Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Формування поля креативності засобами сучасних інноваційних технологій

ЗМІСТ

1. Анатоція
2. Опис досвіду з теми: «Формування поля креативності засобами сучасних інноваційних технологій»
3. Додатки.
3.1. Розробка уроку на тему: «Дослідження життя скіфів за письмовими та речовими історичними джерелами»
3.2. Розробка уроку на тему: «Місце Тараса Григоровича Шевченка в національному відродженні.»
4. Література

АНОТАЦІЯ

Досвід полягає в теоретичному обґрунтуванні і практичній реалізації теми «Формування поля креативності засобами сучасних інноваційних технологій».
Досвід роботи спрямований на надання практичної допомоги вчителям історії щодо підсилення інтересу учнів до вивчення історії України та всесвітньоїісторії через використання інноваційних технологій.
В досвіді показано роботу по формуванню творчого потенціалу учнів, розширенню їх світогляду, практичному використанню набутих знань.
В роботі представлено варіативність дидактичного матеріалу, який дає можливість врахувати індивідуальні, творчі особливості учнів, їх інтереси, потреби, ставлення до навчання.
Досвід роботи має практичне значення для розвиткукреативного мислення учнів через впровадження інтерактивних технологійнавчання.

Формування поля креативності засобами сучасних інноваційних технологій
З точки зору гуманістичної психології кожна людина є унікальною неповторною особистістю, здатною до самореалізації, до розвитку власних творчих здібностей. Ця особистість наділена надзвичайно багатим потенціалом, який часто буває реалізованим не повністю через об'єктивні та суб'єктивні причини.
Тому головним завданням всіх закладів освіти є створення умов для розвитку дитячої особистості. Здібність ,обдарованість, талант розглядаються з різних точок зору з урахуванням вікових особливостей учнів.
Основні питання , покликані вирішуватися уроками гуманітарного циклу, до яких відноситься й історія, пов'язані із завданням сучасної освітньої системи:задоволення потреб суспільства у становленні творчих , діяльних , обдарованих громадян, оновлення національної свідомості, збереження духовності, збагачення та розвиток інтелектуального потенціалу нації.
Філософські, методологічні, психологічні засади розвитку креативної дитини формуються на основі понять:
--задатки - спадкові анатомо - фізиологічні особливості , які є основою для розвитку на їх підставі здібностей;
--здібності – індивідуальні особливості, що дозволяють за сприятливих умов більш успішно оволодіти тією чи іншою діяльністю, розв'язати певні завдання;
--обдарованість – специфічне поєднання здібностей високого рівня, а також інтересів, потреб, які дозволяють виконувати певну діяльність на якісно високому рівні;
--творча обдарованість – індивідуальний творчий мотиваційний і соціальний потенціал ;
--талант – система якостей, особливостей, яка дозволяє особистості досягти видатних успіхів в оригінальному здійсненні творчої діяльності.
Над тими чи іншими аспектами процесу творчості (креативності) працювали багато вітчизняних і зарубіжних вчених, зокрема С.Бернштейн , В. Біблер, Л. Виговський, В. Моляко, Я. Пономарьов, які дали визначення креативності як процесу діяльності людини, спрямованому на створення нових матеріальних і духовних цінностей, що передбачає наявність певних особистісних і процесуальних характеристик: здібностей, мотивів, умінь, уяви тощо.
«Головний закон усіх змін у житті – креативність»,-- суть концепції формування творчої особистості М. Бердяєва. Тільки творчість виправдовує буття людини і надає зміст її життю. Для розвитку інтелектуально - творчих здібностей необхідний як певний рівень розвитку цих здібностей, так і мотиви, риси особистості, характерні для творчих людей, що з’являється на фоні загального мотиваційного розвитку особистості. Іншими словами, творчих якостей розуму людини на порожньому місці не буває. Щоб навчитися мислити творчо, треба володіти основними операціями мислення, щоб стати творчою особистістю, треба бути належним чином розвиненою і вихованою особистістю. Досягти такого рівня розвитку та виховання можна лише через навчання та учення.
В ХХ ст. виділено три основні моделі навчання, що існують у сучасній школі.
- Пасивна модель навчання;
- Активна модель навчання;
- Інтерактивна модель навчання.
Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «interact», де inter – це взаємний і act – діяти, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу. Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель являються рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дозволяє педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.
Найбільш ефективним інтерактивним методом, на мою думку, є навчальна гра, вона в сучасному процесі освіти сприяє всебічному розвитку особистості дитини, гармонійно поєднує в собі безпосередню навчальну діяльність, в межах якої формуються базові знання, вміння та навички з творчою діяльністю, пов’язаною з розвитком особистісних задатків учнів, їх пізнавальної активності, здібності самостійно розв’язувати нестандартні завдання тощо.
Креативність дитини у грі, творче ставлення до визначених завдань можуть бути показниками творення особистості. Я вважаю, що вчителі повинні враховувати особливості розвитку психіки дитини та її інтересів і потреб створювати умови для виявлення будь-якої дитячої творчості та її розвитку. Важливо включати учнів в таку діяльність, яка не набагато випереджала б рівень його розвитку, щоб дитина підсвідомо зростала над собою.
Василь Сухомлинський говорив: «Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості та цікавості». Вона супроводжує людину протягом усього життя, протягом усього існування людства. Адже ,в якійсь мірі, усе наше життя – це гра. Навіть стаючи дорослими, опиняючись у певних життєвих ситуаціях, ми приміряємо на себе ту чи іншу роль. А для дитини гра – це основний вид діяльності, це засіб взаємодії з навколишнім світом, засіб його пізнання. Недарма гру називають королевою дитинства. Тому , звичайно, потенціал гри повинен бути використаний і у навчальному процесі. Психологи стверджують, що гра може стати одночасно й засобом самооновлення, самовдосконалення, до того ж – й стимулятором доброго настрою. З іншого боку, є об'єктивно величезні можливості гри як педагогічного засобу, що збільшує інтелектуальну напруженість, активізує розумові процеси, підвищує інтерес до знань, тренує пам'ять, вміння міркувати логічно тощо. Захопившись грою , діти навіть не помічають, що навчаються.
Із власного досвіду можу стверджувати, що ігри найефективніше використовувати для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, повторення раніше набутих понять і уявлень, для повнішого і глибшого їх осмисленого засвоєння, формування історичних умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення світогляду. Вона може тривати від декількох хвилин до цілого уроку, використовуватись на різних його етапах, а також у позакласній роботі. Наприклад,у своїй практиці під час читання тексту підручника в 7 – 8 класах пропоную дітям гру «Три речення» , потрібно трьома нескладними, простими реченнями передати зміст прочитаного. З метою урізноманітнення форм складання історичного портрету пропоную учням скласти СЕНКАН, який допомагає коротко та локанічно охарактеризувати історичну постать. Під час перевірки домашнього завдання використовую гру «Веселий олівець» , дітям потрібно на аркуші паперу схематично зобразити , наприклад, у 5 класі вміст сумки археолога, для розуміння поняття «речові джерела». Цікавою і динамічною формою перевірки нових знань може бути гра «Слово за словом» або «Сніговий ком», пропоную учням по черзі один за одним називати терміни і поняття вивчені під час уроку. До вподоби дітям і різноманітні модифікації ігор на словах. Учням 5, 7-8 класів до снаги вгадувати слова до теми за кількістю букв, як-от: Впиши назву держави, з утворенням якої пов'язаний початок польського владарювання на українських землях, - - - - - - - - - - - - . З інтересом діти 5-8 класів складають піраміди слів за принципом збільшення – зменшення літер у кожному наступному ряду. Переглядаючи фільми, або фрагменти пропоную учням гру «Впіймай факт» або «Впіймай дату» , які націлюють учнів на виділення головного в переглянутому матеріалі.
Таким чином, гра на уроці – це заняття серйозне. Методично вірно організована гра вимагає від її учасників активної пізнавальної діяльності не тільки на рівні відтворення чи перетворення, але й на рівні творчого пошуку, сприяє співробітництву вчителя й учнів у процесі навчання. Однак слід зазначити, що навчальні ігри, звичайно, не можуть розглядатися як універсальний засіб і повинні використовуватися тільки в сукупності з іншими прийомами і засобами навчання.
Навчальні ігри в розумному поєднанні з іншими прийомами і засобами навчання допоможуть інтенсифікувати процес навчання історії, більш успішно вирішувати завдання з формування креативного мислення учнів, їх предметних компетенцій.
«Педагог не може не грати.» А.С.Макаренко

