Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Тема заняття: «Поняття про волю, її роль у житті особистості»

0

Мета заняття: засвоїти сутність поняття про волю та її функції в регуляція поведінки, визначити структуру вольової дії та вольового акту, з’ясувати умови їх формування вольових якостей особистості. Враховувати індивідуально-психічні особливості кожного вихованця та надати активну допомогу в його самовдосконаленні, формувати і розвивати мотивацію постійного самовдосконалення і змістовної діяльності шляхом реалізації потенційних інтелектуальних, фізичних та інших можливостей
Завдання заняття:
1. сформувати уявлення про поняття волі та вольової регуляції дій;
2. виховувати фізично й морально здорову особистість .
Методи: словесні (бесіда, пояснення, лекція); наочні (демонстрація відео); практичні (вправи, тести, ігрові вправи).
Терміни: воля, вольова дія, вольова регуляція.
Міжпредметні зв’язки: зв'язок психології з біологією, математикою.
Тип заняття: комбінований.
Форма заняття: групове.
Обладнання: роздатковий матеріал, відеоматеріали, тестові матеріали
Хід заняття
І. Вступна частина
Психолог. Тема нашого заняття «Поняття про волю, її роль у житті людини».
Мета заняття: засвоїти сутність поняття про волю та її функції в регуляції поведінки, визначити структуру вольової дії та вольового акту, з’ясувати умови їх формування вольових якостей особистості.

