Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Модель системи управління розвитком професіоналізму вчителя гімназії.

1

Сьогодні формуються нові педагогічні моделі управління в новому культурному і соціальному контексті. Моделі посідають важливе місце в різних педагогічних системах. Вони поєднують теорію та практику, види роботи, методи, відповідають визначенню провідних цінностей та кінцевої мети, які супроводжують процес становлення справжнього вчителя – професіонала. Вибір методів, різних варіантів управління розвитком вчителя – професіонала призводить до диференціації моделей, які акцентують увагу на аналізі педагогічної діяльності, засвоєнні знань, аналізі цінності і новизни інформації, на розвитку мислення особистості, модифікації її поведінки, на організації самостійного пошуку інформації, створенню власного стилю. Такі моделі передбачають стимуляцію навчання, вони пов'язані із задоволенням потреб суб'єкта у самовдосконаленні, з активізацією його сприйняття, пошуком-структуризацією нової інформації. Нові методи і моделі полягають у новому ставленні до педагога, у звільненні його від тиску, в забезпеченні умов для розвитку свідомої і самокерованої особистості. Такі цілі потребують відповідних засобів реалізації, і створення моделі системи управління професіоналізмом вчителя постає одним з таких найбільш адекватних і ефективних механізмів .
Ми виходимо з того, що освіта як соціальне явище визначає розвиток як самого суспільства, так і держави, їх прогрес або регрес. З системою освіти людина зустрічається майже все своє життя, яке являє собою частину суспільства, у зв’язку з цим мета, зміст, форми та і сама концепція освіти визначаються самим суспільством, що має вплив на його розвиток. Останнім часом ідеї безперервного навчання, або навчання упродовж життя, набувають все більшої актуальності. Цю провідну концепцію і покладено в основу моделі системи управління розвитком професіоналізму вчителя на рівні гімназії.
Ми вважаємо, що управління розвитком професіоналізму вчителя можливе на основі дослідження потенційних можливостей кожного вчителя та постійного моніторингу його досягнень.
Метою статті є побудова і опис моделі системи управління як дієвого механізму для забезпечення формування та розвитку професіоналізму вчителя.
Спочатку визначим що ж таке «модель»? В словнику слово «модель»( франц. міра, зразок, форма)- це аналог (схема, структура, знакова система) визначеного фрагменту природної чи соціальної реальності, продукту людської культури, концептуально-теоретичного утворення- оригіналу.
Визначенню поняття « модель» та використання його в педагогіці присвячені роботи багатьох науковців, таких, як Л.Даниленко[1], О.Дахін[2], Л.Капченко[3], О.Крузе- Брукс[4], В.Маслов[5], В.Міхєєв[6], В.Пікельна[7].
На сьогодні в науковій літературі зустрічається багато тлумачень цього поняття. Розкриття його сутності та властивостей певною мірою залежить від дослідника, фахової спрямованості та напрямків досліджень. За визначенням Р.Шеннона, модель є уявленням об’єкта, системи або ідеї в деякій формі, яка відрізняється від самої цілісності.У роботі О.Дахіна висвітлено, що під педагогічною моделлю розуміють логічно послідовну систему відповідних елементів, які включають цілі, зміст освіти, проектування педагогічної технології та технології управління навчальним процесом, навчальних планів та програм. Як відмічає Л.Даниленко, під моделлю необхідно розуміти систему взаємопов’язаних параметрів, які виражають суть управлінського рішення. Детально сутнісні характеристики поняття «модель» та процесу моделювання розкрито у дослідженнях В.Пікельної. Автор виділяє, що неодмінною рисою моделей є те, що вони мають певну структуру. Взагалі під моделлю науковець розуміє процес і метод пізнання, форму та засіб наукового пошуку. На погляд В.Пікельної, характерною ознакою моделі є об’єктивна аналогія та максимальне наближення щодо відтворення оригіналу. У цьому зв’язку модель повинна мати певну структуру. У дослідженні З.Рябової досить глибоко проаналізовано підходи до виділення типів моделей. Автор дійшла висновку, що функції моделі вказують на широту та різноманітність її призначення.
