Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Застосування текстоцентричної технології на уроках української мови

0

Застосування текстоцентричної технології на уроках української мови
Навчально-виховний процес у сучасних закладах освіти має будуватися на засадах гуманізації та демократизації, утвердженні загальнолюдських та національних цінностей, здійсненні особистісно орієнтованого підходу до дитини. Виховання - це цілеспрямована діяльність, здійснювана в системі освіти, орієнтована на створення умов для розвитку духовності учнів на основі загальнолюдських і вітчизняних цінностей, надання їм допомоги у життєвому самовизначенні, моральному, цивільному та професійному становленні; створення умов для самореалізації особистості.
На уроках української мови формується мовна особистість з ціннісним поглядом на мову, прагненням удосконалюватися в знаннях і уміннях, пов'язаних з рідною мовою.
Вітчизняні психологи стверджують, що в учнів старших класів інтерес до вивчення мови поступово згасає. Методисти пояснюють цей факт багатьма причинами, у тому числі і складністю матеріалу, що підлягає вивченню. Тому останнім часом помітно посилився інтерес до проблеми підвищення ефективності уроку. Велика частина методистів та вчителів зосереджують увагу на пошуках нових, більш досконалих форм організації занять, структури уроку. Навчання рідної мови у вітчизняній методиці завжди розглядалося в нерозривному зв'язку з розвитком і вихованням учня. Розвиток же особистості залежить від навколишнього мовного середовища, а це світ текстів, які ми чуємо, читаємо, вимовляємо. Саме вони створюють ту атмосферу, в якій живе, дихає і розвивається дитина. Виховання національної самосвідомості необхідно починати з освоєння притягальної сили рідної мови.

Це викликало потребу застосування текстоцентричної технології, де б слово було епіцентром уроку, засобом всебічно розвиненої, творчої, духовно багатої особистості, яка володіє вміннями і навичками комунікативно виправдано користуватися мовними засобами в усіх сферах суспільної діяльності.
Центральне місце в текстоцентричній технології займає опора на зв’язний текст, на слово в найширших ареалах його побудування. На уроках із застосуванням текстоцентричної технології учитель може якнайтісніше поєднувати навчання з вихованням, активно впливати на розумовий розвиток дітей, створювати обстановку психологічного комфорту. При підготовці до проведення конкретного уроку філолог має змогу використовувати зв'язні тексти, які розширять знання учнів про світ, нашу країну, її історію, природу, тваринний світ тощо. Робота з розвитку мовлення учнів на уроках української мови спряє формуванню загальної культури всебічно розвиненої, соціально активної особистості майбутнього випускника школи.
Особливу роль у вихованні, розвитку сучасного школяра набувають тексти, спрямовані на моральний розвиток особистості: про культуру пам'яті, про ставлення до минулого, сьогодення та майбуття, про проблеми екології і т.п. При цьому необхідно звертати увагу на емоційне звучання тексту, той настрій, який передає автор. Для сучасного учня особливо важливі тексти, що викликають світлі, добрі почуття, що дають можливість відчути себе в гармонії з навколишнім світом, що допомагають сформувати оптимістичне світовідчуття.
Стрижнем цієї роботи може стати ознайомлення на уроках мови з цікавиви фактами біографії відомих митців. Адже на матеріалах життєвого шляху вченого, художника, письменника можна формувати у молодого покоління кращі моральні якості — любов до праці, рідного краю, свого народу, чесність, принциповість, високу ідейність. Ще у 1891 році визначний методист В.Острогорський, автор книги «Двадцять біографій взірцевих російських письменників», адресованої молоді, зазначав, що ознайомлення з життям відомих митців допоможе підростаючому поколінню самовдосконалюватися, стимулюватиме його творчі сили, ошляхетнюватиме його. Біографії видатних митців слова — надзвичайно цінний матеріал для роздумів на світоглядні і морально-етичні теми. Саме це мав на увазі Іван Франко, коли писав, що життєпис корифеїв літератури дасть змогу увійти в таємниці духа їхньої епохи, бо саме в них він міститься .
Вивчення життєвого і творчого шляху митця на уроках української літератури інколи викликає труднощі, учитель не завжди вміє вдало подати матеріал, що призводить до зниження інтересу учнів до предмету. Б.Степанишин наголошує на принципі екзистенційності (прямо не формулюючи), акцентуючи увагу на звернення не тільки до подієвого, а до емоційного досвіду учнів: “Поменше дат, назв, другорядної інформації, а побільше цікавих епізодів з життя письменника, до того ж епізодів з підтекстним зверненням до почуттів учнів. Учні часто запитують, яким письменник був у повсякденному житті як син, чоловік; батько, з ким і як дружив, як проводив дозвілля, чим захоплювався — аж до того, який одяг полюбляв. Для учня не так уже й важливо, до якої саме масонської ложі належав письменник чи в котрому саме році він переїхав на нове місце тощо. Зате для його виховання дуже важливо знати: щедрим душею чи черствим, чуйним чи егоїстичним був даний митець?”
Таким чином, за умови вивчення біографії відповідно до виділених принципів митець має постати перед учнями як історична особа, як конкретна доля, як жива людина, яка мислить та емоційно реагує на світ і своє перебування в ньому, як неповторна особистість, як митець, безсмертя якої у художньому спадку, залишеному нащадкам.

