Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Сценарій свята "Мова - диво калинове"

0

«Ти наше диво калинове,
Кохана материнська мово!» (Д. Білоус)
«Той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою». (В.Сосюра)
«Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова».
(Ю. Яновський).
Мета. Поглибити знання учнів відомостями про рідну мову; показати її
красу і багатство, розкрити її необхідність у житті людини; розвивати
бажання вивчати українську мову; виховувати любов і повагу до рідного
слова; сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, берегти свою
національну культуру.
Обладнання. Приміщення прибрано вишитими рушниками; столи, застелені вишитими скатертинами і заставлені українським посудом; святковий коровай; виставка вишиванок; плакати із висловами про мову.
Хід заходу
І. Вступна частина.
Виходять дівчинка та хлопчик з хлібом та сіллю на вишитому рушнику.
Учень 1: Добрий день вам, любі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.
Учень2: Є багато країн на землі,
В них – озера, річки і долини…
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди – Батьківщина.
ІІ. Основна частина
Вчитель:
- Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі, в нашій славній Україні. Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки – тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось аж до сліз, зачувши рідне слово… Мова – душа народу. І сьогодні ми будемо говорити про нашу рідну українську мову.
Учні: 1. Солов’їну, барвінкову,
Колосисту, навіки –
Українську рідну мову
В дар дали мені батьки.
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас,
Бо ж єдина, так як мати, -
Мова кожного із нас.
2. Українка я маленька.
Українка – моя ненька.
В неї щира я дитина,
Добра, люба та єдина.
3. Вірна я дочка народу,
Бо козацького я роду,
Щиро я свій рід кохаю,
Роду іншого не знаю.
4. На Вкраїні народилась.
В свою маму удалась.
Все, що рідне, я кохаю,
Всім, хто рідний, помагаю.
І чужому я навчаюсь,
Але й свого не цураюсь.
Вчитель:
- Найбільше й найдорожче добро в кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, у яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід і почуття.

Учні: 1. Українська мова – давня й молода.
Світить рідне слово, як жива вода.
Звідки воно взялось – діло не просте…
В душу засівалось, і з душі росте.
2. Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня, линеш, рідне слово,
Ти наше диво калинове,
Кохана материнська мово!
3. Рідна мово українська,
Ти душа мого народу,
Будь від роду і до роду,
Рідна мово материнська!
Вчитель:
- Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця – українська. Вона співуча й багата.
Учні: 1. Зі слова починається людина,
Із мови починається мій рід.
Ласкава, мамина, єдина
Щебече соловейком на весь світ.
2. Бентежна, тополина, калинова,
Не випита, не вибрана до дна,
Моя українська, свята наша мова
Бринить, як бандури струна.
Вчитель:
- Наша українська мова багата на українські вірші, пісні, ігри, загадки, прислів’я та приказки. А пам’ятаєте, діти, пісню про маленьку дівчинку, яка дуже сумувала, а коли прийшли до неї подруги, то розвеселили її? Дівчатка, як же цю дівчинку звали? (діти грають в гру «Подоляночка»)
- Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю.
- А хто це завітав до нас у гості?
Чарівниця:
- Я – Чарівниця, берегиня рідної мови. Не даю їй пропасти в лиху годину і хочу, щоб ви теж берегли і знали українську мову. Я прийшла до вас з глибин віків і дуже хочу почути, що ви знаєте про мову і як ви розмовляєте, тому що мова – найбільше багатство народу, а ви, українці, - славні нащадки нашого народу. Хочу до вас я звернутися, діти
Можна людині без мови прожити,
Можна без пісні, без загадки й казки?
Хто відповість? Поміркуйте будь ласка!
Учень: Як же людині без казки і слова,
Без задушевної пісні й розмови?
Думаю я, що таке неможливо.
Мова людини – це щастя, це – диво!
Чарівниця: Правильно думаєш. Мова – це диво.
З нею людина розумна й щаслива.
Знаючи мову, спілкуються люди,
Мова загине – й людини не буде.
Учень: Як же без мови? Не уявляю!
Я щохвилини про щось та й питаю.
А коли мови не будемо знати,
Як же ми зможемо світ пізнавати?
Чарівниця:В світі ми – люди і правильно, діти,
Людям без мови не можна прожити.
Вчитель. Чарівнице, що це в тебе за скриня?
Чарівниця: Зі скарбами.
(Скарби – казки, прислів’я , пісні…)
Із казкою ми вже стрічались не раз,
І знову вона завітала до нас,
В казках є завжди перешкоди, та знаєм:
Для творчих дітей їх ніколи немає!
Вікторина «Спробуй казку відгадати…» (Додаток 1)
Вчитель. Українці – співучий народ. Кажуть, де три українці, там цілий хор. Споконвіку наші предки мали хист до співу.
Учениця. Українська пісня і сумна, й весела,
Лине над Поліссям, в рідній стороні,
У долинах, горах, у містах і селах,
В радості і в горі, в щасті і в біді.
Є душа у пісні й серденько гаряче,
Що радіє й плаче, бо вона жива!
Кажуть, ніби пісню, пісню солов’їну
Нашій Україні Бог подарував.
Вчитель. А як вмієте співати ви?
(Діти виконують українські народні пісні.)
Вчитель. Хочу нагадати про інші перлини народної творчості –
прислів’я. Прислів’я відображають споконвічну спостережливість і
мудрість українського народу. Недарма їх називають золотими зернами народної мудрості. (Діти озвучують прислів’я. Додаток 2)
Учні (кожен по одному слову)
Ніжна, мила, світанкова,
Ясна, чиста, колискова,
Мелодійна, дзвінкотюча,
Дивна, радісна, співуча,
Лагідна, жива, казкова,
Красна, чарівна, шовкова,
Найдорожча, добра, власна,
Мудра, сонячна,прекрасна,
Солов’їна, барвінкова,
Всі разом: Українська мова!
Чарівниця. А тепер настав час усім разом вірші складати. Останнє слово другого рядочка будете добирати за змістом в риму. (Додаток 3)
ІІІ. Заключна частина.
Вчитель:
- Наше свято добігає кінця. Я була б рада та щаслива, якби від сьогоднішнього свята ви, дорогі діти, залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови.
Учні: 1. Не цурайтеся мови, люди,
Рідного джерельця,
Хай вона струмочком буде,
Хай дійде до серця!
2. Хай вона в піснях лунає
Кожен день і свято.
Соловейком хай співає
В українській хаті.
3. Бо ж вона така багата і така чудова.
Неповторна і крилата - Українська мова!
4. Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово!
У барвінки зодягайся, українське слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,
Як з дитячої колиски мову покохали.
Додаток 1
Вікторина «Спробуй казку відгадати…»
1. Не тримали сина й доні
У своїх вони долонях.
Тож пішов дідусь у ліс,
Деревиночку приніс.
У колисочку поклали,
Бабця нічку колихала,
А на ранок в ній синочок
Та й відкрив розумні очка.
Як же зветься це хлоп’ятко,
Любі хлопчики й дівчатка? («Івасик-Телесик»)

