Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


"Рідний край, моя родина- це наша Україна" (Конспект відкритого заняття для дітей старшої групи)

0

Тема: «Рідний край, моя родина — це наша Україна».
Мета: Збагатити і розширити уявлення дітей про свій рідний край, його історичне минуле і сьогодення, свою родину, як маленьку частинку своєї Вітчизни — України. Поглибити поняття про людину, як творця добра і краси, справжні людські цінності. Вчити дітей давати оцінку героям відомих оповідань видатного педагога В. О. Сухомлинського, складати власні казки - оповідання, розігрувати сюжет казки, сценки з безпеки життєдіяльності, використовувати прислів'я, вірші, пісні,вправи, ігри, анограми, ребуси, образотворчу діяльність.
Розвивати зв'язне мовлення, пам'ять, увагу, логічне мислення. Виховувати повагу і любов до історичного минулого, свого селища, своєї родини, творчості В. О. Сухомлинського, бережне ставлення до всього, що оточує людину, свого здоров'я, бажання творити добро, красу і радість.
Матеріал: прапорці « 85 років Бородянського району», карта України, родинні дерева, портрет В. О. Сухомлинського і ілюстрації до його творів, іграшки — пташка, метелик, сонечко, горобина, дорожні знаки, анограми, ребуси, олівці, ватман, аудіо записи, пісні «Світлофор», «Козачата».
Підготовка дітей: Діти разом з рідними виготовили родинні дерева; знайомились з легендами про козаків, творами В. О. Сухомлинського, вчили вірші, прислів'я, знайомились з анаграмами, ребусами, вивчили пісні та вправи, грали в мовні ігри.

Хід заняття:
Діти заходять до зали, виконуючи пісню «Козачати» з прапорцями «85 років Бородянському району». Виконують вправи у шеренгах і крузі.
Вихователь: У нас сьогодні ніби свято,
Гостей зібралося багато.
Діти: Доброго ранку, вітаємо вас,
Спасибі, що прийшли до нас.
Хай вам щастя — доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий - довгий вік!
Вихователь: Діти, ви щойно виконали вправи під веселу пісню. Про що ця пісня?
Дитина: Ця пісня про нас — козачат, дітей України.
Вихователь: А хто такі козаки?
Дитина: Козаки, це вільні люди. Це наші далекі пра - пра родичі, а ми їх пра - пра - правнучата. Вони захищали нашу землю від татар і монгол.
Вихователь: Скажіть, діти, які були козаки?
Дитина: Козаки були сміливі, сильні, відважні, любили свою землю, любили працювати, вміли відпочивати, гарно одягались у вишиті сорочки, хлопці у шаровари, мали при собі шаблю і люльку. На голові — великий чуб і пишні вуса.
Вихователь: А хто був головним у козаків?
Дитина: Головним у козаків був гетьман Богдан Хмельницький.
Дитина: А ще я чув про відважного козака Мамая, який був сильним, нікого не боявся, міг зачарувати ворогів. Робив так, щоб козаки в бою перемагали. Вихователь: Пригадайте прислів'я про козаків.
Діти:— Козак не боїться ні тучі, ні грому.
— Де козак, там і слава.
— Козацькому роду — нема переводу.
—То не козак, що боїться собак.
Вихователь: А які ви запам'ятали заповіді козаків?
Діти: — Сміливі будьте!
—Будьте вірні Україні!
-—Не кажи «не вмію», а кажи «навчуся».
Менший старшому — вірний друг, а старший меншому — рідний брат.
Вихователь: Діти, я бачу, що ви добре знаєте про козаків, будете, як вони — справжніми козачатами.
—Подивіться і скажіть, що зображено на наших прапорцях?
Дитина: Число 85 і лелека.
Вихователь: Що вони означають?
Дитина: У вересні ми святкуємо 85 років нашого району. А — це лелека, він полюбив нашу Бородянку і щовесни до нас прилітає.
Я вірш знаю про Бородянку.
—В Бородянці я живу Своє селище люблю...
У нас в Бородянці річка Здвиж тече,
На землі рідненькій Місто — сад росте.
Навкруги в нас — села,
Широкі поля,
Славиться творцями рідная Земля.
Вихователь: А що вам запам'яталось від свята?
Дитина: На святі у нас було багато гостей з усіх сіл і Києва. Нас пригощали варениками з сиром, маком. Був конкурс « На найбільший вареник». Його варили у великому казані.
Дитина: На святі були артисти з Києва. Всі люди співали, веселились.
Дитина: А я бачила виставку квітів.
Дитина: А я спускався з надувної гірки.
Дитина: А мені купили іграшки, солодощі, морозиво.
Дитина: А я з татом був на футболі, а увечері був святковий салют.
Вихователь: Справді, діти, це сподобалось всім: і дорослим і дітям. Воно надовго нам запам'ятається. Давайте спробуємо ми намалювати «Святковий салют».
( Звучить пісня О. В. Шевченко «Бородянка».)
(Діти малюють кольоровими маркерами на ватмані.)
( Звучить пісня «Родина» у виконанні Н. Яремчука).
(Під музичний супровід до залу залітає «казкова пташка» — дівчинка з пташкою.)
Дівчинка: Доброго дня!
Діти: Доброго дня!
Вихователь: Ця пташка незвичайна, вона нам щось принесла під своїм крилом. 0, та це ребус, давайте його прочитаємо:
Діти читають: РОДИНА
Р 1 А