Предмет: історія
Клас: 6 клас
Тема:Практичне заннятя: «Дослідження життя скіфів за письмовими та речовими історичними джерелами.»
Мета:ознайомити учнів із фактами повсякденного життя скіфів , описаних у працях Геродота, поглибити знання про археолога , поета, скіфознавця Б. Мозолевського та його вклад в дослідження минулого нашого краю; розвиток вміння готувати учнівський проект і представляти його результати у формі презентації; розвивати уміння і навички використовувати історичні джерела для пошуку відповідей на поставлене завдання. Виховувати повагу і шанобливе ставлення до історичного минулого рідного краю , України.
Тип уроку:застосування набутих знань.
Обладнання: підручник, відеоматеріал, виставка книг, карта курганів.
Епіграф уроку: «Степе широкий наш, рідний наш брате,
Трунку настояний на полині!
Поки ти, світиш нам – нас не здолати,
Наше коріння - в твоїй глибині.»
Б.Мозолевський
План уроку
І Організація класу.
ІІ Актуалізація опорних знань.
ІІІ Проведення практичного заняття.
А)опрацювання документу (уривок із праці Геродота ),
Б)скіфи у дослідженнях археолога Б. Мозолевського,
В)Велика Скіфія у творах Б. Мозолевського та Л. Костенко.
ІV Закріплення знань учнів.
V Підсумок уроку.
VІ Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ
І Організація класу.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Гра «Вправний олівець»
Кіммерійці 3 ст. до н.е. – 3 ст. н.е.
Скіфи 9 ст. до н.е. – 7 ст. до н.е.
Сармати 7 ст. до н.е. – 3 ст. до н.е.
- Молодці, ви гарно справилися із завдання.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
--Кажуть людська думка не вмирає. Вона безсмертна. Бо думка то атмосфера, то аура, яка оточує людину за життя і лишається серед нас після її фізичної смерті. Та аура творить енергію людської душі і сяє духовним світом добра, краси, любові і розуму. Тому так важливо зберігати , не втрачати те світло, яке лишили нам попередники, дослідити їхні надбання, передати наступним поколінням. Енергія того світла – вітер у наші крила, сяйво у наші душі.
-- Сьогодні у нас практичне заняття на якому ми з вами дослідимо, використовуючи письмові і речові історичні джерела, життя скіфів на території нашого краю. Готуючись до уроку у нас були створені творчі групи дослідників – пошуковців:
- історики – археологи (про Б. Мозолевського )
-журналісти,
(аналіз свідчень давньогрецького історика Геродота про скіфів )
-літературознавці.(дослідження літературних творів Л.Костенко та Б. Мозолевського )
- До слова запрошуються наші журналісти.
IV. Практична робота.

