Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОМІРНОЮ, ТЯЖКОЮ ТА ГЛИБОКОЮ РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ

2

НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ для розумово відсталих дітей (помірна, тяжка, глибока розумова відсталість)
Опубліковано: oksana2 Чт, 2014-01-30 18:35 Планування 2011/2012 2012/2013 2013/2014 Нормативні документи Педагогічні програмні засоби

ПРОГРАМА З МАТЕМАТИКИ
для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей (помірна, тяжка, глибока розумова відсталість)
Затверджена:В.Я.Ястребова, голова науково-методичної ради КЗ"ЗОАППО" ЗОР
Хайдарова О.С., вчитель початкових класів в КЗ"Молочанської спеціальної загально освітньої школи-інтернат" ЗОР, вчитель першої категорії

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Програма з математики для учнів з різними ступенями розумової відсталості (помірною, тяжкою та глибокою) підготовчого, 1-4 класів складені на основі програми з математики загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих учнів підготовчого-1-х класів (Київ, «Богдана», 2005 р.), програми з математики для 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей (Київ, видавництво «Неопалима купина», 2006 р.) з урахуванням психофізичних особливостей і пізнавальних можливостей дітей даних категорії.
Загальна спрямованість роботи за даною програмою характеризується намаганням повною мірою використати пізнавальні можливості учнів з різними ступенями розумової відсталості, сприяти корекції їх розвитку в процесі навчання, а також підготувати цих учнів до соціалізації в суспільстві.
Учні з різними ступенями розумової відсталості характеризуються стійкими порушеннями всієї психічної діяльності, які чітко виявляються у зниженні активності пізнавальних процесів. Сповільненість темпу сприйняття поєднується зі значним звуженням об’єму матеріалу, який вивчається. У дітей з різними ступенями розумової відсталості як слухове розрізнення, так і вимова слів та фраз виникає значно пізніше. У таких дітей спостерігається вкрай низький рівень розвитку мислення, що перш за все пояснюється недорозвиненням основного інструменту – мови, також мислення носить конкретний характер та відрізняється непослідовністю. Рівень розвитку уваги у учнів з різними ступенями розумової відсталості значно низький. Вони дивляться на об’єкти або їх зображення, не помічаючи при цьому властиві їм існуючі елементи. Із за низького рівня розвитку уваги учні не уловлюють багато з того, про що їм повідомляє вчитель. Учні з різними ступенями розумової відсталості засвоюють все нове дуже повільно, лише після багатьох повторень, швидко забувають сприйняте й, головне, не вміють вчасно використовувати набуті знання та вміння на практиці.
У молодшому шкільному віці аналіз предметів у дітей з різними ступенями розумової відсталості вкрай неповний і недостатньо диференційований, порівняння предметів формується з труднощами, узагальнення об'єктів надмірно широкі . Виконання практичних завдань, які вимагають взаємодії образів предметів з уявленнями, показує своєрідність їх наочного мислення і уяви, викликану недостатньою динамічністю образів сприймання і пам'яті. Збереження в пам'яті і забування зорових уявлень у дітей даних категорій показало, що у них ці уявлення менш чіткі та диференційовані. Уявлення надзвичайно інтенсивно змінюються при забуванні, їх своєрідність згладжується. Образи схожих об'єктів різко уподібнюються один одному, а інколи повністю ототожнюються. Дуже інтенсивно забуваються і уподібнюються також знання про схожі предмети і явища, одержані в словесній формі. Це позначається на їхній розумовій діяльності, для виконання якої необхідна актуалізація повноцінного досвіду. Через інтенсивне забування і уподібнення схожих правил, учні даних категорій часто відчувають труднощі в процесі розв'язання навіть нескладних інтелектуальних задач, які вимагають використання уже набутих знань. Діти з різними ступенями розумової відсталості відчувають труднощі, коли вони повинні образно уявити собі щось розказане їм або самостійно ними прочитане.
Основними принципами навчання математики в спеціальній школі є: органічне поєднання корекційного навчання й виховання, засвоєння знань і розвиток пізнавальних можливостей учнів, відповідність вимог, що ставляться до них, їхнім навчальним можливостям.
Програма з математики складена відповідно до вимог щодо забезпечення корекційно-розвивальної направленості навчання. А саме:
1. Зміст навчання максимально адаптований до пізнавальних можливостей учнів з різними ступенями розумової відсталості. Навчальний матеріал надається на більш низькому рівні узагальнення, недоступні поняття виключені.
2. Вирішення на уроках різних дидактичних та корекційних завдань завдяки варіюванню різноманітними видами наочності.
3. Для учнів з різними ступенями розумової відсталості визначається ще більш повільний темп викладання, пояснення. Між питанням та відповіддю встановлюється більша пауза, учням відводиться більше часу на виконання практичних робіт.
4. При повідомленні нового матеріалу багаторазово пред'являються одні і ті ж знання, перед вивченням нового ґрунтовно відтворюється раніш вивчене. У процесі відтворення вивченого уточнюються та корегуються неправильно засвоєні знання та прийоми дій.
5. Поступове включення учня до діяльності, яка направлена на безперервне нарощування пізнавальних можливостей. Поступове посилення самостійності дитини при виконанні різних навчальних завдань завдяки скороченню допомоги з боку вчителя.
6. Використання індивідуального та диференційованого підходів.
7. Активне використання ігри як засобу корекції.
Програма побудована за лінійно-концентричним принципом, програмовий матеріал дібрано з урахуванням міжпредметних зв'язків.
Програма подається у вигляді таблиці, що містить три розділи. У першому розділі подано зміст навчального матеріалу. У другому розділі зазначені вимоги до навчальних досягнень учнів. У третьому розділі, відповідно до змісту навчання, визначається спрямованість корекційно-розвивальної роботи на уроці.
У програмі наводиться розподіл матеріалу по підготовчому – 4 класах з визначенням примірної кількості годин на вивчення кожної теми. Кількість годин може змінюватися вчителем, виходячи зі структури навчального року та контингенту учнів класу.
Оволодіння навіть елементарними математичними поняттями вимагає від дитини досить високого рівня розвитку таких процесів логічного мислення, як аналіз, синтез, узагальнення, порівняння. Тому, перш ніж приступати безпосередньо до самої теми, необхідно з'ясувати, які саме особливості засвоєння математичних знань, умінь і навичок є в дітей з вираженими порушеннями інтелекту.
Вивчення теми «Формування уявлень про себе й найближче оточення» починається з підготовчого класу. Протягом вивчення даної теми у дітей формуються основи психологічної готовності до навчання, встановлюється емоційно-особистісний контакт, корегується соціальна поведінка. Вивчення теми триває й в 1-му класі. Але, враховуючи на те, що діти до першого класу вступають із дошкільною підготовкою або навчалися у підготовчому класі, кількість годин на вивчення теми скорочена.
У підготовчому класі починається вивчення теми «Формування елементарних навичок поведінки», яка має за мету формування структурних компонентів навчальної діяльності, культури поведінки, навичок колективної діяльності тощо. Дана тема вивчається й в першому класі, але, кількість годин на її вивчення скорочена, як і при вивченні попередньої теми.
Формування понять про сенсорні еталони кольору починається з підготовчого класу з вивчення теми «Поняття про колір». На даному (першому) етапі дітей навчають звіряти кольори, дається інструкція: дай такий самий (за кольором) кубик, кружечок. В першому класі (на другому етапі вивчення даної теми) дитина повинна навчитися виконувати завдання за мовною інструкцією. На третьому етапі в другому класі дитина повинна навчитися самостійно добирати й називати кольори.
«Просторові поняття» - один із розділів програми з розвитку у учнів елементарних математичних уявлень, який починає вивчатися з підготовчого класу. Першочерговим завданням є засвоєння дитиною орієнтування на власному тілі, яке базується на знаннях просторового розташування окремих частин власного тіла, вмінні орієнтуватися в предметно-просторовому оточенні «від себе». В підготовчому, 1-му класах дітей вчать розрізняти одну з груп напрямків «вгорі-внизу» на базі знань сторін власного тіла. Цей зв'язок важливо закріпити за допомогою ігрових вправ типу «Куди показує прапорець?». В 2-му класі перед педагогом стоять наступні завдання по ознайомленню учнів з орієнтуванням у просторі: вчити відрізняти й називати праву і ліву руки, розташовувати предмети правою рукою зліва направо; вміти відрізняти просторові напрямки від себе: попереду-позаду, зліва-справа, вгорі-внизу.
Спеціальна підготовка до письма є одним з самих складних етапів підготовки до систематичного навчання, яка проводиться в підготовчому класі й триває протягом третьої чверті. Завданням вчителя на цьому етапі є формування у учнів технічних навичок: правильне поводження з письмовим приладдям, координація рухів руки при письмі. Для укріплення та розвитку руки, координації рухів корисно використовувати роботу з пластиліном, мозаїкою, папером. Для підготовки руки до письма програмою підготовчого класу передбачено малювання крейдою на дошці, олівцем на папері, обведення олівцем на папері геометричних фігур.
Дана робота по підготовці до письма продовжується у ІІ семестрі в 1-му класі. До таких технічних навичок, як правильне поводження з письмовим приладдям додається вміння правильно розміщувати зошит на парті та уміння орієнтуватися в сторінці зошиту. Для укріплення та розвитку руки, координації рухів додаються вправи по складанню за зразком фігурок з тонких паличок, смужок, деталей конструктора.
Формування умінь, необхідних для оволодіння механізмом письма починається в підготовчому класі в четвертій чверті, триває до кінця навчального року і заключається в мускульному (рухомому) тренуванні руки. В першому класі, враховуючи попередню підготовку учнів, кількість годин на вивчення даної теми значно скорочена.
Змістом пропедевтичного періоду є формування у дітей дочислових уявлень, які є основою для засвоєння натуральних чисел. Такими дочисловими уявленнями є уявлення про розмір, масу, кількість. Саме в процесі порівняння предметів за кількістю, масою, величиною в учнів формуються різноманітні уявлення, що базуються на узагальненні предметно-кількісних відношень предметів, їх груп. В процесі формування доматематичних уявлень необхідно показати дітям різнобічність предметних величин і поступово привчати їх до виділення визначених ознак.
Вивчення теми «Кількісні уявлення» розпочинається у 1-му класі з етапу дочислової діяльності, протягом якого у учнів формується розуміння кількісних уявлень, вміння визначати задану кількість предметів (багато-один, багато-мало). В 2-му класі дана робота продовжується при вивченні теми «Поняття про кількісну характеристику предметних множин». Але, на цьому етапі до формування кількісних понять додаються поняття «більше-менше», «однаково», «порівну».