Сьогодні у науковій літературі існує певна класифікація типів моделей. Моделі бувають : описові;статичні; динамічні; історичні;емпіричні; нормативні.
У науковій літературі також ще умовно виділяються більш узагальнені типи моделей:
• фізичні( мають подібну з оригіналом природу);
• матеріально – математичні ( їхня фізична природа відрізняється від прототипу, але можливий математичний опис поводження оригіналу);
• логіко - семіотичні( конструюються зі спеціальних знаків, символів і структурних схем).
Між названими типами моделей немає чітких меж. За своєю сутністю педагогічні моделі відносяться до матеріально - математичного або логіко - семіотичного типу моделей.
Таким чином, проаналізувавши наукові джерела, можна дійти висновку, що модель – це об’єкт в ідеалі, аналог реально існуючих складних явищ і процесів. У моделі відсутні другорядні деталі, моменти та випадковості. Головне її призначення як методу, засобу, форми, способу пізнання педагогічної дійсності полягає у сприянні прийняттю ефективного управлінського рішення.
Процес побудови моделі в наукових джерелах має назву - моделювання. В.Маслов, спираючись на дослідження В.Пікельної, доводить, що моделювання є не тільки методом, а й підсистемою( самостійною стадією) управління, яка має специфічні функції та форми прояву.
Отже, спираючись на роботу науковців, можна зазначити, що моделювання є функцією управління та відображає його перший етап при здійсненні самого процесу управління.
Взагалі побудова педагогічної моделі відбувається за допомогою визначених цілей, закономірностей, принципів, визначення змісту, форм, методів, системи контролю та оцінки результату. Таким чином, перелічене є характеристикою дидактичного процесу, процесу формування та розвитку будь - яких компетенцій.
У процесі побудови моделі виділяють певні етапи .
Серед них можна виділити наступні:
• Постановка задачі;
• Конструювання моделі;
• Перевірка побудованої моделі на достовірність;
• Застосування;
• Оновлення.
Можна зустріти і такий алгоритм побудови моделі:
• постановка мети розв’язання певної педагогічної проблеми за допомогою створення моделі;
• виділення основних компонентів педагогічної системи, які становитимуть її суть;
• визначення існуючих об’єктивно зв’язків між компонентами системи; переведення компонентів системи на символіку;
• вибір способів зображення самої моделі та її побудова.
Зупинимось більш детально на основних етапах побудови моделі та визначимо основні їх характеристики.
Постановка завдання. Це найбільш важливий етап у побудові моделі. Ід правильної постановки завдання залежить вирішення управлінської проблеми. Завдання треба так сформулювати, щоб була можливість діагностувати проблему.
Конструювання моделі. Визначивши завдання треба визначити, яка інформація потрібна для того, щоб побудувати модель, що буде задовольняти визначену мету.
Перевірка побудованої моделі на достовірність. Коли ми створили модель потрібно перевірити на скільки вона відповідає реаліям сьогодення. Потрібно встановити вірогідність вирішення певної педагогічної проблеми за допомогою побудови моделі.
Застосування моделі. На цьому етапі ми можемо визначити ступінь успішності побудованої нами моделі.
Оновлення моделі. Після використання моделі на практиці деякі показники потребують змін. Це може бути пояснено тим, що можливе виявлення слабких ланок у побудованій моделі, або можуть з’явитись нові показники, які потрібно врахувати.
Можна констатувати, що процес моделювання – це складний процес за своєю сутністю і структурою.
Процес створення моделі системи управління розвитком професіоналізму вчителя гімназії – це розробка та описання моделі бажаного механізму формування та розвитку стану професійної компетентності вчителів .
Спираючись на описані вище загальноприйняті етапи процесу моделювання, розкриваючи сутність кожного ми можемо визначити зміст моделі системи управління розвитком професіоналізму вчителя.
Управління будемо трактувати як функцію високоорганізованих систем. Процес управління - як спрямування руху, діяльності на досягнення поставленої мети. Для організації процесу управління освітніми системами необхідні умови вибору, набір моделей і задані параметри розвитку.
