Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Розвиток педагогічної думки. Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) (1871–1913)

0

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) (1871–1913) народилася 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському в збіднілій дворянській сім’ї. Батько служив у Звягелі; там він одружився в 1868 році із сестрою свого друга М.П.Драгоманова – Ольгою Драгомановою.
З дитинства, будучи тяжко хворою, Леся не могла навчатися в школі та інших навчальних закладах, але, переборюючи тяжкі фізичні недуги, багато займалася самоосвітою, знала десять мов, добре грала на фортепіано, мала гарний голос. Перебуваючи на лікуванні в Криму, на Кавказі, в Австрії, Німеччині, Італії, Єгипті, Леся Українка вивчала життя людей різних країн, збагачувалася враженнями. Захоплювалась творами Т.Шевченка, І.Франка, О.Кобилянської, П.Грабовського, М.Коцюбинського, О.Герцена, В.Добролюбова, М.Чернишевського, О.Писарєва, М.Некрасова, Л.Толстого, М.Горького. Читала твори К.Маркса й Ф.Енгельса. За революційні погляди зазнала переслідувань і певний період перебувала під домашнім арештом. В Лесі був туберкульоз кістки в нозі, але померла вона від туберкульозу нирок 1 серпня 1913 року в місті Сурамі, в Грузії. Похована в Києві.
У родині Косачів, крім Лесі, було четверо молодших дітей, і старша сестра брала на себе обов’язки виховательки: влаштовувала різні дитячі свята, навчала грамоти, давала уроки іноземних мов, навчала грати Оксанку на фортепіано.

Автор: 

Інтернет

Джерело: 

Інтернет

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...