Вправа «Мозковий штурм».
Психолог. Скажіть будь-ласка, що таке воля і яка її роль у житті людини? (Обговорення). Дякую! Сьогодні ми детально розглянемо це поняття та з’ясуємо яка ж її роль для людини.
ІІ. Основна частина
Міні-лекція. Людина не тільки пізнає світ за допомогою пізнавальних процесів. У більшості випадків результат досягається складною поведінкою, основу якої складає вольова дія .
Воля – психічний процес свідомої та цілеспрямованої регуляції людиною своєї діяльності та поведінки з метою досягнення поставлених цілей. Вольові дії людини визначаються свідомо поставленою метою. Свідома діяльність – це довільна діяльність.
Довільне напруження фізичних сил, довільне сприймання, запам’ятовування, довільна увага тощо – це свідома регуляція, свідоме спрямування фізичних і розумових сил на досягнення свідомо поставленої мети. Діючи, людина ставить перед собою завдання, планує їх виконання, добирає засоби, за допомогою яких вони здійснюються. Щоб успішно навчатися, учень повинен усвідомлювати мету навчання, свої шкільні завдання, вміти організовувати їх виконання, бути наполегливим.
Отже, воля є однією з найважливіших умов людської діяльності. Кожна вольова дія чимось мотивується. Мотив — це рушійна сила, яка спонукає людину до дії, до боротьби за досягнення поставленої мети. Слід усвідомлювати, що воля людини виявляється в переборенні не тільки зовнішніх труднощів, що характерні для різних видів діяльності, а й внутрішніх, породжуваних, наприклад, бажаннями, які суперечать поставленим завданням, утомою тощо. Переборення внутрішніх труднощів потребує усвідомлення необхідності виконати те чи інше завдання та самовладання.
Вольові властивості (цілеспрямованість, настійливість, витримка, мужність, ініціативність, рішучість, самостійність) є невід’ємною ознакою особистості.
Цілеспрґмованість, наприклад, визначається принциповістю та переконаннями людини і виявляється у глибокому усвідомленні нею своїх завдань і необхідності їх здійснювати. Ініціативність забезпечує здатність самостійно ставити перед собою завдання й без нагадувань і спонукань інших виконувати їх. Рішучість, витриманість і наполегливість виявляються в умінні своєчасно та обдумано приймати рішення, особливо у складних обставинах, у гальмуванні негативних прагнень і дій, у здатності людини долати труднощі, що виникають на шляху до досягнення мети.
Наполегливість людини слід відрізняти від такої її якості, як упертість. Упертість – це необдуманий, нічим не виправданий прояв волі, який полягає в тому, що людина наполягає на своєму недоцільному бажанні, незважаючи на обставини.
Важливою вольовою якістю людини є самовладання. Воно виявляється у здатності людини володіти собою, керувати власною поведінкою та діяльністю. Самовладання – важливий компонент такої якості особистості, як мужність. Відсутність самовладання робить людину нестриманою, імпульсивною. Люди, які не володіють собою, легко піддаються впливу почуттів, відступають перед труднощами, впадають у розпач.
Самостійність волі виявляється у здатності людини критично ставитись як до власних вчинків і дій, так і до вчинків інших людей, не піддаватися негативним впливам інших. Протилежною до самостійності якістю людини є навіюваність. Навіюваність виявляється в тому, що людина легко піддається впливу інших,тиску групи, своїх діях і вчинках, не виявляє незалежності, не обстоює свої позиції (конформність).
Людині властиво свідомо ставити перед собою цілі і прагнути їх здійснити. Цього вона досягає в своїх вольових діях, особливістю яких є спрямованість на досягнення поставленої мети. Воля виявляється в своєрідному зусиллі, у внутрішньому напруженні, яке переживає людина, переборюючи труднощі, регулюючи власні дії. У вольових діях яскраво виступає боротьба мотивів. Вольові дії виконують взаємопов’язані функції – стимулюючу, яка забезпечує активність людини, та гальмівну (затримуючу), яка проявляється у стриманні активності.
Структура складної вольової дії :
– потяг(неусвідомлене бажання);
– бажання(усвідомлене прагнення до об'єкта);
– воління (активне прагнення до об'єкта, що характеризується усвідомленням мети, засобів та можливостей її досягнення);
– боротьба мотивів (зіткнення суперечливих спонукань, бажань, прагнень при виборі мети та способів її досягнення);
– прийняття однієї з можливостей як версії, прийняття рішення;
