Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Эссе Шевченково слово в литературном наследии писателя Донетчины – В. Стуса

0

«У нас нема зерна неправди за собою…»
Т.Г. Шевченко
Шевченко и Стус – две птицы одного поэтического неба… Учитель и Ученик одной страны, одной правды, но разных эпох. Тарас Григорьевич – гениальный поэт, строки творчества которого стали жизненным кредо нашего земляка – Василия Стуса. И не только жизненным кредо и творческим стилем, но и пронизывающей каждое творение автора «красной лентой», силой, свежим ветром свободы: «Тож дай мені — дійти і не зотліти, дійти — і не зотліти — дай мені! Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній борозні». Василия Семеновича можно смело назвать Прометем слова великого Кобзаря: « Немає Господа на цій землі: не стерпів Бог — з-перед очей тікає, аби не бачити нелюдських кривд, диявольських тортур і окрутенства. В краю потворнім є потворний бог — почвар володар і владика люті скаженої — йому нема відради за цю єдину: все трощити в пень, і нівечити, і помалу неба додолу попускати, аби світ безнебим став. Вітчизною шалених катованих катів. Пан бог — помер».
Стус берет от Шевченка разнообразие и самобытность украинских литературных символов, которые явно не просты для читательского восприятия и требуют дополнительного прочтения и исследования. И не только творческо-поэтические мысли наследует талантливый Прометей от своего Учителя, но и трагизм человеческой судьбы – постоянная и неравная борьба поэтов с тоталитарным режимом власти, попытки донести обществу силу и красоту украинского слова, аресты, ссылки и смерть в неволе.
Изучая творчество двух корифеев Народной литературы, можно смело сказать, что Стус – это Шевченко, а Шевченко – Стус: «Хай багаття вигорить геть на порох, догорі зрине весь голубиний дух — спогадає і нерозумний ворог, спогадає і незбагненний друг».

Автор: 

Захарченко Н.Ю., учитель украинского языка и литературы Горловской ОШ № 55

Отримати сертифікат

Користувацький вхід