Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


сценарій "Родина"

0

Родина, як зірка єдина!

Ведучий 3 давніх літ на цій землі
І дорослі і малі
Щоб прийнять якусь ухвалу
Віче праведне скликали.

Ведуча Давній звичай не забутий
Знов дідівські сурми чути.
Знов козацький бубон кличе:
Починаймо наше віче.

Ведучий Добрий день вам, тата й мами!
Щиро вас стрічаємо.
І на святі, на родиннім
Вас усіх вітаємо.

Ведуча Нехай над вами небо голубіє
Не знають стоми руки золоті!
Нехай душа ніколи не старіє
І серце не втрачає доброти.

Ведучий Нехай для вас не згасне сонце,
Нехай не віють в душу холоди!
Хай жито на столі і Бог на небі
Вас порятують від біди!

Ведуча Ми до батьків сказати хочемо слово
Сповнене ніжності й любові.
Бо без батьків чого ми у світі варті –
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту
Без нашого родинного тепла.

Ведучий Шановна, дорога родино! Так, саме родино, я не помилилився.
Бо всі ми, присутні в цьому залі, - це одна велика родина: батьки, діти, вчителі. Ми родина з того дня, як пролунав для нас Перший дзвоник, з тих пір, як уперше ми переступили шкільний поріг. Породичала нас усіх школа. Не дарма ж у школі ми й сьогодні проводимо наше свято.

Ведуча Ми ретельно готувалися до цього дня, аби ви відпочили, забули про свої щоденні клопоти, пережили приємні хвилини і зрозуміли, хто ви для нас.

Учениця. „Родина!" „Рід!", які слова святі!
Вони потрібні кожному в житті.
Бо всі ми з вами гілочки на дереві,
Що вже стоїть віки.
Це дерево - наш славний родовід.
Це батько, мати, прадід твій і дід.

Учень Бо всі ми обвиті стежками доріг,
Які простяглися без краю.
Початок дороги - це отчий поріг,
Кінець її - хто ж цього не знає.

Учениця Життя по-різному складається в людини,
Бо це вже, як судилося кому,
В одних воно, як пісня лебедина.
А в інших наче зовсім не було.
Та наша мова нині про родину,
Про дітвору й поважних їх батьків,
Про те, що має кожен з нас чудових дочку й сина
І хай так буде упродовж усіх віків.
Були і в нас і зустрічі й чекання,
І словом все, що є в кожній сім'ї,
Ось тут сидять ніжні плоди кохання,
А поруч них - їх стовбури міцні.

Учень Батьки і діти, діти і батьки!
Нерозділиме і довічне коло.
Ми засіваємо житейське поле,
І не на день майбутній - на віки.
Між нас не ляжуть вирвами роки,
Бо наша кров пульсує в нашій долі,
Батьки і діти, діти і батьки!
Нам нічого ділить на спільнім полі.

Ведуча Наш родинний сад нині квітує,
Боже, дай, щоб завжди так було,
Хай порозуміння в нас панує
Адже воно сюди усіх нас привело.
Всі ми різні. Трохи незнайомі
То ж історії почуть пора
Як щаслива мама й гордий тато
Вперше зустрічали немовля.

Ведучий Шановна мамо! Чи пам'ятаєте, якою була погода на вулиці в день народження вашої дитини?

Ведуча Шановна мамо! Чи дошкуляла ваша дитина криком вночі і хто частіше вставав до колиски?

Ведучий Шановна мамо! Хто і як визначив ім'я вашої дитини?

Ведуча Шановна мамо! Якою була вага і зріст вашої дитини при народженні?

Ведучий Так, батько й мати найрідніші та найдорожчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони вчать нас людських правил, збагачують наш розум. Вкладають у наші вуста добрі слова.

Ведуча Слово МАМА росте з нами тихо, як ростуть дерева. Сходить сонце, розквітає квітка, як тихо світить, гладить по голівці дитину рідна рука. Із букви - краплинки та звука - сльозинки народиться одного дня на світ святе слово „МАМА" мовлене устами янголятка і осяє хату. Тільки не дано нам запам'ятати цю мить, як не згадати того дня, коли над нашою колискою вперше нахилилася мати.