В етап дочислової діяльності в 1-му класі включено вивчення теми «Розмір предметів», протягом якої вирішуються наступні завдання: формування вміння виділяти величину й визначати її словом (великий-маленький, більший-менший, високий-низький), порівнювати величину використовуючи прийоми накладання та прикладання, результати порівняння визначати словами. В 2-му класі вивченням теми «Поняття про величину» продовжується формування вмінь визначати і називати розмір предметів, порівнювати предмети, результати порівняння визначати словами.
У пропедевтичний період в 1-му класі під час вивчення теми «Форма предметів» під час сенсорного сприйняття у учнів формуються уявлення про геометричні фігури, розвиваються вміння шукати фігуру за зразком, називати її, вміння показувати названу вчителем фігуру. Робота над уточненням понять про ознаки, які характеризують форму предметів продовжується 2-му класі під час вивчення теми «Геометричні фігури». На даному етапі у учнів формуються системні поняття про геометричні фігури, розвиваються навчальні вміння і способи «геометричного мислення»
В процесі формування дочислових уявлень про масу предмета в 2-му класі починає вивчатися тема «Поняття маси». Під час вивчення даної теми вчителю необхідно організовувати такі вправи, які б дозволяли поступово розвивати мускульні відчуття дітей. У якості посібників можуть служити предмети оточуючого середовища, наприклад іграшки. Учні розрізняють спочатку предмети за важкістю на мускульні відчуття, у результаті чого отримають первинні поняття: важкий-легкий. В 4-му класі під час вивчення теми «Міри ваги» продовжується розвиток мускульних відчуттів, збільшується кількість практичних робіт на порівняння важкості різноманітних предметів, формується поняття про міру ваги – кілограм та його позначення.
Розвиток часових уявлень та орієнтування у часі пов'язані із повсякденним життям дітей. У школі-інтернаті основними орієнтирами є режимні заходи, емоційно важливі події, темп діяльності. Під час вивчення теми «Часові поняття» в 2-му класі учнів навчають розрізняти контрастні частини суток: день, ніч, ранок, вечір. В 3-му класі діти повинні вміти чергувати поняття «учора», «сьогодні», «завтра». Ці поняття можуть бути засвоєні тільки за умови систематичного їх використання. Необхідно регулярно питати дітей, що було напередодні (учора), що трапиться у подальшому (завтра), які справи повинні виконати сьогодні. Починається робота по формуванню понять тижня, яка продовжується вивченням теми «Міри часу: тиждень» в 4-му класі. Учні поступово запам'ятовують назви днів тижня та їх послідовність, якщо щоденно питати їх який сьогодні день тижня, який день тижня був учора. До 4-го класу повинні мати достатній запас спостережень зміни днів протягом тижня. Закріпленню послідовності днів тижня сприяє проведення дидактичних ігор.
Відповідно до принципу концентричності розташування навчального матеріалу в програмі на етапі числової діяльності у першому концентрі робота проводиться з числами 1-го п'ятка: відбувається ознайомлення з цифрами, усвідомлення залежності між кількістю, числом і цифрою. Матеріал першого концентра вивчається в 1-му класі. У другому концентрі (2-ий клас) дана робота проводиться з числами 1-го десятка, додатково формуються поняття про знаки +, -, =; про сутність арифметичних дій. В цей період учні отримують уявлення про геометричні фігури (трикутник, круг, квадрат). Одночасно вони знайомляться з мірами маси, часу.
Завдання третього концентру - вивчення усної та письмової нумерації чисел, засвоєння прийомів додавання та віднімання в межах 8. Учні знайомляться з їх назвами, вивчають знання міри вартості – копійку, вчаться креслити прямі лінії за допомогою лінійки, у них формуються поняття про пряму та криву лінії. В цей час велика увага приділяється вивченню табличних випадків додавання і віднімання. Матеріал третього концентра вивчається у третьому класі.
Завдання четвертого концентру (4-ий клас) - вивчення усної та письмової нумерації чисел у межах 20, засвоєння прийомів додавання та віднімання в межах 10. Учні вивчають і поглиблюють знання мір: довжини - сантиметр; часу - тиждень, маси – кілограм, вчаться креслити відрізки заданої довжини.
Протягом всього періоду навчання на уроках математики школярі вчаться розв'язувати прості задачі, які розкривають суть кожної арифметичної дії. У дітей формуються уявлення про величини, якими вони користуються у повсякденному житті: вартості, довжини, об'єму, маси, часу. Школярі повинні знати таблицю додавання та віднімання у межах 20, вміти користуватися вимірювальним інструментом – лінійкою.
При вивченні геометричного матеріалу повинні знати назви і впізнавати основні геометричні фігури, вміти їх обводити, оволодіти вимірювальними навичками, використовувати їх у своїй практичній діяльності. Вивчення геометричного матеріалу має бути наочним і дійовим. Необхідно використовувати моделі геометричних фігур, які відрізняються за величиною, кольором; виготовлені з різноманітних матеріалів (паперу, картону, пластмаси, дерева, тканини); є реальними предметами тощо.
Як уже зазначалось, програма в цілому визначає оптимальний обсяг математичних знань, умінь і навичок, якими можуть оволодіти учні з помірною розумовою відсталістю в кожному класі і на основі яких вони переводяться в наступний. Переведення школяра на індивідуальну програму навчання можливе за умови, якщо вчитель використав весь наявний у нього набір спеціальних прийомів, а позитивного результату так і не отримав.
Вчитель залишає за собою право змінювати тематику календарного планування в залежності від складності вад психофізичного розвитку учнів, за необхідністю збільшувати кількість годин з певної теми за рахунок повторення навчального матеріалу.
1 клас
(140 годин, 4 години на тиждень)
І семестр( 64 години)
Формування уявлення про себе і найближче оточення (9 годин)
Знайомство учнів з учителем, класом, один з одним, з вихователями. Знайомство зі школою.
Формування умінь навчальної діяльності( 6 годин)
Уміння правильно сідати за парту, сидіти за партою, правильно вставати із-за парти на уроці та під час перерви.
Правила поведінки у класі.
Формування умінь слухати вказівки, пояснення учителя: сидіти тихо, не порушувати дисципліну, підносити руку при потребі щось сказати, попросити дозволу.
Поняття про колір( 6 годин)
Ознайомлення з основними кольорами спектра, а також з білим і чорним кольорами.
Вміння вибирати потрібний колір за зразком, знаходити «зайвий» предмет за кольором.
Кількісні уявлення( 6 годин)
Розуміння кількісних уявлень, вміння визначити задану кількість предметів: багато – один, багато – мало.
Розмір предметів( 8 годин)
Ознайомлення з поняттями: великий – маленький, більше – менше, високий – низький.
Вміння вибирати та називати предмети означеного розміру.
Форма предметів( 10 годин)
Ознайомлення з формою предметів: кругла, квадратна.
Вміння вибирати предмети означеної форми.
Розвиток тактильної пам’яті.
Обмацування шаблонів або виліплених предметів.
Просторові поняття ( 8 годин)
Формування просторових понять: вгорі, внизу (зверху – там, де голова, внизу – там, де ноги).
Спеціальна підготовка до письма ( 29 годин)
Формування умінь виконати наказ, бажання, вказівку, прохання учителя. Формування умінь відповідати на звернене мовлення, звертатися до вчителя. Формування умінь правильно сидіти за партою під час письма. Ознайомлення з призначенням крейди, олівця, фломастера, ручки.
Уміння правильно тримати в руці олівець, фломастер, крейду, ручку.
ІІ семестр(76 годин)
Уміння правильно розміщувати зошит на парті, уміння орієнтуватися в сторінці зошита
. Координація кисті руки і пальців: робота з пластиліном, мозаїкою, папером. Складання за зразком фігурок з тонких паличок, паперових смужок, деталей конструктора.
Малювання крейдою на дошці.
Малювання олівцем на папері прямих ліній.
Обведення олівцем на папері геометричних фігур.
Формування умінь, необхідних для оволодіння механізмом письма
(1 6 годин)
Мускульне (рухове) тренування руки.
Гімнастичні вправи для кисті рук: формування умінь виконання кругових рухів обома руками, умінь зводити і розводити пальці, стискаючи їх у кулаки; формування умінь виконувати рухи пальцями, кистю руки, кожною рукою окремо і разом, поперемінно, синхронно.
Малювання олівцем на папері прямих ліній.
Лічба предметів, звуків, рухів у межах 1 ( 42 години)
Називання і письмо цифр в межах 1.
Формування вмінь розпізнавати цифри в межах .
Вилучення одного предмета із множини за будь-якою ознакою.
2 клас
(140 годин, 4 години на тиждень)
І семестр( 64 години)
Формування уявлення про себе і найближче оточення (9 годин)
Знайомство учнів з учителем, класом, один з одним, з вихователями. Знайомство зі школою.
Формування умінь навчальної діяльності( 6 годин)
Уміння правильно сідати за парту, сидіти за партою, правильно вставати із-за парти на уроці та під час перерви.
Правила поведінки у класі.
Формування умінь слухати вказівки, пояснення учителя: сидіти тихо, не порушувати дисципліну, підносити руку при потребі щось сказати, попросити дозволу.
Поняття про колір( 6 годин)
Ознайомлення з основними кольорами спектра, а також з білим і чорним кольорами.
Вміння вибирати потрібний колір за зразком, знаходити «зайвий» предмет за кольором.
Кількісні уявлення( 6 годин)
Розуміння кількісних уявлень, вміння визначити задану кількість предметів: багато – один, багато – мало.
Розмір предметів( 8 годин)
Ознайомлення з поняттями: великий – маленький, більше – менше, високий – низький.
Вміння вибирати та називати предмети означеного розміру.
Форма предметів( 10 годин)
Ознайомлення з формою предметів: кругла, квадратна.
Вміння вибирати предмети означеної форми.
Розвиток тактильної пам’яті.
Обмацування шаблонів або виліплених предметів.
Просторові поняття ( 8 годин)
Формування просторових понять: вгорі, внизу (зверху – там, де голова, внизу – там, де ноги).
Спеціальна підготовка до письма ( 29 годин)
Формування умінь виконати наказ, бажання, вказівку, прохання учителя. Формування умінь відповідати на звернене мовлення, звертатися до вчителя. Формування умінь правильно сидіти за партою під час письма. Ознайомлення з призначенням крейди, олівця, фломастера, ручки.
Уміння правильно тримати в руці олівець, фломастер, крейду, ручку.
ІІ семестр(76 годин)
Уміння правильно розміщувати зошит на парті, уміння орієнтуватися в сторінці зошита
. Координація кисті руки і пальців: робота з пластиліном, мозаїкою, папером. Складання за зразком фігурок з тонких паличок, паперових смужок, деталей конструктора.
Малювання крейдою на дошці.
Малювання олівцем на папері прямих ліній.
Обведення олівцем на папері геометричних фігур.
Формування умінь, необхідних для оволодіння механізмом письма
(1 6 годин)
Мускульне (рухове) тренування руки.
Гімнастичні вправи для кисті рук: формування умінь виконання кругових рухів обома руками, умінь зводити і розводити пальці, стискаючи їх у кулаки; формування умінь виконувати рухи пальцями, кистю руки, кожною рукою окремо і разом, поперемінно, синхронно.
Малювання олівцем на папері прямих ліній.
Обведення олівцем на папері геометричних фігур.
Лічба предметів, звуків, рухів у межах 3 ( 42 години)
Називання і письмо цифр в межах 3.
Формування вмінь розпізнавати цифри в межах 3.
Формування вміння називати послідовно числа в цифровому ряду.
Письмо на дошці та в зошиті вивчених цифр.
Вилучення (1-2) предметів із множини за будь-якою ознакою.
Вилучення (1-3) предметів із множини за будь-якою ознакою.
Збільшення і зменшення множини на одиницю в межах 3.
Вправи на обведення і штрихування.
Робота з зошитах-шаблонах.

