Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту («Ой Морозе,Морозенку», «Максим козак Залізняк»). «Чи не той Хміль?», «За Сибіром сонце сходить». Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою.

0

Тема: Пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту («Ой Морозе,Морозенку», «Максим козак Залізняк»). «Чи не той Хміль?», «За Сибіром сонце сходить». Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою.
Мета: продовжити знайомити школярів з історичними піснями; проаналізувати ідейно-художній зміст програмових творів, пов’язуючи з історичними подіями, які в них оспівані; визначити провідні мотиви цих пісень; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, спостережливість, уміння виразно і вдумливо читати пісні, логічно мислити; виховувати почуття пошани до історичних героїв, митців народної пісні; прищеплювати пунктуальність, відповідальність за доручену справу.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
і. Організаційний момент
іі. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда за питаннями:
- Які пісні називають історичними? Наведіть приклади.
- Чим відрізняється стара пісня від історичної?
- Коли і у зв’язку з чим виникли історичні пісні?
- Про що розповідається в найдавніших історичних піснях?
- На які тематичні групи поділяються історичні пісні?
- За що народ прославляє у піснях своїх захисників? Кого саме? Назвіть відомих вам героїв.
- Кому ми вдячні за те, що маємо зараз можливість насолоджуватися народними історичними піснями?
2. . Проведення тестового опитування «Зажурилась Україна»
1. Який художній засіб застосовано в назві даної пісні?
а) Метафору; б) епітет; в) порівняння; г) гіперболу.
2. Україна зажурилась, бо: а) не мала справжніх своїх захисників; б) її сини розгубилися під час боротьби з ворогом;
в) не мала можливості стати багатою; г) нічим прожити.
3. З яким проханням звернувся один із захисників країни до пана-брата?
а) Брати шаблю та йти воювати; б) власно зібрати врожай;в) нагородити козаків за їх мужність і завзятість;
г) віднайти полонених і допомогти їх звільнити.
4. Від якого ворога захищали козаки Україну? а) Татар; б) турків; в) половців; г) ляхів.
5. Бурлака воюватиме з ворогом: а) шаблею; б) кулаками; в) рушницею; г) дрюком.
6. У першому стовпчику твору описано: а) боротьбу козаків з ворогом; б) страждання України;
в) козацьку зброю; г) красу української природи.
7. Захищаючи рідний край, козаки прагнуть, щоб: а) не пропала їх слава; б) остаточно знищити ворога;
в) якомога швидше визволити полонених; г) пам’ятники культури не залишилися зруйнованими.
«Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»
8. На кого кричав Сірко?
а) Полонених татар; б) своїх козаченьків; в) зрадників рідного краю; г) свого джуру.
9. Куди запропонував їхати отаман козакам?
а) У поле на тренувальні збори; б) визволяти жінок і дітей з полону; в) до хана у гості;г) перевірити військову охорону.
10. Сірко з військом виїхав: а) до схід сонця; б) в обідню пору; в) коли туман поле вкривав; г) після обіду.
11. Козаки із Січі вилітали, наче:а) орли; б) соколи; в) куріпки; г) ворони.
12. Військо Запорізьке в пісні названо:а) мужнім; б) багатотисячним; в) гарно озброєним; г) славним.