Група «Журналісти»
Учень1Отримавши завдання, ми вирішили взяти інтерв’ю у давньогрецького вченого, який на власні очі бачив скіфів. Доброго дня шановний Геродот. Розкажіть де ви побували , що бачили?
Геродот – Я мандрую все своє життя. Побував у різних місцях. У 7-4 століттях у причорноморських степах з явився численний іраномовний народ-скіфи. « вони не засновують ані міст ані укріплень,але, будучи кінними стрільцями,возять свої будинки із собою, здобувають їжу не від плуга, а від розведення свійської худоби.»
Робота з документом сторінка 95 підручник.
Вчитель. Який спосіб життя вели скіфи? Де вони жили? Що їли?
Учень 2 – Із підручника я дізналась ,що скіфи пізніше поділялись на землеробів, скотарів і царських. І підтвердження цього знайшла у вашій праці: « від гавані борисфенітів, посередині причорноморської частини Скіфії, живуть скіфи-орачі. Вони сіють пшеницю, сочевицю, просо, надлишки вирощеного продають.
На схід від них , якщо перейти річку Пантікап, мешкають кочівники з великими стадами худоби.
За Герром простягається країна , що називається царською, і скіфи, які в ній живуть, найхоробріші і найчисельніші, і вони вважають інших скіфів своїми невільниками.(робота з картою)
Учень 1 – Розкажіть, будь ласка, які вірування були у скіфів ?
Геродот – Верховний бог у них Папай. Найбільш за всіх шанували богів – Гестію, Зевса і його дружину Гею. Після них – Аполлона, Афродіту, Уранію, Арея.
Вірили скіфи й в потойбічне життя. Я приготував вам завдання. Відкрийте сторінку 96 підручника, прочитайте документ і дайте відповідь на запитання: Які традиції поховання скіфських царів були у скіфів?
Учень 3 – А я прочитав у вашій праці про перший перепис населення. «Є в Скіфії казан, який вільно вміщує шістсот амфор і завтовшки він має шість стіп. Його було зроблено з наконечників стріл, кожного воїна, а хто не віддав наконечник , тому цар погрожував смертю.»
Учитель – Дякуємо вам за змістовну розповідь. А ми рушаємо далі.
Учень читає вірш Б. Мозолевського «Скарб»
Учитель. Глибинні і мудрі слова ці належать незвичайній людині Борису Мозолевському.
Гра «Впіймай дату»
Учень 1. Він народився 4 лютого 1936 року в сімї колгоспника на Миколаївщині. Дитинство припало на тяжкі роки війни. Батько загинув і мати сама виховувала Бориса і його сестру. Після закінчення семирічки, п’ять років віддав військово - морській авіації.
Учень 2. У 1956 році був демобілізований. Оселився в Києві, працював кочегаром на заводі залізобетонних виробів і одночасно вчився на заочному відділенні історико- філософського факультету Київського університету.
Учень 3. В 1964 році він отримав диплом, де в графі «кваліфікація» серед інших професій значилось і «археолог» .
Учень 4. Сам Мозолевський в книзі «Скіфський степ» пише: «Я не сподівався стати професійним науковцем, археологія була для мене не лише галуззю історичної науки, а нивою людинознавства , в широкому розумінні—мене більше цікавив сенс людського буття на землі , ніж історична доля тієї або іншої людської спільності. Моє причастя до археології відбулося того-таки 1964 року в експедиції О.І. Тереноженка, що почала розкопки на правому березі Дніпра поблизу молодого шахтарського міста Орджонікідзе на Нікопольщині…»
Учень 1. Б. Мозолевський пішов з життя 13 вересня 1993 року, повний творчих і наукових задумів. Він був поетом від народження і археологом від бога. А ще він був Людиною з великої літери.
Перевірка завдання
Група «Історико-археологічна»
Гра «Шифрувальник.
Гайманова Могила
Товста Могила
Чортомлик
Учень 1 Найвизначнішими в житті археолога Б. Мозолевського були розкопки Товстої Могили. Інтуїція вченого як завжди вражала товаришів, підказувала , що тут його чекають нечувані знахідки. Правда центральна частина гробниці була пограбована і шансів на особливий успіх не було. І ось буквально за 10 см. від того місця, де колись побували грабіжники Мозолевський натрапив на річ , яка перевершила найфантастичніші сподівання. Це була -------- ………….?
Гра «Впіймай факт»
Учень 2 Отримавши завдання ми розпочали пошук в інтернеті і знайшли унікальні кадри тих часів, прогляньте їх і дайте відповіді на запитання:
- Яка вага пекторалі?
- Який її діаметр?
- Хто її носив?
Перегляд документального фільму.
Бесіда, перевірка переглянутого.
Вірш «Золота пектораль».
Гра «Пазли» (зібрати фото пекторалі)
Учень 3 В своїй дисертації «Товста Могила» Борис Мозолевський детально роз’яснює три яруси пекторалі.
Нижній ярус – це сцени боротьби тварин - це символічне зображення нового року – відродження природи через знищення.
Середній ярус- рослинний , символізує дерево життя.
Верхній ярус—ритуальні сцени пробудження життя природи.
Учень 4 Здавалося як ще можна краще це дослідити і пояснити?! Та дослідження продовжуються і в наші часи. Незалежний дослідник Сергій Макарович Пауков, автор книги «Таємниці золотої пекторалі» , разом з групою вчених зробили нове дослідження по ярусам.
Перший ярус – це карта , яка відображає території завойовані скіфами. Південна частина України, а точніше частина Азовського моря знаходиться під крилом Жар – птиці. Цей птах вказує на місце розташування скіфів. Вчені гадають, що скіфи вже тоді хотіли створити глобус.
Учень 1 Другий ярус – це є зашифрований рецепт давнього бальзаму із квітів і коріння. Він широко використовувався в скіфській медицині. До кінця розгадати цей рецепт не можливо, тому що по золотому зображенню квіти розгадати важко. Звертались до працівників Микитинського ботанічного саду, але і ті не допомогли. Вони вважають що там зображено 5 тисяч квітів.
Третій ярус – скіфський календар – Зодіак. Починається він з року Жар – птиці, а їй відповідає територія України. Існує певна закономірність. Четвертий рік календаря починається роком Барона, він дуже часто був початком військових дій. Так , наприклад : 1380 – Куликовська битва, 1700 – Північна війна, 1812 – Війна Росії з Наполеоном і тд.
Вчитель Орджонікідзевцям поталанило – вони живуть на визначній історичній землі. Коли ви дізнаєтесь історію свого міста , то це змусить вас іншими очима подивитись на все , що нас оточує. Минуле це в першу чергу люди , які мешкали тоді. Хто творить його матеріальну і духовну культуру, його престиж і славу. Не було б людей – не було б і історії, не було б письмових і матеріальних пам'яток , що нагадували б нам про минуле ,які б події не відбулися – всі вони пов’язані з людиною. Ми з вами теж історія. І я запрошую до слова хранительку письмових джерел нашої історії працівника філіалу міської бібліотеки Кікоть Надію Миколаївну.
Група «Літературознавці»
Учень 1. У поетичній формі Ліна Костенко створює образи скіфського краю, волелюбного народу. У поемі «Скіфська Одіссея» авторка поєднує минуле і сучасне, звертаючись до часів Геродота, згадує Товсту Могилу. Ліна Василівна Костенко виступає справжнім знавцем історії, у її поемі тісно переплелись поезія і історія.
Учень 2 Та говорячи про переплетіння поезії й історії, не можна не згадати й ім’я Бориса Миколайовича Мозолевського – поета, видатного вченого, археолога, який володів самобутнім поетичним хистом бачення скіфського світу.
Шлях його археології не звичайний. Борис Мозолевський дослідив не один скіфський курган, серед них Страшна Могила, Гайманова Могила, Хомина Могила, але найвдалішим було дослідження Товстої Могили. Саме розкопки цього скіфського царського Кургана і знахідка золотої пекторалі зробили ім’я Бориса Мозолевського широко відомим.
Учень 3. На матеріалах розкопок курганів Мозолевський написав наукову книгу «Товста Могила» розділи в книзі «Скифскиедревности». Певну зацікавленість викликає книга «Скіфський Степ». Досліджуючи скіфські кургани, Борис Миколайович ніколи не полишав поезію. У ньому поєдналося два начала: душа науковця-археолога і палка душа поета. Це поєднання і породило книгу «Скіфський степ», у якій подаються в описовій та художній формі цікаві реалії скіфського життя.
Учень 4. Б.Мозолевський, як і Ліна Костенко у поемі-баладі, наводить достовірні факти життя і побуту скіфів, звертаючись до історії Геродота. У кожному розділі книги «Скіфський степ» відповідна добірка поезії самого Бориса Мозолевського, але зустрічаємо на сторінках книги поезії й інших авторів, зокрема Ліни Костенко, Марини Цвєтаєвої, Дмитра Павличка, Валерія Брюсова, Івана Драча та інших поетів, їх поєднала, в одній збірці тема Скіфії. Мозолевський своєю поезією вводить нас у цікавий світ історії скіфів, скіфських могил. Книга «Скіфський степ» починається з поезії Бориса Мозолевського «Життя і смерті спивши щедрий келих». Ця поезія ніби місток між сивою минувшиною і юною сучасністю:
Чиї тепер там кроки землю будять?
Яка зійшла над обрієм доба?
Я міцно сплю, тримаючи на грудях
Тяжінь високовольтного стовпа.
Учень 1 У поемі-баладі «Скіфська Одіссея» Ліни Костенко теж бачимо зв’язок минулого з сучасним:
А по Дніпру, де нині Дніпрогес,
жили воює царські скіфи-паралати.
У «Скіфській Одіссеї» Ліна Костенко згадує назви скіфських курганів, таких як Куль-Оба, Чортомлик, Товста Могила та інші, також і скіфську золоту пектораль. Образ «золотої пекторалі» у неї прикмета доби:

