Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Екологічна стежка

0

Екологічна стежка « Шкільний парк – Джерело»
підготувала вчитель біології Долгоєр Н.А

Пояснювальна записка

Екологічна стежка проходить через територію Новоукраїнської ЗШ І-ІІІ ступенів №1 і шкільний парк. Протяжність маршруту - 2,5 км, на його проходження витрачається 2 години. Екологічна стежка розрахована на учнів 1-11 класів. Мета маршруту по цій стежці – ознайомлення з природним ландшафтом, рослинним і тваринним світом, прибережним і цікавим водним світом, закритим від нас водою – це водні тварини і рослини, за якими можна спостерігати в літню пору року, коли все оживає. Можна годинами спостерігати за мальками рибок, які плавають під поверхнею води на мілині; за жуками - водомірами, які, як на ковзанах перетинають річку у пошуках їжі. Також можна побачити великих хижих бабок – Ремесло, що підстерігають жертву, а метелики яких дуже багато – зачаровують своєю красою. Коли прислухаєшся, то чуєш голоси різних птахів, а якщо поталанить – побачиш серед чагарників і гілля дерев одуда, коноплянку, сойку, горлицю-звичайну, великого строкатого дятла. По маршруту можна зустріти найчисленніший світ комах: джмелів, жужелиць, жуків сонечок, травневих жуків, бронзівок.
Ми вивчаємо правила поведінки в природі, знайомимось з лікарськими рослинами нашого краю, червонокнижними видами рослин і тварин своєї місцевості.
Набуті знання закріплюємо практичними справами, безпосередньо в природі. Ми маємо можливість вивчати природні ландшафти п,яти зупинок екологічної стежки: “Шкільний парк”, “Долина р. Помічна”, “ Балка”, “ Заплави р. Помічна”, “Джерело”.
Зупинка “ Шкільний парк”, в якому налічується 20 гіркокаштанів, яким по 55 років, за ними липи, їх ровесниці – туї, завершують цей “ансамбль” височезні тополі.
Особливо гарний цей парк весною,коли цвіте каштанова алея і могутні кулясті дерева з густими темно-зеленими кронами постають у своїй красі. Для гіркокаштана звичайно 55 років це пора юності, адже він доживає до 500 років, а окремі дерева до 1000 років.
Серед парку є поляна з луговою травою, тут ростуть: мітлиця, тимофіївка, костриця, конюшина, люцерна. В кінці парку під загорожею ми відвели місце для лікарських рослин. Тут можна знайти: чистотіл, конвалію звичайну, валеріану, підбіл, ромашку.
Ми звертаємо увагу на кожну лікарську рослину в нашому парку і маємо картотеку.
Візьмемо чистотіл звичайний з його прямим розгалуженим стеблом, перисторозсіченими сизуватими листками. Квіти в нього золотаво-жовті, зібрані в чотири п”ятиквіткові зонтики. Стебло чистотіла містить молочний сік, що ним здавна виводили бородавки на тілі , звідки й пішла назва рослини.А древні греки назвали цю рослину Хелідоліум ( ластівнича трава), помітивши, що вона з”являється з прильотом ластівок, а після їх відльоту в”яне.
У середні віки чистотіл зацікавив алхіміків, які марно сподівались з його соку отримати “ золото “. Нині чистотіл використовується для виготовлення деяких препаратів. Та слід пам”ятати – це отруйна рослина, то ж не мажте його соком руки і не беріть листків у рот.
Присівши у затінку дерев на траву можна вслухатись у пташину пісню. У верхів”ях дерев на всілякі голоси виспівують птахи. Їх у парку водиться чимало: славка садова і славка чорноголова, галка, щиглики, синички, шпаки, без яких зелений дивосвіт парку втратив би значну частину своєї чарівності.
Обстеження парку засвідчує відсутність комах-шкідників. Чому? Тому, що в парку розміщені штучні гніздування для шпаків, синичок і горобців, які квартирують взимку в шпаківнях. Потреба птахів у їжі дуже велика. Пара великих синиць, наприклад, прилітає з кормом до свого виводка приблизно 10000 разів на гніздовий період. На відміну від пташиного царства парку коло його чотириногих мешканців значно вужче. Але, якщо завітати в вечірні години, то можна побачити їжачка, жабу-ропуху.
На завершення нашої подорожі по парку побачимо квітники на яких школярі з 5 по 11 класи висаджують і доглядають багаторічні та однорічні декоративні квіти, що притягують до себе комах-запилювачів, метеликів: лимоницю, павичеве око, адмірала, махаона , бджіл, джмелів та бражників. ”.
Велика увага в екологічному вихованні приділяється народним традиціям, які дають певні екологічні знання, дохідливо пояснюють взаємовідносини людини з суспільством і природою, визначають правила поведінки людей у навколишньому середовищі, забезпечують можливість легко і усвідомлено використовувати знання про народні традиції у власному ставленні до природи.
У численних прислів’ях, обрядах відображено досвід поколінь норми поводження з об’єктами природи. Пісні, легенди та повір’я засвідчують характерне для українського народу поетичне сприйняття навколишнього світу. Наші учні з задоволенням знайомляться з ними, самі проводять пошук загадок, прислів’їв, прикмет, пов’язаних із народними природоохоронними традиціями, таких як: „Не бий бобра, не буде добра”; „Зруйнував гніздо пташини – не буде в тебе, а ні дітей, а ні родини ”.
В нашій школі заснована традиція День парку – це наша культурна спадщина. Ідея збереження паркових насаджень, раціональне їх використання поки що не торкнулась повною мірою народної поведінки. Завдання шкільної екологічної бригади - домогтися цього якомога скоріше.

