закладів — все це призводить до збільшення числа дітей і підлітків, поведінка яких виходить за межі моральних і правових норм. Швидко збільшується кількість підлітків, які не вчаться і не працюють. Зростає дитяча злочинність. Поширення злочинності серед неповнолітніх випереджає її загальне зростання.
Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») серед пріоритетних напрямів вдосконалення виховання передбачає усвідомлення глибокого взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю. Тому формування правової культури у молодого покоління є одним із найважливіших компонентів основної мети національного виховання.
Метою правового виховання молоді є формування в неї правової культури громадянина України, що насамперед передбачає свідоме ставлення до своїх прав і обов'язків перед суспільством і державою, закріплених у Конституції України. Важливе значення мають глибока повага до законів і правил людського співіснування, готовність дотримуватися й виконувати закріплені в них вимоги, що виражають волю та інтереси народу, активна участь в управлінні державними справами, рішуча боротьба з порушниками законів.
Прилучення учнівської молоді до правової культури збагачує її духовне життя. Водночас знання нею своїх прав і обов'язків розширює можливості їх реалізації, зокрема й у власних інтересах. Правове виховання зміцнює життєву позицію, підвищує громадянську активність, загострює почуття непримиренності до негативних явищ.
Завдання проекту:
Найперше завдання правового виховання — озброєння учнів знаннями законів, підвищення їх юридичної обізнаності, систематичне інформування їх про актуальні питання права. Правові знання є тим підґрунтям, на якому формується правова свідомість. Вони допомагають учням співвідносити свої вчинки і поведінку своїх товаришів не лише із загальновідомими моральними нормами, а й з вимогами законів, коригувати свою поведінку, змінювати її у правильному напрямі.
Значна частина школярів хоча й не знає конкретних правових норм, але не допускає правопорушень. Регулятором поведінки у цьому разі є дотримання норм моралі та звичаїв. Такі школярі не завдають шкоди іншим, не скоюють крадіжок та інших правопорушень, тому що керуються в конкретній ситуації певними моральними принципами.
Друге завдання — формування в учнів правової свідомості як сукупності правових уявлень, поглядів, переконань і почуттів, що визначають ставлення особистості до вимог законів, регулюють її поведінку в конкретній правовій ситуації.
«Становлення правової свідомості, — пише О.І. Вишневський, — один з основних напрямів формування громадянина. У сім'ї та в школі дитина повинна не тільки навчитися поважати закони, відстоювати свої права та свободи, але й поважати чужі, толерантно ставитись до чужих поглядів, шанувати права інших на самовираження, власні культурні цінності, вибір конфесій, участь у політичному житті тощо. Все це надзвичайно важлива сфера виховання, передусім з точки зору потреб державотворення»1.
Правові погляди мають бути засновані на загальних правових знаннях та уявленнях про державу і право, про правові відносини між людьми, про конституційні права та обов'язки особистості. Важливо, щоб ці знання і уявлення правильно відображали певні правові норми, адже інакше правові погляди будуть хибними.
Одним із найважливіших компонентів правової свідомості є переконання — усвідомлення людиною істинності світоглядних та моральних понять та її особиста готовність діяти відповідно до цих правил і понять.
У процесі правового виховання дуже важливо виховувати в учнів вищі правові почуття, які б регулювали їх поведінку (відповідальність, справедливість та ін.), інакше головним регулятором її стануть прості емоції (гнів, страх тощо), які спричиняють ситуативну поведінку.
Третє завдання — формування в учнів поваги до держави і права, розуміння необхідності дотримання вимог законів. Такі якості виховують, розкриваючи соціальну суть і роль держави та права. Виховання у школярів поваги до закону і правопорядку, переконаності в необхідності дотримання правових норм здійснюють через виховання поваги до правоохоронних органів, людей, які охороняють закони. Проте не слід залякувати учнів цими органами, бо вони не зможуть усвідомити, що закони виконують не лише каральну функцію, а й захищають інтереси всього суспільства, кожного його члена.
Четверте завдання — вироблення в учнів навичок і умінь правомірної поведінки. Звичку і вміння дотримуватися вимог права і моралі слід розглядати як продукт свідомого ставлення учнів до визнання свого громадянського обов'язку, до дотримання правових норм. Як правомірна, так і неправомірна поведінка залежать від певних мотивів. Одні учні дотримуються правових норм унаслідок глибокої переконаності; другі — тільки тому, що побоюються можливого покарання; треті гарною поведінкою намагаються досягти своїх егоїстичних цілей; четверті — тому, що їхню поведінку контролюють; п'яті звикли виконувати правила співжиття. Звісно, педагог мусить знати, якими мотивами керується учень, виконуючи норми закону.
П'яте завдання — формування в учнів нетерпимого ставлення до правопорушень і злочинності, прагнення взяти посильну участь у боротьбі з цими негативними явищами, вміння протистояти негативним впливам. В юридичній літературі розглядають різні рівні активності особистості щодо вимог закону. Так, якщо вона просто дотримується правових норм, виявляється мінімальний рівень її активності, тому що їй слід лише уникати дій, заборонених законом. Якщо ж особистість виконує правові норми, вона виявляє більшу активність. Використовуючи правові норми, особистість виявляє найвищий ступінь активності. Третій рівень активності передбачає, щоб учні не лише сумлінно виконували свої обов'язки, а й вимагали цього від інших. Така позиція формуватиметься за умови залучення їх до діяльності, спрямованої на забезпечення дисципліни й порядку в школі та за її межами. Будь-яка спроба ізолювати дітей від негативного, замовчувати і приховувати від них недоліки нашого життя не виховує у них непримиренного ставлення до цих явищ, не мобілізує їх на боротьбу з цим злом, не виробляє імунітету проти його впливу.

