Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Середня школа в 70–80-х рр. ХІХ ст.

0

Вже через кілька днів після замаху Каракозова на Олександра ІІ (4 квітня 1866 р.) на посаду міністра народної освіти був призначений представник крайньої реакції Д.Толстой, який замінив А.Головніна і повів рішучі контрреформи, в першу чергу, проти середньої школи.
Основні мотиви, що обумовлювали пріоритет середньої школи в системі шкільних контрреформ були: 1) діяльність земства у галузі народної освіти й увага народників до початкової школи, які дуже насторожували уряд; 2) серйозну тривогу самодержавства викликала вища школа; 3) необхідність масового “протверезіння” російського юнацтва від “сучасного вільнодумства, як релігійного, так і політичного” та звуження каналів проникнення демократичних елементів в середню школу; 4) зростання можливості набуття середньої освіти представниками інших станів крім вищих. В ході підготовки й проведення контрреформи середньої школи уряд вжив відповідні заходи і проти інших небажаних для нього нововведень 60-х років: проти розширення громадської ініціативи у справі народної освіти, колегіальних форм управління за допомогою педагогічних рад.
З початку своєї діяльності Д.Толстой ревізував статут гімназій і прогімназій 1864 р. Вже в червні 1866 р. була підвищена плата за навчання в багатьох гімназіях; міністерством були вжиті заходи щодо чистки дворянських пансіонів. Розпочалась ідеологічна підготовка контрреформ через “Журнал министерства народного просвещения” і “Московские ведомости” Каткова. Основним засобом “оновлення” середньої школи був вибраний класицизм у поліційній інтерпретації.

Автор: 

Інтернет

Джерело: 

Інтернет

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...