Немає дат, немає фактів голих.
усе дійшло у вимірах легенд.
Але в курганах скіфських – не монголи.
На пекторалі – теж не Орієнт.
І далі:
Через сліпучу призму пекторалі тепер для нас всі скіфи золоті.
Учень 2 Між Ліною Костенко і Борисом Мозолевським існує певна спільність, зокрема відданість Поезії і Історії. І, можливо, слова з «Скіфської Одіссеї» поетеса присвятила саме Борису Миколайовичу Мозолевському:
Аж потім вже подвижники і вчені, взялись вивчать кургани височенні.
От розкопають ями та кар’єри та доберуться в царські інтер’єри.
Вчитель. А зараз ми з вами переглянемо відео фрагмент в якому Борис Миколайович в Товстій Могилі біля останків скіфського царя читає вірш «Пролог» із своєї збірки «Скіфський степ».
Вчитель. Завдяки дослідженням видатних людей ми всі повинні зрозуміти, що земля дарує людству різноманітні знахідки не просто так, не лише для того ,щоб задовольнити нашу цікавість. Вона вчить нас великій мудрості життя, вона застерігає людство від помилок. Сучасна цивілізація з її споживацькою мораллю стоїть на порозі економічної та енергетичної кризи, і порятунок людства, як вважав Мозолевський, в пошуках нової істини і створенні нової ідеології,наближених до об'єктивних законів Всесвіту. Ми повинні зберегти планету для наступних поколінь.
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання. Скласти кросворд.

