Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Урок-наукова рада "Прикметник"

0

Тема.
Закріплення вивченого про прикметник.
Мета.
Повторити і закріпити вивчений матеріал про прикметник, про його роль у мовленні.
Формувати вміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки. Розвивати мовлення, пізнавальну активність, увагу, інтерес до навчання.
Виховувати культуру мовлення, любов до мови, бережне ставлення до природи.
Форма проведення: наукова рада
Обладнання: план наукової ради «Прикметник», шапки бакалаврів, картки з завданнями
ХІД УРОКУ
І. Організація класу.
Ранок! Сонце в небі піднімається,
А наш третій клас із гостями вітається!
Учні. – Добрий день!
Ми веселі і кмітливі ,
Серйозні, а інколи й пустотливі,
Допитливі, цікаві, чемні,
В розмові зі старшими приємні.
- Сідайте правильно і зручно. Мені дуже приємно бачити вас із гарним настроєм, готовими до творчої, натхненої роботи.
1.Будем рідну мову
Дружно ми вивчати,
Розберемо кожне слово
Щоб її нам краще знати.

2. Бо вона така чарівна,
Мелодійно так звучить,
Поміж мовами – царівна,
Як без неї в світі жить?

3.Тож вивчайте рідну мову
Вже тепер, з маленьких літ.
Українське наше слово
Хай звучить на цілий світ.

4. Бо вона нам найрідніша,
Зрозуміла і ясна,
Поетична, найсвятіша
І чарівна, як весна.
- Дякую, діти, за такі гарні слова .
- Які заклики лунали у віршах? (Щоб вивчати рідну мову.)
- Для чого її вивчати? (Бо вона нам найрідніша, найсвятіша. Для того, щоб наше українське слово звучало на цілий світ.)
ІІ. Хвилинка каліграфії.
- Розгорніть зошити , запишіть число, класна робота.
Щоб до письма приступати,
З каліграфічної хвилинки треба розпочати.
Букви пишемо рівненько,
Щоб були гарненькі.
- Запишіть подані буквосполучення, утворіть з них слово.

м мо в ва мо ва
Мова – це душа народу.
Технологія «Асоціативний ряд». Прийом «Мікрофон».
- Як ви розумієте дане висловлювання?
- Діти, доберіть слова, які виникають у вашій уяві, коли ви чуєте слово «мова».
Мова (яка?) ясна, чиста, колискова, солов’їна, барвінкова, батьківська, милозвучна, рідна.
- Запишіть ці слова у зошит, одна учениця записує на дошці.
- Про нашу мову ви більше дізнаєтесь із вірша (читає вчитель). Слухайте і досліджуйте, скільки знайомих вам частин мови вжито у вірші.
Мелодійна, дзвінкотюча,
Дивна, радісна, співуча,
Лагідна, жива, казкова,
Красна, чарівна, шовкова.
Найдорожча, добра, власна.
Мудра, сонячна, прекрасна,
Солов’їна, барвінкова
Українська рідна мова!
- Скільки частин мови вжито в даному вірші?
(Дві: іменник та прикметник.)
- Запишіть прикметники, які ви запам’ятали.
- На які питання відповідають записані слова? До якого слова вони відносяться?
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
- На сьогоднішньому уроці ми будемо закріплювати частину мови – прикметник. З’ясуємо його роль у нашому мовленні. Цей урок ми проведемо у незвичайній формі – у формі наукової ради.
- У кожній групі є науковці і експерти. Науковці кожної групи по черзі будуть давати завдання учням всього класу, а експерти кожної групи по черзі робитимуть висновки.
- Які пропозиції будуть щодо головуючого наукової ради?
( - Є пропозиція обрати головуючою Хриненко Аллу Олександрівну.)
- Хто за цю пропозицію прошу голосувати. Дякую.

