Урок розвитку мовлення

Тема. Творчий переказ-розповідь з елементами опису природи.

Мета: познайомити учнів з життям наших пращурів, з основним їх заняттям;
збагачувати словниковий запас лексикою, пов’язаною з народними традиціями, звичаями, з природою рідного краю, його історією і етнографією;
виховувати інтерес та повагу до минулого країни, любов до природи.

Обладнання: картки з текстами вірша О.Олеся «Україна в старовину», статті з підручника історії, ілюстрації полювання в давнину, історична довідка А.Пономарьова.

Міжпредметний
зв’язок. Історія.

Перебіг уроку

І. Оргмомент.

ІІ. Інформаційне повідомлення.

Хто ми?
Ми – великий європейський народ, який має свою давню і славну історію. Ми не знайди на своїй землі.
На території України люди жили здавна. Під впливом різних чинників у наших пращурів формувався спосіб життя, мислення, світосприйняття, духовність, історичний досвід.
Протягом тисячоліть на сучасній території України проживало багато племен. Сучасна українська нація – спадкоємниця усіх попередніх народів, які проживали на наших землях і були нашими пращурами.(Ю.Вовк)

1 учень. На сучасній території України в період неоліту (V – III тис. до н.е.) формуються дві культурно-громадські зони: південно-західна – землеробська і північно-східна – мисливсько-риболовецька. Відбувається перехід від привласнюючих форм господарства до відтворюючих.
2 учень. На території України полювання на диких коней, мускусних биків, носорогів, мамонтів, оленів було поширене ще в період палеоліту. Значне місце посідало мисливство у житті населення Київської Русі, коли дичину добували вже за допомогою різноманітних пристроїв – тенет, пасток тощо.
3 учень. Багатство української фауни (до ХVІІ ст.. тут ще траплялися тури – предки свійського бика, до ХІХ ст.. – дикі коні, сайгаки, не кажучи вже про безліч лосів, ведмедів, оленів, бобрів, диких кіз) створювали широкі можливості для мисливства.
4 учень. Однак упродовж ХVIIIст. Промислове мисливство поступово звелося нанівець. На цей час був майже повністю винищений ряд звірів (зокрема ведмеді), суттєво зменшилася кількість вовків, бобрів та інших диких тварин.
На кінець ХІХ – початок ХХ ст.. значення мисливства як традиційного заняття українців суттєво зменшилося.(А.Пономарьов.)

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

IV. Ознайомлення зі змістом тексту.

Україна в старовину

Ліс густий, дрімучий, темний.
Споконвічний ліс росте,
Не проб’ється навіть сонце
Крізь гілля його росте.

Велетенські граби, вільхи,
Сосни, явори, дуби,
Раз в століття полягають
Після віку боротьби.

По лісах шумлять потоки,
Смарагдові від трави,
Розпливаючись то в багна,
То в озера, то в стави.

По річка, озерах, багнах
Вічний галас, вічний спів,
Крик гусей, качок і чапель,
Зойк чайок і журавлів.

Лебедині білі зграї
В небі хмарами летять,
Навкруги орлині крила
Гучно, хижо лопотять.

Над струмком спинився олень,
Прислухається, тремтить,
Десь почув непевний шелест
І зникає через мить.

То ведмідь ішов напитись,
Остудитися в воді,
То збирають під дубами
Чорні вепрі жолуді.

По лісах блукали кози,
Тури, олені, вовки,
Кабани, ведмеді, лосі,
Рисі, зубри, борсуки.

Не стихав до ночі галас,
Дикий рев і ніжний спів…
Все кругом жило, змагалось,
Ліс дивився і шумів.

По лісах дрімучих, темних,
З луком пращур наш ішов,
З рисем, лосем і ведмедем
Він боровся і боров.

