Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Ковила

0

Луганщина - місцевість, в якій розташований український степ, сформований під впливом льодовика. Це була велика прикордонна зона між багатометровою масою криги на півночі та тропічними лісами на півдні північної півкулі нашої планети. Вчені називають цю місцевість в той період тундровим степом. Як і в тундрі, тут була низькоросла флора, віяли холодні вітри і, не дивлячись на безпосередню близькість величезних мас води, клімат був сухим і одночасно холодним. У зв’язку із оледенінням, рівень Світового океану був набагато нижчим теперішнього і тому між Кримом та крайнім півднем сьогоднішньої Одеської області був суходіл, де спочатку паслись мамонти, яких з часом змінили бізони, а їх, в свою чергу, північні олені. Приблизно 14 тис. років тому розпочалось танення льодовика і його відступ на північ. Цей період плавно розтягнувся на декілька тисяч років. На місці Балтійського моря тоді було прісноводне озеро, яке відділялось від солоних вод океану крижаною греблею. Коли ця гребля достатньо сильно підтанула, то океанські води прорвали її та потекли в це озеро, яке перетворилось на солоне Балтійське море. Взимку льодовик не танув і на дні озер відкладались тонкі глинисті прошарки. Вчені підрахували ці прошарки і з’ясували, що прорив крижаної греблі відбувся 8213 року до н.е. Ця дата і визнана «офіційним» кінцем льодовикового періоду.
В цей час в степовій зоні розпочався процес ґрунтоутворення, в результаті чого з’явились відомі на весь світ чорноземи. На думку більшості вчених, леси та лесоподібні суглинки, на яких сформувались чорноземи, мають пряме льодовикове походження. В результаті постійного впливу температур, переміщення повітряних мас та води горні породи перетирались у дрібнодисперсну масу, яка з часом перетворилась на лесоподібні суглинки та леси.Метою нашої роботи:
• визначення стану рідкісних й зникаючих рослин родини Тонконогові (Poaceae), роду Ковила (Stipa) Луганської області в історичному ракурсі;
• прогнозування тенденцій сучасного та майбутнього розвитку флори Луганщини, ураховуючи дію природних та антропогенних чинників, шляхи їх відновлення й охорони.
• залучення дітей та учнівської молоді до роботи щодо збереження формацій ковили та степових угрупувань.

Автор: 

Шкребтій Наталія Олександрівна,керівник гуртка "Основи біології", секції МАН Комунальний позашкільний еколого-натуралістичний центр,мКрасний Луч, Луганської області

Отримати сертифікат

Користувацький вхід