Дуже дякую Вам, Любове Леонідівно, за коментар. В мене таки дійсно конфлікт, тому хапаюсь за соломинку;-))) Опрацювавши всі документи МОНУ, я не знайшла нічого, тому зрозуміла, що це все не є обов’язковим. Але інформацію про те, що люди користуються словничками й щоденничками можна знайти всюди. Керуюсь, виходячи з посадової інструкції, правом на вільний вибір форм, методів, способів навчання. Зважаю на можливості учнів.
А що підкажете щодо віршів???

Шановні колеги, погодьтесь щось з нашою освітою, школою робиться... Все у нас регламентовано, все розписано, коли що поставити. Вже підсумкову оцінку з калькулятором виставлять приходиться. Гуманізація освіти...
Щодо вірша. За нормами його треба здавати в визначені терміни - поки вивчаєтьчя дана тема. А що, як зовсім той вірш не вивчиться? І не секрет, що не один такий учень в кожній школі є. Та й з тих, хто вивчить, дійсно виразно розкажуть одиниці.Як за нашими нормами оцінювання, то... А скільки їх через 3 тижні не відтворить напам'ять вивчене!
Вважаю, що правильним є для "особливих" учнів вивчення невеличкого уривка, або просто виразне читання з підручника. Оцінка відповідна. І не перетвориться ні Ваше життя на каторгу, ні того учня. Ніякий директор не проконтролює кожну оцінку, та й невже вона йому так потрібна?

Дякую, Вікторіє Василівно!!! Я теж даю такий час учням. Усякі випадки бувають. Думаю, всі філологи зрозуміють, що учні, котрі мають вивчити вірш, зроблять це якогомога раніше (в мене є дітки, які наперед беруть список творів для вивчення напам’ять), а от тих, що не хочуть цього робити, кожного разу потрібно правдами й неправдами заохочувати :-)))