Ііі. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
іV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Головний герой історичної пісні — козак . Розгляньте ілюстрацію на с.24 « Запорожець»
Оглядаючи ілюстрацію, звертаємо увагу на зовнішній вигляд козака (голена голова з «оселедцем», голене обличчя, вуса кінцями донизу, мужній і суворий вигляд обличчя, сміливий і гострий погляд), на одяг (жупан або кирея, смушкова шапка із шликом, біла вишиванка, широкі шаровари, вправлені в чоботи,—все це яскравих кольорів), на зброю (шабля при боці, пістоль за поясом, рушниця і т. д.), на горду поставу тіла, у якій відчуваються сила, відвага, готовність у першу ж мить кинутися в бій. Ось такі люди захищали наш рідний край від зазіхань зовнішніх ворогів; такими були наші предки, наші далекі прадіди. Слід також зазначити, що на Січі в низових (рядових) козаків спеціально виховувалося нехтування матеріальними благами, байдужість до грошей і майна. Найбільш цінилися воїнська доблесть, мужність,відвага (до одчайдушності), вірність товариству і рідному краю, винахідливість у бою, мистецьке володіння зброєю, нещадність до ворогів.
2. Поділ класу на групи
1 група Аналіз історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку»
1. Хто він, Морозенко?
Можливо, це один із соратників Богдана Хмельницького — полковник Станіслав Морозенко або осавул (виборна службова особа,яка відала озброєнням, постачанням та військовою підготовкою козаків) Кропивнянського полку Нестір Морозенко.
2.Особливості пісні.
Даний твір у народі користується особливою любов’ю. На західноукраїнських землях її виконують навіть під час поховання видатних людей, віддаючи їм останню шану. Ця пісня дуже поширена в різних місцевостях України. Записано понад сорок варіантів її, а в народі їх існує, очевидно, ще більше. Вже сама численність варіантів пісні вказує на незвичайну популярність славного козацького ватажка Морозенка, пам’ять про якого народ зберіг навічно у своїх творах. Образ Морозенка став узагальненим образом захисника вітчизни. В одних варіантах пісень герой бореться з «ляхами-панами», в інших — з турками, татарами, з «турком-шведом» чи просто з лихими ворогами.
3. Тема:
4. Ідея:
5. Основна думка:
6. Жанр: історична пісня.
7. Художні особливості твору:
Епітети:
Метафори:
Гіпербола:
Риторичні оклики:
8.Складіть інформаційне ґроно щодо характеристики образу Морозенка, посилаючись на текст пісні.
«голова завзята»
Морозенко

2група Аналіз історичної пісні «Максим козак Залізняк»
1. Написання.
Записано історичну пісню в квітні 1939 р. від кобзарів Петра Івановича Гузя та Єгора Хомича Мовчана.
2. Хто ж він, козак М. Залізняк?
Максим Залізняк — син селянина з містечка Медведівки (на Чигиринщині), народний герой Коліївщини. У 1768 р. він зібрав у Холодному Яру, на Чигиринщині, гайдамацький загін у кількасот чоловік (у пісні 40 тисяч — поетичне перебільшення) і захопив Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсунь, Богуслав, Канів і разом із загоном Гонти — Умань, одну з найбільших фортець польської шляхти на Правобережжі. Загін царського полковника Гур’єва підступно роззброїв і ліквідував гайдамацький табір під Уманню. Залізняка катували і заслали на каторгу в Нерчинськ.
3. Тема:
4. Ідея:
5. Основна думка:
6. Жанр: історична пісня.
7. Художні особливості пісні.
Повтори:
Епітети:
Метафори:
Гіпербола:
8. «Які слова вдячності ви б висловили тим, хто мужньо боровся з ворогами народу, захищаючи Україну від поневолення?
3 група Аналіз історичної пісні «Чи не той то хміль?»
1. Історична епоха, відтворена у пісні.
У ході Визвольної війни 1648–1654 рр. український народ здобув ряд блискучих перемог над польсько-шляхетськими військами, які були розгромлені в битвах під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями. Польські та українські пани в паніці тікали з України. У боротьбі проти гнобителів повстанці виявляли масовий героїзм, відстоюючи незалежність і свободу своєї Вітчизни. У цей час з’являється багато історичних пісень і дум про події 1648–1654 рр. Вони відбивають всенародний рух проти соціального і національного гніту шляхетської Польщі, оспівують народних героїв, походи і бої з ворогами. Головним героєм цих пісень є Богдан Хмельницький, оточений глибокою пошаною і любов’ю козацької маси і всього народу.
2. Історія написання твору.
Записано цю пісню в 50-х рр. ХІХ ст. в Галичині.У бою під Жовтими Водами в травні 1648 р. українські війська під керівництвом Богдана Хмельницького здобули першу велику перемогу у Визвольній війні 1648–1654 рр., яка й оспівується в пісні. Золотий Брод, Золота Вода — поетичні назви урочища Жовті Води.
3.Тема:
4. Ідея:
5. Основна думка:
6. Жанр: історична пісня.
7. Художні особливості пісні.
Метафори:
Епітети:
Гіпербола:
Повтори:
Риторичні запитання:
8. Що вам відомо про Б.Хмельницького- видатного українського гетьмана, людину? Які твори про нього читали?