УКРАЇНСЬКА МОВА

Пояснювальна записка
Одним із найголовніших завдань початкового навчання дітей з помірною розумовою відсталістю української мови є розвиток їхнього усного мовлення та опанування грамотою, збагачення і поступове накопичення словникового запасу, уявлень про навколишній світ.
Труднощі в навчанні цієї категорії дітей полягають в тому, що мовлення та мислення у них є значною мірою недорозвиненими. Усне мовлення характеризується цілим рядом вад звуковимови, через що є нечітким, невиразним, аграматичним. Словниковий запас, запас уявлень і понять занадто бідний, а розуміння мовлення оточуючих недостатнє. Їм властиві нестійкість уваги, невміння зосереджуватися, швидка втомлюваність, недостатній розвиток сприймань, пам’яті, дрібної і загальної моторики, а також порушення в емоційно-вольовій сфері.
Програму з української мови розроблено з врахуванням указаних труднощів, особливостей психічного і фізичного розвитку, непідготовленості дітей з помірною розумовою відсталістю до навчання. Через те, що розвиток цих дітей відбувається особливо повільно в перші роки навчання, програма з української мови передбачає й повільніший темп навчання їх грамоти – впродовж п’яти років (в підготовчому, 1-4 класах). Зокрема матеріал періоду навчання грамоти умовно розподілено в програмі наступним чином:
- підготовчий (добукварний) період триває 1,5 роки;
- основний (букварний) період розпочинається в 2-ому семестрі 2 класу і триває 3 роки (закінчується в першому семестрі 5 класу);
- заключний (післябукварний) період приходиться на другий семестр 4 класу.
Цей розподіл є умовним, тому у випадку, якщо діти з помірною розумовою відсталістю будуть спроможними засвоїти грамоту скоріше, на 4 клас можна залишити весь післябукварний період. І навпаки, якщо діти не встигнуть вивчити всі звуки і букви, не навчаться читати і писати в межах програмних вимог, післябукварний період дозволяється продовжити в 5 класі.
Програмні вимоги спрямовують увагу вчителя на копітку, тривалу роботу над розвитком у дітей з помірною розумовою відсталістю уваги, сприймань, пам’яті, здібностей до аналізу й синтезу та інших розумових процесів, над розвитком усного мовлення і накопичення словникового запасу.
Однак заняття з учнями не повинні зводитися до механічного тренування, а спрямовуватися на активізацію їхньої мислительної діяльності: кожне слово, кожне речення, яке дитина чує, читає або записує, мусить бути нею усвідомлено.
Кращому сприйманню, засвоєнню і запам’ятанню навчального матеріалу сприятиме така організація роботи з дітьми в класі, коли вчитель спиратиметься на більшу кількість збережених у них аналізаторів, викликатиме у них емоції, стимулюватиме більшу самостійність в роботі. Зацікавленість учбовою працею викликатиме у них бажання справитися з завданням вчителя, виконати його якнайкраще.
У 1 класі заняття з учнями підпорядковуються єдиній меті – підготувати учнів до опанування грамоти. Проводиться систематична робота над розвитком в учнів важливого, особливо для цієї категорії дітей, уміння уважно слухати вчителя, розуміти і виконувати його розпорядження, завдання, інструкції, доручення; культурно поводитися в найближчому середовищі, слухати і розуміти мовлення оточуючих, вміти про щось попросити; усвідомити себе учнями, знати і виконувати обов’язки учня; орієнтуватися в найближчому середовищі (класі, школі, їдальні, спальні, на подвір’ї); над розвитком в кожної дитини дрібної і загальної моторики, а також над розвитком важливих для опанування читання і письма мовного і фонематичного слуху, аналітико-синтетичної діяльності. Проводиться також велика робота над уточненням і розвитком слухових і зорових сприймань, спеціальною підготовкою дітей до письма.
Робота над розвитком усного мовлення і мислення пов’язується зі спостереженнями предметів, які вивчаються, оточують дітей, явищ природи і праці самих дітей та інших людей (в класі, в школі, вдома чи в інтернаті, на подвір’ї, в садку або парку тощо).
У процесі правильно організованої ігрової та предметно-практичної діяльності у дітей поступово виховуються вміння жити і працювати в колективі, підкорювати свої бажання потребам колективу, накопичується активний словниковий запас.
У 3-4 класах продовжується розпочата в підготовчому-2 класах робота з психічного розвитку дітей, підготовки їх до систематичного навчання. Крім завдань загального психічного і фізичного розвитку, відбувається спеціальна робота з навчання грамоти (читання і письма) одночасно з розвитком усного мовлення. У дітей формуються навички простішого аналізу речення: виділення його з живого мовлення, а пізніше – з тексту, виділення в реченні окремих слів, зі слів звуків, вправляння у правильній вимові вивчених звуків, слів. Продовжуються вправи з розвитку усного мовлення, накопичення словникового запасу, розвитку слухових і зорових сприймань, дрібної моторики, початкових навичок класифікації предметів та їх назв тощо.
Навчання грамоти дітей з помірною розумовою відсталістю здійснюється за звуковим аналітико-синтетичним методом. Застосування цього методу сприяє кращому засвоєнню звукового складу слова, забезпечує розвиток уваги, пам’яті, здібностей до аналізу і синтезу. Корекційне значення застосування звукового аналітико-синтетичного методу яскраво позначається на більш швидкому виправленні вад звуковимови учнів.
У програмі лише вказано кількість навчальних годин на тиждень. Вони поділяються на розсуд учителя на уроки читання і розвитку мовлення та письма і розвитку мовлення, які він розподіляє самостійно.
Зміст навчального матеріалу з української мови є базовим для дітей з помірною розумовою відсталістю початкової школи. Він більш орієнтований на дітей з більшими навчальними можливостями. Для дітей з меншими навчальними можливостями термін навчання грамоти можна продовжити в 5-6 класах. відповідно спростивши вимоги до навчальних досягнень учнів за рахунок збільшення міри допомоги з боку вчителя.
Програма «Рідна мова»
1 клас (250 годин)
Добукварний період навчання грамоти.
Повторення, закріплення і розширення вивченого в підготовчому класі
Закріплення навичок учбової діяльності.
Бесіди на теми: „Наша школа”, „Наш клас”, „Шкільне подвір’я”, „Вчитель та учень”, „Обов’язки учня”, „Вчителі та учні інших класів”, „Культура поведінки учнів в школі, на подвір’ї, на вулиці”, словесні форми спілкування з дітьми та дорослими.
Розвиток слухання-розуміння мовлення вчителя. Накопичення словникового запасу.
Слухання-розуміння мовлення вчителя.
Наслідування мовлення вчителя.
Виконання вказівок, порад, інструкцій вчителя.
Відповіді на запитання вчителя ( однозначні).
Називання ( показування) різних предметів за їх зображенням на малюнках.
Уточнення та розвиток зорового сприймання.
Розрізнення основних кольорів (чорний, білий, червоний, синій, зелений, жовтий).
Сприймання і відтворення найпростіших комбінацій з прямих ліній та фігур зліва направо в горизонтальному положенні.
Конструювання з допомогою вчителя простих, добре відомих дітям предметів (драбинка, паркан, ялинка, вікно та ін.).
Удосконалення та подальший розвиток дрібної і загальної моторики.
Розрізнення, добір та нанизування дрібних предметів, різних за кольором, розміром, формою.
Робота з розбірними моделями іграшок (пірамідка, матрьошка, формочки для піску, грибок та ін.) за зразком.
Складання розрізних малюнків зображення одного-двох предметів (яблуко, груша, котик, півник, чашка з блюдцем, будиночок тощо).
Уточнення і розвиток слухового сприймання. Розвиток мовного слуху. Накопичення словникового запасу
Ознайомлення з органами мовлення, їх роль у звуковимові.
Повторення за вчителем окремих звуків, звукосполучень, простих слів і фраз.
Відповіді на запитання вчителя (однозначні, показування).
Розрізнення звуків і нескладних звукосполучень, схожих за звуковим складом (ау-уа, ам-ма, ох-ух).
Сприймання на слух та розуміння окремих слів.
Розвиток графічних умінь
Правильна постава під час письма.
Ігрові вправи на активізацію рухів кистей руки, пальців («пальчикова гімнастика»).
Малювання на нелінованому папері в різних напрямках з використанням різних завдань.
Використання різноманітних матеріалів для графічних дій: крейда, олівці, акварельна фарба, фломастери.
Спеціальна підготовка до письма.
Корекція пози за партою, місця розташування письмового приладдя під час письма. Орієнтування в зошиті.
Проведення прямих, прямих ламаних і хвилястих ліній неперервним рухом руки зліва направо (в межах можливого).
Подальший розвиток координації рухів кисті руки і пальців у процесі виконання гімнастичних вправ та різних видів практичної діяльності.
Букварний період навчання грамоти
Розвиток навичок мовленнєвої діяльності (слухання-розуміння, говоріння). Розвиток усного мовлення. Накопичення словникового запасу.
Позначення словом предметів.
Засвоєння слів-назв предметів певних тематичних груп: класні меблі, навчальне приладдя, іграшки, овочі, фрукти, харчові продукти, посуд, свійські тварини, звірі, одяг та взуття, предмети особистої гігієни.
Повторення вивченого матеріалу.
2 клас
І семестр (115 годин)
ІІ семестр ( 135 годин)
Добукварний період навчання грамоти (продовження)
Повторення, закріплення і розширення вивченого в підготовчому класі
Закріплення навичок учбової діяльності.
Бесіди на теми: „Наша школа”, „Наш клас”, „Шкільне подвір’я”, „Вчитель та учень”, „Обов’язки учня”, „Вчителі та учні інших класів”, „Культура поведінки учнів в школі, на подвір’ї, на вулиці”, словесні форми спілкування з дітьми та дорослими.
Розвиток слухання-розуміння мовлення вчителя. Накопичення словникового запасу.
Слухання-розуміння мовлення вчителя.
Наслідування мовлення вчителя.
Виконання вказівок, порад, інструкцій вчителя.
Відповіді на запитання вчителя ( однозначні).
Називання ( показування) різних предметів за їх зображенням на малюнках.
Уточнення та розвиток зорового сприймання.
Розрізнення основних кольорів (чорний, білий, червоний, синій, зелений, жовтий).
Сприймання і відтворення найпростіших комбінацій з прямих ліній та фігур зліва направо в горизонтальному положенні.
Конструювання з допомогою вчителя простих, добре відомих дітям предметів (драбинка, паркан, ялинка, вікно та ін.).
Удосконалення та подальший розвиток дрібної і загальної моторики.
Розрізнення, добір та нанизування дрібних предметів, різних за кольором, розміром, формою.
Робота з розбірними моделями іграшок (пірамідка, матрьошка, формочки для піску, грибок та ін.) за зразком.
Складання розрізних малюнків зображення одного-двох предметів (яблуко, груша, котик, півник, чашка з блюдцем, будиночок тощо).
Уточнення і розвиток слухового сприймання. Розвиток мовного слуху. Накопичення словникового запасу
Ознайомлення з органами мовлення, їх роль у звуковимові.
Повторення за вчителем окремих звуків, звукосполучень, простих слів і фраз.
Відповіді на запитання вчителя (однозначні, показування).
Розрізнення звуків і нескладних звукосполучень, схожих за звуковим складом (ау-уа, ам-ма, ох-ух).
Сприймання на слух та розуміння окремих слів.
Розвиток графічних умінь
Правильна постава під час письма.
Ігрові вправи на активізацію рухів кистей руки, пальців («пальчикова гімнастика»).
Малювання на нелінованому папері в різних напрямках з використанням різних завдань.
Малювання вертикальних ліній різної довжини.
Малювання вертикальних ліній за завданням вчителя («Намалюй стільки ж ліній», «Намалюй лініі такого ж кольору», «Намалюй лініі іншого кольору» та інш.).
Малювання вертикальних ліній від початкової крапки.
Малювання горизонтальних ліній.
Малювання прямих похилих ліній.
Домальовування предметів знайомими лініями.
Використання різноманітних матеріалів для графічних дій: крейда, олівці, акварельна фарба, фломастери.
Спеціальна підготовка до письма.
Корекція пози за партою, місця розташування письмового приладдя під час письма. Орієнтування в зошиті.
Проведення прямих, прямих ламаних і хвилястих ліній неперервним рухом руки зліва направо (в межах можливого).
Подальший розвиток координації рухів кисті руки і пальців у процесі виконання гімнастичних вправ та різних видів практичної діяльності. Розфарбовування кольоровими олівцями геометричних фігур і нескладних малюнків прямими і хвилястими лініями.
Письмо олівцем прямих і похилих паличок в зошиті та крейдою на дошці.
Основні елементи рукописних букв:
пряма коротка і довга паличка з різними інтервалами, похила коротка і довга паличка, овал.
Букварний період навчання грамоти
Розвиток навичок мовленнєвої діяльності (слухання-розуміння, говоріння). Розвиток усного мовлення. Накопичення словникового запасу.
Виділення слова з живого мовлення.
Позначення словом предметів.
Засвоєння слів-назв предметів певних тематичних груп: класні меблі, навчальне приладдя, іграшки, овочі, фрукти, харчові продукти, посуд, свійські тварини, звірі, одяг та взуття, предмети особистої гігієни.
Позначення словом дій предметів (за запитанням: Хто що робить?).
Уявлення про один та кілька (багато) предметів.