2. Це маленька горошина
Принесла в родину сина.
Мав таку цей хлопець силу,
Що зміюку підкорила.
Визволив сестру, братів,
Простить зради не схотів,
То ж пішов у світ блукати,
Долі кращої шукати.
Відгадайте без підказки,
Із якої герой казки? («Котигорошко»)

3. Дівчина, хоч і кривенька,
Роботяща, моторненька,
Як гніздо її спалили,
То з качками полетіла.
Всі ви знаєте цю казку,
То ж назвіть її, будь ласка! («Кривенька качечка»)

4. Ця брехуха – і рогата,
І баньката й бородата.
Обдурила свого діда,
Принесла в родину біди,
Хату в зайчика украла,
Жити в домі цьому стала.
Добрий рак її прогнав
І зайчика врятував.
Як же звати цю рогату
Вередуху бородату? («Коза-Дереза»)

5. Він любив пісні співати.
Від звірят усіх тікати.
Скік! Тут був, і вже – нема!
І шукать його – дарма!
Та лисичка його з’їла,
Ба! Таки перехитрила! («Колобок»)

6.Хто журавлика вітав,
Ще й кашкою пригощав?
Пригадайте-но, будь ласка,
Із якої герой казки? («Лисичка та Журавель»)

Додаток 2
Прислів’я
1. Ділом – як шилом шпигає, а словом – як шовком вишиває.
2. Гостре словечко коле сердечко.
3. Давши слово – держись, не давши – кріпись.
4. У кого рідна мова, в того й душа здорова.
5. Від теплого слова і лід розмерзає.
6. Слів не розкидаєш, добру славу маєш.
7. Мудре слово в громаді вагоме.
8. Слово – не горобець, як вилетить, то вже не спіймаєш.
9. Хто говорить – сіє, хто слухає – жне.
10. Слово до слова – зложиться мова.

Додаток 3
Чарівниця. А тепер настав час усім разом вірші складати. Останнє слово другого рядочка будете добирати за змістом в риму.
Щоб розумним й мудрим стати,
Треба рідну мову ... (знати).
А щоб вміти говорити,
Треба рідну мову ... (вчити).
Знає кожен з нас чудово —
Не прожити нам без ... (мови).
Рідна ж мова пелюсткова,
Мудра, світла, ... (світанкова).
І дзвенить щодня і в свято,
Бо вона така ... (багата).
І така джерельно-чиста
Наша мова ... (промениста).
Чарівна і калинова
Наша мова ... (веселкова).
В ній такі слова чудові,
Хліб і сіль на ... (рушникові).
В ній в віках батьки і діти,
Як без мови в світі ... (жити)?
Понад світом хай лунає.
Хай ніхто не ... (забуває).
Рідну мову українську,
Мудру, щедру, ... (материнську).

Автор: 

Хриненко Алла Олександрівна
вчитель початкових класів
Бериславської ЗОШ І-ІІ ст. №5

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...