Предмет: історія України
Клас: 9 клас
Тема: Місце Тараса Григоровича Шевченка в національному відродженні.
Мета:
- Ознайомити учнів із процесом розвитку національної ідеї в суспільно-політичному русі України першої половини XIX ст. ; проаналізувати діяльність Т.Г.Шевченка, як суспільно-політичного діяча українського національного відродження;
- Розвиток в учнів уміння складати розповідь, в логічній послідовності висвітлювати історичні події;
- Розвивати навички усного мовлення та роботи з додатковими джерелами інформації;
- Формувати вміння аналізувати історичні документи, робити повідомлення з теми;
- На прикладах діяльності Т.Г.Шевченка та його творів, виховувати в учнів почуття любові до рідної Батьківщини і свого народу.
Основні терміни та поняття: політична нелегальна організація, національно-визвольний рух, громадсько-політична діяльність, українське національне відродження.
Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, підручник, виставка літератури, навчальний фільм.
Тип уроку: комбінований.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:
- Визначати хронологічну послідовність подій даного періоду;
- Характеризувати діяльність Т.Г.Шевченка;
- Визначати його місце в національному українському відродженні;
- На основі різних джерел інформації давати власну оцінку діяльності Т.Г.Шевченка.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
(Клас поділено на чотири групи:
1. «Т.Г.Шевченко – поет»;
2. «Т.Г.Шевченко – художник»;
3. «Т.Г.Шевченко – громадсько-політичний діяч»
4. «Експерти – пошуковці» (цікавий матеріал про життя та діяльність Т.Г.Шевченка.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Гра «Сніговий ком»;
2. Бесіда на повторення
- Що таке «національний рух»? Якими були його особливості наприкінці XVIIIст.?
- Що таке «політична організація»?
Підсумок вчителя:
Вищим досягненням українського національного визвольного руху першої половини XIX ст. була організація та діяльність Кирило – Мефодіївського братства.
3.Історичні задачі
- Скільки місяців існувало Кирило – Мефодіївське братство?
- Скільки років минуло від заснування першої таємної політичної організації у Наддніпрянській Україні до сьогодення.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
1. Рольова гра (4 група)
Дід. Яка чудова ніч. Усе затихло. Тільки соловейко витьохкує. Весна. (підкрадається Тарас). Ти чому не спиш, Тарасику?
Тарас. Не хочеться спати, почув, що ви вийшли, - і до вас.
Дід. Сідай біля мене на лавку.
Тарас. Діду, а що там за селом? За тією козацькою могилою стоять стовпи, що підпирають небо? Як виросту, обов’язково піду туди, де світ кінчається. Зараз якось боязко.
Дід. О-о-о, це, онучку, дуже далекі шляхи.
Тарас. Діду, а скільки тих шляхів у світі? І куди вони ведуть?
Дід. Багато, онучку, дуже багато, уся земля ними сповита. Навіть на небі вони є. Ось білий бачиш? Чумацьким зветься.
Тарас. Справді, білий. Це не хмарки? А чому, дідусю, він Чумацьким зветься?
Дід. Та він з давніх часів білий, і не хмарки то, Тарасику, то сіль.
Тарас. Як то сіль?
Дід. То шлях, яким чумаки сіль возять. Дорогою всілякі пригоди трапляються: і вози ламаються, і мішки розриваються, і сіль розсипається. За цей час її стільки розсипалося, що на небі дорога білою стала.
Тарас. А чого той шлях, що коло нашої хати, Чорним зветься? По ньому теж чумаки ходили?
Дід. То Чорний, бо страшний і дуже небезпечний. Траплялось, на подорожніх нападали розбишаки, грабували вози, людей вбивали або в неволю турецьку забирали. Поодинці їздити там було дуже небезпечно.
Тарас. Дідусю, чи завжди так важко жилося українцям?
Дід. Ні, були й в нас славетні роки звитяги і волі, коли козаки панували в українських степах. Тому так густо вкрита земля могилами. Вони є свідками нашої історії. Могили – то пам’ятники нашої козацької слави, призабутої слави України.
(Виходить козак звертається до Тараса)
Козак. Що, злякався, хлопче?
Тарас. Мені нічого лякатися. Лише здивувався звідки Ви взялися?
Козак. Із могили….
Тарас. Не мертві Ви там у могилі?
Козак. Ні, ми живемо і караємось там.
Тарас. Через що?
Козак. Через те, що не постали разом за волю, через те, що шукали допомоги у ворогів та й запродали Україну, через те, що забули і батьки і діти, хто ми, чиї ми діти, ким і за що закуті.
Тарас. І онуки?
Дід. Їм байдуже. Панам жито сіють.
Тарас. Ні, я не забуду. Я розповім усьому світові історію свого народу.
Що діялось в Україні,
За що погибали,
За що слава козацькая
Потім світі стала.
Козак. Я знав, що саме ти, Тарасе, збудиш Україну зі сну.
Вчитель.
Отже, темою сьогоднішнього нашого уроку буде… Як ви гадаєте що?
Так, дійсно, життя та діяльність неповторної людини, символу періоду національного відродження – Тараса Григоровича Шевченка.
Протягом уроку ми будемо визначати, яке ж місце він посідає в історії України як будитель українського народу.
- Чому, на вашу думку, Шевченко у своїй автобіографії писав: «Історія мого життя становить частину історії моєї Батьківщини»?
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.
Вчитель.
Діяльність Шевченка в українському національному відродженні ми розглянемо в трьох напрямках:
1. «Т.Г.Шевченко – поет»
2. «Т.Г.Шевченко – художник»
3. «Т.Г.Шевченко – громадсько-політичний діяч».
Перша група - «Т.Г.Шевченко – поет».
- Т.Г.Шевченко почав писати ще кріпаком, за його свідченнями у 1837 р. З тих перших поетичних спроб відомі вірші «Причинна» і «Нудно мені, тяжко – що маю робити!»
- Поет на власному досвіді відчув усі страхіття кріпацької неволі, про що так переконливо написав у своїх творах.
- Він звинувачував за це царів і панів, закликав людей до боротьби проти них і вірив у силу народу.
- Перша збірка «Кобзар» (1840р), що містила вісім творів спрямувала українську літературу в нове річище, довела інтелектуальну та мистецьку спроможність української мови, відтворивши широкий спектр ідей і почуттів людини. Вона започаткувала історіософське осмислення історичної долі України, її шлях у майбутнє.
- До складу першої збірки увійшли такі твори: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ’яненка»… та інші. А відкривалася вона програмною елегією «Думи мої, думи мої..», що була своєрідним заспівом до збірки