План наукової ради
1. Яка частина мови називається прикметником? На які питання відповідає?
2. З якою частиною мови прикметник найчастіше зв’язаний у мовленні?
3. Як змінюється прикметник? Чи так само як іменник?
4. Перерва.
5. Як зміниться текст, якщо дібрати прикметники до іменників?
6. Чи потрібно використовувати прикметники у своєму мовленні?
ІV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Слово надається першій групі науковців.
а)Науковець називає кілька ознак задуманого предмета, а учні відгадують назви предметів:
- жовтий, кислий, ароматний, вітамінний…(лимон)
- маленьке, пухнасте, жовте, беззахисне…(курчатко)
- тоненька, довга, сталева, гостра, швейна…(голка)
- дерев’яний, чотириногий, письмовий, кухонний, накритий…(стіл)
б)Науковець зачитує казку:
Одного разу на світлому сонячному лужку зібралося кілька слів, що означають предмет: Небо, Шлях, Пісня. Стали вони висловлювати свої незадоволення школярами, які дали їм постійні слова, що означають ознаку предмета і яких ніхто не може позбавитися.
- Я у всіх творах «голубе і безхмарне»,- зітхнуло Небо.
- А до мене пристало слово «рівний»,- ледве не плакав Шлях.
- Ой, друже, Тобі ще нічого. Тебе хоч іноді «сільським» величають, а я завжди «дзвінка»,- сказала пісня.
- А що тут подієш, - зітхнули всі разом. Можливо, діти нам допоможуть.
в)Науковець пропонує записати прикметники до слів НЕБО, ШЛЯХ, ПІСНЯ.
г)Діти зачитують свої прикметники, які записали в зошитах до цих слів.
Небо (яке?) – синє, чисте, хмарне, прозоре, блакитне.
Шлях (який?) – вузький, широкий, довгий, важкий, асфальтний.
Пісня (яка?) – народна, колискова, мелодійна, гарна, весела, сумна.
д)Слово науковця.
- Ознаки, за якими розпізнають предмети, можуть бути різними: це колір, смак, розмір, матеріал, з якого виготовлений предмет, ознаки відстані, ваги, руху.
е)Експерт цієї групи підбиває підсумок.
- Прикметник – частина мови, що називає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які?
Вчитель. Ми виконали перший пункт плану наукової ради:
Яка частина мови називається прикметником?
2. Слово надається другій групі науковців.
Науковець. Ми пропонуємо раді записати прислів’я, знайти в них прикметники, підкреслити хвилястою лінією. Знайдіть, від яких слів ставимо питання до прикметника.
Мудра голова – коротка мова.
За правдиве діло стій сміло.
Справжній друг той, хто дає розумну пораду.
Науковець. Як ви розумієте зміст цих прислів’їв? (Технологія «Мікрофон»)
Експерт групи:
Ми зробили висновок, що прикметник зв’язаний у реченні з іменником.
Вчитель. Ми виконали другий пункт плану наукової ради:
З якою частиною мови прикметник зв’язаний у реченні?
3.Слово надається третій групі науковців.
Науковець. Ми пропонуємо вам доповнити казку.
КАЗКА
Двоє друзів, Іменник і Прикметник, вирішили погратись у гру «Сполучи слова». Для цього вони приготували свої приклади.
- Пілот, - почав Іменник, а Прикметник додав:
- Відважний, чудовий, видатний, військовий.
- А тепер пограємось у зміну форми, - запропонував Іменник.-Спочатку за числами, а потім за відмінками.
- Пісня,- сказав Іменник
- Весела, дзвінка, колискова,- сказав прикметник.
- Пісні, - сказав Іменник.
- Веселі, дзвінкі, колискові, - сказав Прикметник.
- Мед,- продовжував Іменник.
- Смачний, гречаний, запашний,- додав Прикметник.
- Меду,- запропонував Іменник.
- Смачного, гречаного, запашного,- сказав Прикметник.
- А тепер давай позмінюємо наші слова за родами, - запропонував Прикметник.
- Не розумію тебе, - відповів Іменник,- як це?
Науковець. Чому Іменник не зрозумів пропозиції Прикметника?
( Інтерв’ю у дітей. Інтерактивна гра «Мікрофон»)
Науковець. Прикметники можуть змінюватися за родами, числами, відмінками. А іменники за родами не змінюються. Кожен іменник належить тільки до певного роду – жіночого, чоловічого та середнього.
Науковець. Визначте число і рід прикметників у словосполученнях: ясний день, ясна усмішка, ясне небо.
Експерт. Ми зробили висновок, що прикметник завжди стоїть у тому числі, роді і відмінку, що й іменник, з яким він зв’язаний.
Вчитель. Ми виконали третій пункт плану наукової ради:
Як змінюється прикметник?

4. Оголошую перерву.

- Продовжимо засідання наукової ради.
5. П’яте питання наукової ради
Як зміниться текст, якщо дібрати прикметники до іменників?
- Поширте речення прикметниками.
Весна
Прийшла … весна. Побігли … струмки. З’явились … квіти. Прилетіли … птахи. … діти зробили … шпаківні.
(Весняні, тепла, дзюркотливі, перелітні, чудові, турботливі)
Прийшла тепла весна. Побігли дзюркотливі струмки. З’явились весняні квіти. Прилетіли перелітні птахи. Турботливі діти зробили чудові шпаківні.
- Нам залишилось, шановні науковці, довести, чи потрібно використовувати прикметники у своєму мовленні?
Технологія «Метод «Прес».
- Висловіть свою думку починаючи словами «Я вважаю, що…».
- Поясніть причину цієї думки «…тому, що…».
- Узагальніть свою думку, зробіть висновок. «Отже,…»

( Прикметники дають можливість краще розповісти про предмет, точніше його описати. Без прикметників не можливо описати якийсь предмет або явище. Прикметники збагачують нашу мову, роблять її зрозумілішою, точнішою, емоційно забарвленою, це засоби словесного малювання.)

Ми виконали шостий пункт плану наукової ради:
Чи потрібно використовувати прикметники у своєму мовленні?

Дослідницька робота (Якщо залишиться час)
- Підкресліть головні і другорядні члени речення.
- Яким членом речення виступає прикметник в реченні?
(Другорядним членом речення.)

VI. Підсумкова рефлексія.
- Давайте пригадаємо, що означають прикметники?
- На які запитання відповідають?
- Сьогодні на уроці ви працювали дружно, старанно, покращили свої знання. Бажаю вам і надалі бути мудрими, розумними, досягати гарних успіхів у навчанні.

Автор: 

Хриненко Алла Олександрівна
вчитель початкових класів
Бериславської ЗОШ І-ІІст. №5

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...