Шосте завдання — подолання у правовій свідомості хибних уявлень, що сформувалися під впливом негативних явищ, життя. Специфічним недоліком правової свідомості окремих учнів є хибні уявлення про зміст правових норм. Вони визнають наявність низки заборон, але неправильно уявляють собі їх суть, наслідки невиконання. Багато з них упевнені, що за правопорушення відповідають лише дорослі, а неповнолітні нібито звільняються від такої відповідальності. Вони не переконані в дієвості положення, що «незнання закону не звільняє від відповідальності тих, хто його порушує», нерідко не вміють зіставляти свої дії та вчинки з вимогами права. Коли їм доводиться давати правову оцінку конкретному правопорушенню, виходять з власних уявлень про протиправне, що, як правило, ґрунтуються не на знаннях конкретних положень закону, а передусім на відомих їм нормах моралі. Такі недоліки правової свідомості — одна з причин вчинення правопорушень неповнолітніми.
Хід і зміст роботи для досягнення поставлених цілей:
Зміст правового виховання визначається особливостями права як нормативно-регулятивного явища, його суспільними функціями і значенням в організації та управлінні суспільством. Законодавство України охоплює різні галузі права. Серед них чільне місце належить державному праву. Його норми регулюють найважливіші суспільні відносини, що закріплюють основи організації суспільства і правового становища особи, державного устрою. Особливим питанням державного права України є її Конституція як Основний Закон держави і суспільства.
Адміністративне право регулює організацію і діяльність апарату державного управління. Школярі повинні мати уявлення про органи державного управління та норми адміністративного права, які охоплюють низку правил: санітарних, протипожежних, дорожнього руху, користування транспортом, поведінки в громадських місцях, військового обліку та багато інших, що регулюють діяльність різних установ, їх працівників, а також поведінку громадян. Якщо людина порушує встановлені правила, її вважають правопорушником і накладають на неї адміністративне стягнення. Служба у справах неповнолітніх має право застосовувати до них різні види стягнень аж до направлення їх до спеціальної школи чи спеціального профтехучилища.
Взаємовідносини між людьми, громадянами й організаціями, між самими організаціями регулюються нормами цивільного права, що покладає певні обов'язки і надає права громадянам і організаціям. Діти, як і всі дорослі, вважаються правоздатними, можуть мати майно, яке їм дісталося у спадок, можуть бути авторами вірша чи оповідання тощо. Щоправда, не кожна правоздатна особа може самостійно здійснювати свої права. Оскільки здатність діяти розумно, правильно розпоряджатися своїм майном, брати на себе певні обов'язки людина набуває у відповідному віці, закон визначає поняття цивільної дієздатності та встановлює її межі (15 років — часткова дієздатність, 15—18 — відносна дієздатність, 18 років — повна дієздатність).
Норми права і моралі регулюють сімейні відносини людей. У процесі правового виховання учнів знайомлять із сімейними правовідносинами, правами й обов'язками батьків стосовно одне одного, щодо виховання дітей та ін.
У процесі правового виховання учні засвоюють і окремі положення трудового права. Адже сьогоднішній школяр завтра стане працівником установи, підприємства, де він стикатиметься з багатьма питаннями, в яких має бути компетентним (умови прийому на роботу, переведення і звільнення з роботи, тривалість робочого дня й часу відпочинку, охорона і оплата праці, моральна та матеріальна відповідальність тощо).
Ознайомлюючись з питаннями кримінального права, учні повинні чітко уявляти, що таке злочин, відповідальність за підготовку і замір злочину, співучасть у злочині, вік кримінальної відповідальності, необхідна оборона, кримінальне покарання, відбування покарання в місцях позбавлення волі, і усвідомити, що жоден злочин не залишається безкарним.
Розкриваючи зміст правового виховання, важливо ознайомити школярів з Конвенцією про права дитини. Згідно з нею, дитиною вважається кожна людська істота до досягнення 18-річного віку.