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
Пояснювальна записка
Заняття з образотворчого мистецтва в спеціальній загальноосвітній школі для дітей з вадами розумового розвитку – невід’ємна складова частина всебічного розвитку учнів означеної категорії.
Образотворче мистецтво, відбиваючи реальну дійсність, розширює можливості інтелектуальної діяльності школярів, виконує значні пізнавально-виховні функції, корегує емоційну сферу, сприяє формуванню у дітей певних соціально позитивних ціннісних орієнтацій.
Головна мета шкільного курсу “Образотворче мистецтво” полягає у формуванні графічних умінь та навичок, в опануванні вмінь зображувати прості предмети, в розвитку зорово-рухової координації, у засвоєнні кольоросприймання.
Образотворче мистецтво, як навчальний предмет, має корекційно-розвивальну роль і спрямоване на подолання недоліків розумового розвитку дітей.
Відповідно до вимог Державного стандарту спеціальної освіти предмет “Образотворче мистецтво” реалізує змістову лінію візуального мистецтва. Змістовою лінією є: основи образотворчого мистецтва; образотворча діяльність; види візуального мистецтва. Програмою передбачається залучення інших видів мистецької діяльності, таких як художнє слово, музика, частково – екранні види мистецтва, театральне та ін. Змістова лінія освітньої галузі “Образотворче мистецтво” реалізується у процесі опанування елементарних художньо-естетичних знань, формування вмінь виконувати інтелектуальні операції у ході сприймання, розуміння і репродукування художніх образів та оволодіння графічно-практичними уміннями й навичками.
В основу програми покладено принципи: від простого до складного; від елементарної вправи до елементарної композиції; єдність пізнавально-репродуктивної та творчої діяльності; систематичний розвиток в учнів графічних здібностей з урахуванням вікових та психофізичних особливостей розвитку і практичного досвіду учнів початкових класів. Обов’язковою умовою навчального процесу повинна бути його корекційна спрямованість.
Корекційне навчання образотворчому мистецтву має проводитися методом предметно-практичної діяльності з мовленнєвим супроводом (повторення фраз за вчителем, відповіді на запитання вчителя тощо), спрямовуватися на вироблення елементарних, але усвідомлених графічних дій.
Шкільний курс з образотворчого мистецтва в (підготовчих) 1-х – 4-х класах передбачає вирішення наступних основних завдань.

1. Ознайомити учнів із засобами образотворчої діяльності.
2. Навчити дітей сприймати елементарні зображення.
3. Опанувати вмінням зображувати прості предмети.
4. Здійснювати під керівництвом вчителя, на основі аналізуючого обстеження, цілеспрямований аналіз предмета.
5. Виділяти основні частини предмета, бачити в ньому форму, розташування елементів, колір.
6. Корегувати недоліки пізнавальної діяльності і сенсорно-моторної сфери учнів шляхом систематичного, цілеспрямованого засвоєння елементарних основ образотворчого мистецтва.
7. Формувати та розвивати графічно-практичні уміннями й навички декоративного та тематичного малювання, малювання з натури.
8. Виховувати позитивне емоційно-естетичне ставлення до предметів і явищ навколишнього світу, творів візуального мистецтва.
9. Розвивати зв’язне усне мовлення.
10. Виховувати у школярів акуратність, наполегливість, самостійність в роботі.
Для вирішення цих завдань програмою передбачено чотири види занять з образотворчого мистецтва: декоративне малювання, малювання з натури, тематичне малювання та бесіди з образотворчого мистецтва.
Перед тим, як приступити до цих занять, учнів (підготовчого) 1-го класу необхідно до них підготувати. Тому важливим етапом, який передує цій роботі є підготовчий (пропедевтичний) період. Підготовчий період передбачає види робіт, спрямовані на загальний розвиток дітей, становлення графічної діяльності, на готовність до практичного малювання.
Пропедевтичний період. Мета підготовчих вправ полягає в тому, щоб навчити дітей правильно тримати олівець і виконувати ним прості графічні дії за зразком та інструкцією вчителя; розташовувати аркуш паперу на площині парти і притримувати його у процесі роботи рукою; користуватися гумкою; малювати за опорними крапками прості предмети;замальовувати контури предметів за трафаретом, не знімаючи його; малювати контури предметів за шаблоном, зафарбовувати їх поверхні; працювати з мозаїкою.
Підготовчі вправи мають велике значення для корекції рухової сфери, удосконалення дрібної моторики та диференційованих рухів пальців, кисті руки; сприяють розвиткові уваги, сприймання, уявлень про форму, колір предметів, розмір, будову складових частин, їхні просторові відношення; уміння слухати вчителя, малювати від руки прості лінії, нескладні малюнки, користуватися основними матеріально-технічними засобами (олівцем, гумкою, зошитом для малювання та ін.).
Основним методом роботи в пропедевтичний період є вправи ігрового характеру. Для цього необхідні різноманітні дидактичні іграшки (будівельні конструктори, пірамідки, кульки й ін.), плоскі та об’ємні геометричні фігури і тіла різного розміру, смужки з кольорового картону різної довжини і ширини, таблиці зі зразками малюнків, прості варіанти кольорових мозаїк, набори дрібних предметів тощо.
Корекційно-розвивальну роль відіграють вправи, які включають зображення предметів квадратної, круглої і трикутної форми; вправи, які спрямовані на формування елементарних уявлень про просторові ознаки та відношення; вправи на розпізнавання та називання кольорів; виконання нескладних малюнків; вправи на викладання за показом, за зразком; ігри «четвертий зайвий» тощо.
Інтерес до роботи в учнів значно підвищується, якщо застосовувати нетрадиційні форми роботи, які полегшують процес виконання зображення: малювання долоньками, пальчиками, штампами, ватними тампончиками; ниткографія; малювання «по мокрому»; малювання восковими крейдочками; «набризгом» тощо (за вибором вчителя).
Реалізація художньо-образотворчих завдань потребує від учнів усвідомлення завдань та кінцевого результату роботи; мотивації; виконання ряду розумових дій, а саме: розуміння інструкцій вчителя; усвідомлення особливостей наочно сприйнятого об’єкта зображення; планування образотворчої діяльності; здійснення контролю за своєю роботою; самооцінка результатів; розумових дій, таких як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, групування.
Для того, щоб учні дотримувалися певної послідовності під час малювання з натури, вчителю необхідно на кожному уроці пояснювати і показувати закономірності побудови реальної форми предмета, визначати всі етапи його відтворення..
Крім того, дуже важливо навчити школярів постійно порівнювати свій малюнок із натурою та окремі деталі малюнка між собою. Для цього необхідно розвивати в учнів уміння застосовувати середню (осьову) лінію, а також користуватися найпростішими допоміжними лініями.
Особливе значення для вироблення навичок аналізу і відтворення конструкції та форми предметів мають добір моделей, їхня художня цінність та доступність (з урахуванням вікових й образотворчих особливостей учнів).
У (підготовчих) 1-х – 2-х класах учні малюють олівцями і фарбами (за вибором вчителя, враховуючи індивідуальні і психофізичні можливості дітей), при цьому вони користуються кольоровими наборами з 6-ти олівців (фарб). Починаючи з 3-го класу необхідно застосовувати набори з 12-ти олівців (фарб), надаючи дітям можливість вибору кольорів. Учні 3-х – 4-х класів поряд із кольоровими олівцями використовують гуаш, акварельні фарби (перевага надається гуаші). Фломастерами та кульковими ручками пропонується користуватися лише як графічним (а не малярським) матеріалом.
Малювання за темою. Змістом уроків тематичного малювання є зображення явищ навколишнього середовища й ілюстрування уривків із літературних творів (враховуючи індивідуальні і вікові особливості дітей).
Основним завданням тематичного малювання в (підготовчих) 1-х – 2-х класах повинно бути зображення окремих предметів простих за формою і кольором.
В 3-х – 4-х класах перед учнями ставляться наступні образотворчі завдання: правильно відтворювати зорове співвідношення розмірів предметів, використовувати доперспективні засоби зображення та явища лінійної перспективи на елементарному рівні. Необхідно систематично і цілеспрямовано формувати в учнів навички композиції – вміння планувати (що, як і в якій послідовності буде відтворено в майбутній композиції), вміння визначати розміри композиції залежно від теми і задуму та її виразні засоби (композиційний центр, перший та другий плани та ін.).
Перед практичною роботою школярів необхідно провести відповідну підготовчу роботу, а саме: пояснення учням сюжету, опис об’єктів зображення за допомогою запитань вчителя. Після пояснення вчителя та показу ним прийомів роботи учням пропонується показати або по можливості розповісти, що вони будуть малювати, де, як і в якій послідовності.
Для збагачення зорових уявлень школярів можна використовувати книжкові ілюстрації, таблиці з зображенням людей і тварин, різноманітні репродукції, плакати, листівки, фотографії, іграшки, моделі, муляжі та ін. (враховуючи спеціальні принципи роботи з наочністю).
Уроки тематичного малювання значно сприяють розвитку мовленнєвої активності школярів. Для цього необхідно використовувати різноманітні прийоми: словесний опис (характеристика) об’єктів (за запитаннями вчителя, з використанням плану, опорних схем), які включено до малюнку; визначення послідовності роботи над малюнком; називання графічних дій в процесі репродукування художніх образів; рішення завдань композиційного характеру; порівняння малюнка з об’єктом зображення і частин малюнка між собою; розповідь про виконану роботу; оцінка своєї роботи та робіт однокласників.
У малюнках на теми доцільно поряд із кольоровими олівцями використовувати гуаш.
В підг., 1-х – 3-х класах під час проведення бесіди вчитель працює над тим, щоб учні змогли впізнати і правильно назвати зображені предмети. З 4-го класу вчитель повинен приділяти основну увагу формуванню в школярів уміння аналізувати твори образотворчого мистецтва на елементарному рівні (зміст, головна думка, деякі основні засоби художньої виразності), порівнювати зображені об’єкти, предмети за подібністю і відмінністю, виділяти та узагальнювати істотні ознаки художнього образу, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, асоціювати художній матеріал з життєвими явищами, висловлювати адекватне емоційно-естетичне ставлення.
Розповідь учителя повинна бути яскравою, емоційною, виразною. Для посилення емоційного впливу художнього образу на учнів корисно залучати твори художньої літератури (рядки віршів, уривки з казок, оповідань), музичні твори. Рекомендується також використовувати кінофільми, діафільми, діапозитиви. Там, де це можливо, необхідно проводити екскурсії в музеї, картинні галереї, у художні майстерні, у місця народних художніх промислів.
У тих випадках, коли у вчителя немає репродукцій картин, зазначених у програмі, їх можна замінити іншими, але тільки такими, які б відповідали меті уроку й були доступні для розуміння учнями даного класу.
У роки образотворчого мистецтва у процесі планування повинні відповідати дидактичним вимогам. Незалежно від виду роботи можна виділити декілька етапів уроку.

