Основи безпеки життєдіяльності та профілактика травматизму на уроках фізичного виховання.
На сьогоднішній день в освітніх установах приділяють серйозну увагу організації роботи з охорони праці, попередження травматизму дітей та працівників. Але все ж таки безпека трудових і навчальних процесів в загальноосвітніх установах, на жаль, залишає бажати кращого.
Нещасні випадки з учнями і вихованцями, які сталися під час навчально-виховного процесу, були і залишаються трагедією, вони приносять горе батькам, педагогічним працівникам. Нещасний випадок тягне за собою величезні втрати робочого часу для надання першої допомоги і подальшого медичного лікування.
Стан справ із забезпеченням безпеки навчально - виховного процесу в освітніх установах є катастрофічним. Шкільний травматизм становить 12-15% від загального травматизму дітей. Травми отримані на перервах, становлять до 80%, на уроках фізкультури - до 20%. На заняттях фізичного виховання школярі входять до групи ризику, яка схильна до травматизму, тому що урок фізичного виховання відрізняється від інших високою руховою активністю.Учні займаються, з використанням різного спортивного обладнання, інвентарю.
Хоча спортивні ушкодження і займають не перше місце в загальній структурі травматизму, проте за питомою вагою переломів кісток вони стоять на другому місці після дорожньо-транспортних травм. Тому дитячий травматизм (тим більше при заняттях фізкультурою і спортом) вимагає значно більшого, вивчення і впровадження профілактичних заходів на всіх етапах фізичного виховання.
Профілактика дитячого травматизму - одна з найважливіших завдань сучасного суспільства, яка повинна бути досягнута, в першу чергу, дотриманням техніки безпеки на заняттях фізичного виховання.
Ступінь розробленості проблеми. У розробку даної теми серйозний внесок внесли такі вчені, як: В. К. Велитченко, який написав книгу «Фізкультура без травм» у ній описані головні причини дитячого травматизму та рекомендації з техніки безпеки та профілактики.Башкіров В. Ф. «Профілактика травм у спортсменів», який склав багато комплексів і причин з профілактики травматизму.
Проблема даної роботи полягає в строгому контролі за учнями на уроках фізичного виховання шляхом суворого дотримання безпеки життєдіяльності без відриву від діяльності та зпідвищенням інтересу до уроків фізичного виховання.
Проблемі дотримання безпеки життєдіяльності на уроках фізичного виховання, безсумнівно, відводиться одне з важливих місць у системі організації навчально-виховного процесу школярів. Слідуючи загальноприйнятим нормам і стандартам, вчитель фізичного виховання повинен завжди чітко знати інструкцію з безпеки життєдіяльності . У дотриманні безпеки життєдіяльності як учителем так і школярами повинні бути обов'язково дотримані всі встановлені пункти, які повинні бути обов'язковими для кожного вчителя фізичного виховання при організації проведення навчальних та позакласних занять з фізичної культури і спорту.
Вчителі фізкультури зобов'язані дотримуватися норм і правил безпеки при проведенні занять фізичної культури і спортом, спортивних змагань та фізкультурно-спортивних видовищних заходів, не допускати заподіяння шкоди здоров'ю дітей.
Загальні вимоги з безпеки життєдіяльності , пов'язані безпосередньо до вчителя з фізичного виховання, включають в себе такі обов'язкові компоненти:
Вчителі фізичного виховання в своїй практичній діяльності з фізичного виховання повинні керуватися інструкцією з техніки безпеки, державними актами та документами з охорони праці, розробленими Міністерством освіти, і здійснювати контроль за дотриманням учнями правил та інструкцій з охорони праці.
2. Учитель фізичного виховання або інша особа, яка проводить заняття з фізичної культури і спорту, несе відповідальність за збереження життя і здоров'я учнів вихованців.
3. Учитель фізичного виховання повинен:
- Проходити курси (не рідше 1 разу на 5 років) з охорони праці;
- Приймати участь у випробуванні гімнастичних снарядів та обладнання;
- Вносити пропозиції щодо поліпшення умов проведення освітнього процесу;
- Організовувати вивчення учнями вихованцями правил з охорони праці в побуті і т.д.
4. Учитель фізкультури має знати:
- Підготовленість і функціональні можливості кожного учня;
- Медичну групу, до якої учні віднесені за результатами медичного огляду;
- Учнів, звільнених лікарем від фізичних вправ після хвороби, і відзначати учнів, відсутніх на уроці .