Учениця
Розкажи мені, мамо, як я
Виростала у твоїх долонях,
Як спліталася доля моя.
У журбі у твоїй, у безсонні,
Розкажи мені, мамо, про те,
Як летіли за вітром дороги,
Як калина, що в лузі цвіте,
Учень Учениця
Поверталася до твого порога.
Розкажи про квітучі сади,
Де мені у колисці співала,
І стежиною знов поведи,
Що весна лиш тобі дарувала.
Розкажи про пташині пісні,
Про чумацькі шляхи над рікою
І про те, що приходить у сні
І вкривається рано росою.
Учениця
Підняли мене з колиски
Ніжні руки мами.
Берегли від горя - лиха
Днями і ночами.
Вчили на землі стояти,
І ходити вчили.
ї коли бувало важко -
Додавали сили.
Працьовиті та невтомні,
Ласкою зігріті
Руки мамині для мене –
Найсвятіші в світі
Учень
Мамо ти моя сила, віра, наснага,
Ти - моє щастя, ти - моя слава.
Кожного дня крило твоїх рук
Горе й біду розрадить навкруг.
Люба матусю, ти ніжність моя,
Лиш на тобі тримається наша сім'я.
Боже, дай сили тобі і здоров'я.
Щедрою буде тобі нехай доля.

Учень
Якось літом донечка
Залишила хату
і поїхала кудись
На курси вступати.
Чи вступила. А чи ні
(буває помилка)
на четвертий день прийшла
додому посилка.
Мати глянула, а там -
Прозорий мішечок.
В нім картопля молода,
Цибулі пучечок
І записочка лежить
Тривожного змісту.
„Неможливо, мамо, жити
без тебе у місті.
В мене вже не вистача
Лі часу, ні коштів,
То звари картоплю цю
І неси на пошту.
Висилай лиш заказним,
Все точно по списку.
Не забудь покласти ще
Вареників миску.
Ну, бувай, іще одне -
За тиждень приблизно
Надішлю тобі попрати
Пакунок білизни.
Не забудь пришити гаплик,
Бо лихо зі мною,
Щоб не спала кофта з пліч -
Тримаю рукою".
Прочитала мама лист
І втратила спокій...
Має ненька радість, бач,
На старості років.

Ведучий Шановна мамо! Яке перше слово промовила ваша дитина?

Ведуча Шановна мамо! Який перший віршик розповіла вам дитина?

Ведучий Шановна мамо! Яку казку найбільше любила ваша донька?

Ведуча Шановна мамо! Яка улюблена іграшка була у вашого сина?

Ведучий Шановна мамо! Назвіть день тижня, в який народилася ваша
дитина?

Ведуча Шановна мамо! Назвіть години появи вашої дитини на світ.

Ведучий Шановна мамо! Скажіть в скільки років ви вперше побували зі своєю дитиною в зоопарку?

Ведуча Шановна мамо! Чи пам'ятаєте ви, коли і за що ви похвалили свою
дитину?

ПІСНЯ " Мама і я"

Ведучий Дітям для щастя потрібне не лише мамине, але й батьківське плече. Батько і мати у дитячій долі - це тих два гарячих серця, які дарують любов, щастя, добро, тепло..
Батько розуму навчає,
Мати приголубить,
Ніхто мене так на світі
Як вони не любить.
Ведуча
Дорогі татусі!
Нам потрібні сьогодні і завтра
Ваші повні наснаги серця.
Хай не згасне ніколи
В мудрих помислах батьківська варта
Із якою в житті ми йдемо до самого кінця.

Учень Батьку любий, тату милий,
Нинішнього свята
Ти від нас прийми, щиренький,
Ці слова подяки.
Ці слова - це щира мова,
Щире побажання:
Щоб прожив ти многі літа,
Не зазнав страждання,
Щоб усе тобі велося,
Щастя не минало,
Щоб твоє любляче серце
Смутку не зазнало.

Учениця Уклін тобі. Наш рідний тату.
За те, що ласка в тебе є.
Нехай же рідну нашу хату
Біда і горе обмине.
За те, що можеш мирно жити,
За те, що все ти бережеш.
За те, що вмієш нас любити.
То ж будь щасливим ти без меж!

Учень Усе в житті міняється і в'яне.
Усе мина, відходить назавжди.
Лиш батьківська любов ніколи не зів'яне,
Лиш татові слова зі мною назавжди.
Усе, що є в житті, то долі повеління.
А все, що є в мені, то батькове учіння.
Бід батька в мене є терпіння і удача,
і розум, батьку мій, - йде твоя добра вдача.
Люблю усе живе, що квітне і буяє.
Це, батьку, мабуть, я також від тебе маю.
Ти передав мені усе. Що сам умієш,
1 наділив мене усім, що сам ти знаєш.
Життя іде - бреде, квітує і згасає.
Науку цю твою я завжди пам'ятаю.
Учениця Я і до тата умію звертатись,
Хочу в словах передати тепло,
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,
І щоб в душі його сонце жило.
Татку, татусеньку, таточку, тату,
Найкращого в світі немає навкруг!
Татоньку, хочу тебе обійняти -
Ти - мій порадник. Заступник і друг.

