Від партнерів
Лист перший ( в день загибелі)
Вода , пісок чи , може , глина
Вони тепер мене поглинуть
На цілу вічність.
Боже мій! Я жить хотів,
Та не зумів...
Я довго вірив, довго вірив ,
Страждав, надіявся і мріяв,
Як повертатимусь додому...
Та раптом зрозумів:нікому
Ми не потрібні.І в пітьмі
Я засинав...І в тому сні
Я бачив сина, небо, землю!
Тебе кохана.Я не стерплю
На тому світі зла такого!
Про нас забули?! Ні, списали!
А ми тоді того не знали...
І довго вірили й чекали...