« .Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати свої власні погляди, право вільно виражати свої погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага відповідно до віку і зрілості дитини, (ст. 12.)
.Дитина має право виявляти свою власну думку; це право включає свободу пошуку, тримання і видачі інформації та ідей будь-якого виду, незалежно від кордонів, в усній, письмовій або друкованій формі, у формі творів мистецтва або за допомогою інших засобів за вибором дитини, (ст. 13/1.)
.Держави-учасниці визначають право дитини на свободу асоціацій і свободу мирних зборів, (ст. 15/1.)
.Жодна дитина не може бути об'єктом довільного чи незаконного втручання в здійснення її права на особисте життя, сімейне життя, недоторканість житла чи таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і репутацію, (ст. 16/1.)
.Держави-учасниці приймають усі необхідні законодавчі, адміністративні, соціальні і просвітні заходи з метою захисту дитини від усіх форм фізичного чи психологічного насильства, образи чи зловживання, відсутності піклування чи недбалого ставлення, грубого ставлення чи експлуатації будь-якою іншою особою, (ст. 19/1.)»
Реалізація завдань і змісту правового виховання учнів здійснюється передусім у процесі навчання. Вивчення гуманітарних предметів спрямоване на формування в них високих ідеалів, морально-правових якостей, непримиренності до аморальних явищ, правопорушень і злочинності. Дисципліни природничого циклу дають змогу торкнутися кола питань з різних галузей права, зокрема його нормативних актів щодо охорони природи, охорони праці, охорони здоров'я людини та ін. Важлива роль у правовому вихованні школярів належить курсу правознавства, у процесі вивчення якого вони знайомляться з усіма галузями права, здобувають знання, вміння і навички в системному вигляді.
Правові знання, засвоєні на уроках, поглиблюються і розширюються у позакласній виховній роботі. Вибір форми чи методу виховного впливу залежить від його мети, змісту, вікових та індивідуальних особливостей учнів і можливостей педагогічного колективу школи. Обираючи методи і форми виховної роботи, важливо також ураховувати, чи популярні вони серед школярів, чи захоплюють їх, чи дають їм задоволення.
Здійснюючи правове виховання на уроках і під час спеціальних виховних заходів, важливо розкривати зміст усіх галузей права, не зосереджуючи увагу учнів на якомусь одному з них (наприклад, кримінальному), оскільки в повсякденному житті вони керуватимуться основними їх положеннями. Розкриваючи конкретні правові норми, слід показувати їх зв'язок з правилами моралі, на яких вони базуються; ілюструючи випадки порушень норм права, не зловживати негативними прикладами, краще наводити ті, що демонструють, як треба діяти в подібній ситуації. Розповідаючи про злочини, не варто деталізувати факти, оскільки це може навчити окремих школярів методики скоєння злочину, треба розкривати суть негативних фактів так, щоб вони викликали відразу, а не захоплення ними. Завжди слід пам'ятати, що вирішальним моментом у правовому вихованні школярів є висока правова культура педагогів і відповідний правово-психологічний клімат у школі та в сім'ї учня.
У правовиховній роботі школи важливу роль відіграє залучення учнів до посильної діяльності, яка передбачає певний обсяг правових знань, умінь та навичок. Це передусім участь у дитячому самоврядуванні, зокрема в роботі комісії з дисципліни і порядку, в загонах юних інспекторів дорожнього руху, юнацьких добровільних пожежних дружинах, у різних формах природоохоронної роботи.
Залучення школярів до правоохоронної та природоохоронної діяльності в школі та за її межами слід оцінювати з погляду проведення профілактичної роботи з учнівською молоддю і з погляду набуття нею правового досвіду, виховання в неї непримиренного ставлення до негативних явищ життя. Виховані в таких умовах школярі активно протидіятимуть цим явищам.
Перспективи
Зміст правової освіти спрямовується на здобуття учнями досвіду правових вчинків, умінь, зокрема:
- реалізації права на участь у діяльності об’єднань громадян та громадських акціях;
- захист своїх прав за участю державних органів та органів місцевого самоврядування;
- орієнтування в умовах вільного ринку; обстоювання своїх прав споживача і платника податків;

