Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Інноваційність змісту і форм виховання патріотизму на уроках історії

0

Шановні колеги! Вітаємо Вас в стінах нашої невеликої школи. Протягом багатьох років ви по черзі запрошували Нас до себе в гості, ділилися своїми наробками, безцінним досвідом. Настала і наша черга запросити вас на гостини.
1.Сьогодні ми в школі чекаємо гостей –
Поважних і дуже розумних людей.
Стрічайте вже саме в цей час
Вони завітали до нас.
2. У нас здавна
Є традиція славна:
Воду брати з чистої криниці,
Муку з ярої пшениці.
Руками добрими замісити
І гостей у школу запросити!
Просимо на хліб, на сіль, у нашу школу

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці,
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми перестали гордитись, що ми українці!
І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще й од Байди нам в’ється,
І що ми в Україні - таки ж український народ,
А не просто населення, як у звітах дається.
Я до себе кажу, і до кожного з вас:- Говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати.
Запитаймо у себе: відколи, з якої пори,
Почали українці себе у собі забувати?

Ці слова Теодора Кукурудзи ятрять серце, пробивають розум і душу. Чому в автора звучить тривога за долю України? Мабуть, тому, що й досі у нас є багато невирішених проблем. І одна з них –відсутніcть єдності серед громадян України.Варто не забувати, що низька національна свідомість,рівень патріотизму призводить до цього.
Отже,що таке патріотизм?
«Патріотизм - (від грец. Patris - батьківщина, вітчизна), любов до батьківщини, відданість їй, прагнення своїми діями служити її інтересам, відчуття нерозривного зв'язку зі своїм народом, з його мовою, культурою, побутом та звичаями.
Патріотами не народжуються,вони виховуються. Який рівень патріотизму було сформовано у населення за часи незалежності?
Соціологічна група «Рейтинг» утворена у 2008 році як недержавна, незалежна дослідницька організація,що об'єднала в один колектив фахівців з соціології, маркетингу і політології, проводила опитування з 10 по 18 липня 2014 року серед громадян України, старших за 18 років. Методом прямого інтерв'ю були опитані дві тисячі респондентів, похибка дослідження не більше 2,2%.
«Динаміка патріотичних настроїв в Україні»
Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 86% опитаних українців вважають себе патріотами своєї країни. При цьому, однозначно характеризують себе як патріотів 50%, ще 36% – швидше так, ніж ні. Лише 6% не вважають себе патріотами, 8% - не змогли визначитися.
Більшими патріотами себе вважають мешканці Заходу, Півночі і Центру, люди з більшими доходами і вищим рівнем освіти, а також україномовні респонденти.
В регіональному розрізі динаміка готовності підтримувати Україну є позитивною: у всіх регіонах значно збільшився рівень підтримки України, у т.ч. на Півдні є ріст з 48 до 64%, на Сході – з 44 до 70%. Як і рік тому на Донбасі Україну підтримують близько третини мешканців, при цьому кількість противників скоротилася з 57 до 34% і зросла кількість тих, хто не визначився (з 11 до 31%).
Предметом гордості за свою країну, свій народ, передусім, вважають місце, де народилися і виросли ,землю, територію, на якій живуть (35%); свою державу (29%); великих людей своєї національності (28%).
Працьовитість, уміння господарювати відзначають 26%, мову свого народу – 23%, своє минуле, історію – 22%, душевні якості свого народу – 21%, пісні, свята, звичаї – 19%.
Дещо менше викликають гордість прапор, герб, гімн (14%), рідна природа (14%) та віра, релігія народу (14%), наші література, мистецтво (8%), перемоги спортсменів нашої країни (6%), військова потужність держави (2%).
Що таке патріотизм було запропоновано дітям.
відео
Утвердження поваги до принципів патріотизму є одним з основних обов’язків вчителів, визначених ст. 56 Закону України «Про освіту» і, зрозуміло, пріоритетним напрямом постановлення виховних цілей саме на заняттях з суспільних дисциплін. Керуючись засадами Концепції національно-патріотичного виховання молоді, що її розроблено Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту у 2009 році на виконання Конституції України, Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Державних стандартів освіти, Указів Президента України "Про Національну доктрину розвитку освіти" (№347 від 17.04.2002 р.), "Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді" ( №948 від 25.10.2002 р.) можна переконатися, що на сьогодні патріотичне виховання молоді є одним із пріоритетних завдань освіти.
