«Реве та стогне Дніпр широкий…» Цими безсмертними словами розпочинається твір Тараса Шевченка «Причина», а відтак і головна для кожного українця книжка «Кобзар». Ці слова є початком однієї з найулюбленіших пісень українців.
Пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» нині відома на всіх континентах. Музику до неї створив композитор Данило Крижанівський. Уперше ноти пісні було надруковано 1886 р.
Композитор присвятив пісню видатному українському драматургові, акторові й режисерові Марку Кропивницькому. Акторові пісня дуже сподобалася, і, щоб вона якнайшвидше «пішла в люди», він вирішив видрукувати ноти. Та готовий тираж було конфісковано поліцією. Те саме трапилося і вдруге. Тоді Марко Лукич вирішив привселюдно виконати твір, щоб його почули нарешті люди.
Для першого виконання пісні відомий актор (і, до речі, чудовий співак) Марко Кропивницький вибрав Одесу – батьківщину композитора Крижанівського. У робітничому районі Пересип, де театр орендував приміщення, на всіх виставах незмінно сидів у першому ряду поліцейський наглядач. Та, незважаючи на це, Марко Лукич наприкінці однієї з вистав замість народної пісні заспівав «Реве та стогне…» Голос артиста звучав упевнено й твердо. Зачаровані піснею глядачі мимоволі піднялися з місць. Хоч як намагався поліцейський перешкодити співу, на нього ніхто не звертав найменшої уваги. До співу приєдналися артисти, а далі почали підспівувати й глядачі… Пісня набирала сили, звучала могутньо й просто-таки непереможно!
Не витримавши такої «крамоли», розлючений поліцейський залишив театр. Та всі спроби «припинити неподобство» виявилися марними. Глядацький зал заполонило звучання сотень голосів.
Відтоді «Реве та стогне Дніпр широкий» лине всім білим світом. Нині, либонь, немає жодного українця, який не знав би цієї пісні
(З календ.; 260 сл.).