Розвиток - це спрямований процес кількісних та якісних змін у структурі об'єкта.
Управління розвитком - процес забезпечення просування об'єкта в бажаному напрямку через реакцію резонансу (відгук внутрішньої структури об'єкта на зовнішній вплив).
Таким чином зміст моделі системи управління має таку структуру:
Мета створення системи управління. Це розробка дієвого механізму формування і розвитку професіоналізму вчителя, що забезпечить знаходження компетентності на бажаному рівні та управління цим процесом на рівні гімназії. Модель системи управління спрямована на дослідження процесу формування професіоналізму вчителя шляхом вивчення динаміки результативності внутрішнього та зовнішнього впливу на її стан та дозволить прогнозувати розвиток.
Визначення основних компонентів системи управління та встановлення між ними зв’язків. Враховуючи суттєві характеристики, модель системи управління може мати структуру, яка складається з таких компонентів:теоретичний, що розкриває теоретичні засади системи управління розвитком професіоналізму; змістовно – технологічний, що передбачає вибір змісту, розробку стандарту професійної компетентності та вибір універсального вимірювального апарату стану професійної компетентності з використанням елементів моніторингових процедур; коригувальний, що передбачає проведення заходів корекції на рефлексивній основі та спрямування процесу розвитку на бажаний результат.
Визначення критеріїв відбору інформації та способів оцінювання даних. Для забезпечення цього необхідно виділити ключові характеристики розвитку професіоналізму, вибрати найголовніші та визначити стандарт.
Фіксація отриманих даних на основі стандарту, у вигляді факторно – критеріальної моделі.
Коригування . На основі даних моніторингу відбувається розробка корекційних заходів.
Ураховуючи суттєві характеристики, створена нами модель системи управління розвитком професіоналізму вчителя в умовах гімназії складається з таких компонентів:
• теоретичний, що розкриває теоретичні засади управління розвитком професіоналізму вчителів в умовах гімназії;
• змістовно – технологічний, що передбачає вибір змісту, розробку стандарту професійної компетентності та вибір універсального вимірювального апарату стану професійної компетентності з використанням елементів моніторингових процедур;
• корекційний, що передбачає проведення заходів корекції на рефлексивній основі та спрямування процесу розвитку на бажаний результат.
Мета створення моделі - розробка дієвого механізму формування і розвитку професіоналізму вчителів, що забезпечить знаходження компетентності на бажаному рівні та управління цим процесом на рівні гімназії. Модель системи управління спрямована на дослідження процесу формування професіоналізму вчителів шляхом вивчення динаміки результативності внутрішнього та зовнішнього впливу на її стан та дозволить прогнозувати розвиток.
У процесі створення моделі ми керувались принципами системності, розвитку, стандартизації та ефективності.
За такого підходу наша модель у своїй основі має основні положення теорії управління загальноосвітнім навчальним закладом і підпорядковується загальним закономірностям та принципам управління. Розроблена нами модель дозволяє продуктивно вирішувати широке коло питань і організувати ефективне управління розвитком професіоналізму вчителя, забезпечити моделювання професійної діяльності, пріоритетне місце серед якого займає управлінська діяльність; надає можливість провести експертний моніторинг професіоналізації і розвиток творчого потенціалу вчителів в процесі професійної діяльності; організувати систему психолого-акмеологічного забезпечення управлінської діяльності. Підтвердженням результативності та дієвості нашої моделі стали результати атестації педагогічних кадрів. Учителі гімназії є активними учасниками в роботі методичних об’єднань району, керують ними. Свої знання, ази педагогічної праці, родзинки роботи передають не тільки колегам, а також і студентам різних вищих навчальних закладів, тобто керують педагогічною практикою.
