Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Квітни, мово, зірницями слова!

1

Квітни, мово, зірницями слова!

  Святково прибраний зал.. Навкруги вишиті рушники, серветки, зразки українського одягу. Старовинні ужиткові речі, кераміка. На стінах портрети Т. Шевченка, Лесі Укараїнки, І.Франка.

   Діти одягнені в українські національні костюми.

                Вислови про мову.

  1. „Мужай, прекрасна наша мово,

            серед прекрасних братніх мов!”

(М.Рильський)

2.   „Вивчайте, любіть свою мову,

Як світлу Вітчизну любіть,

Як стягів красу калинову,

Як рідного неба блакить”

                                   ( В.Сосюра)

3.   „Мова – це віконця, через які людина бачить світ”

  ( В.Сухомлинський)

  1. „Той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою”

   (В.Сосюра)

Вчитель.  Дорогі гості! Любі діти! Сьогодні ми запрошуємо вас на наше свято рідної мови „Квітни, мово, зірницями слова”.

                 Щасливі ми з вами, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі, в нашій рідній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки – тут корінь українського народу, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.

Учень.      Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічну живу і нову

І мову її солов”їну.

Вчитель. За давнім звичаєм гостей в Україні зустрічали хлібом – сіллю. Дозвольте  і на наше свято запросити вас хлібом – сіллю.

( Учениця вручає каравай директору гімназії, промовляючи слова)

Учениця.  Сійся, родися  жито – пшениця

І всяка пашниця,

Щоб був хліб на столі

І щоб цвіли, як квіти,

Гарні українські діти.

(Стукіт у двері. До класу заходять Барвінок і Ромашка)

Ромашка. Добрий день вам, любі діти!

Барвінок.  Низький уклін вам.

(Обоє вклоняються)

Ромашка.  Вірна подруга бджола щойно нам розповіла про цікаве ваше свято сьогодні. Ми з барвіночком хутенько зібралися й примчалися. Чи дозволите мені із моїм хорошим другом сісти разом з вами і поспівати пісень, пограти у ігри. Потанцювати танець „Гопак”? Він на всі лади мастак.

Барвінок.  Так! Вчуся я тепер у школі,

Вчу всі знаки в рідній мові.

Крапку, кому і тире

В нас ніхто не відбере.

Знаю оклик і дві крапки,

І лапки – пташині лапки.

До наук охочий я,

Але хочу більше знати

Тож дозвольте, юні друзі.

З вами разом працювати.

Вчитель.   Ну то, що, друзі, візьмемо з собою Барвінка і Ромашку. Розкажемо їм про нашу рідну Україну, про її мову солов”їну. А щоб веселіше було. Давайте заспіваємо нашу улюблену пісню, бо ми ж діти козацького роду.

Звучить пісня „Гей, зелений луже”

Вчитель.  А зараз наші ескурсоводи проведуть нас стежинами нашої рідної Батьківщини. Коротко розкажуть про неї.

1 учень.    Наша рідна земля – Україна. Україна – це квітучий край з рутою, м”ятою і барвінком.

2 учень.    Україна – це вікова боротьба нашого народу за незалежність, волю і щастя.

3 учень.    Україна – це милозвучна рідна мова, вишитий рушник. Задушевна пісня та запальний танець.

4 учень. Столиця нашої України – Київ. Це дуже гарне місто, особливо навесні, коли цвітуть каштани.

5 учень.  Київ - стоїть на річці Дніпро. Це могутня повноводна  ріка. Вона крутить турбіни багатьох електростанцій.

6 учень.    Україна – дуже багата своїми родючими землями. Білий, смачний і пахучий хліб печуть із пшениці, що росте на безмежних ланах, переливаючись золотом.

Пісня „На ромашковому полі”

Вчитель.  Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, у яку народ складає і своє життя, і свої сподівання, розум, досвід і почуття.

                 І кожна людина знає, що коли вмирає мова, то вмирає і сам народ. І той, хто зневажливо ставить до рідної мови, не викликає поваги і до самого себе.

                 Треба наполегливо вивчати рідну мову, бо це мова нашої держави, яку треба знати і нести у світ.

Пісня „Мова – краса спілкування”

Учень.    1.  Наша Мати – Україна,

ЇЇ мова солов”їна.

Наша мова ніжна і ласкава,

Наша мова багата і цікава.

  1. Наша мова квітуча, барвиста,

Наша мова прекрасна і чиста.

Наша мова, як джерельце дзюрчить,

Наша мова красиво звучить.

  1. Солов”їну, барвінкову

Колосисту навіки.

Українську рідну мову

Вдар дали мені батьки.

  1. Її – незміряно багату,

Дзвінку і ніжну і завзяту,

Як день сьогоднішній чудовий

Люблю, люблю вкраїнську мову.

  1. І нас єднає рідна мова

Всіх, хто живе  у цім краю.

Вона прекрасна, світанкова.

