Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Досвід роботи "Прийоми прогнозування на уроках хімії"

0

Душкіна Тетяна Олександрівна
Вчитель хімії Добропільського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. №3 – ДНЗ»
Добропільської міської ради Замало бути обізнаним
у нових ідеях. Потрібно знати,
де можна використати ці ідеї,
вміти з ними поводитися,
а не лише захоплюватись.
М.Фурман
Актуальність досвіду
Нові життєві умови висувають власні вимоги до формування молодих людей, які вступають у життя: вони мають не лише знати та вміти, але й мислити, бути ініціативними, самостійними. Виховання саме таких людей – ось вимога сучасного суспільства. Тому актуальною проблемою сьогодні є якість освіти. На формування у молоді «сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей та навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти та виховання особистості» орієнтує й Національна доктрина розвитку освіти.
У державному стандарті базової і повної середньої освіти наголошується на практичній і творчій складових навальної діяльності. Зростає роль уміння самостійно отримувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати, оцінювати та використовувати її для отримання нових знань. Саме тому так важливо, щоб у процесі навчання хімії учні опановували методи пізнання, які б допомагали отримувати фундаментальні методологічні знання. Одним з таких методів пізнання є прогнозування.
На своїх уроках я зіткнулася з ситуацією, коли сильний учень, маючи гарні обчислювальні навички, відчуває труднощі під час виконання задач, які вимагають певного рівня логічного мислення. Тому переді мною стало питання: як підвищити здатність дітей робити умовиводи, розвинути в них увагу і можливо, креативні здібності? Тому я обрала такий напрямок роботи:
«Прогнозування ходу подій і регулювання на основі цього подальшої розумової діяльності.»
Ідея досвіду, її новаційна та інноваційна значущість
У житті людині постійно доводиться передбачати події, прогнозувати їх і, згідно з цим, здійснювати вибір того чи іншого шляху, коригувати свою діяльність. У психології виявлено, що людина шукає і знаходить вирішення задачі на основі безперервного прогнозування шуканого, тобто деякого передбачення отриманого результату в процесі аналізу, синтезу, узагальнення. Відповідний прийом розумової діяльності називають прогнозуванням.
Здатність до передбачення подій набувається з досвідом. Відомо, наприклад, що починаючий шахіст переставляє фігури, не передбачаючи, який він зробить наступний хід, тоді як досвідчений шахіст передбачає гру на багато ходів вперед.
- Звідси зрозуміло, що готуючи школярів до життя, до праці, необхідно розвивати в них здатність випереджати, передбачати події.
Тренуючи учнів у плані застосування прийому прогнозування, ми сприяємо розвитку в них здатності передбачення. Таке тренування можна здійснювати на уроках хімії постійно: при проведенні демонстраційних експериментів, лабораторних дослідів, при опитуванні учнів.
Головне зараз – озброюючи знаннями, виховати інтелектуально розвинену особистість, яка прагне пізнання. У зв’язку з цим сучасні вимоги до уроку висувають перед учителем задачу планомірного розвитку особистості шляхом включення її в активну навчально-пізнавальну діяльність.
Моєю метою є:
? Створити оптимальні умови для навчального процесу з урахуванням індивідуальних особливостей та інтелектуального потенціалу учнів