– дія виконання (реалізація прийнятого рішення,подолання об'єктивних і суб'єктивних перешкод).
Дослідження вольових якостей особистості.
Мета: дослідити вольові якості і порівняти ступінь їх розвитку.
Хід роботи:
1. Запропонувати досліджуваному натиснути ручний динамометр з середньою силою і тримати таку силу тиснення по можливості якнайдовше, поки витримає. Врахувати , скільки часу він зміг витримати, не знижуючи і не підвищуючи тиснення.
2. Запропонувати досліджуваним покласти на стіл руки долонями вниз, сидіти прямо, не ворушитись, тримати спокійний вираз обличчя, скільки зможе витримати (стан «замри»).
Фіксуються кількість недозволених рухів рук, голови, корпусу тіла і мімічних рухів та час, скільки зміг досліджуваний не ворушитися.
Обговорити з учнями отримані результати та враження.
Методика дослідження «сили волі».
Мета: дослідження здатності до застосування вольових зусиль при подоланні перешкод («сили волі»).
Обладнання: текст опитувальника, ручка .
Інструкція: Вам потрібно прочитати судження і дати відповідь «так» чи «ні»:
1. Чи в стані ви завершити розпочату роботу, яка Вам не цікава
відразу, незалежно від того, що час і обставини дозволяють Вам відірватися, а потім продовжити?
2. Чи можете Ви без особливих зусиль подолати внутрішнє протистояння, коли вам потрібно зробити щось неприємне (наприклад, прийти на навчання у вихідний день)?
3. Коли потрапляєте у конфліктну ситуацію – у навчанні або побуті – чи в змозі Ви взяти себе в руки настільки, щоб подивитися на ситуацію без надмірної емоційності, свідомо, з максимальною об'єктивністю?
4. Якщо Вам прописали дієту, чи зможете ви подолати спокусу заборонених продуктів?
5. Чи знайдете Ви в собі сили встати вранці раніше звичайного, як це було заплановано ввечері?
6. Чи залишитеся Ви на місці трагічної події для того, щоб дати свідчення?
7. Ви швидко відповідаєте на листи?
8. Якщо у Вас виникає страх перельоту на літаку чи відвідування стоматологічного кабінету, чи зможете Ви без особливих зусиль подолати це відчуття і в останній момент не змінити свого рішення?
9. Чи зможете Ви приймати дуже неприємні ліки, які Вам наполегливо рекомендують лікарі?
10. Чи виконуєте Ви поспішно дану обіцянку, навіть якщо її виконання принесе Вам немало клопоту, іншими словами, чи є Ви людиною слова?
11. Чи без коливання Ви вирушаєте у відрядження в незнайоме місто?
12. Чи чітко Ви дотримуєтеся розпорядку дня: часу пробудження, прийняття їжі, навчання, прибирання та інших справ?
13. Чи критично Ви ставитеся до бібліотечних заборгованостей?
14. Навіть найцікавіша телепередача не змусить Вас відкласти термінову і важливу роботу. Так це чи ні?
15. Чи зможете ви припинити сварку і промовчати, хоч якими б образливими вам здавалися слова опонента?
Дайте відповідь на поставлені запитання, оцінюючи їх балами наступним чином: «так» – 2 бали; «не знаю» – 1 бал; «буває» – 1 бал; «ні» – 0 балів.
Опрацювання результатів
Психолог підсумовує отримані бали .
0-12 балів: із силою волі справи у Вас не дуже добрі. Ви виконуєте те, що легше і цікавіше, навіть якщо це може чимось зашкодити. До своїх зобов'язань ставитеся без особливого ентузіазму, що нерідко призводить до конфліктних ситуацій. Ваша позиція характеризується відомим висловом «Що, мені більше всіх потрібно?» Будь-яке прохання чи зобов'язання ви сприймаєте майже як фізичний дискомфорт. І справа тут не в слабкості волі, а у Вашому егоїзмі. Спробуйте подивитися на себе з точки зору саме цих оцінок і це допоможе Вам змінити своє ставлення до оточуючих, дещо змінивши в своєму характері. Якщо Вам це вдасться, то Ви лише виграєте.
13-21 бал: сила волі у Вас посередня. Якщо стикаєтеся з труднощами, то намагаєтеся їх долати. Але якщо побачите обхідні шляхи, відразу ж скористаєтесь ними. Не перестараєтеся, але і даного Вами слова не порушите. За власним бажанням зобов’язань на себе не візьмете. Це не зовсім позитивно характеризує Вас перед керівництвом і оточуючими. Якщо маєте намір досягнути в житті більшого, спробуйте тренувати волю.
22-30 балів: із силою волі у Вас все добре. У важку хвилину Ви не підведете. Вас не лякають ні нові доручення, ні далекі поїздки, ні справи, котрі лякають інших. Хоча інколи ваша чітка і тверда позиція з непринципових питань набридає оточуючим. Сила волі це дуже добре, але бажано у своєму активі мати і такі якості, як гнучкість, поблажливість, доброта.
Обговорити з учнями отримані результати та враження.