Учень Ну і мама! Ну і тато!
Наче справжні дошкільнята!
Нічогісінько не знають -
Смішно і сказать комусь! –
Бо щодня мене питають
Лиш одне „чому" й „чому" ...
- Ти чому образив Таню?
- А чому отримав двійку?
- І чому прийшов так пізно?
- Та чому Б шкарпетках різких?
- Ти чому такий непослух?
- А чому не стелиш постіль?
- Ти чому це вірш не учиш?
- і чому портфель без ручки?
- 1 чому такий синець?
Ой! Настане мій кінець!
Не поясниш їм ніколи
Хоч би й дуже захотів...
Треба їх віддать до школи -
Хай питають вчителів!

Ведучий Шановний тату! Якого кольору була дитяча коляска вашої дитини?

Ведуча Шановний тату! Яке найбільше захоплення вашої дитини?
Ведучий Шановний тату! Якого кольору очі у вашої дитини?

Ведуча Шановний тату! Яку подію з першого року життя дитини ви найбільше пам'ятаєте?

Ведучий Шановний тату! Назвіть дату народження вашої дитини.

Ведуча Шановний тату! Хто ваша дитина за знаком зодіаку?

Пісня про тата

Ведучий Бабуся! Бабусенька! Бабуня-солодуня! Яке ніжне, красиве. Лагідне, пестливе й тепле слово! А чому?

Ведуча А тому, що бабуся - це мамина або татова мама, отже вона прожила на світі удвічі більше, як наші мама чи тато. Бачила у житті удвоє більше. І ми, мабуть, удвоє дорожчі для неї, бо ми - дитина її дитини. Правду кажуть у народі. „Діти - це діти, а справжні діти - це онуки".

Учениця Свою бабусю знаю
Я з давніх. Давніх пір,
Її обличчя любе,
Її ласкавий зір.
Замислиться бабуся.
Зажуриться на мить
І знов, дивись. Сміється,
Ласкаво гомонить.
Та над усе на світі
Сподобались мені
Її ласкаві руки
Умілі та міцні.
О, цій руці хорошій
Робота не важка
Бо шиє, варить, пише
Бабусина рука.
Чи туди, чи сюди, Чи то хліба, чи води,
Чи сорочку, чи штанята, -
Все до бабці, не до тата
Там безпечно від біди,
І щасливий той жиє,
В кого бабця люба є.
Той біди вже не зазнає,
Бо бабусенька скрізь дбає.

Учениця Ой, бабусенько рідненька.
Чарівниченько любенька,
Твої руки золоті -
В невсипущому труді.
Твою працю я шаную,
Твоє серце добре чую,
І тебе я поважаю,
Хай сонечко тобі сяє.
Цілую бабусині втомлені руки,
Що знали в житті і любов, і розлуки,
Що такий смачний хліб випікати.
1 людям добро завжди дарувати.
Моя бабуся люба, гарна, мила,
Вона найкраща від усіх людей,
І хоч вона вже трохи посивіла,
Але так щиро любить нас, дітей.
Бабусина доля - як ота тополя,
Що посеред степу в небо порина.
Вітер гне тополі, заметілі в полі –
Так біліє в бабці сивина.
Бабусина доля, як в степу тополя.
А над нею небо, як віки.

Учениця Багато в бабусі турбот – не злічить!
Одній всю роботу нелегко зробить
І хочеться вам, друзі,
Таке усім сказать:
Ми будемо бабусі завжди помагать

Інсценізація вірша „Голубчики".
Ведучий Якось вдень, на старість літ,
Посварились баба й дід,
А потім, як діточки - в різні боки та куточки.
Дід мовчить, уперся він. Мов кілочок той і тин.
Не говорить і стара. Вже й обідати пора...
Вже спустилася пітьма, а розмовоньки нема.
Баба зроду говірка, ця мовчанка їй тяжка,
Розтуля вона вуста й діда лагідно пита:
- Ти, старий, учора чхнув? Дід удав, що не почув
- Чхнув чи ні? Стара ізнов.
- Чхнув... То що?
- То будь здоров! Засміявся дід в отвіт...
Примирились баба й дід.
І сидять вони укупі - голубочок при голубці.

Ведуча Шановна бабусю! Які дарунки найбільше люблять ваші внуки?