? Сформувати не суму знань, а потребу та вміння учнів організовувати свою діяльність з відображення оточуючого світу мовою хімії
? Стимулювати навички до вибору й самостійного використання різних способів виконання завдань
? Розвивати стійкий інтерес до пізнання, навчання
Теоретична база. Опора на науку
Реалізувати поставлену вище мету, і при цьому враховуючи індивідуальні якості учнів, допомагають колективні і групові форми роботи, застосування інтерактивних методик.
Перед початком дослідів на уроках хімії можна ставити деякі питання: «Що отримаємо, якщо поєднати, змішати підготовлені розчини певних речовин, підігріти пробірку з реагентами, занурити в неї певний каталізатор? За якими ознаками можна стежити за ходом реакції? Як можна перевірити висловлені припущення?» і хай учні «пофантазують» упродовж 1-2 хв. Ці хвилини окупляться подальшою їх увагою до досліду та його результатів, загостреною зацікавленістю, пожвавленням, коли результати досліду співпадуть з прогнозом учнів. На уроках неважко помітити різку відмінність в їхній поведінці, інтересі до занять, спостережливості в таких, здавалося б, майже подібних ситуаціях, коли:
1. Перед початком експерименту учитель заздалегідь повідомляє про хід реакції, наголошує, за якими особливостями і явищами треба спостерігати
2. Учням пропонують провести «уявний» експеримент, спрогнозувати
результати досліду, висловити свої припущення, а потім, спостерігаючи дослід, перевірити їх
У другому випадку учні виявляють більше уваги, підвищується інтерес до експерименту, адже кожному з них цікаво перевірити правильність власних припущень чи прогнози своїх товаришів. А у випадку, коли перед демонстраційним дослідом висловлюються різні припущення, то інтерес до діяльності посилюється за рахунок виникнення ефекту змагання. Прийом прогнозування може використовуватися майже на кожному уроці хімії при вивченні нового матеріалу, при його закріпленні і повторенні, в ході розв’язування експериментальних задач.
При організації своєї роботи опираюся на останні
інноваційні новинки методичної літератури:
• Технології розвитку критичного мислення учнів.
А.Кроуфорд Київ «Плеяди»
• Науково-методичний журнал «Хімія»
Видавнича група «Основа» 2003-2009роки
• Інтерактивні технології навчання на уроках хімії
Видавнича група «Основа»
• Між предметні зв’язки у навчанні хімії
Видавнича група «Основа»
• Екологічне виховання на уроках хімії
Видавнича група «Основа»
Технологія реалізації провідної роботи
Інтерес учня до предмету залежить не стільки від змісту, скільки від переконаності в тому, що він робить важливу, потрібну справу. Моя система роботи передбачає дотримання в логічній послідовності таких етапів діяльності:
І. Теоретичне обґрунтування
a) Ознайомлення з нормативно-правовою базою
b) Вивчення методів і прийомів прогнозування
c) Ознайомлення з досвідом роботи вчителів-новаторів
ІІ. Практичне впровадження
a) Вивчення навчальних можливостей учнів
b) Вивчення інтересів учнів
c) Використання нового змісту освіти, що базується на особистісно орієнтованій спрямованості навчання
d) Включення учнів в активні форми навчання
e) Використання різних методів і засобів навчання, засобів постійного заохочення та контролю знань учнів
f) Створення атмосфери співробітництва, що сприяє свободі самовираження, творчості