Вихователь: Вірно ви прочитали. Пташечка завжди до нас прилітає у двір, у садочок, до віконечка. Ось і зараз вона сяде на це родинне деревце. Чиє воно?
Дитина: Це моє родинне деревце. Це моя сім'я. Я вірш знаю про сім'ю.
( Читає вірш « Моя сім'я»).
Вихователь: А зараз пташка сяде ось на це родинне деревце. Чиє воно? Дитина: Це — моє родинне деревце. (Розповідає про себе, своїх батьків, дідусів і бабусь). (Прислів'я про сім'ю.)
Вихователь: Діти, я бачу, що кожен з вас любить свою сім'ю, родину і наше селище. А за що ви любите своє селище Бородянку?
Дитина: Я люблю Бородянку, бо я тут живу, тут народився я і мої батьки, тут я ходжу в д/с і піду до школи.
Вихователь: Давайте діти зробимо вправи під вірш про наше селище.
(Фізкульт хвилинка « В Бородянція живу...»).
Вихователь: Діти прочитайте ось це слово.
Діти: ШКОЛА.
Вихователь: Незабаром ви, діти станете школярами ї залишите нас і наш садочок. Пам'ятаєте ми ходили на екскурсію до школи. Що вам там більше запам'яталось?
Дитина: Мені сподобався клас, велика дошка, книги, урок, учителька, столова.
Дитина: А мені — музей і старовинні речі.
Дитина: А мені — урок з фізкультури.
Вихователь: Перш ніж навчатися в школі, що повинні вміти діти?
Дитина: Ми повинні навчитися правильно переходити дорогу, знати дорожні знаки, щоб не трапилось біди.
Вихователь: Я гадаю, що ви повинні закінчити «школу пішохідних наук». Ви хочете потрапити до цієї школи? Тоді відгадайте мої загадки:
? Взуття із гуми носить він,
і головне він п'є бензин. (Автомобіль)
? Лежить Галя, простяглася,
Як устане, то й неба дістане. (Зебра)
? Яка тварина втекла із зоопарку, щоб цілий день лежати на перехресті?
(Зебра)
От ми в школі « пішохідних наук».
—А хто ви? ( Виходять діти на центр зали)
Дитина: Я журналіст. А я — директор цієї школи.
Журналіст до директора з мікрофоном: Скажіть, будь-ласка, чого навчають у вашій школі?
Директор: Хто закінчить школу, стане грамотним пішоходом.
Журналіст: А що є обов'язковим для школи?
Директор: У школу не можна запізнюватися. Дотримуватись культури поведінки. Зараз розпочнемо урок трьох «магічних вогників» та «та чарівної палички».
Світлофор: Добрий день, друзі!
Я радий вас вітати у себе на занятті.
—Відгадайте, хто я?
Я — красивий, кольоровий Маю зір такий чудовий,
Перехрестя регулюю,
Ще й права свої диктую...
Хочу задати вам одне завдання:
—Скільки я маю очей і якого кольору?
—Що означають мої кольори.
Діти грають в гру « Світлофор»
Діти виконують пісню «Світлофор — наш друг».
Вихователь: А це хто?
Дитина: Я — постовий! Стою на мостовій.
Швидко руку простягаю,
Паличкою враз махаю,
І за мить — усе змінилось,
Всі машини зупинились.
Три ряди завмерли враз.
І чекають мій наказ.
Вихователь: _Молодець, постовий. А як же називається ця паличка?
Постовий: Жезл.
Вихователь: А це, що за знаки?
Дитина: Це — пішохідний перехід.