IV група
- А у нас є цікавий факт з цього приводу. Багато віршів Т.Г.Шевченка покладено на музику, один із них це «Думи мої, думи мої..»
В нашому місті в школі мистецтв є клас гри на бандурі, учні якого підготували вам сюрприз.
(Бандурист виконує пісню «Думи мої, думи мої..»
(Бесіда за словами пісні)
- Історична доля України – тема, що хвилювала поета протягом всього життя, тому що саме через сторінки минулого можна було зрозуміти сучасне.
- Він був добре обізнаний як з народними історичними піснями, думами й переказами, так і з тогочасною історіографією, яка виникла на хвилі національного відродження і здебільшого романтизувала козаччину, уславлюючи всіх її учасників як героїв та мучеників боротьби за волю України.
- Ця тема присутня не лише у творах суто історичної тематики, а й в більшості поезій цього часу. Зокрема «Тарасова ніч» (1838), «Іван Підкова» (1834), поема «Гайдамаки» (1839-1841).
- У травні 1843 року Шевченко вперше повертається на Україну, після 14 років відсутності. Саме тоді починається світоглядний злам у поета: критика кріпосницько-самодержавного ладу, осмислення історії України й пошук причин її занепаду, трагедії бездержавності.
- Це такі твори як : «Розрита могила» (1843), «Чигирине, Чиригине..», поеми «Тризна», «Сон», «Кавказ» - що ввійшли до збірки «Три літа»
РОБОТА НАД ВІРШЕМ «І мертвим, і живим,…»
1.Декламація вірша
2.Бесіда за запитаннями:
- Як цей твір вплинув на ідеологію Кирило –Мефодіївського братства?
-У творчості Шевченка велике місце посідає повсякденне життя села і долі жінки – кріпачки як найбільш стражденної частини народу. Проникливим психологізмом відрізняються вірші «Ой одна, я одна», «Ой люлі, люлі моя дитино..», поеми «Катерина», «Наймичка», «Марія»