Ведучий Шановна бабусю! Чого ви найбільше бажаєте своїй внучці?

Ведуча Шановна бабусю! На кого схожа ваша внучка?

Ведучий Шановна бабусю! Яка улюблена страва вашого внука?

Ведуча Шануймо кожну мить життя, вона безцінна, уміймо нею дорожити, даруймо один одному любов, повагу, взаєморозуміння. Слова вдячності нашим дідусям.
Мій сивий, лагідний дідусь,
Я до землі тобі вклонюсь,
За теплоту твою і ласку,
За мудре слово. Гарну казку,
Ти вчив нас, як на світі жити,
Як один одного любити,
І твій розумний заповіт
Я пам'ятатиму повік.
Ведучий А мій дідусь постійно повторяє. „Дивись, Денисе, якщо ти будеш себе нечемно вести, ображати друзів та менших товаришів, то всі подумають, що і в родині нашій всі так себе поводять, що твої тато і мама - такі ж сварливі і невиховані, як і ти ".
Мій рідний дідуньо -
Найкращий у світі,
Він любить й голубить
Завжди нас. Внучат,
Завжди співчуває,
Завжди допоможе,
Я дуже люблю дідуся свого.
Ніхто не замінить для мене його.

Учень Дідуся свого люблю я,
З ним розмову поведу я
І такс йому скажу,
Що із ним завжди дружу.
Він хороший, він ласкавий,
І привітний, гарний, славний,
Молодий, а не старий
Дідусенько рідний мій.
І ти за нас, дідусю, не журися
На славу й честь благослови онуків
Будь певний, весело всміхнися,
Ми ще повернем славу козаків.

Учениця Я дідусенька вітаю
З ним щиренько розмовляю.
І таке тобі скажу!
Із тобою я дружу:
Ти хороший, ти ласкавий,
Ти привітний, гарний, славний!
Будь здоровий, не хворій,
Дідусеньку рідний мій.

Ведуча Тож бережімо своїх рідних, не забуваймо про них ні на мить.
Намагаймося не зранити душі їхньої, серця їхнього необережним словом.. Любімо, шануймо їх, бо вони - наше найбільше багатство, яке не заміниш ніколи і нічим.

Ведучий. Даруймо ж завжди своїм рідним хвилини радості, бо від нашого тепла до них стає теплішим і добрішим світ. Минуть роки... Мов лелеки у вирій розлетимося з теплого маминого гнізда. Та щасливої погожої днини збере нас, мов чайка чаєнят, рідна людина до рідної світлиці. 1 защебече, заговорить, заплаче мамина пісня у наших серцях.
Учень Приїжджайте частіше додому
Щоб не мучила совість по тому.
Не грошей не привозьте, ні слави,
Будьте з рідними ніжні й ласкаві.
Бо не вічні ні батько, ні мати,
Завтра можете їх не застати.
Приїжджайте частіше додому
Щоб не мучила совість по тому.

Учениця Доки нас чекають наші мами
І доки виглядають нас батьки,
Провідуймо, та не лише листами,
Хоч дорогі їм скупі рядки...
Коли неждано вдарить дзвоном долі
Тоді на все, на все знайдемо час.
Але ні сльози, ні вінок печалі
Уже ніщо не виправдає час.
Заниє жаль у щедрім слові „МАМО"
І чайкою здригнеться синя вись,
Провідуймо і завжди пам'ятаймо,
Що можем запізнитися колись.

Ведучий Шановні батьки, вчителі! Ось і настав час завершувати наше свято.
Ми хочемо, щоб у вас не лише сьогодні, а й завжди був хороший настрій, щоб кожен день вам додавав бадьорості, щоб сонячне проміння зігрівало серця, а наші слова подяки возвеличували ваші душі.

Ведуча Ми щасливі, що сьогоднішнє свято відбулося, і ми змогли висловити все, що почуваємо до вас: свою повагу, шану, гордість, ніжність, відданість, любов. Але це лише слова, лише крапля в морі — наш обов'язок перед вами куди більший і ми будемо намагатися показати це не лише на словах. А й на ділі.

Ведучий
Хай роки ідуть, а чоло не сивіє,
Хай внуки ростуть. А лице молодіє.
Хай серце не знає печалі й розлуки.
Хай радість приносять вам діти й онуки.
Бажаєм прожити в силі й здоров'ї
Ще многії літа щасливої долі.

Автор: 

Синюк Оксана Павлівна, вчитель, Рівненська ЗОШ І-ІІ ст.


загрузка...