- Формування правосвідомості за законами народної правотворчості,
в основі якої знаходиться глибока людяність,
спрямована на збережен¬ня гідності, честі, високого благородства, утвердження у віках мораль¬ної чистоти народу, нації.

- Виховання поваги до національних надбань у сфері права,
народ¬ної правосвідомості, яка стверджує права на свободу, землю, власність, працю, вільне господарювання, житло.

Зміст діяльності Терміни Відповідальний
Впровадження окремих навчальних курсів і дисциплін
1. «Людина і суспільство»
(11кл) Протягом року Директор, заступник директора з НВР
2. «Правознавство» (9кл)
3. «Основи здоров’я»
(1-9 кл)
Інтегрування елементів правової освіти у зміст шкільних предметів
1 .Історія України та всесвітня історія (політико – правові причини і наслідки суспільних рухів, повстань, заколотів, революцій та реформ; сучасні політико – правові процеси) Протягом року Директор, заступник директора з НВР, учитель історії та права
2. Українська і зарубіжна література: політичні і правові аспекти художніх творів («Катерина» Т.Г.Шевченка, «Бояриня» Л.Українки, «Царівна» О.Кобилянської, «Воскресение» Л.Толстого – права жінок; «Діти підземелля» В.Короленка, «Пригоди Тома Сойєра» М.Твена, «Федько – халамидник» В.Винниченка – права дитини та ін..) Протягом року Директор, заступник директора з НВР, учителі зарубіжної та української літератури
3. Українська мова (зразки ділового мовлення – судові позови, заяви, скарги, звернення і відкриті листи громадян спрямовані на захист конституційних прав і свобод; політико – правове спрямування змісту навчальних та словникових диктантів, переказів ) Протягом року Директор, заступник директора з НВР, учителі української мови
4. Іноземні мови: російська, англійська (політико- правові традиції, державна влада та її структура; правова культура мови держав) Протягом року Директор, заступник директора з НВР, учителі іноземної мови
5. Музика, образотворче мистецтво (оспівування демократичних, гуманістичних цінностей і засудження дискримінації, диктату і терору; формування правової відповідальності: теми – «Права дитини в малюнках», плакати «Стоп! СНІД!», «Обережно! Наркотики!» Протягом року Директор, заступник директора з НВР, учителі музики та образотворчого мистецтва
Організація позакласної та позашкільної діяльності
1. Етнографічні, фольклорні експедиції Протягом року Заступник директора з ВР, класні керівники, пед..орг.
2. Зустрічі з працівниками влади та працівниками правоохоронних органів Протягом року Заступник директора з ВР, класні керівники
3. Година духовності «Ув’язнена лірика» Жовтень Заступник директора з ВР, класні керівники
4. Година самопізнання «Держава моєї мрії» Листопад Класоводи, класні керівники
5. Олімпіади з історії та права Листопад - грудень Заступник директора з НВР, учитель історії та права
6. Тиждень Права. Тиждень Історії. (план додається) Грудень Заступник директора з НВР, учитель історії та права
7. Конкурс правових плакатів Грудень Заступник директора з ВР, класні керівники, пед..орг.
8. Заходи профілактики правопорушень. Протягом року Заступник директора з ВР, члени ради
9. Семінар «Правозахисні організації України» Січень Заступник директора з ВР, класні керівники, учитель права
10. Міні – твори «Чи є права людини у злочинців?» Лютий Заступник директора з ВР, класні керівники
11. Брейн – ринг
«Турнир Феміди» Березень Заступник директора з ВР, класні керівники
12. Правовий лекторій «Людина і закон» Протягом року Учитель історії та права
13. Батьківський правовий університет Протягом року Заступник директора з НВР
14. Уроки доброти Квітень Класні керівники