ФОРМУВАННЯ ПРОГНОСТИЧНИХ УМІНЬ

Прийоми прогнозування - це діяльність учнів, яка направлена на сукупність дій пошукового характеру, що ведуть до відкриття фактів, теоретичних знань та способів діяльності. Таким чином учні знайомляться з основними методами дослідження в хімії, опановують вмінням самостійно добувати нові знання, постійно звертаючись до теорії. Самостійне відкриття найменшої частинки знання учнем приносить йому велике задоволення, дозволяє відчути свої можливості, підвищує його в своїх очах. Учень самостверджується як особистість. Дітей шкільного віку необхідно навчати спеціальним знанням, вмінням та навичкам, необхідним при досліджувальній діяльності. Спеціальної методики такого навчання не існує але для формування в дитини основ культури мислення та розвитку умінь і навичок досліджувальної поведінки можна використовувати різноманітні прийоми.
ГОЛОВНІ МЕТОДИЧНІ ІДЕЇ
? Добровільність навчання(діти повинні з бажанням іти на урок, почувати себе комфортно, не боятися).
• Починаю урок з фактів, фраз, що спонукають до роздумів
( я називаю це підведенням до уроку):
o «Коль хочешь быть умен – учись» А.С.Пушкин
o «Знання без совісті – загибель душі» Ф.Рабле
? Забезпечення 100% зайнятості учнів на уроці, яка досягається застосуванням різноманітних способів навчання:
• Робота по картках, групові методи роботи, робота в парах, навчання «учня учнем» та ін.(додаток 1)
? Застосування тематичного планування, яке передбачає:
• Проведення різних типів уроків: комбінований, урок засвоєння нових знань, узагальнення та систематизації знань, урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок та ін. (додаток 2)
• Самостійні роботи, які допомагають моїм учням
і мені перевірити знання з основних питань теми.
• Система прикладних розрахункових задач з кожної теми, яка допомагає, з одного боку засвоїти новий теоретичний матеріал, а з іншого – надає можливість закріпити вміння розв’язувати задачі різних типів(додаток 3)
• Багаторазове повторення на різних рівнях засвоєння матеріалу.
• Розвиток творчої самостійності учнів. Цьому сприяє:
? використання групових дискусій,
? проведення різноманітних семінарів,
? навчання учня учнем,
? творчі самостійні роботи дітей
? самостійне створення розрахункових задач (додаток 4)
• Формування уміння школярів працювати з довідковою літературою, складання конспектів, схем.
АКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ
? Перевірка знань учнів, на мій погляд, має спрямовуватися не лише на з’ясування знань окремих учнів, але й на визначення рівня знань класу загалом. Мною використовується комбіноване опитування, яке дає можливість використовувати проблемне навчання.
a) «Аукціон знань»
b) «Сніжний ком»
c) «Хімічний диктант»
d) «Тестові завдання»
e) «Виконання учнями завдань, які подібні до домашніх» та ін.
? Методи навчання, які я використовую для актуалізації знань:
a) Самостійна робота учнів з підручником
b) Формування самостійності під час проведення хімічного експерименту(прийоми прогнозування)
c) «Намалювати картинку»
d) «Асоціативний ряд»
? Домашня робота – це теж самостійна робота, і щоб зберегти в учнів стійкий інтерес до виконання домашньої роботи, слід вселяти в них упевненість, що робота їм по силах, і давати можливість переконатися в цьому під час перевірки
? Дидактичні ігри. У процесі гри в дітей виробляється звичка до зосередженості, сконцентрованості, самостійності мислення. Крім того, гра стимулює розвиток пізнавального інтересу в учнів(додаток 5)
a) «Третій зайвий» b) «Хто швидше»
с) «Хто впевненіше» е) « Питання-відповідь» та ін.

Динаміка рівнів навчальних досягнень учнів

Висновки
Як і кожному вчителю, мені хочеться, щоб мій предмет визивав глибоку зацікавленість у школярів, щоб учні вміли не тільки писати хімічні формули та рівняння реакцій, але й розуміли хімічну картину світу, вміли логічно мислити, щоб кожен урок був маленькою виставою, святом, яке доставляє радість як учням так і вчителю.
Багатьом здається, що треба тільки примусити слухати учня і справа зараз же наладиться. Але учень, як всяка особистість, має свободу волі, яку неможна не враховувати. Тому порушити цей закон природи та підкорити його собі неможливо. Бажаного результату на цьому шляху не отримати.
? Учня треба зробити активним співучасником навчального процесу.
? Учень може засвоїти інформацію тільки при особистої діяльності та зацікавленості предметом.
? Вчителю слід виконувати не тільки роль інформатора але й організатора пізнавальної діяльності учнів.

Динаміка комфортності учнів на уроках хімії

Література:
1. Маневська А.В. «Прийоми прогнозування на уроках хімії.»
2. Трасковська Т.М. « Прогнозування на уроках хімії.»
3. Абашина О.А. «Прогнозування продуктів реакцій у розчинах.»
4. А. Кроуфорд «Технології критичного мислення учнів.»
5. Видавнича група «Основа» «Інтерактивні технології навчання.»
6. Науково-методичний журнал «Хімія» 2003-2009р.

Автор: 

Душкіна Т.О.

Джерело: 

1. Маневська А.В. «Прийоми прогнозування на уроках хімії.»
2. Трасковська Т.М. « Прогнозування на уроках хімії.»
3. Абашина О.А. «Прогнозування продуктів реакцій у розчинах.»
4. А. Кроуфорд «Технології критичного мислення учнів.»
5. Видавнича група «Основа» «Інтерактивні технології навчання.»
6. Науково-методичний журнал «Хімія» 2003-2009р.

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...