I. Підготовча частина.
1. Організаційний етап (загальна організація дітей, підготовка необхідних матеріально-технічних засобів).
2. Вступна бесіда (мобілізація уваги, створення емоційної зацікавленості, підвищення мотивації образотворчої діяльності школярів).
3. Встановлення зв’язку між новим і попереднім матеріалом (проведення вправ, закріплення або повторення пройденого).
II. Основна частина.
1. Аналіз об’єкта зображення (натури або зразка), його форми, розміру, побудови, забарвлення, положення в просторі або виявлення сюжету малюнка (у тематичному малюванні).
2. Визначення послідовності виконання малюнка (планування діяльності).
3. Вказівки до початку роботи (рекомендації щодо композиції і техніки виконання малюнка, попередження можливих помилок).
4. Робота учнів над малюнком і керівництво процесом образотворчої діяльності (здійснення фронтального, диференційованого й індивідуального керівництва; повторна мобілізація уваги дітей до об’єкта зображення; активізація і стимуляція діяльності учнів; додатковий показ технічних прийомів малювання і т. ін.).
III. Заключна частина.
1. Підведення підсумків уроку (розгорнутий аналіз результатів роботи учнів; фіксування уваги дітей на навчальних досягненнях та окремих недоліках; оцінка результатів роботи).
2. Організоване закінчення уроку.

План уроків повинен передбачати єдність таких компонентів, як: навчально-виховні та корекційно-розвивальні завдання; тема або об’єкт роботи; вид роботи (декоративне малювання, малювання з натури, тематичне малювання, бесіди з образотворчого мистецтва); матеріально-технічні засоби; основні поняття, які учні повинні засвоїти на певному уроці.

При складанні календарного плану на рік учитель повинен творчо підходити до розподілу тем, враховуючи певну послідовність ускладнення завдань, місцеві кліматичні умови, традиційні для даної області види декоративно-прикладного мистецтва.
Уроки образотворчого мистецтва бажано проводити у спеціальних кабінетах (кабінетах образотворчого мистецтва або естетичного виховання), обладнаних необхідними навчальними посібниками, наочними засобами із застосуванням технічної апаратури.
Система оцінювання навчальних досягнень школярів грунтується винятково на позитивному ставленні до кожного учня, незалежно від його природних здібностей до образотворчої діяльності. Оцінюється не рівень недоліків, а рівень досягнень учня у порівнянні з його попередніми досягненнями.
Основними видами оцінювання є тематичне (відповідно до тем навчальної програми, за якою працює вчитель) та підсумкове (наприкінці семестру і навчального року). Поточне оцінювання є не обов’язковим, а доцільним, заохочувальним.
Основною одиницею оцінювання є навчальна тема. Принцип тематичності забезпечує систематичність оцінювання навчальних досягнень. Тематичному оцінюванню підлягають основні результати вивчення теми малювання з натури, тематичного малювання, декоративного малювання.
Кожну оцінку вчитель повинен мотивувати, доводити до відома учня та оголошувати перед класом (групою), виділяючи при цьому стимулюючі фактори успіхів і шляхи подолання окремих недоліків.
Якщо знання та вміння учня повністю відповідають певному рівню (початковому, середньому, достатньому, високому), ставиться найвищий бал даного рівня, у разі наявності окремих недоліків – оцінка знижується відповідно до їх кількості на 1-2 бали.
Підсумкову оцінку, що виставляється учневі на підставі поточного і тематичного оцінювання, варто розглядати як оцінку, що відбиває кінцевий результат роботи учня протягом семестру (навчального року), а не середньо-арифметичний бал, виведений суто механічно.
У (підготовчому) першому класі допоміжної школи оцінювання навчальних досягнень учнів повною мірою за пропонованою системою не проводиться. Учень переводиться до 2-го класу на підставі підготовленої вчителем психолого-педагогічної характеристики, в якій визначається у вербальній формі загальний рівень засвоєння навчального матеріалу (загальний рівень навчальних досягнень), тобто бальна оцінка не виставляється.
Образотворче мистецтво
1 класс(1 година на тиждень) Підготовчі вправи
Знайомство учнів з приладдям (олівці прості та кольорові, фломастери, гумка, фарби) та правилами поведінки на уроках образотворчого мистецтва. Використання віршів, загадок. Малювання на тему: “Що я вмію малювати?”.
Художні й образотворчі засоби. Прості графічні дії за показом вчителя; правильно (горизонтально чи вертикально) розташувати аркуш паперу на площині парти та притримувати його лівою рукою в процесі роботи; користуватися гумкою.
Поняття про форму, площину.
Малювання прямих та похилих ліній за допомогою та показом вчителя. Малювання дощику та травички.
Ігрові графічні вправи (за вибором вчителя):
- прямі вертикальні лінії: “високі стовпи”, “паркан”, “ниточки до повітряних кульок”;
- прямі горизонтальні лінії: “доріжки”, “кольорові мотузочки”;
- похилі лінії: “йде косий дощ”, “зубці пилки”, “високі гори” тощо.
Ігрові графічні вправи (за вибором вчителя):
- дугоподібні лінії: “дим йде”, “хвиля”, “звивисті струмки”;
- замкнені кругові лінії: “клубочки”, “повітряні кульки”, “різнобарвне колесо”, “кольорові м’ячі” тощо.
Вправи на розрізнення кольорів (червоний, чорний, коричневий, зелений, синій, жовтий) та малювання предметів круглої та овальної форми: “різнокольорові кульки”, “різнобарвні м’ячі – великі і маленькі”.
Рухи руки по кругу праворуч та ліворуч. Розрізнення предметів за розміром. Малювання маленьких та великих клубків ниток, пружинок.
Малювання за трафаретом овочів і фруктів: морква, буряк, яблуко.
Малювання за трафаретом предметів побуту та посуду (за вибором вчителя): відро, лопата, чашка, яблуко.
Вправи на розрізнення предметів за формою і кольором. Малювання квадрата і кола за допомогою шаблонів, їх розфарбовування із дотриманням контуру (штрихи в одному напрямку).
Малювання предметів квадратної й круглої форми.
Ігрові графічні вправи, що включають зображення предметів круглої, квадратної й овальної форми (за вибором вчителя):
- “м’яч”, “яблуко”, “сонце”, “апельсин”, “гарбуз”, “колесо”;
- “рамка”, “віконце”, “коробка”, “телевізор”;
- “огірок”, “слива”, “картоплина”.
Малювання предметів квадратної та прямокутної форми (за вибором вчителя): “серветка”, “рамка”, “віконце”, “коробка”, “телевізор”.
Вправи на розрізнення предметів за формою, розміром і кольором. Малювання за допомогою шаблонів прямокутника і трикутника, розфарбовування їх із дотриманням контуру (штрихи в одному напрямку).
Малювання від руки декількох предметів прямокутної і трикутної форми.