- За майже два місяці слідства й перебування в казематі ІІІ відділу імперської канцелярії Шевченко усвідомив катастрофічність зламу в його долі й прірву, що відділяє його від минулого, від України. В такій атмосфері він пише 13 поезій, які об’єднав під назвою «В казематі»

- Окрім ліричних монологій, цей цикл містить поезії на тему «народного життя в Україні». Зокрема: «Мені однаково, чи буду..», «Ой три шляхи широкії», «Садок вишневий коло хати», та інші.
- У січні 1860 року під назвою «Кобзар» вийшла збірка яка складалася з 17 поезій. До неї ввійшли «Мій Боже милий, знову лихо!..», «О люди! Люди-небораки!», «Бували войни й військові свари..», «Я не нездужаю, нівроку»,
- Шукаючи відповіді на запитання, чого ж крається його душа Шевченко приходить до висновку, що так бентежно все його єство очікує волі. Адже воля рідного народу для Шевченка – найпалкіше бажання, заповітна мрія, здійсненню якої він присвятив своє життя.
А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить,
Та добре вигострить сокиру –
Та й заходиться вже будить.

-Заслання підірвало здоров’я поета, на початку 1861 року він тяжко захворів і 10 березня помер.
Поховайте та вставайте,
Кайданипорвіте
І вражоюзлоюкров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ївеликій,
В сем’ївольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
(Вчитель підводить підсумок діяльності Шевченка як поета).
Вчитель.
Шевченко – найперший пророк, що змалював Україну як розриту могилу. Він болісно сприймає нещастя свого народу і водночас розуміє головну їхню причину – роз’єднаність українців. Ним керує велика любов до України тому він навчає і закликає українців до боротьби. «Кобзар» Шевченка – це Біблія для українців. Ця книга і його портрет стояли поруч з образами в кожній селянській хаті. У ній відтворене героїчне минуле і важка для поета сучасність. Проте Шевченко вірив у світле майбутнє свого народу. У своїх творах він звеличував душу українського народу, втілив його гідність дух і пам’ять. Отже, Шевченко для нас українців більше ніж поет, він – національний герой.
Друга група - «Т.Г.Шевченко – художник»
- У своїй творчості Т.Г.Шевченко не обмежувався лише поетичними словами. Шевченко - художник своєю творчістю також оспівував красу природи (пейзажі), велич людської душі (портрети), страждання поневоленого народу («Катерина»).
- Збереглося 835 творів живопису і графіки. 270 робіт, на жаль, втрачено назавжди.
- Розпочав свій творчий шлях Шевченко – художник на початку 1829 року, коли був взятий на службу до пана П.Енгельгардта як «комнатныйживописец».
- У Вільно, де він перебував разом з паном Шевченко потай перемальовує лубочні картини. Побачивши його роботи пан віддає Шевченка вчитися малюванню.
- 1832 року Енгельгардт законтрактовує Шевченка на 4 роки майстрові петербурзького малярського цеху В.Ширяєву.
- Згодом відбувається знайомство Шевченка з І.Сошенком, К.Брюловим, В.Жуковським.
- 21 травня 1838 року Тараса Григоровича зараховують стороннім учнем Академії мистецтв, де він навчається під керівництвом К.Брюлова і стає одним із його улюблених учнів.
- В цей період він отримує срібні медалі за картини «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці» (1840), «Циганка-ворожка» (1841), «Катерина» (1842) – написана за мотивами однойменної поеми Шевченка.
РОБОТА НАД КАРТИНОЮ «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці»
1.Розгляд картини.
2.Бесіда за запитаннями:
- Успішно працює Шевченко в жанрі портрета та автопортрета.
- Весною 1845 року він вдруге відвідує Україну після надання йому Академією мистецтв звання некласного художника. Виконує доручення Київської археографічної комісії, малює архітектурні та історичні пам’ятки, портрети, краєвиди.
- У 1848 році на клопотання Шевченкових друзів, його включено як художника до складу Аральської описової експедиції, очолюваної О.Бутаковим. З жовтня 1848 по травень 1849рр експедиція зимувала на острові Кос-Арал, де він намалював дуже багато пейзажів у техніці сепія.
- Малюнки з другого періоду заслання 1851-1857рр розміщені в книзі, яку ми маємо в шкільній бібліотеці.

