Від партнерів


Реклама

Останні публікації

Обмежити пошук фільтруванням:


Антонівські яблука

0
Пам'ятаю великий, увесь золотий, підсохлий і поріділий сад, пам'ятаю кленові алеї, тонкі пахощі опалого листя і — запах антонівських яблук, запах меду й осінньої свіжості.



Весна священная Роман

0
Доски пола. Ровная поверхность. До сей поры вся моя жизнь—доски пола, ровная поверхность, я смотрю в пол — раз... два... три...— я не отрываю взгляда от пола — раз, и-и-и два, и-и-и три... я меряю глазами пространство пола, отделяющее меня от рампы, огни рампы — вот мой маяк, моя цель, за ними — черная пропасть, заполненная головами



Концерт барокко

0
Из серебра узкие ножи, изящные вилки; из серебра большие блюда с чеканкой в виде серебряного дерева, чьи листья хранили, бывало, в своих углублениях жирные соки жаркого; из серебра фруктовые вазы – три круглые тарелки, надетые одна над другой на стержень, увенчанный серебряным гранатом; из серебра винные кувшины, выкованные серебряных дел мастерами; из серебра блюда для рыбы, и на каждом – выпуклая серебряная султанка плывет над сплетенными водорослями; из серебра солонки, из серебра щипцы для орехов, из серебра ложечки, украшенные монограммами…



Цирцея Рассказ (Из книги "Зверинец")

0
Перевод В. Симонова
И, поцеловав ее в губы, я взял яблоко из ее рук. Но стоило мне надкусить его, как перед глазами у меня все закружилось, ноги подкосились, и я почувствовал, как, с треском ломая тесно сплетенные ветви, я неудержимо падаю вниз, и увидел белые лица мертвецов, приветствовавших меня из ямы.



Река Рассказ (Из книги "Конец игры")

0
Перевод Вс. Банго
Ну что же, положим, ты уходила, пообещав напоследок
броситься в Сену или что-то в этом же роде, обычные глупости,которые только и могут произноситься глубокой ночью, на скомканной простыне, ватным языком, а я их едва слышу, несмотря на твои попытки легкими прикосновениями привлечь мое внимание, так как давно уже глух к подобным твоим словам, скользящим по ту сторону моих закрытых глаз, по ту сторону сна, увлекающего меня куда-то вниз.



"Гава"

0
Батько хотів йому лишити село і при своїх спосібностях, певно, був би сього добився, коли б був не так дуже любив своє потомство. Але що любив Гаву без пам’яті, то й не зумів удержати належної міри в своїй, захланності. Кусав, як то кажуть, більше, ніж міг проковтнути. Ну, і подавився, і лишив Гаву без крейцара...



"Вугляр"

0
Весною 1875 ішов я піхотою з Долини в гори в Велдіж. Ішов сам, бесідувати не було з ким,— а для якої-такої розривки мугикав собі під носом арії народних пісень.
Не знаю вже, чи злий, чи добрий демон справив мене на новий гостинець. Він, правда, коротший від старого, — іде просто аж ід велдізькому мостові, — та зате відзначається другою, для нього не зовсім підхлібною прикметою, тим, що новий...



Schon Schreiben

0
У просторiм другiм класi нормальної школи отцiв василiан * (* Василiвни — ченцi василiанських унiатських монастирiв.) у Дрогобичi тихо, хоч мак сiй. Наближається година "красного писання", страшна для всiх не так самим предметом, як радше особою вчителя.



Будяки

0
Ученик станув перед учителем, весь запаленілий, весь тремтячи з обурення.
— Учителю,— мовив він, ледве переводячи дух. — Ти післав мене між людей, і велів жити серед них десять літ, і брати участь у їх житті, і придивлятися їх ділам...



Борис Граб

0
Борис Граб був хлопська дитина. Батько його, заможний господар у підгірськім селі Д. коло Добромиля, віддав його, свого найстаршого сина, до школи спершу до Лаврова до василіан, а потім до Перемишля до гімназії.

Отримати сертифікат

Користувацький вхід

Цікаво