Ігрові графічні вправи, що включають зображення предметів прямокутної і трикутної форми за опорними точками (за вибором вчителя):
- “портфель”, “альбом”, “лінійка”;
- “дах будинку”, “висока гора”, “туристична палатка”, “морква”, “полуниця”.
Малювання ялинок великих і маленьких (за опорними точками).
Малювання за опорними точками знайомих предметів (за вибором вчителя): “будинок”, “дерево”, “кораблик”, “східці”, “квітка”.
Малювання нескладних предметів (за опорними точками на папері в клітинку): “драбинки”, “паркан” тощо.
Аналіз найпростіших зображень предметів, порівняння їх за формою, кольором й розміром, малювання цих предметів (за вибором вчителя).
Малювання нескладних за формою предметів, що складаються з декількох частин (“китиця винограду”, “намисто”, “ялинка” тощо).
Малювання за допомогою вчителя ялинкової іграшки (кулька, ялинка тощо).

ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ
Пояснювальна записка
Трудове навчання для дітей з помірною розумовою відсталістю виконує пропедевтичну функцію щодо подальшого їх професійно-трудового навчання і має забезпечити досягнення ними таких показників, які відповідали б вимогам доступних для опанування даною категорією учнів видів трудової діяльності.
Основоположна роль у трудовому навчанні відводиться його змісту – педагогічно обґрунтованому, логічно впорядкованому і зафіксованому у навчальних програмах, на основі якого учні засвоюють знання і трудові дії (практичні вміння), необхідні для їх трудової підготовки та корекційно-розвивальної роботи.
Добір змісту трудового навчання здійснено на основі принципів: достатності - забезпечення необхідними знаннями та практичними уміннями з метою підготовки школярів до самостійної діяльності та забезпечення корекції недоліків розвитку цих дітей; та принципу доступності - зміст навчального матеріалу (визначена інформація та практичні дії) є посильним для сприймання та засвоєння школярами з помірною розумовою відсталістю.
Трудове навчання у спеціальній школі спрямоване на досягнення освітньої (засвоєння знань, вмінь, навичок) та корекційно-розвивальної (виправлення порушень розвитку, психофізичний розвиток у цілому) мети.
Відповідно до освітньої мети, матеріал з трудового навчання побудовано за змістовими лініями:
1) Ознайомлення школярів з основами трудового процесу: трудова діяльність як засіб задоволення власних і суспільних потреб; як цілеспрямований процес поетапного виконання трудового завдання, а саме: аналіз, планування, організація, виготовлення виробу, здійснення контролю; трудова діяльність має складові: результат діяльності ( вироби), предмет (матеріали), засоби (інструменти та пристрої), процес (технологія виконання, трудові операції).
2) Опанування техніко-технологічними знаннями та трудовими операціями: опанування знаннями про результат (об’єкт) праці – вироби, їх деталі, величина, форма, колір; опанування знаннями про предмет праці – матеріали (пластилін, глина, папір та картон, природні, текстильні матеріали та ін.); опанування знаннями про засоби (знаряддя) праці – інструменти робочі (стека, ножиці, гладилка, голка, пензлик, олівець та ін.), контрольно-вимірювальні (лінійка, мірка ), допоміжні (підкладна дошка, наперсток та ін.) та правилами безпечної праці і санітарно-гігієнічними вимогами; опанування трудовими операціями ( практичні дії) – розкачати, приліпити, відрізати, розмітити, вирізати та ін., організація робочого місця.
Отже, учні одержують відомості про вироби, матеріали, інструменти. Це - назви виробів, інструментів, матеріалів, трудових операцій. Це відомості про використання та властивості матеріалів (паперу, пластиліну тощо). Учні опановують уміннями виконувати практичні роботи з паперу, пластиліну, текстилю та ін.
Відповідно до корекційно-розвивальної мети, матеріал з трудового навчання за змістовими лініями, уможливлює забезпечення формування:
1) готовності до посильної діяльності у сфері побуту та сільського господарства, позитивного ставлення до праці, бережливості стосовно предметів та засобів праці і т.д.;
2) усвідомленої практичної діяльності, цілеспрямованості, організованості, охайності та інших важливих для праці якостей особистості, розвиток дитини в цілому.
Реалізацію визначеного (відповідно до освітньої та корекційно-розвивальної мети) змісту трудового навчання пропонується здійснювати в процесі опанування видів діяльності за розділами: обробка матеріалів: паперу, картону, пластиліну, глини, природних, текстильних матеріалів та ін. (при конструюванні та виконанні комбінованих робіт), та сільськогосподарські роботи.
Навчальна програма має вигляд таблиці, що містить три основні колонки – зміст навчального матеріалу, навчальні досягнення учнів, корекційно-розвиткова спрямованість навчання. Зміст навчального матеріалу представлений за розділами, видами діяльності ( робота з пластиліном, робота з папером і т.п.), що містять такі компоненти: техніко-технологічні відомості, трудові операції, об’єкти виготовлення (вироби).
Отже, зміст трудового навчання за видами діяльності містить техніко-технологічні відомості про матеріали, засоби праці, трудові операції та ін. Відповідно виду діяльності ( робота з пластиліном, папером тощо) передбачається опанування певними трудовими операціями (розминання пластиліну, складання паперу та ін.), що застосовуються для можливих об’єктів виготовлення (виробів).
Відповідно до визначеного змісту трудового навчання наводяться передбачені навчальні досягнення учнів, тобто наявність в учнів знань та практичних умінь, якими вони мають оволодіти в результаті наданої їм інформації та опанування трудовими операціями в процесі виготовлення виробів.
Відповідно до дібраного змісту трудового навчання та очікуваних навчальних досягнень учнів, визначається спрямованість корекційно-розвиткової роботи , тобто виділяються вміння розвиток яких уможливлюється конкретним змістом навчання. Формування наведених умінь сприятиме становленню однієї зі складових розвитку дитини: пізнавальної чи рухової сфери, емоційно-вольової, чи особистісної діяльності.
Програма передбачає навчання за усіма визначеними розділами. Однак.
враховуючи матеріальну базу школи, регіональні та національні традиції, у трудового навчання доцільно вводити такі альтернативні розділи: виготовлення виробів із лози (обробка природних матеріалів); виготовлення аплікації із соломи (обробка природних матеріалів); виготовлення м’якої іграшки (обробка текстильних матеріалів, конструювання); в’язання спицями і гачком (обробка текстильних матеріалів); елементи комп’ютерної грамоти (на 10 і більше годин)..
Передбачене програмою конструювання здійснюється на основі використання різних видів конструкторів та матеріалів (паперу, картону, текстильних, природних та інших придатних для цього матеріалів (дроту, деревини, поролону, пластиліну тощо)). Відповідно до матеріалів, вивчаються і необхідні для роботи інструменти, пристосування (засоби праці).
Змістом навчальної програми передбачено систематичне повторення як теоретичного, так і практичного матеріалу з метою його закріплення та врахування складності опанування розумово відсталими учнями. . Рекомендується спрямовувати учня на обов’язкове застосування набутих знань (догляд за рослинами, санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпеки праці та ін.) у його повсякденній життєдіяльності.
Оскільки програмою передбачено використання вчителем альтернативних розділів, розподіл годин на кожний вид праці не пропонується. Однак допускається розподіл годин на різні види праці та розділи на розсуд вчителя у межах годин, відведених на кожний навчальний семестр, виходячи з матеріально-технічної бази школи, регіональних та національних традицій.
В процесі трудового навчання значна увага має приділятися розвитку мовлення, словникового запасу та засвоєнню учнями техніко-технологічних знань, зокрема знань про трудові дії, їх усвідомленості, оскільки учні вербально відтворюють переважно знання про об’єкти праці, їх деталі, а не про дії, які виконуються для їх виготовлення.
Потребує значної уваги навчання учнів користуватися підручником з трудового навчання для допоміжної школи (підготовчий, 1,2,3 класи, автори – Мерсіянова Г.М., Хохліна О.П.) відповідно до змісту матеріалу кожного класу.
Зміст трудового навчання для учнів з помірною розумовою відсталістю розроблений на основі існуючих програм для загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих учнів: підготовчий, 1клас (2005 р. ), 2-3 класи (2006 р.) розроблені Мерсіяновою Г.М., Хохліною О.П.
Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів починається з другого класу. У підготовчому та першому класах оцінювання навчальних досягнень не проводиться, їх переводять у наступний клас на підставі підготовленої учителем психолого-педагогічної характеристики, у якій визначається загальний рівень засвоєння навчального матеріалу з предмета «Трудове навчання».
Починаючи з другого класу оцінювання навчальних досягнень здійснюється за такими показниками: знання назв предметів, виробів, матеріалів, трудових операцій, інструментів; уміння самостійно виконувати практичні завдання , керуватися наочними засобами ( зразком, предметом, малюнком, інструкційною картою); уміння аналізувати предмет діяльності, визначати технологію його виготовлення, послідовність виконання практичного завдання, здійснювати самоконтроль ( порівнювати з еталоном); уміння організовувати робоче місце, дотримуватися вимог безпеки праці з інструментами.
Оцінювання навчальних досягнень учнів має здійснюватися за 12-бальною системою, яка включає чотири рівні: початковий, середній, достатній і високий, що розроблені лабораторією олігофренопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки НАПН України з урахуванням вимог змісту програми для учнів з помірною розумовою відсталістю та навчальних можливостей цих дітей.
Трудове навчання
1 клас
Перший семестр ( 34 години).
Робота з глиною та пластиліном
1)Техніко-технологічні відомості
Повторення матеріалу підготовчого класу:
2)Трудові операції ( повторення) Розминання, відщипування, розкачування долонями на підкладній дошці та між долонями. Скачування, сплющування між долонями, вдавлювання поверхні, примазування.
3) Об’єкти виготовлення. Палички, кульки (великі та маленькі), яблуко, драбинка, ялинка, геометричні фігури, лялька ( із кульок і паличок).
Робота з природним матеріалом.
1) Техніко-технологічні відомості.
Природні матеріали: листя, квіти, плоди дерев ( залежно від місцевих умов). Властивості природного матеріалу: форма, колір.
2) Трудові операції. Класифікація природного матеріалу за видами, кольором, формою, за розміром ( маленькі, великі).
3) Об’єкти виготовлення.
Складання композицій з листя, квітів на аркуші паперу ( на парті, столі).
Екскурсія до саду, парку, лісу.
Елементарне конструювання.
1)Техніко-технологічні відомості. Повторення матеріалу підготовчого класу. Предмет має розмір ( великий, маленький), колір, форму (квадратики, трикутнички, кружечки). Предмет можна виліпити з пластиліну, глини, виготовити з паперу. Предмети це різні іграшки, тваринки, пташки тощо.
2) Трудові операції.
Складання предметів із кількох частин.
3)Об’єкти виготовлення.
Із частин скласти: будинок із трикутника та квадратика, коника, котика, пташку. ( за вибором учителя).
Робота з папером.
1) Техніко- технологічні відомості. Повторення матеріалу підготовчого класу. Використання паперу у побуті. Властивості паперу. Папір має колір (білий, зелений, червоний, чорний, жовтий, синій). Папір можна зім'яти, розірвати, розрізати ножем, ножицями, у воді – розмокає, рветься, сухий – горить.
2) Трудові операції. Повторення. Розривання паперу, згинання по прямих лініях у різних напрямках, згинання аркуша паперу навпіл, поєднуючи кути і сторони; складання паперу з ріжка на ріжок. Розрізування складеного паперу пластиковим ножем.
3) Об’єкти виготовлення. Складання паперу. Розривання паперу. Розрізування паперу. Класифікація смужок паперу за кольором, розміром, величиною. Складання із смужок паперу драбинку, ялинку, будинок, возик та ін. за вибором учителя.
Робота з глиною та пластиліном
1) Техніко-технологічні відомості.
Застосування глини та пластиліну.
Властивості пластиліну: теплий м'який, холодний –твердий, має колір, можна : розкачати, відщипнути, відрізати, витягнути, з'єднати (зліплювати).
2) Трудові операції. Відщипування маленьких кусочків пластиліну. Скочування. Розкачування. Витягування між долонями. Зліплювання кінців паличок.
3) Об’єкти виготовлення. Палички, кульки, бублики, огірок, морква.
Робота з природним матеріалом.
1)Техніко-технологічні відомості. Назва та властивості природних матеріалів, що використовуються на уроках: колір, форма, величина, твердий, м'який, тощо.
2) Трудові операції. Класифікація природного матеріалу за формою розміром, величиною, кольором та видами. Викладання простих композицій.
3) Об’єкти виготовлення. Композиції з листя, соломи, черепашок, кукурудзи та інших матеріалів.
Екскурсії до саду, лісу, парку, музею, на виставку.
Елементарне конструювання.
1) Техніко-технологічні відомості.
Предмети - іграшки суцільні та розбірні (кубики, пірамідки, ляльки, возики, машинки тощо). Іграшки, які можна скласти з окремих деталей, частин. Повторення матеріалу підготовчого класу.
2) Трудові операції.
Складання предметів, збирання деталей, збирання частин предмета.
3)Об’єкти виготовлення. Піраміда із кілець (8-10), кубиків, возик, будинок та ін. за вибором учителя; складання із кубиків предмет за малюнком, складання предметів із готових деталей паперу.
Робота з папером.
1) Техніко-технологічні відомості. Використання паперу у побуті. Властивості паперу (повторення).
2)Трудові операції. Складання аркуша паперу. Розривання смужки паперу по згину. Розрізування паперу пластиковим ножем по згину.
3) Об’єкти виготовлення. Виготовлення з паперу ( шляхом розрізування) прямокутників, квадратів, трикутників. Класифікація геометричних фігур за назвою, кольором, розміром (маленькі, великі).