Здобував він теплі хутра,
М’ясо, шкіру на свій дах,
Часом сам роздертий падав
З серцем звіра у руках…
……………………………..
На лісах дрімучих, темних,
На незайманих степах
Спочивала Україна
В золотих дитячих снах.
(О.Олесь)(184 сл.)
Серед племен, що населяли лісову зону України, було поширене мисливство.
Основними тваринами, на яких велось полювання, були: тур, лось, олень, косуля, кабан. На дрібних тварин полювали лише тоді, коли змушував голод.
Найбільш ефективним знаряддям, за допомогою якого велося полювання, був лук зі стрілами. Ліс дозволяв мисливцю самому непомітно підкрастись до тварини, вразити її з певної відстані.
Крім лука, мисливці використовували човен, виготовлений зі стовбура дерева. Тоді ж почали використовувати лижі, а також сани.
Вполювавши тварину, мисливці не завжди доставляли її до поселення. Деколи вони переносили свої житла до вбитої тварини і жили там до того часу, поки не з’їдали м’ясо.
Рухливий спосіб життя змушував мисливців будувати житла, які можна було швидко розбирати й ставити. В основі такого житла був каркас із жердин, який покривався шкірами тварин або берестою. Підлогу вкривали березовими гілками. У центрі було вогнище. При потребі мисливці будували курені.
Одяг виготовляли зі шкір тварин.
Знаряддя праці лісовими мисливцями виготовлялись переважно з дерева, кістки і каменю, оскільки металу вони не знали.
(З підручника)(162 сл.)

V. Постановка завдання.

Написати творчій переказ, розширивши опис прадавнього лісу і розповівши про життя мисливця у давнину.

VI. Попередні вправи.

1. Пояснити значення слів:
смарагдові – яскраво-зелені;
тур – вимерлий великий бик;
пращур – далекий предок, родоначальник, прадід, прародич, праотець.
2. Записати на дошці назви рослин і тварин, які згадуються у вірші О.Олеся:
Рослини: граби, вільхи, сосни, явори, дуби;
Тварини і птахи: гуси, качки, чаплі, журавлі, лебеді, орли; олені, ведмеді, кози, тури, вовки, рисі, зубри, борсуки, лосі, кабани.
3. Повторити розділові знаки при однорідних членах речення з узагальнюючими словами і без них.
4. Колективно з’ясувати орфограми у словах: не проб’ється, гілля, велетенські, століття, боротьба, розпливаються, чайок, навкруги, прислухається, непевний шелест. Незаймані ліси.

VII. Питання для бесіди.

1. Визначити тему та основну думку вірша О.Олеся.
2. До якого стилю та типу мовлення належить текст вірша?
3. Яким настроєм пройнята поезія? Що помагає авторові створити такий настрій?
4. Якими епітетами змальовує О.Олесь прадавній ліс?
5. Що хотів підкреслити автор словами: «споконвічний ліс», «вічний галас, вічний спів», « все кругом жило, змагалося, Ліс дивився і шумів…»?
6. Порівняти змальований у вірші пейзаж з пейзажами сучасних лісів. Що є спільного і відмінного у них?
7. Усно відтворити картину природи, змальовану автором у вірші.
8. Як ви розумієте вислів: «Спочивала Україна в золотих дитячих снах…»?
9. Розкажіть, яким ви уявляєте нашого предка-мисливця у лісі.
10. Самостійно скласти план переказу.

Орієнтовний план

1. Споконвічний ліс.
2. Дикий рев і ніжний спів…
3. З луком пращур наш ішов.

VIII. Повторне читання тексту.

IX. Самостійна робота над переказом.

Пам’ятка
1. Зрозуміти задум автора.
2. Установити послідовність подій.
3. Усвідомити причинову залежність однієї події від іншої.
4. Звернути увагу, чи немає в уривку, крім викладу подій, інших елементів: опису, переживань дійових осіб, роздумів тощо.
5. При написанні дотримуватись плану.
6. Використовувати в роботі яскраві слова, образні вирази.
7. Стежити, щоб виклад відповідав змісту уривка і завданню.
8. Стежити, щоб усі абзаци й речення були зв’язані між собою, речення побудовані правильно.
9. Написане перевірити: чи немає в роботі орфографічних, пунктуаційних і стилістичних помилок.

Х. Підсумок уроку.

Предмети: Українська мова

Класи: 6 клас