Труднощі у підборі тексту полягають у тому, що останній повинен задовольняти багатьом вимогам та поєднувати у собі різноманітні якості одночасно: «за змістом він повинен бути зрозумілим дітям, за характером орфограм - відповідати програмі і розділам, ... повинен включати не тільки орфограми на вивчені правила , а й слова, у яких вони припускалися помилок раніше ».
Методисти висувають особливі вимоги до організації роботи з художнім висловлюванням на уроках мови. Суть цих вимог полягає у тому, що кожен текст послідовно проходить чотири етапи у роботі:
1) сприйняття тексту (на слух або зорово при особливому настрої, який допоміг би ввести дитину в систему художніх образів аналізованого тексту);
2) його лінгвістичний аналіз (основна мета роботи: усвідомлення учнями зображально-виражальних можливостей тих мовних явищ, які вивчаються в школі),
3) виразне читання (ці навички формуються на уроках української мови в процесі читання невеликих уривків ; учнів треба познайомити з основними елементами інтонації: логічний наголос, пауза, темп читання, тембр голосу, тон, пониження / підвищення голосу, - і цілеспрямовано відпрацьовувати їх в ході виконання завдань);
4) заучування напам'ять (тренує пам'ять, збагачує словниковий запас не окремими словами, а словосполученнями, фразами, крилатими виразами тощо, які пізніше активно використовуються в мові учнів);
5) проведення будь-якої творчої роботи на основі проаналізованого літературного зразка (наприклад, скласти власне мовне висловлювання за аналогією з даними літературним зразком, зберігши структуру опису або змінивши послідовність дій, предметів і т.п.).

Знайомство з біографіями знаменитих земляків можна проводити у формі диктантів або контрольних робіт (у тому числі і робота за картками).

Для аналізу художніх творів не обов'язково виділяти окремі уроки і проводити аналіз повністю. Таку роботу необхідно проводити систематично (починаючи з V класу) на уроках української мови.
Робота з поетичним текстом викликає особливий інтерес учнів. Дійсно, поетичний текст має особливу силу впливу на душу, сприймається не стільки розумом, скільки серцем.
Для лінгвістичного аналізу на уроках мови можна використовувати не тільки поетичні тексти, а й прислів'я, приказки, ліричні пісні, міні-тексти, що складаються з двох-трьох речень, вибраних відповідно до досліджуваної теми.
Аналіз текстів особливо важливий у VIII-XI класах; при вивченні синтаксису він набуває визначальний характер, так як синтаксична структура речення є одним з основних показників типу тексту і, до того ж, старші школярі вже підготовлені до повного комплексного аналізу тексту.
Перевага використання художнього тексту на уроці української мови полягає в наступному: по-перше, підвищується пізнавальний інтерес до предмета, по-друге, гармонійно розвиваються комунікативні, духовні, емоційно-естетичні компетенції та креативність мислення школярів.

Автор: 

Демченко Мирослава Валентинівна

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...