Шкільний парк
Зупинка «Шкільний парк», в якому налічується 20 гіркокаштанів, яким по 55 років, за ними липи, їх ровесниці – туї, завершують цей “ансамбль” височезні тополі.
Особливо гарний цей парк весною,коли цвіте каштанова алея і могутні кулясті дерева з густими темно-зеленими кронами постають у своїй красі. Для гіркокаштана звичайно 55 років це пора юності, адже він доживає до 500 років, а окремі дерева до 1000 років.
Серед парку є поляна з луговою травою, тут ростуть: мітлиця, тимофіївка, костриця, конюшина, люцерна. В кінці парку під загорожею ми відвели місце для лікарських рослин. Тут можна знайти: чистотіл, конвалію звичайну, валеріану, підбіл, ромашку.
Ми звертаємо увагу на кожну лікарську рослину в нашому парку і маємо картотеку.
Візьмемо чистотіл звичайний з його прямим розгалуженим стеблом, перисторозсіченими сизуватими листками. Квіти в нього золотаво-жовті, зібрані в чотири п”ятиквіткові зонтики. Стебло чистотіла містить молочний сік, що ним здавна виводили бородавки на тілі , звідки й пішла назва рослини.А древні греки назвали цю рослину Хелідоліум ( ластівнича трава), помітивши, що вона з”являється з прильотом ластівок, а після їх відльоту в”яне.
У середні віки чистотіл зацікавив алхіміків, які марно сподівались з його соку отримати “ золото “. Нині чистотіл використовується для виготовлення деяких препаратів. Та слід пам”ятати – це отруйна рослина, то ж не мажте його соком руки і не беріть листків у рот.
Присівши у затінку дерев на траву можна вслухатись у пташину пісню. У верхів”ях дерев на всілякі голоси виспівують птахи. Їх у парку водиться чимало: славка садова і славка чорноголова, галка, щиглики, синички, шпаки, без яких зелений дивосвіт парку втратив би значну частину своєї чарівності.
Обстеження парку засвідчує відсутність комах-шкідників. Чому?
Тому, що в парку розміщені штучні гніздування для шпаків, синичок і горобців, які квартирують взимку в шпаківнях. Потреба птахів у їжі дуже велика. Пара великих синиць, наприклад, прилітає з кормом до свого виводка приблизно 10000 разів на гніздовий період. На відміну від пташиного царства парку коло його чотириногих мешканців значно вужче. Але, якщо завітати в вечірні години, то можна побачити їжачка, жабу-ропуху.
На завершення нашої подорожі по парку побачимо квітники на яких школярі з 5 по 11 класи висаджують і доглядають багаторічні та однорічні декоративні квіти, що притягують до себе комах-запилювачів, метеликів: лимоницю, павичеве око, адмірала, махаона (Червона книга) та бджіл, джмелів, бражників.

“Долина р.Помічна”