(Слово бібліотекарю Пацеріній Н.В.)
Вчитель. (робить підсумок про діяльність Шевченка як художника)

IV група
- Ми знайшли цікавий матеріал, в роки Великої Вітчизняної Війни плакати зі словами та портретом Шевченка закликали до боротьби український народ до звільнення від фашизму. (перегляд плакатів).

Третя група - «Т.Г.Шевченко – громадсько–політичний діяч
1)Робота над фільмом: гра «Впіймай факт».
2)Бесіда за «фактами».
- Хто є засновниками Кирило – Мефодіївського братства?
- Які два шляхи обрали братчики щоб досягти своєї мети?
- Який шлях обрав Шевченко?
- Чому поета було покарано найтяжче?

- Символом боротьби за національне визволення стали ім’я та діяльність визначного громадського діяча Т.Г.Шевченка.
- Він відстоював революційний шлях відновлення незалежності України – шлях народного збройного повстання.
- Ці думки він пропагував не лише в своїх творах, а й в практичній діяльності. Поет багато подорожував по Україні, він побував на Чернігівщині, Полтавщині, Волині, Поділлі, Київщині.
- Скрізь Тарас Григорович зустрічався з людьми, переконував їх у необхідності боротьби за свободу і незалежність. Читав вірші, розповідав про справедливі принципи організації суспільства.
- На мою думку, літературна і громадська діяльність Шевченка і всього Кирило – Мефодіївського товариства мали революціонізуючий вплив на національний український рух, сприяли формуванню національної самосвідомості народу, пробуджували до політичного життя народні маси і передову громадськість.

V. Узагальнення вивченого матеріалу.
1.Бесіда за запитаннями.
- Яке місце посідає Шевченко в українському національному відродженні?
- Чи втілили в життя українці ідеї діячів національного відродження?
2. Робота над висловами провідних діячів про Шевченка.
3. Виступ IV групи про пам’ятники Т.Г.Шевченка в Україні і за кордоном.

VI. Підсумок уроку.
Вчитель.
Наприкінці XVIII– в першій половині XIXст. в українських землях розпочалося національне відродження. Очільниками цього руху були вчителі, вчені, митці, студенти, священики, які стали до нелегкої праці просвіти і національного пробудження українського народу. Уже на початку цього руху володарі обох імперій прагнули придушити спроби національного пробудження.
Діяльність Шевченка як будителя українського народу важко переоцінити він послідовно обстоював необхідність поширення освіти в народних масах, а його поетичні твори справляли могутній вплив на формування національної свідомості та політичної активності передової громадськості і широких народних мас.
Завершити сьогоднішній урок мені хочеться таким словами:
Життя – це вічна боротьба!
І тільки сильними народи
Куються в нації, ідуть
Крізь бурі в радісні походи.
Торують для нащадків путь,
Їм не страшні ні жар, ні лід,
Бо їхня воля – як граніт!
Я бажаю вам справді сильної волі, мужності, гордості за те, що справа борців за волю України жила, і сподіваюсь, житиме, проростаючи добірним зерном у ваших душах.
Свою Україну любіть,
Любіть її вовремя люте.
В останню тяжкуюминуту
За неї Господа моліть.

ЛІТЕРАТУРА

1. О.Пометун, Г.Фрейман. Методика навчання історії в школі. – К. «Генеза» - 2005р. с. - 386
2. Балахов КО. У пошуках інноваційних шлів навчання історії у школі. – Х. : Вид. група «Основа», 2009р. – с.144
3. О.Л.Кожем’яка. Інтелектуальні ігри на уроках історії. – Х.: Вид. група «Основа», 2005р. – с. 146
4. О.П.Мокрогуз. Інтерактивні технології як засіб активізації навчального процесу // сторія та правознавство (бібліотека журналу) – Х. Вид. група «Основа», 2005р. – с. 107

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...