Основні завдання національно-патріотичного виховання:
• розвиток у суспільстві високої соціальної активності, громадянської відповідальності, духовності, становлення громадянського суспільства, що складатиметься з громадян, які володіють високою свідомістю та здатністю проявити її в повсякденній діяльності з забезпечення сталого розвитку;
• утвердження у суспільстві поваги до культурного та історичного минулого України;
• створення і забезпечення реалізації можливостей для повноцінної соціалізації молодих громадян, більш активного залучення їх у вирішення соціально-економічних, культурних, правових, екологічних та інших проблем, як загальнодержавного так і місцевого значення;
• виховання молодих громадян у дусі поваги до Конституції країни, законності, норм суспільного та колективного життя, створення умова для забезпечення реалізації конституційних прав людини та його обов’язків, громадянського та професійного обов’язку;
• розвиток відчуття у громадян почуття гордості, глибокої поваги до символів держави – Герба, Прапора, Гімну України, іншої загальнодержавної та регіональної символіки та історичних святинь, гордості за країну, а також окремі регіони та міста;
• створення умов для посилення патріотичної направленості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя, активна протидія антипатріотизму, маніпулюванню інформацією, фальсифікації історії України;
• формування расової, національної, релігійної терпимості, розвиток дружніх відносин між представниками різних етнічних груп.»
В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючий чинник розвитку суспільства й нації в цілому. Форми й методи виховання базуються на українських народних традиціях, кращих надбаннях національної та світової педагогіки й психології.
Сьогодні сформоване соціальне замовлення на ефективні виховні системи й технології. Зростає увага до виховання засобами музеїв, театральної педагогіки, дитячого та юнацького спорту.
Технологія патріотичного виховання за мету ставить формування патріотичних почуттів підлітків внаслідок росту самосвідомості через розвиток логічного та критичного мислення шляхом включення в соціальні процеси.
Ігрові технології – «ігрова форма взаємодії педагога і дітей, яка сприяє формуванню вмінь : театралізовані, ділові, рольові, комп’ютерні ігри, імітаційні вправи, ігрове проектування та ін.)»
Діалогові технології - «пов’язані зі створенням комунікативного середовища, «учень — учитель»
Відповідно, основними формами патріотичного виховання є:
• «інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, “філософський стіл”, “відкрита кафедра”, інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, “жива газета”, створення книг, альманахів);
• діяльнісно-практичні (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, огляди-конкурси, олімпіади);
• діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування);
• індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо);
• наочні (шкільні музеї, кімнати, зали, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо)»
Пропоную вам інтерактивну тестову вправу «Вгадай українське»,її можна використовувати на уроках узагальнення знань,під час вивчення тем культури України.
Також заслуговують на увагу інноваційні вправи з патріотичного виховання «Рекламна пауза» (складання бігборда історичного періоду повз якого не можливо пройти),патріотична фізкультхвилинка,складання сенкану до історичної постаті тощо.
Та все ж однією з найголовніших форм виховання патріотизму за Концепцією є музей.Хотілося б поділитися своїм досвідом.Отже,
Пропоную Вам систему патріотичного виховання засобами музею історії школи «Пам'ять»