Кожного року вчителі беруть участь в конкурсі «Учитель року» ( за різними номінаціями) та стають переможцями не тільки районних, а також і міських, Всеукраїнських турів .
Учителі – предметники активно використовували можливості інформаційно-комунікаційних технологій згідно програми «Intel. Навчання для майбутнього». За цією програмою у гімназії підготовлено 45 вчителів.
Значними творчими здобутками, ефективністю роботи можна відзначити роботу в проектах, як Всеукраїнського так і Міжнародного рівнів. За цей час 15 вчителів пройшли стажування у Німеччині, Америці, Ізраїлі.
Кожного року на шпальтах педагогічної преси друкують матеріали з досвіду наших вчителів. Протягом останнього року вийшло більше 30 статей, 19 розробок уроків та один з номерів журналу «Обдарована дитина» складався повністю зі статей наших педагогів.
Про розвиток професіоналізму вчителів ми можемо говорити в контексті здобутків гімназистів. Ефективність роботи педагогічного колективу протягом даного періоду простежується у підвищенні рівня навчальних досягнень учнів, їх творчого розвитку. Це вдається за рахунок здатності швидкого реагування на зміни в педагогіці, а також швидко трансформувати нові технології навчання, задовольняючи індивідуальні потреби, готовність до співробітництва, толерантність, здатність до творчої діяльності. Кожен другий гімназист є переможцем міського етапу учнівських олімпіад з різних предметів, а кожен третій переможень конкурсу – захисту науково – дослідницьких робіт Малої академії наук «Дослідник».
Управління в системі розвитку професіоналізму вчителя на рівні навчального закладу має свої особливості :
• створення сприятливої творчої атмосфери, розповсюдження в колективі цінностей розвитку (школи, учителів, учнів);
• координація зусиль окремих учителів чи груп на впровадження інноваційних проектів, інновацій тощо;
• стимулювання до участі в науковій, експериментальній роботі;
• підтримка вчителів (мотиваційна, психологічна, інформаційна, технологічна) у здійсненні індивідуальних програм розвитку професійної компетентності.
Існує чимало різноманітних форм і методів, що використовуються при розробці моделі системи управління. Все залежить від тих завдань, які ми перед собою ставимо. В літературі такі форми і методи поділяють на дві групи, а саме:
• традиційні ( самоосвіта), наставництво, семінари, школи передового досвіду, педагогічні читання, конференції)
• нетрадиційні ( тренінг, коучинг), інноваційні ( дистанційне навчання)
З огляду на ці особливості та власний досвід роботи можна визначити деякі форми та методи, які доцільно залучити до побудови моделі системи управління розвитком професіоналізму вчителя гімназії.
Значимий учитель сьогодні - це професіонал і особистість. Він не просто займає робоче місце, а й прикрашає своїм особистим ставленням до того, що складає зміст його роботи. Управління системою розвитку професіоналізму вимагає звертання до потенціалу самоорганізації вчителів. Тому необхідно створювати умови для пробудження внутрішніх можливостей кожного вчителя.

Автор: 

Світлана Лавриненко
заступник директора
гімназії № 191 ім.П.Г.Тичини
з поглибленим вивченням іноземних мов
психолог вищої категорії, методист
Відмінник освіти України

Джерело: 

Список використаної літератури:
1. Дахин А.Н. Педагогический моніторинг: концепція и применение.
2. Капченко Л.М. Моделювання організаційно – педагогічної діяльності в системі управління професійно – технічними навчальними закладами. – К., 2002
3. Крузе-Брукс О.А. Педагогическая модель формирования социальной компетентности.
4. Маслов В.І. Наукові основи та функції процесу управління загальноосвітніми навчальними закладами: Наввчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 2007
5. Михеев В.И. Моделирование и методы теории изменений в педагогике. – М., 1987
6. Пикельная В.С. Теория и методика моделирования управленческой деятельности – Кривой Рог, 1993
7. Підготовка керівника середнього закладу освіти: Навчальний посібник за ред.. Л.І.Даниленко. – К.: Міленіум, 2004
8. Ростовська В.І. Формування професійної компетентності заступника директора з навчально – виховної роботи, - Харків, 2008

Отримати сертифікат

Користувацький вхід