Другий семестр (36 год.)
Робота з глиною та пластиліном.
1)Техніко-технологічні відомості.
Вироби із пластиліну та глини (посуд, іграшки). Кольори глини та пластиліну. Властивості глини (повторення).
2) Трудові операції. Витягування із одного шматка окремих деталей – «голівку», «носик» пташки.
3) Об’єкти виготовлення. Пташка (витягування голівки та носика), грибок ( витягування ніжки із кульки).
Робота з природними матеріалами
1)Техніко-технологічні відомості.
Природні матеріали та їх характеристика щодо особливостей та використання: шишки, жолуді, горіхи та інші ( залежно від місцевих умов).
2) Трудові операції. Класифікація природного матеріалу за видами (назвою), кольором, розміром. З'єднання деталей за допомогою пластиліну. 3) Об’єкти виготовлення. Складання композицій за зразком.
Робота з папером.
1) Техніко-технологічні відомості. Використання паперу у побуті ( книжки, зошити, серветки, газети, пакети). Властивості паперу ( повторення).
2) Трудові операції Складання аркуша паперу. Складання візерунків з геометричних фігур. Складання цілого із частин.
3) Об’єкти виготовлення. Складання, розривання та розрізування ( пластиковий ніж/) паперу. Виготовлення квадратів, трикутників різної величини ( великі, маленькі). Складання візерунків у смужці паперу за зразком: а) з квадратів і трикутників одного кольору; б) з квадратів і трикутників різного кольору. Складання будинку із квадратика і трикутничка.
Елементарне конструювання.
1) Техніко-технологічні відомості.
Матеріали для конструювання: конструктор металевий, дерев'яний, із пластика, мозаїка, із паперу (геометричні фігури).
2) Трудові операції. Викладання предмета із деталей конструктора, мозаїки, геометричних фігур із паперу та ін.
3) Об’єкти виготовлення. Складання предметів із частин (залежно від виду конструктора) За зразком, за малюнком, під диктовку.
Робота з глиною та пластиліном.
1) Техніко-технологічні відомості. Використання глини та пластиліну. Властивості глини та пластиліну (повторення).
2) Трудові операції. Витягування із одного шматка окремих деталей (повторення). Розташування предметів на площині – вище, нижче, посередині. Згинання країв у розплющеного шматка. Вдавлювання на поверхні кулі.
3) Об’єкти виготовлення. Блюдечко, тарілка, кухлик. .
Робота з природним матеріалами.
1) Техніко-технологічні відомості.
Властивості природного матеріалу, що використовується (форма, колір, розмір, тощо).
2) Трудові операції. Складання різних композицій, предметів за зразком.
3) Об’єкти виготовлення. Фігурки пташки, тварини, риби. Різні композиції з природного матеріалу, виготовляє за наслідування (показом), за зразком, за словесною інструкцією вчителя

Робота з папером.
1) Техніко-технологічні відомості. Шаблон. Застосування шаблона. Обведення шаблона олівцем. Вирізування по контуру (по прямій лінії). Правила безпечної праці ножицями.
2) Трудові операції. Обведення шаблона олівцем. Вирізування квадратів і трикутників по контуру.
Складання візерунків з трикутників і квадратиків за зразком.
3) Об’єкти виготовлення. Візерунки з трикутників і квадратиків.

Програма
Основи здоров я
1 клас
1 семестр ( 7 год.)
Людина і здоров я

- Основи здоров я. Ознаки здоров я. Дбайливе ставлення до особистого здоров я. безпечна поведінка у школі, на вулиці.
- Щоденне піклування про здоров я. Розпорядок дня та правила його дотримання.
- Робоче місце школяра.
- Чистота й охайність – запорука здоров я.
- Основні правила особистої гігієни.
- Правила збереження органів зору, слуху.
- Ранкова гімнастика. Комплекс ранкової гімнастики.

2 семестр ( 9 год.)

- Здоров я і хвороби. Ознаки захворювання. Кабінет лікаря у школі.
- Здоров я і харчування. Значення їжі для людини.
- Гігієна споживання їжі. Правила поведінки у шкільній їдальні. Правила поведінки за столом.
- Рух і здоров я. рухливі ігри на свіжому повітрі.
- Народні рухливі ігри ( на свіжому повітрі).

Основи безпеки життєдіяльності
- Правила поведінки на уроках та під час перерви. Попередження травматизму під час навчальної праці.
- Небезпечні місця у шкільному дворі. Безпечні ігри під час прогулянки.
- Вибір місця для безпечної гри. Дитячі іграшки. Небезпечні предмети для гри.
- Безпечний відпочинок. Відпочинок улітку.

Програма
Ритміка
1 клас
1 семестр ( 15 год.)
Правильне вихідне положення. Загально-розвиваючі вправи: нахили, випрямлення й повороти голови. Виконання ритмічних рухів відповідно до різного характеру музики.
Ходьба з високим підніманням колін. Рухи рук в різних напрямках без предметів і з предметами. Почергове і одночасне стискання в кулак і розтискання пальців рук. Зміна напрямку ходьби відповідно до змін у музиці.
Ходьба з відкиданням прямої ноги вперед. Нахили тулуба вправо і вліво. Протиставлення першого пальця решті на кожний акцент у музиці.
Біг з відкиданням прямої ноги вперед. Повороти тулуба вправо і вліво. Біг легкий, навшпиньках під музику.
Виконання імітаційних вправ та ігор, побудованих на конкретних наслідувальних образах у відповідності з певним емоційним і динамічним характером музики.

2 семестр ( 18 год.)

Відведення і приведення пальців однієї руки й обох. Виконання імітаційних вправ та ігор. Прямий галоп.
Присідання з опорою і без опори, з предметами. Виділення пальців рук. Виконання імітаційних вправ і ігор. Махові рухи рук.
Орієнтування у напрямку рухів вперед, назад. Присідання з опорою і без опори, з предметами. Вправи для пальців рук на дитячому піаніно.
Ходьба з відкиданням прямої ноги вперед. Нахили тулуба вправо і вліво. Протиставлення першого пальця решті на кожний акцент у музиці.
Біг з відкиданням прямої ноги вперед. Повороти тулуба вправо і вліво. Біг легкий, навшпиньках під музику.
Виконання імітаційних вправ та ігор, побудованих на конкретних наслідувальних образах у відповідності з певним емоційним і динамічним характером музики. Підстрибування на обох ногах.