Історію свого краю треба не тільки знати, а й відчувати, переживати, усвідомлювати як власне буття, і ніби через власне існування набувати досвід у коханні , ненависті, зусиллях, прагненнях, втратах , надбаннях, і силою цих переживань визначати свій соціальний образ «Я». Коли учень, знаходячись у стінах музею комусь співчуває, когось жаліє, чогось жахається, тобто відчуває свою людяність, то в нього визначається соціальний образ «Я-людина». Якщо він, працюючи з музейними матеріалами переживає патріотичні почуття, то на психологічному рівні він визначає свій соціальний образ як «Я-громадянин України». У зв’язку з цим відбір змісту музейної інформації має дати учням відповіді на запитання: які вчинки минулого є проявом людяності, а які – не людства ? Які вчинки є проявом патріотизму, громадянської самовизначенності , а які – ні ?
Таким чином, справжнім предметом відвідування музею мають бути не тільки сухі факти, а ті морально-етичні сенси життя, які вони містять . Знання про минуле швидко забуваються, а сутність минулих подій, що відчуваються серцем, не втрачаються інколи все життя.
Одним із шляхів досягнення цієї мети є систематична робота наших музеїв.
У процесі підготовки до краєзнавчої роботи в музеї з формування патріотизму педагог повинен дотримуватися таких принципів:
- добровільність – мотивувати та пропонувати, а не примушувати та диктувати;
- позитивна спрямованість – зміцнення позитивної позиції особистості щодо необхідності збору та збереження краєзнавчої інформації;
- об’єктивність – інформація не повинна зводитися до формальних гасел;
- врахування вікових та індивідуальних особливостей;
- залучення батьків, ветеранів, випускників, жителів району до пропаганди збереження краєзнавчих фактів.
З урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівня їх розвитку, зацікавленості, а також можливостей школи форми та методи роботи в музеї можуть бути різноманітними. Рекомендуємо застосувати активні методи музейної роботи , які залучатимуть переважну більшість учнів: участь в пошукових експедиціях, комплектуванні, науковому вивченні, обліку й збереженні музейних фондів, проектуванні експозиції, роботі з музейною аудиторією.
Суттєво допомагає закріпити і поглибити знання учнів з краєзнавчої тематики метод інсценування, що має багато спільного з театром та викликає сильні почуття і, відповідно впливає на емоційно-вольову сферу особистості.
Активізації пізнавальної діяльності учнів сприятиме написання дослідницьких робіт, збір експонатів, переписка з випускниками, організація зустрічей із видатними людьми – випускниками школи, виготовлення і презентація буклетів, демонстрація відеохронік, написання книги до 75-річчя школи «Наша школа-ювілярка».
Серед форм роботи в музеях школи, заслуговують на увагу :
• Екскурсія;
• Історичні та літературні вечори;
• Зустрічі з цікавими людьми;
• Свята;
• Концерти;
• Конкурси, вікторини;
• Занурення в минуле.
У старшій школі виховний захід на базі музею має стати своєрідним уроком громадянської зрілості. Провідне завдання роботи в музеї старшокласників – дати можливість і право учням самостійно розв’язувати проблемні питання, приймати розумні рішення, виходячи із фактів. Реалізувати зазначені завдання можна застосувавши такі форми роботи як: дискусія, диспут, урок-реквієм, урок мужності (можна використовувати електронний зв’язок з іншими музеями) під час яких можна розробити моделі розв’язання різних проблемних ситуацій на основі їх аналізу, активного обговорювання та захисту своєї позиції. Тематика уроків може бути: «Молодь 40-х-молоді ІІІ тисячоліття»; «Честь або зрада».
У ході музейного заняття надавати можливість старшокласникам розв’язувати проблеми реальної поведінки, активізуючи отримання зворотного зв’язку від своїх товаришів, що мають схожі проблеми, або мають досвід їх розв’язання. Запропонувати учням довести у дискусії залежність власної громадянської позиції від виховання в родині та школі. Обґрунтувати прикладами з власного досвіду, батьків, друзів, на основі музейних прикладів, із літератури чи кінофільмів.
Пропонуємо познайомитися з роботою наших музею.

Отже, підбиваючи підсумки, хотілося б відзначити, що у
вирішенні проблем патріотичного виховання сучасного
покоління повинна в першу чергу брати участь сама молодь,
усвідомлюючи всю важливість своєї участі в житті Батьківщини,
любити, знати і поважати її культуру, традиції та історію.Однак
спрямувати дії молоді у потрібне русло має сім'я, школа, держава.

Автор: 

Скрябіна Наталія Олексіївна,вчитель історії

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...