Пам'ятай про перехід:
Він — смугастий — то наземний,
Під дорогою — підземний.
Ти про нього пам'ятай,
І, дивись, не забувай!
Вихователь: А це, що за знаки?
Дитина: А цей знак висить на виднім місці,
В чому є його секрет?
Заборонено водити Людям тут велосипед.
Знак усіх застерігає:
« Небезпечне тут катання!»
Дитина: Тим, хто їздить і хто ходить,
І дорослим, і малим —
Знаки треба знати всім!
Вихователь: Зараз, діти, побачимо, як ви швидко будете реагувати на вказівки постового.
Діти грають в гру « Будь уважним» —(під музичний супровід постовий регулює рух людей на «зебрі»).
Вихователь: Я бачу, діти, що ви добре засвоїли правила переходу через «Зебру» —- пішохідний перехід.
Ви любите своє селище, свою родину, свою «малу Батьківщину». То ж скажіть мені, що таке Батьківщина?
Діти: За віконцем калина Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Під тополею хати,
Дужі руки у тата, під вербою — криниця.
В чистім полі — пшениця.
Різні в світі є країни,
Є і гарні, і багаті,
Та найкраще — в Україні,
Бо найкраще — в рідній хаті.
Вихователь: І справді, діти, від нашого порога, від нашої домівки починається наша велика Батьківщина, наша гарна Україна, з її працьовитими людьми. Подивіться на карту, що в нас є на Україні?
Дитина: В нас є багато великих міст і сіл, є велика річка Дніпро, Кримські і Карпатські гори, Чорне і Азовське море, столиця України — місто Київ, де працює уряд і президент.
Вихователь: А як ви гадаєте, портрети чиїх людей зображено навколо карти
України?
Дитина: Це — люди, які прославили нашу Україну — поет і художник, великий кобзар Т. Г. Шевченко, Леся Українка. А це — козак Мамай, а це — гетьман України — Богдан Хмельницький.
Вихователь: А це чий портрет?
Дитина: Це портрет заслуженого вчителя всіх дітей і вчителів В. О. Сухомлинського.
Вихователь: А що ви знаєте про нього?
Дитина: Сухомлинський — письменник, вчитель, герой праці. Він навчав дітей любити і берегти природу, рідну землю. Він написав багато оповідань і казок для дітей про добро і зло, про хороші і погані вчинки.
Дитина: Йому недавно виповнилося 90 років. В нього батько був столярем, а мати вирощувала хліб. У школі добре вчився, вивчився на учителя української мови.
Вихователь: А що ви, діти, можете розповісти про оповідання? Казки?
(Вихователь виставляє ілюстрації до творів Сухомлинського).
Дитина: (бере сніжиночку) Коли я слухаю оповідання « Сніжинка», я відчуваю, яка вона — холодна, як їх багато падає на моє лице, мої руки. Але від мого тепла вони зникають і мені від цього стає сумно.
Дитина: Коли почула оповідання «Ледача подушка», то воно викликало у мене сміх, бо ледачою була не подушка, а дівчинка Яринка.
Дитина: А мені не сподобався вчинок хлопчика в оповіданні «Камінь». Він не подумав, що може статися потім, кинув камінь і забив джерело і все навколо засохло. Люди не могли більше з тієї криниці пити воду.