4група аналіз пісні «За Сибіром сонце сходить»
1.Історична епоха, відтворена в пісні.
На рабське безправ’я, поневолення і визиск «своїми» і «чужими» панами український народ відповідав боротьбою, що нерідко виливалася в грізні антикріпосницькі повстання. Особливо пам’ятними були гайдамацькі повстання на Правобережжі і повстання опричників у Галичині та на Буковині. Ці події відобразилися в усній народній творчості, зокрема і в історичних піснях. У ХІХ ст. виступи селян проти поміщиків дедалі частішали; уже в першій його половині на Україні селянськими заворушеннями була
охоплена значна кількість сіл Київської, Полтавської, Харківської та Подільської губерній. Особливо гострих форм селянський рух набув на Поділлі, де понад двадцять років (1812–1835) повстанські загони проти поміщиків очолював уславлений в піснях і переказах народний месник Устим Кармалюк.
2.Відомості про життя і діяльність І. Кармалюка
Устим Якимович Кармалюк народився в 1787 р. в с. Головчинцях (тепер с. Кармалюкове Жмеринського району Вінницької обл.) в сім’ї селянина-кріпака. З дитячих літ зазнав кріпак панського гніту. Коли хлопець підріс, його забрали до панського двору. Молодий Кармалюк був роботящим, але непокірним. За це 1812 р. поміщик Пигловський віддав його в солдати, але в наступному році він утік та разом з іншими солдатами-втікачами організував повстанський загін і розпочав боротьбу проти поміщиків. У 1819 р. Кармалюка спіймали відправили у військову частину в Крим. По дорозі вони зіткнулися з повстанцями, які в 1814–1828 рр. займали значну частину Латинського, Летичівського й Проскурівського повітів Подільської губернії. Повстанські загони
Кармалюка нападали на поміщицькі маєтки, захоплене майно і гроші Кармалюк роздавав селянській бідноті. У повстанських загонах Кармалюка налічувалося понад 20 тисяч селян. Протягом 1817–1835 рр. Кармалюка чотири рази ловили, катували, засилали на каторжні роботи до Сибіру, але він мужньо зносив тортури, тікав з тюрем і заслань (два рази втік аж з Тобольської губернії) і знову продовжував боротьбу .
Про нього складено велику кількість пісень, переказів, легенд, які передавались з уст в уста, з покоління в покоління. Т. Шевченко називав Кармалюка «славним лицарем», а М. Горький сказав, що його ім’я «навіки овіяне славою».
3.Тема:
4.Ідея:
5.Основна думка:
6.Жанр: історична пісня.
7.Художні особливості пісні.
Метафори:
Епітети:
Повтори:
Риторичні оклики:
Порівняння:
8. Складіть цитатну характеристику героя( продовжіть)
«...Не маю долі»; «...Немає пристанища, Ані своєї хати»…

Vі. Підсумок уроку
Vіі. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

Vііі. Домашнє завдання
Опрацювати зміст програмових творів Марусі Чурай; по групах: 1)дібрати інформацію про її життя і творчість;
2) Аналіз «Засвіт встали козаченьки»;3) Аналіз « Віють вітри, віють буйні», 4) Аналіз « Ой не ходи, Грицю». Вивчити напам’ять «Засвіт встали козаченьки».

Автор: 

Клівець Тетяна Олександрівна вчитель української мови та літератури КЗШ № 73

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...