Методика А.В. Звєркова та Е.В. Ейдмана.
Мета дослідження: визначення рівня розвитку вольової саморегуляції .
Матеріали та обладнання: тест-опитувальник А.В. Звєркова та Е.В. Ейдмана, бланк для відповідей і ручка.
Процедура дослідження
Дослідження вольової саморегуляції за допомогою тесту-опитувальника може проводитися з однією особою або з цілою групою. Щоб забезпечити самостійність відповідей досліджуваних, кожному видається тест-опитувальник, бланк для відповідей, на якому надруковано номери запитань і біля них графи для відповідей.
Інструкція досліджуваному: "Вам пропонується тест, який включає 30 тверджень. Уважно прочитайте кожне з них та вирішіть, наскільки воно характеризує Вас. Якщо правильно характеризує, то на аркуші для відповідей проти номера даного твердження поставте знак (+), якщо вважаєте, що неправильно, то знак (-).
Тест
1. Якщо в мене щось не виходить, то нерідко виникає бажання покинути цю справу.
2. Я не відмовлюся від своїх задумів і справ, навіть якщо доводиться вибирати між ними та приємною компанією
3. За необхідності мені неважко стримати спалах гніву.
4. Звичайно я зберігаю спокій, чекаючи товариша, який спізнюється на призначений час
5. Мене важко відірвати від розпочатої роботи.
6. Мене дуже вибиває з колії фізичний біль.
7. Я завжди намагаюся вислухати співрозмовника, не перебиваючи, навіть якщо не терпиться йому заперечити.
8. Я завжди «гну» свою лінію.
9. Якщо треба, я можу не спати кілька ночей (наприклад, робота,чергування) і весь наступний день бути в гарній формі.
10. Мої плани занадто часто перекреслюються зовнішніми обставинами.
11. Я не вважаю себе терплячою людиною.
12. Не так просто мені примусити себе байдуже спостерігати хвилююче видовище.
13. Мені рідко вдається примусити себе продовжувати роботупісля серії прикрих невдач.
14. Якщо я ставлюся до когось погано, мені важко приховати зневагу до нього.
15. При потребі я можу займатися своєю справою в незручних та в непристосованих до цього умовах.
16. Мені дуже ускладнює роботу усвідомлення того, що її необхідно виконати в точно визначений термін.
17. Я вважаю себе рішучою людиною.
18. З фізичною втомою я справляюся значно краще , ніж інші.
19. Краще зачекати ліфт, ніж підійматися сходами.
20. Зіпсувати мені настрій не так просто.
21. Інколи якась дрібниця заполонює мої думки, не дає спокою, і я не можу її позбутися.
22. Мені важче зосередитися на завданні чи роботі, ніж іншим.
23. Сперечатися зі мною важко.
24. Я завжди прагну довести розпочату справу до кінця.
25. Мене легко відвернути від справ .
26. Я іноді помічаю, що намагаюся домогтися свого всупереч об’єктивним обставинам.
27. Люди іноді заздрять моєму терпінню та допитливості.
28. Мені важко зберегти спокій у стресовій ситуації.
29. Я помічаю, що під час одноманітної роботи мимоволі починаю змінювати спосіб дії, навіть якщо це часом призводить до погіршення результатів.
30. Мене, як правило, дратує, коли перед носом зачиняються двері транспорту або ліфта, що від’їжджають.
Опрацювання результатів
Мета опрацювання результатів – визначення величин індексів вольової саморегуляції за пунктами загальної шкали (В) та індексів за субшкалами наполегливість(Н) і самовладання(С).
Кожен індекс - це сума балів, отриманих при підрахунку збігу відповідей з ключем загальної шкали чи субшкали.
В опитувальнику 6 замаскованих тверджень. Тому загальний сумарний бал за шкалою В має бути в межах від 0 до 24 , за субшкалою наполегливість – від 0 до 16 та за субшкалою самовладання – від 0 до 13.
Ключ для підрахунку індексів вольової саморегуляції
Наполегливість 1-,2+,5+,8-,9+,10-,11+,13-,14-,16-,17+,18+,20+,22-,24+,25-, 27+
Самовладання 3+,4+,5+,7+,13-,14-,16-,21-,24+,27+,28-,29-,30-.
Загальна шкала 1-,2+,3+,4+,5+,6-,7+,9+,10-,11+,13-,14-,16-,17+,18+,20+,21-,22-, 24+,25-,27+, 2 8-,29-,30-.
Обговорити з учнями отримані результати та враження.