(Заучить музика, до зали залітає Метелик під крильцем ребус).
Вихователь: До нас прилетів Метелик. Він хоче, щоб ви про нього склали казочку.
Дитина: (розповідає свою казочку про літо, конвалії, ліс і метелика).
Вихователь: Діти, ось метелик приніс нам листівку. Потрібно із поданих букв і допомогою цифр скласти слово.
І м И АЗ
3 2 4 1
Діти: З И М А
Вихователь; А хто пригадав казочку про зиму?
Дитина: Я розповім казку «Бурулька в райдузі».
Вихователь: Давайте, діти, станемо в коло і розповімо казочку «Заєць і Місяць», передаватимемо цю «чарівну» паличку.
Дитина: Була люта зима, завивав вітер, тріщав мороз.
Дитина: Всім у хатах було тепло і затишно. Лише маленькому Зайченяті не було, де заховатися.
Дитина: Бачить Зайчик з-за хмари виглянув Місяць. Він і просить: — Місяцю, Місяцю, зігрій мене своїм місячним сяйвом.
Дитина: А Місяць сказав: « Біжи стежиною, а я тобі присвічу дорогу». Там побачиш у полі стіжок сіна, там і заховаєшся від морозу і вітру.
Дитина: Побіг зайчик, знайшов сіно і занурився в ньому і заснув до ранку. Дитина: Він подякував Місяцю за добру пораду.
Вихователь: Ви любите розігрувати казочки Сухомлинського в ролях. Давайте спробуємо відтворити зміст казки «Зайчик і Горобинка».
(Діти розігрують казку в ролях, де є оповідач, Зайчик, Горобинка і вітер).
Вихователь: Молодці, діти, ви — справжні артисти вмієте розігрувати казки. Діти, ось — « Чарівне сонечко». Від нього світло, тепло. Сонце — усього життя джерело. Воно трошки сумне, бо в ньому нема промінців. Але ми його розвеселимо. Кожен із вас приставить свій промінчик і назве добрий вчинок.
(Діти по черзі підходять — приставляють промінчики, називають добру справу ):
- Поважати старих і допомагати їм;
- Садити дерева, бо хто садить деревину, буде їсти садовину;
- Піклуватись про птахів, підгодовувати їх, бо де багато пташок, там нема комашок, де багато птиць — не буде гусениць;
- Чистити джерела, бо вони напоять водою;
- Садити калину біля хати, будуть довго тебе пам'ятати;
- Вирощувати квіти і дарувати їх людям4
- Доглядати ліси, ставки, річки, водойми, не смітити;
- Не ловити птахів у клітки, бо пташці краща зелена гілка;
- Правильно переходити вулицю;
- Уступати місце старшим в автобусі і ін..
Вихователь: Я впевнена, діти, що ваші маленькі серця, наповнені добром і ви нікого не скривдите, будете славними друзями нашої природи, такими, як хотів вас бачити великий учитель В. О. Сухомлинський,
Давайте прочитаємо вірш для чого людина приходить в світ.

Діти: Ми у світ приходимо,
Щоб добро творити,
Бачити і відчувати
Всю красу Землі,
Треба нашу Землю –
Матінку любити.
Вчитись світ любити,
Поки ще малі.
На цьому заняття закінчується.

Автор: 

Вихователь-методист Килимник Марія Дем'янівна Бородянський ДНЗ №14 "Буратіно"

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...