Я в ній свою наснагу п”ю.

Пісня „Мова – це чиста криниця”

  1. Бо рідна мова, наче мати,

Снагу і силу нам дає.

Нам стежку в світ дано топтати,

Поки в нас рідна мова є.

  1. А як гуртом, не поодинці,

Почнемо в світ її нести.

То й доти будем українці

Поміж народів сміло йти.

  1. А знехтуємо рідне слово –

Земля цього нам не простить.

То ж  линь над світом, рідна мово!

Тобі в віках судилось жить!

Вчитель.     Діти! Рідної мови усі ви навчайтесь

                    І ніколи її не цурайтесь.

Варто пам”ятати, що слово – це велика сила, яка може приголубити людину, розрадити. А може й образити, розчарувати. Тому пам”ятайте про лагідні, чарівні слова.

Учні.           У нашій рідній мові

Чарівні є слова.

Слова  ці всім відомі,

Бо сила в них жива.

„Добридень”, „До побачення” –

І усмішка сія!

Велике мають значення

Ось ці прості слова.

Як скаже син чи донечка:

„Спасибі” вам, „Будь ласка”

Ясніше сяє сонечко,

Бо в них – любов і ласка.

Від цих чарівних, добрих слів,

Тепліше людям жити.

Якщо ти їх не говорив

То треба говорити.

Вчитель.   Що й казати, багата наша мова! Є в ній і слова, протилежні за значенням. Адже у світі є дві протилежні сили: світло і темрява, любов і ненависть, добро і зло.

Учні.           В нашій мові є слова

Зовсім протилежні.

І частенько так бува –

Ми від них залежні.

Як відійде темна ніч,

Встане день, як квітка!

Є товстий, неначе піч,

Є тонкий, як нитка.

Хтось так голосно кричить,

Як ворона кряче.

Інший – цілий день мовчить,

Як ковтнув гаряче.

То веселий, то сумний

Кожен з нас буває.

То старенький, то новий

Одяг натягає.

Налетів вітерець і стих –

Ось таке тут діло!

А на плач є завжди сміх –

Й сонце засвітило.

Вчитель.     А на „ні” є слово „так”!

Як було, так буде!

Якщо в мові ти мастак,

З тебе вийдуть люди!

Гра „Так” чи „Ні”

Вчитель.     Зіграти хочеться мені

Із вами, друзі, в „Так” чи „Ні”.

Вам запитання задаю.

Готуйте відповідь свою.

Відповідайте, коли мастак,

Єдиним словом „Так” чи ”Ні”.

1). Скажіть співає сом пісні?

Не гайте з відповіддю!

Ні!

2). Чи вміє ґелґотать гусак?

Ну, що на це сказать?

Так!

3). Скажіть мені, червоний мак

    В січневу пору квітне?

Ні!

4). А крокодили на сосні

Свої будують гнізда?

Ні!

5). Чи може вище гір літак

У вишину злетіти?

Так!

6). Узори пишні на вікні

Мороз малює взимку?

Так!

7). Чи достигають навесні

пшениця й жито в полі?

Ні!

8). Ріка біжить у далині.

Чи є у неї ноги!

Ні!

9). Чи правда є, що вовк

Наївся груш і яблук?

Ні!

10). А під кінець скажіть мені,

Цікаво „Так” чи „Ні”

Вчитель.  Для кожного з нас любов до рідної мови починається з колиски, з маминої пісні. Коли ви були маленькі, ваші мами завжди співали вам ніжну, лагідну пісеньку. Слухаючи мамину колискову, ви міцненько засинали. Це тому, що мами наші вкладали у ці пісні всю свою любов, ласку, ніжність і тепло своєї душі.

                 Як ту мову не любити,

                 Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила.

(Дівчатка разом з мамами виконують колискову пісеньку)

Вчитель.  З давніх – давен люди розповідали про своє життя у піснях. Адже пісня – це душа народу. Пісні були веселі й сумні, їх співали на свята і у будні. Ці пісні називаються народними. Їх співають і зараз. Ви, напевне, теж знаєте народні пісні.

Народна українська пісня „Грицю, Грицю”

Бабусі співають українську народну пісню „А мій милий вареничків хоче”

Вчитель.   Мова – то цілюще народне джерело.

Нашу мову неможливо уявити без загадок, прислів”їв, лічилок та скоромовок.

Ви теж їх знаєте багато. А ну, пригадайте прислів”я. Хто знає.

1).  Бджола мала, а й та працює.

2).  Без труда нема плода.

3).  Маленька праця, краща за велике безділля.

4).  Діло майстра  величає.

5).  Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

6).  До учіння треба терпіння.

7).  Книга вчить, як на світі жить.

Вчитель. Цілющим джерелом є і загадки, які склав народ. Тож згадаємо загадки.

  1. Хвалить  його кожен,

Любить його кожен.