Гра «Мовчу - шепочу – кричу»
Психолог. Давайте спробуємо пограти в гру. Ця гра розвиває здатність усвідомлено регулювати гучність своїх висловлювань, стимулюючи дитини говорити то тихо, то голосно, то зовсім мовчати. Вибирати одне з цих дій йому належить, орієнтуючись на той знак, який ви йому показуєте. Заздалегідь домовтеся про ці знаки. Наприклад, коли ви докладаєте палець до губ, то дитина повинна говорити пошепки і пересуватися дуже повільно. Якщо ви поклали руки під голову, як під час сну, дитині слід замовкнути і завмерти на місці. А коли ви піднімете руки вгору, то можна розмовляти голосно, кричати і бігати.
Примітка. Цю гру краще закінчувати на етапі «мовчу» або «шепочу», щоб знизити ігрове збудження при переході до інших занять.

Психолог. Зараз ми з вами спробуємо й цю гру, що розвиває навички вольової регуляції (управління)
Усім знайомі скарги дітей на те , що хтось інший заважає їм зосередитися і смішить їх. У даній грі їм доведеться подолати саме цю прикру обставину .
Згадайте такий мультиплікаційний персонаж, як царівна Несміяна. Розвеселити її було практично нереально, вона ні на кого не звертала уваги і лила сльози день і ніч. Зараз дитина буде такою царівною. Плакати, звичайно, не варто, але сміятися йому суворо забороняється (інакше яка ж це Несмеяна ?) . У тому ж мультику, як відомо, був стурбований батько, який обіцяв царівну в дружини і півцарства на додачу тому, хто її розвеселить . Такими потенційними нареченими, охочими до царської скарбниці, можуть виступати інші діти або спочатку дорослі в сім'ї. Вони оточують царівну (яку може грати як хлопчик, так і дівчинка) і намагаються всіма силами змусити її посміхнутися. Той, хто в цьому ділі виявиться успішним настільки, що викличе у Несміяни широку посмішку (видно будуть зуби), вважається виграв цей конкурс женихів. У наступному турі ця людина змінюється з царівною місцями.
Примітка. Краще встановлювати деякі обмеження серед «женихів» (вони не мають права доторкатися до царівни ) і для Несміяни (вона не повинна відвертатися або закривати очі або вуха).

ІІІ. Заключна частина
Підведемо підсумки нашого заняття.
Отже, воля — це психічна функція, яка передбачає: регулювання людиною своєї поведінки відповідно до найбільш значущих для неї мотивів; гальмування інших мотивів, спонукань, намагань; організація дій, учинків згідно зі свідомо поставленими цілями. Саме в цих діях і виражається воля.
Воля зумовлена мотивами, складом особистості – це її перша особливість (детермінізм). Друга особливість – це особистісний характер вольових дій. Вольова дія – не імпульс у процесі автоматичної розрядки, вона опосередковується свідомістю, це прояв особистості, її свідомої спрямованості.
Воля – єдність двох тенденцій: потягів і повинності. Вона виникає тоді, коли людина здатна до рефлексії щодо власних потягів бажань, може так чи інакше поставитись до них.
Вольові якості, мотивація дій у різних людей виявляються по-різному. Це зумовлюється умовами їхнього життя, вихованням, рівнем розвитку суспільної свідомості та іншими індивідуальними особливостями особистості. Знання вчителем особливостей вольового акту, його структури і механізмів сприяє успішному формуванню у учнів та у самого себе вольових якостей .
Вдома ви можете провести діагностику вольових якостей ваших близьких та знайомих. Результати обговоримо на наступному занятті.

Рекомендована література
1. Иванников В. А. Психологические механизмы регуляции воли/В.Иванников. – М., 1991. –С. 7-192.
2. Ильин Е. П. Психология индивидуальных различий/Е.Ильин. – СПб.: Питер, 2004.– С. 199-220.
3. Ильин Е. П. Психология воли/Е.Ильин .– СПб.: Питер, 2000.
4. Маклаков А. Г. Общая психология/А.Маклаков – СПб. Питер, 2002.–С. 373-392.
5. Немов Р.С. Психология/Р.Немов. – В 3-х кн. – Кн.. 1.- М.: Владос, 2000. –С.420-440.
6. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986.–С. 385-405.

Автор: 

Абасалієва Оксана Миколаївна, практичний психолог, викладач психології Красноградського коледжу КЗ "ХГПА" ХОР

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...