Посадові особи фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд повинні забезпечувати належне технічне обладнання місць проведення спортивних занять та змагань відповідно до правил безпеки та санітарно - гігієнічними нормами і повинні нести відповідальність за охорону здоров'я при проведенні занять фізкультурою і спортом, спортивних змагань та фізкультурно-спортивних видовищних заходів. Загальна техніка безпеки на уроках фізкультури так само включає в себе вимоги до технічного, санітарного, організаційного, просторового, медичного і т. д. оснащенню уроків з фізичної культури:
1. Спортивний зал повинен відповідати формам проведення фізкультури. Приміщення спортивних залів, розміщене в них обладнання повинні задовольняти вимогам будівельних норм і правил, а так само правилами з електробезпеки та пожежобезпеки для загальноосвітніх шкіл. Спортивний зал, як правило, розміщується на першому поверсі в прибудові. Його розміри передбачають виконання повної програми з фізичного виховання і можливість спортивних позаурочних занять. Особливі вимоги пред'являються до підлог, стін, стелі, освітленості, вентиляції спортивних залів, наявності шаф, роздягалень, плану евакуації, пожежного щита з набором ручного протипожежного інвентарю тощо;
2. Вологе прибирання повинно проводиться 2 рази на день;
3. Інвентар повинен знаходитися в хорошому стані. Усі спортивні снаряди та обладнання, встановлені у закритих або відкритих місцях проведення занять, повинні перебувати у повній справності і бути надійно закріплені. Надійність установки та результати випробувань інвентарю і обладнання повинні бути зафіксовані в спеціальному журналі. Розміщення обладнання повинно передбачати безпечну зону навколо кожного гімнастичного снаряда. Так само існують особливі вимоги до іншого спортивного інвентарю і обладнання: Дьордя брусів, грифів перекладин, гімнастичних колод, опор гімнастичного козла, гімнастичних матів, гімнастичних містків, канатів для лазіння, шведських стінок, гімнастичної палиці, м'ячів набивних, вазі спортивних снарядів для метання, лижного інвентарю, баскетбольного щиту, баскетбольного м'ячу, волейбольних стійок, волейбольних сіток, волейбольних м'ячів і т.д.
4. Якщо в спортивному залі є якісь недоліки то заняття не проводяться;
5. Після кожного проведеного заняття зал повинен провітрюватися;
6. Не виконувати вправ на спортивних снарядах без викладача або його помічника, а також без страховки;
7.Дотримуватись принципів доступності, послідовності під час навчання учнів, проводити розминку і збільшувати час, відведений на неї, при сильному вітрі, зниженій температурі і підвищеній вологості;
8. Знижувати навантаження або збільшити час відпочинку при появі в учнів ознак втоми; забезпечувати страховку при виконанні учнями складних технічних елементів;
9. Стежити за виконанням учнями інструкцій, правил поведінки на уроці фізкультури і приймати рішення про відсторонення учнів від участі в навчальному процесі за грубе порушення;
10.Організовувати учнів для прибирання спортивного інвентарю та обладнання в місця його зберігання;
11. Організовано виводити учнів з місця проведення заняття;
12.Проводити ретельний огляд місця проведення заняття, вимикання освітлення, закривати на ключ всі підсобні приміщення та спортзал;
13.Доводити до відома відповідального за спортзал і спортмайданчик , повідомляти про всі недоліки в забезпеченні навчального процесу;
14. При скарзі на нездужання або погане самопочуття негайно направити учня до лікаря;
15. Оперативно повідомляти керівництво про кожний нещасний випадок;
16. При пожежі в спортивному залі відкрити запасні виходи і організовано вивести учнів згідно з планом евакуації у безпечне місце, повідомляти про пожежу в пожежну частину і приступити до ліквідації вогнища загоряння.
Для молодших школярів передбачаються наступні загальні вимоги з техніки безпеки на заняттях з фізичної культури, які вимагають від вчителя наступних дій:
1. Входити в зал після дозволу вчителя;
2. Добре ознайомити з правилами техніки безпеки;
3. Надати учням приміщення для переодягання (окремо хлопчикам і окремо дівчаткам);
4. Переконатися в тому, що всі учні переодяглися, закрити роздягальні на ключ;
5. Слідкувати за дотриманням правил поведінки учнів у роздягальнях;
6. Забезпечувати безпечне проведення освітнього процесу;
7. Провести ретельний огляд місця проведення заняття;
8. Передбачити заходи безпеки при виконанні фізичних вправ;
9.Перевірити справність спортивного інвентарю, надійність установки і кріплення устаткування;
10. Провітрити приміщення за допомогою природної або примусової вентиляції;
11. При недостатньому природному освітленні включити освітлювальні прилади;
12.Перевірити стан запасного виходу при проведенні занять у спортзалі. Таким чином ми зібрали і підготували правила техніки безпеки для всіх школярів і для молодших школярів виділили найважливіші правила, які повинен знати кожен вчитель фізичної культури.