Спускаємось через двір школи по вузенькій стежці і ми потрапляємо на берег р. Помічна. Він дуже рівнинний і тому ми назвали нашу зупинку “Долина р. Помічна”. На нашій карті помічено в цьому місці міст, що з”єднує правий і лівий береги річки. Хоч річка і маленька, але при великих дощах і повенях розливається і затоплює прибережні зони. Якщо йти в напрямі півночі, по течії річки, то ми побачимо як річка Помічна вливається в р. Чорний Ташлик. Глибина річки 0,5-0,7 м., береги заросли очеретом, серед яких можна побачити сіру чаплю, білу лелеку, що злітаються сюди у пошуках їжі: молюсків,земноводних і не проти поїсти рибку, видовий склад яких різноманітний: карась,плітка,линь та інші. Також можна побачити видру, або її їдальню, коли обміліє річка, видно залишки сполук жабурниці, зустрічаються котушки, ставковики і п”явки, жуки-водомірки, плавунці, клопи. Дзеркала води, багато низьких місць, зелень дерев (верби плакучої), кущів верболозу,очерету,осоки, рогози і різноманітних трав: кропива, півник болотяний, у будь-яку пору літа, створюють свій мікро клімат з нижчою температурою повітря і більшою абсолютною і відносною вологістю, ніж у центрі міста.
На місці цієї зупинки ми розповідаємо про нашу річку, звідки вона, яка її довжини, що вона поповнюється талими, дощовими водами і підземними джерелами, що в деяких місцях виходять на поверхню. Тому це ще один привід зберегти нашу річку. Вплив людського фактора (розораність берегів за 3-5м від води, засміченість). За 300 метрів від мосту знаходиться очисна станція. Нас запевняли, що у воду не потрапляють відходи і річка не забруднюється.

“БАЛКА”

Третя зупинка “ Балка”. Цей витвір природи, а не людини має 25-35м, відкриваючи панораму краєвиду. В деяких місцях можна побачити вихід Українського гранітного щита, що покритий мохами і лишайниками. Чим дальше від шосейних доріг, то можна побачити листо і кущові лишайники, що рідкість в містах. На основі лишайників можна визначити забрудненість повітря даної території. Ми беремо зразок лишайників і визначаємо їх.
Балка покрита луговими травами, яких дуже велика різноманітність, серед них зустрічаються і лікарські первоцвіти, що підлягають охороні. На схилах ростуть лугові трави: тимофіївка лугова, грястиця збірна, тонконіч, куничник, конюшина, вика, астрагал перстистоквітковий (Червона книга), терен, гвоздика прибузька, козельці українські, фіалка запашна.

“Заплави р. Помічна”

Йдучи екологічною стежкою, ми потрапляємо до слідуючої зупинки “Заплави р.Помічна”. Після повені, коли береги заливаються, то утворюються маленькі озерця, але влітку вони не засихають, мабуть, їх живлять підземні води, які мають тут вихід. Весною тут оживає раніше життя ніж на річці: кумкають жаби і комарі мають численну сім”ю. Тому ми називаємо це місце “Їдальня лелеки”, тому що декілька разів спостерігали його приліт сюди, щоб поласувати земноводними. В заплаві багато поламаних дерев, верби плакучої і білої, їхній вік сягає мабудь не один вік, тому, що дерева потрухли і повалені буревієм.
Людина приносить шкоду природі, але разом з тим і користь, тому берег засаджений молодими вербами, які своїми гілками дістають у воду і стоять мов зажурені дівчатка. В заплаві річки ростуть трави: мати-й-мачуха, зірочки,фіалка-запашна, череда.
В заплавах річки зустрічаються кущі декількох видів. Один з них глід криваво-червоний, який дістав таку назву від кольору своїх продовгуватих плодів, які залишаються висіти на гілках і зимою.Глід красивий і весною, коли гілки вкриті яскравими плодами, а листя набуває різноманітних золотистих і кумачевих відтінків. І.В. Мічурін схрестив цей вид глоду із горобиною звичайною і одержав новий сорт- горобину Граната з косло-солодкими плодами.

“ДЖЕРЕЛО”
Слідуюча наша зупинка “Джерело”. Чиста джерельна вода це наша гордість. Люди її п”ють ,набираючись при цьому сили. В джерелі немає перебоїв, вода тече і стікає в річку, поповнюючи її.
Втомлений перехожий завжди зможе напитися прохолодної води і подякувати за це нашу матінку Землю.
Нині в усьому світі не вистачає прісної води, на яку припадає лише 2,5% від усіх водних ресурсів планети. Всі країни включились в реалізацію водоохоронних заходів.
Ми учні Новоукраїнської ЗШ І-ІІІ ст. №1 не стоїмо осторонь цієї проблеми, проводимо розчистку джерел та паспортизацію джерел і криниць на нашій річці в,яких зазначаємо місце,стан, потреби та що треба зробити.
Цю роботу ми будемо продовжувати і висвітлювати в засобах масової інформації, щоб нашу річку на карті позначали не пунктиром, а суцільною лінією.
Людина може допомогти водоймам і може завдати їм значної шкоди. Видатний поет і палкий любитель природи М.Т. Рильський писав:”Той,хто забруднює наші води відходами промисловості, даремно шукатиме собі виправдання.Його совість така брудна, як і ті води куди потрапляють відходи”.
Так нехай наші річки завжди будуть чистими та глибокими.

Автор: 

Долгоєр Наталія Анатоліївна, вчитель біології Новоукраїнської загальноосвітньої школи №1

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...