Питання розвитку моторики дітей молодшого шкільного віку привертає увагу психологів та педагогів під час розробки оптимальних способів організації початкового етапу навчання. Значна кількість розроблених технологій навчання — від традиційної до розвивальної будуються на вивченні мікрорухів (рухів руки) під час формування навичок письма, тим часом як макрорухи (рухи всього тіла, жести, пантоміміка) залишаються прерогативою фізичного виховання. Таким чином, порушується цілісність психомоторної дії, що при зводить до розриву між пізнавальною та руховою діяльністю.