Від партнерів


Реклама


загрузка...

Обмежити пошук фільтруванням:


ВИХОДИТИ ЗА МЕЖI

0
Чи минаєш тепер мою хату
так само тихо
як минав триста років тому
козацьку вольницю?..



ПУСТЕЛЯ – Й ТА БАЖАННЯМИ ЖИВЕ

0
Достойніші переживуть часи
Продажності й гримас, як канонаду,
Коли слова без грації й краси,
І кращий вірш – неначе барикада.



БОЖИМ ПРИЧАСТЯМ НАПОЄНІ ЗЕРНА

0
Хто гріхи наші нині полічить?
Хто криницю снаги розкопа?
Пригадаєм богів передвічних,
Пригадаєм святого Снопа.



ХОЛОДНА М’ЯТА

0
Цей сніжний шлях. Цей в пів-Росії вітер
здолає він, «любимец муз и граций»,
За мить одну, щоби віддати
серця скіпетр
Тому єдиному, з ким рівня – лиш Горацій!



ДУМИ ОПIВНIЧНI

0
Гай-гай, той час – в тумані, за горою, ні миті не вернути, ні років



НА ТЕРЕЗАХ РIВНОДЕННЯ

0
Час зупиняється, й години невагомі.
Їх за вікном закреслив дощ навхрест.
Не вірю я в апатію і втому,
Та все ж вони засіялись з небес.



Жадоба висоти

0
Всього лиш кілька днів на рік
Я бачу свою доню.
А час іде, живеться вік
І сріблом криє скроні.



Душа сіяла в спалену реальність

0
Сама у хаті. Тиша тиш
Загостювалася надовго.
Матусю, спиш,
Рідненька, спиш
В таємній вічності безмовній.
О, як мені не вистача
Любові щирої твоєї,
Твого худенького плеча,
Твоєї сили, моя нене!
Сама у хаті. Тиша тиш.
О, довго ж як, рідненька, спиш…



ПРИ ЧЕСНОМУ ХЛІБІ

0
І ТАК ДОВІКУ
У епоху химер владуватиме блазень,
Це позірно: за ним – поліцейська рука.



ЧАС ТВОГО ЖИТТЯ

0
Я у даль світів –
Ти за мною вслід;
Хто б так не хотів,
Щоб не в’янув цвіт

Отримати сертифікат

Користувацький вхід

Цікаво


загрузка...