Список літератури
1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року – К: Преса України, 1997. – 80с.
2. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXІ століття) – К: Райдуга, 1994 – 62с.
3. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист: - К: Столиця, 1998.- Ч. І.- 248 с; Ч.2 – 292с.
4. Збірник міжнародних правових документів, законодавчих актів, нормативних документів України з питань соціально – правового захисту дітей. – К: Столиця, 1998 – 513с.
5. Національна програма «Діти України», затверджена Указом Президента України від 18 січня 1996 року № 63/96 // Все для вчителя – 1998 - №17 – с.25-32.
6. Права людини: Міжнародні договори України, декларації. Документи – 2-е вид. – К: Юрінформ, 1992 -199с.
7. Про громадянство України: Закон України із змінами і доповненнями в редакції від 18 квітня 1997 р.// Юридичний вісник України. – 1997 - №22 – с.4-8.
8. Про загальну середню освіту: Закон України від 13 травня 1999 року №651.
9. Людина починається з добра. Виховні години для учнів 5 - 9 класів / Упорядник Г.С.Грай. - Тернопіль: Астон, 2004. - 176с.
10. Литвинюк Г.І., Олійник І.В. Сценарії, рольові ігри, бесіди. 5 - 11 класи. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. - 88с.

Автор: 

Хорошева Олена Вікторівна Черкаська ЗОШ І-ІІІ ст.№1, заступник директора з виховної роботи

Джерело: 

Список літератури
1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року – К: Преса України, 1997. – 80с.
2. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXІ століття) – К: Райдуга, 1994 – 62с.
3. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист: - К: Столиця, 1998.- Ч. І.- 248 с; Ч.2 – 292с.
4. Збірник міжнародних правових документів, законодавчих актів, нормативних документів України з питань соціально – правового захисту дітей. – К: Столиця, 1998 – 513с.
5. Національна програма «Діти України», затверджена Указом Президента України від 18 січня 1996 року № 63/96 // Все для вчителя – 1998 - №17 – с.25-32.
6. Права людини: Міжнародні договори України, декларації. Документи – 2-е вид. – К: Юрінформ, 1992 -199с.
7. Про громадянство України: Закон України із змінами і доповненнями в редакції від 18 квітня 1997 р.// Юридичний вісник України. – 1997 - №22 – с.4-8.
8. Про загальну середню освіту: Закон України від 13 травня 1999 року №651.
9. Людина починається з добра. Виховні години для учнів 5 - 9 класів / Упорядник Г.С.Грай. - Тернопіль: Астон, 2004. - 176с.
10. Литвинюк Г.І., Олійник І.В. Сценарії, рольові ігри, бесіди. 5 - 11 класи. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. - 88с.

Голосування

Чи відчуваєте Ви професійне (емоційне) вигорання у вашій роботі вчителя?:

Останні коментарі