Існують певний обов'язковий перелік документів з техніки безпеки в освітній установі:
1. Інструкції з техніки безпеки на заняттях:
- Легкою атлетикою
- Спортивними іграми
- Гімнастикою
- Лижної підготовки
- Плаванням
- У тренажерному залі
- Видами єдиноборств
- На змаганнях
- З організації та проведення туристичних заходів.
2. Журнал реєстрації інструктажу з техніки безпеки на уроках фізичної культури.
3. Акт дозвіл на проведення занять:
- У спортивному залі
- У тренажерному залі
- На спортивному площинному спорудженні
- У басейні
4. Акт приймання спортивної споруди та інвентарю на готовність до початку нового навчального року.
5. Укомплектована медична аптечка, інструкція з надання першої долікарської допомоги при різних травмах та ушкодженнях.
6. Журнал реєстрації нещасних випадків з учнями та вихованцями (зберігається у фахівця з охорони праці).
7. Журнал про результати випробувань спортивного інвентарю та обладнання.
8. Сертифікат відповідності для спортивного інвентарю та обладнання.
У кожному спортивному залі необхідно мати інструкції з безпеки життєдіяльності при заняттях фізичною культурою, які затверджуються керівником освітнього закладу і переглядаються не рідше одного разу на п'ять років. Типова інструкція повинна містити наступні розділи:
- Загальні вимоги безпеки;
- Вимоги безпеки перед початком занять;
- Вимоги безпеки під час роботи;
- Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях;
- Вимоги безпеки після закінчення роботи.
При необхідності в інструкції можна включати додаткові розділи. Наприклад, в типових інструкціях може бути передбачений розділ "Вступ", що відображає основні положення, вказівки директивних органів, особливості методики викладу вимог безпеки в інструкціях для працівників, які розробляються на основі даної типової інструкції. У цьому ж розділі можуть бути наведені посилання на нормативні акти, які враховані при розробці інструкції, подано перелік цих актів, а також перелік актів, що втратили чинність.
Таким чином, вчителі фізкультури у своїй практичній діяльності з фізичного виховання повинні керуватися інструкціями з техніки безпеки та здійснювати контроль за дотриманням учнями правил та інструкцій з охорони праці. Вчителі фізкультури несуть відповідальність за збереження життя і здоров'я учнів вихованців.
Профілактика дитячого травматизму - одна з найважливіших завдань сучасного суспільства. Робота з профілактики травматизму, захворювань і нещасних випадків при заняттях фізичною культурою є однією з найважливіших завдань викладачів, директорів шкіл. Проте безліч випадків порушень організаційного, методичного, санітарно- гігієнічного характеру приводить учнів до травм і погіршення здоров'я.
Основні причини травматизму:
1. Організаційні недоліки при проведенні занять. Це є непродумана організація уроку, проведення занять за відсутності вчителя, слабка дисципліна і підготовленість інвентарю, використовуваного на уроці. Це порушення інструкцій і положень щодо проведення уроків фізичної культури, некваліфіковане складання програми змагань, порушення їх правил, перевантаження програми і календаря змагань і т.д.
2. Помилки в методиці проведення уроку, пов'язані з порушенням дидактичних принципів навчання (регулярність занять, поступове збільшення навантаження, послідовність), відсутність індивідуального підходу, недостатній облік стану здоров'я, статевих і вікових особливостей, технічна і фізична підготовленість учнів (форсування навантажень).
Часто причиною травм є зневажливе ставлення до підготовчої частини уроку, розминки, неправильне навчання техніці фізичних вправ, відсутність страховки, самостраховки, неправильне її застосування, форсування навантажень, перенесення засобів і методів тренування спортсменів та учнів школи. Причиною травм можуть бути недоліки навчального планування, яке не може забезпечити повноцінну фізичну підготовку і спадкоємність у формуванні рухових навичок учнів.
3. Недостатнє матеріально-технічне забезпечення, оснащення занять: погана підготовка місць занять і інвентарю, погане кріплення снарядів, відсутність табельного інвентарю і обладнання, малі зали, відсутність зон безпеки, жорстке покриття і нерівності доріжок.
4. Незадовільний санітарно-гігієнічний стан залів, майданчиків: погана вентиляція, недостатня освітленість місць занять, запиленість, низька температура повітря і води басейну. Несприятливі метеорологічні умови: дощ, сніг, сильний вітер та ін. Недостатня акліматизація учнів.
5. Низький рівень виховної роботи, порушення дисципліни, поспішність, неуважність вчителя і учнів.
6. Відсутність медичного контролю. Допуск до змагань без проходження лікарського огляду, невиконання вчителем лікарських рекомендацій після захворювань, по обмеженню навантажень, комплектуванням груп залежно від ступеня підготовленості учнів.
Як видно з вище викладеного, причини травм та нещасних випадків - це порушення правил, обов'язкових при проведенні занять з фізичного виховання і тренувань у навчальному закладі. В основі боротьби з травматизмом і захворюваннями лежить суворе виконання цих вимог вчителями фізкультури, тренерами, учнями.