І дня ми без нього

Прожити не можем.  (Хліб)

  1. Наскакалось, назвивалось,

Під припічок заховалось.  (Віник)

  1. Коло вуха завірюха,

А вусі ярмарок.     (Бджоли і вулик)

Вчитель. А зараз давайте згадаємо скоромовки. Які ми вміємо швидко промовляти.

  1. Наш Андрійко вищий Гната,

За Андрійка вищий тато,

А за татового тата

Вища, мабуть, тільки хата.

  1. Жатка в полі жито жне,

Жатку жайвір дожене.

     3.    Семен сказав своїм синам:

- Сини – соколики, складіть сіно!

            Сини сіно склали, Семен сказав:

- Спасибі!

  1.    Ішла баба дубняком,

        Зачепилась гапликом,

        Сюди смик, туди смик:

  • Одчепися, мій гаплик.

Вчитель.  Наша мова дуже багата. Ну, скажіть мені, у якій мові ще є вірші, всі слова, у яких починаються з однієї літери?

                 Ви от тільки послухайте.

  1. Віл везе важучий віз –

Вовну, вату, верболіз,

Вперся віл і впало з воза

Вісім в”язок верболозу.

  1. Качки край копанки клекочуть,

Качок кличуть під комиш,

Кача впіймати кішка хоче,

Катруся киці каже: - Киш!

  1. Мавпенятко мовить: - Мамо!

Масла, моркви, маку мало!

Миска, мамочко, мілка –

Мало містить молока.

Вчитель.  Хоч яка чудова наша мова? Та, на жаль, не всі бажають гарно знати рідну мову, не кожен її шанує: вживає у мові якісь недоречні слова, русизми, словесні бур”яни.

                 Така наша недбалість у ставленні до мови призводить до ситуацій, які й кумедними назвати важко. Хочете пересвідчитись у цьому? Пропонуємо вашій увазі сценку з життя.

(Інсценізація усмішки Павла Глазового „Кухлик”)

Автор.           Дід приїхав із села,

                      Ходить по столиці.

    Має гарні гроші – не мина

    Жодної крамниці.

    Попросив він:

Дід.                Покажіть кухлик той,

    Що з краю.

Продавець.   Што? Чєво?

 Я нє панімаю.

Дід.                Кухлик, люба, покажіть

Той, що збоку смужка.

Продавець.    Да какой же кухлік здєсь,

                      Єслі ето кружка!

Дід. (у руки кухлик взяв і насупив брови)

В Україні живете

Й не знаєте мови...

Продавець.   У мєня єсть свій язик

Да к чєму мне мова.

Дід.                Цим пишатися не слід,

                      Бо якраз така біда

В моєї корови

Має, бідна, язика

І не знає мови.

Вчитель.   Колись діти збирались і грали в різні ігри. А для цього вони знали багато лічилок. А які ви знаєте лічилки?

  1.    -   Де стоїшь?
  • На камені.
  • Що п”єшь?
  • Квас.
  • Ану. Злови нас!
  1. Йшла Маринка по стежині,

Загубила там корзинку.

А в корзинці паляниця,

Хто з”їв – тому жмуриться.

  1. Нумо, нумо, дітвора,

Біжіть швидше до двора –

Починати гру пора.

Гра „Подоляночка” – дівчатка

Вчитель.  Дорогі діти! Як гарно звучить рідна мова у віршах, прислів”ях, скоромовках, казках, народних іграх, які гарні слова і мелодія в українській народній пісні! Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю. Хочу, щоб  ви полюбили і ніколи не забували рідне слово, рідну мову, де б ви не були. Бажаю рости вам здоровими і щасливими в ріднім краї, з рідним словом. Глибше пізнавати скарби своєї мови.

Учень.      Учи, дитино, рідну мову,

Гордися нею і лелій.

А зрадити голубоньку чудову,

Ти, навіть, в думці не посмій.

Наша мова калинова

І ласкава, і медова,

І багата, і не бідна –

От що мова наша рідна!

Розцвітай же, слово!

І в родині, і у школі,

Й на заводі, і у полі.

Пречудесно, пречудово –

Розцвітай же, слово!

Вчитель.  Наше свято наближається до кінця. Ми були б раді та щасливі, якби від сьогоднішнього свята ви, дорогі діти та гості, залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови.

                Не цурайтеся мови, діти,

Рідного джерельця,

Хай вона струмочком буде,

Хай дійде до сонця!

Хай вона в піснях лунає

Кожен день і в свято.

Соловейком хай співає

В українській хаті.

Бо вона ж така багата

І така чудова.

Неповторна і крилата

Українська мова.

Пісня „Мова – державна перлина”

Вчитель. Шановні гості! Любі діти! Дякуємо вам за увагу.

Автор: 

Таран Тетяна Іванівна

Джерело: 

Надіслано автором для публікації на Методичному порталі

Отримати сертифікат

Користувацький вхід

Коммерческий директор химическое сырье slrchemical.ru.


загрузка...