У переліку причин травмування особливої уваги варто приділяти гіпокінезії. Більшість новонароджених отримують спадкову інформацію по гіпокінезії від батьків. Потім руховий голод наростає (дитячий сад, школа). При вступі до школи в молодших класах, організована і неорганізована активність знижується на 50%. Будь-які відхилення у стані здоров'я у дітей, а вони неминучі у фізично ослаблених, можуть бути причиною травми. Так, погана постава підвищує ступінь ризику отримання різних травм і не тільки хребта, але й внутрішніх органів грудної клітини (оскільки вони займають несприятливе положення і мають знижену функцію).
У системі заходів профілактики для молодших школярів існують особливі методи:
1. Методика навчання та проведення занять у спортивному залі
2. Організація і планування уроків в молодших класах
3. Спортивний інвентар у повному складі
4. Наявність медичної карти кожного учня
5. Правильно надати першу медичну допомогу у разі травми
6. Правильна організація при нещасному випадку.
Існує 3 групи засобів для відновлення:
Педагогічні: є складовою і невід'ємною частиною навчального процесу. Оптимізація навчальних навантажень і відпочинку, супроводжується перемиканням з одного виду на інший (активний відпочинок).
Медико-біологічні: до їх числа належить раціональне харчування, фармакологічні препарати і вітаміни, білкові препарати, спортивні напої, кисневі коктейлі, фізіо-і гідротерапія, різні види масажу, лазні, сауни, адаптогенні препарати, що впливають на енергетичні процеси і т. д.
Психологічні: до них відносяться психорегулюючі навантаження на уроці фізкультури, вправи для м'язового розслаблення, сон-відпочинок і т. д.
Вчителі фізкультури, тренери повинні враховувати, що дитячий організм відрізняється незавершеністю формування скелета, слабкістю зв'язкового апарату і мускулатури, нестійкістю нервової системи, тому окремі пошкодження, такі, як переломи кісток, травми суглобово-зв'язкового апарату, можуть призвести до тривалої втрати загальної та спортивної працездатності і важкої психологічної травми, а в ряді випадків і до спортивної чи загальної інвалідності.
Спортивні травми - основна причина тимчасової втрати спортивної працездатності і нестійких спортивних результатів, а так само причина незацікавленості школярів до занять фізкультурою. Спортсмен змушений переривати тренування або довгостроково тренуватися зі зниженим навантаженням. При цьому змінюється його реактивність і нервово-психічний стан, порушується властива тренованому організму стійкість адаптаційних механізмів до фізичних навантажень, подовжується період відновлення. На цьому тлі легше виникає перенапруження, розвиваються різні патологічні стани.
Особливо небезпечні травми для юних спортсменів, які поєднують напружене навчання зі спортивним удосконаленням. Травми порушують нормальний хід навчального процесу, ускладнюють засвоєння матеріалу, негативно позначаються на успішності, перешкоджають оволодінню руховими навичками за програмою фізичного виховання, технічній і тактичній майстерності в обраному виді спорту.
Отже, при правильній організації техніки безпеки і виконання профілактичних заходів при заняттях фізкультурою і спортом можна знизити число травм до мінімуму. Профілактика травм у школярів, які займаються фізкультурою і спортом, вимагає великої організаційної роботи і професіоналізму дирекції шкіл, тренерсько-викладацького та медичного складу. Підводячи підсумки, варто зазначити, що не завжди причиною травматизму є не компетентність викладача, багато що залежить і від наданих для роботи умов.
По-перше, недостатність навчальних площ. У багатьох навчальних закладах педагоги змушені проводити в одному спортивному залі заняття з декількома групами одночасно. Звідси скупченість, неможливість відстежити відразу всіх учнів, підстрахувати їх при виконанні особливо ризикованих вправ, вчасно звернути увагу на їх самопочуття.
Багатозначною причиною фізкультурного травматизму є-стан спортзалів, навчальних приміщень, обладнання, інвентарю. Зношені підлоги, протікання, старий інвентар, не пройдені випробування снаряди не забезпечують належної ступеня надійності і безпеки.
Третій фактор травмоопасності - низький рівень кваліфікації великої кількості вчителів.
І нарешті, причина - медична. Лікарське обслуговування в багатьох навчальних закладах перебуває в незадовільному стані, головним чином через низьку заробітну плату медичного персоналу, нестачі кадрів. Розподіл учнів за медичними групами для занять фізкультурою своєчасно не вноситься до журналу
Таким чином, лише при розкритті всіх вище перерахованих пунктів і підведення гіпотези, при вирішенні всіх завдань можна знизити ризик безпеки на уроках фізичного виховання.
 

Предмети: Фізичне виховання