Я І УКРАЇНА
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Програму навчального курсу “Я і Україна” (інтегрованого курсу природознавства, суспільствознавства та українознавства) укладено відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту спеціальної освіти (галузь “Людина і світ”), Програм загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих учнів, Базового компоненту дошкільної освіти в Україні. При розробці програми також були враховані результати наукових досліджень особливостей засвоєння дошкільниками з помірною розумовою відсталістю програмового матеріалу з розділу “Довкілля” (Н.М.Стадненко).
Основна мета курсу – всебічний розвиток особистості молодших школярів з помірною розумовою відсталістю (далі ПРВ) у міру їх індивідуальних можливостей, а також сприяння їх соціалізації через підготовку дітей до щоденного життя в соціумі, розвитку їх вмінь самостійно дбати про себе. Ця мета реалізується через створення психолого-педагогічних умов (змісту знань, методів і форм навчання) для досягнення наступних завдань:
? Цілеспрямоване формування системи знань (емпіричних фактів, узагальнених уявлень і елементарних понять) про світ людини, світ природи (живої і неживої) та світ культури (соціальні норми, традиції українського народу, культурні і статево-рольові стандарти поведінки, уявлення про життя і працю людей), що необхідно для розвитку учня з ПРВ, набуття ним пізнавального та різних видів соціального досвіду, оволодіння навичками і спроможностями більш ефективно функціонувати в середовищі, підготовки до засвоєння природничо-географічного матеріалу в середній ланці школи .
? Особистісний розвиток молодшого школяра, з урахуванням його специфічних закономірностей у дітей з ПРВ; формування пізнавальної активності, розвиток потреб дитини до пізнання себе самої, найближчого суспільного і природного середовища, формування емоційно-ціннісного ставлення до себе і світу, бережливого ставлення до інших людей, природи і світу речей, розвиток самостійності і незалежності в побуті і самообслуговуванні.
? Набуття учнями соціальної компетентності через формування первинних моральних уявлень та ціннісних орієнтацій; розвиток комунікативних умінь та вмінь співіснувати в групі однокласників і налагоджувати інші суспільні контакти; оволодіння статево-рольовими стандартами поведінки (співвіднесення себе зі статтю, розрізнення одягу для хлопців і дівчат), формування практичних умінь і навичок культурної поведінки у навчальних і побутових ситуаціях, в природі та публічних місцях.
? Формування умінь дитини виконувати різні види пізнавальної діяльності (сприймати, мислити на доступному рівні та запам’ятовувати); цілеспрямований розвиток всіх сторін мовленнєвої діяльності (формування та збагачення пасивного словника, формування граматичної будови мови, розвиток зв’язного мовлення), вміння спілкуватися в спільній навчально-пізнавальній діяльності з педагогом та іншими дітьми, оволодіння навчальними стратегіями (опису предмета, порівняння предметів, розповіді на задану тему тощо).
Розв’язання поставлених у програмі завдань здійснюється через людинознавчий, природознавчий, суспільствознавчий та корекційно-розвивальний напрями програми. Перші три напрями спрямовані на формування в учнів з ПРВ базових умінь орієнтуватись у природі та створених руками людини предметах, явищах суспільного життя та власної життєдіяльності, що необхідно для правильного структурування і розуміння дітьми оточуючого світу, а також сприяє розумінню ними взаємозв’язків між природою і людьми.
Людинознавчий напрям програми (Пізнання людини) є основним і спрямований на формування у молодших школярів з ПРВ умінь орієнтуватись у своєму тілі та світі людей (а саме: у найближчому оточенні людей, їх статі і віку, емоціях і професіях), уявлень про статеворольові і культурні стандарти поведінки, комунікативних умінь. Реалізація цього напряму здійснюється через три змістові лінії:
• людина як особистість – ця лінія надає уявлення про себе як частину живої природи і неповторну людину та спрямовується на розвиток у дітей умінь орієнтуватись у біологічних ознаках людини (будові тіла, органах чуття, статі і віку), формування прагнення до самостійності, навичок самообслуговування та бажання брати участь у суспільному житті, виконуючи корисні посильні дії;
• людина серед людей – ця змістова лінія охоплює знання, які розкривають правила поведінки та взаємодії людей (у сім’ї, колективі, суспільстві) та спрямовується на формування вмінь учнів спілкуватися в сумісній навчально-пізнавальній, ігровій і побутовій діяльності з дорослим та іншими дітьми;
• людина і суспільство – ця лінія надає уявлення про соціальну організацію суспільства (“Я” – сім’я – школа – рідний край – Україна) у процесі формування умінь орієнтуватися у соціальних системах найближчого оточення (сім’ї, роду, шкільному оточенні, предметах і приміщеннях у домашньому та шкільному оточенні), соціокультурному просторі рідного краю (видах транспорту, основних громадських місцях та спорудах соціального призначення), національних звичаїв святкування українського народу, а також ознайомлює з початковим уявленнями про ціннісні орієнтації у різноманітних галузях життя, сім’ї, регіону, українського суспільства,
Природознавчий напрям програми спрямований на формування у молодших школярів із помірною розумовою відсталістю перцептивних уявлень про об’єкти та явища природи, прищеплення навичок культурної поведінки серед природи та здорового способу життя. Напрям передбачає формування в дітей вміння орієнтуватися у різноманітності рослинного і тваринного світу, впізнаючи їх найпоширеніших представників і розрізняючи групи рослин (дерева, кущі, трави; овочі, фрукти, ягоди) і тварин (звірі, птахи, риби, комахи; дикі та свійські); будові живих організмів, сезонних змінах в природі.
Суспільствознавчий напрям програми (Наша Батьківщина – Україна, Рідний край) спрямований на формування у дітей з ПРВ елементарних уявлень про символи України, ознайомлення з національними традиціями святкування та відпочинку.
Корекційно-розвивальний напрям програми має випереджувальний характер і передбачає: цілеспрямовану корекцію мисленнєвої діяльності; становлення самосвідомості (феномену «Я сам»); розвиток мовлення (а саме: його розуміння, пасивного словника, активного зв’язного мовлення) у взаємозв'язку із активним накопиченням перцептивних уявлень; формування вмінь спілкуватися (із застосуванням вербальних і невербальних засобів) з іншими людьми в побутових, ігрових і навчальних ситуаціях; розвиток навчальних можливостей дітей з ПРВ, зокрема розумових дій та операцій (співвіднесення предметів з їх малюнковими зображеннями, ідентифікація предметів, виділення їх якостей та ознак, порівняння однакових і різних предметів, їх групування, встановлення причинно-наслідкових зв’язків), моторики (під час виконання маніпуляцій з предметами, коли відпрацьовується зв’язок між різними видами рухів, дій, сприйманням предметів та їх вербальним позначенням). Важливим моментом корекційно-розвивального напряму є підготовка дітей з ПРВ до навчання, що передбачає цілеспрямовану організацію педагогічних заходів, спрямовану на: вироблення у дитини готовності навчатися шляхом формування вмінь зосереджувати увагу і погляд на особі, яка проводить навчання, займати правильне положення тіла під час навчальних занять; стимулювання відчуттів (дотику, смаку, слуху, зору, нюху); розвиток чуттєво-рухової інтеграції (що сприятиме впорядкуванню, правильній інтерпретації та реакції дитини на інформацію, що надходить від різних сенсорних систем).
Зміст програми навчання визначається загально-дидактичними та спеціальними принципами, що враховують особливості навчання учнів з ПРВ. При доборі змісту враховано: доступність, наступність і неперервність змісту навчання; потенційні можливості поєднання корекційного навчання, виховання і розвитку, гуманізації навчально-виховного процесу.
Загальним підґрунтям гуманного навчально-виховного процесу дітей з ПРВ є такі засади:
– У кожної дитини є свої здібності і недоліки.
– Розумовий і мовленнєвий розвиток, рухова здатність суспільна зрілість дітей з ПРВ зазнають поліпшення внаслідок реабілітаційних (стимулюючих, уповноздатнюючих, коригуючих, компенсаційних) заходів, які враховують індивідуальні і суспільні фактори.
– Треба надавати позитивну підтримку навіть незначним здобуткам дітей, а їх відсутність слід оцінювати негативно.
– Умовою успішного навчання є налагодження співпраці з батьками дитини (як активними учасниками навчання).
– Організація навчально-реабілітаційної діяльності передбачає відповідну організацію освітнього простору, навчально-методичне і технічне забезпечення процесу навчання дітей та надання їм допомоги.
– Кожна дитина розвивається з властивою їй швидкістю, до якої треба пристосовувати обсяг педагогічної діяльності.
Педагог має право вибору конкретних методів, форм праці і педагогічних засобів, керуючись їх ефективністю.
Зміст знань, методів і форм навчання визначається необхідністю урахування особливостей процесу соціалізації дітей з ПРВ у суспільство, пов’язаних зі специфічними закономірностями їх розвитку. Відповідно, робота в напрямку формування уявлень (про світ людей, предмети соціокультурного простору, об’єкти та явища природи, культурні шаблони поведінки) обумовлює необхідність застосування шляху формування перцептивних і когнітивних схем, які є інформативною основою знань (О.Леонтьєв, С.Смирнов та ін.). Адже саме когнітивні структури є основою попереднього досвіду людини, в світлі якого і відбувається внутрішнє розуміння світу (хоча воно й пов’язане із одержаними сенсорними відчуттями). Відсутність когнітивних схем призводить до виникнення в учнів утруднень самостійно опрацьовувати інформацію. Тому учні з труднощами у навчанні потребують більш екстенсивного і структурованого навчання, розвитку вміння організовувати інформацію в чіткі логічні структури (Р.Мільруд, М.Мірочник та ін.).
Враховуючи дефіцитарність в сприйманні та інтеграції інформації у дітей з ПРВ, це утруднює чи унеможливлює самостійне формування учнями цієї категорії когнітивних схем. Відповідно, формування базових уявлень про довкілля у молодших школярів з ПРВ має бути спрямованим на формування таких схем, що пояснюють і структурують світ в поняттях. Це сприятиме одночасному розумовому і мовленнєвому розвитку учнів. Робота із формування когнітивних схем має відбуватися шляхом поетапного формування та тренування знань і умінь в напрямку від простого до складного, їх поступового узагальнення і переносу сформованих знань і умінь в інші ситуації. Отже, розвиток базових знань і умінь має йти в такому напрямі: формування конкретних уявлень (про предмети природного, домашнього і шкільного оточення, найближче оточення людей) – їх поступова диференціація – формування уявлень стосовно більш віддалених предметів й понять – формування більш узагальнених і абстрактних уявлень. Для формування уявлень в учнів з ПРВ залишається шлях багаторазових повторних сприймань, що приводить до створення певного узагальненого образу і формування понять.
Оскільки основний акцент у роботі з дітьми з ПРВ приділяється саме формуванню (часто з нуля) знань, педагогом мають застосовуватися різні види педагогічної допомоги. Запорукою успішного формування знань й вмінь у дитини з ПРВ є активність дітей під час формування знань (яку педагогу не слід підміняти власними діями), послідовне тренування у їх засвоєнні, що досягається за рахунок багаторазового повторення одних і тих самих знань на різних предметах та в різноманітних ситуаціях, цілеспрямована поетапна робота з розвитку пасивного словника (чітке вимовляння слів та їх багаторазове повторення в різних ситуаціях). Вирішенню завдання з накопичення учнями з ПРВ уявлень і розвитку словника сприяють проведення спостережень, екскурсій і практичних робіт.
Структурування програми навчання учнів з ПРВ здійснено в напрямку послідовного уточнення та систематизації навчальної інформації. Відповідно до вікових особливостей розвитку молодшого школяра з ПРВ курс «Я і Україна (Довкілля)» за змістом і складністю розподілений за такими розділами: «Моє довкілля» (1 клас), «Я і довкілля» (2 клас), «Спостерігаю довкілля» (3 клас), «Життя в довкіллі» (4 клас).
Кожний розділ послідовно розкриває одне з провідних положень, яке проходить наскрізно через відповідний програмовий матеріал та дозволяє інтегрувати його знання в певній цілісності. Провідне положення виступає в якості принципу, що пояснює будову світу. Тому вивчення програмового розділу розпочинається саме з формування в учнів з ПРВ певного базового положення (як смислової когнітивної схеми, що виступає інформаційною основою знань). Це дозволяє попередньо настроїти учнів на смислове сприймання навчальної інформації та сприятиме опрацюванню (структуруванню та диференціації) нових знань з тієї чи іншої теми. Так, провідною ідеєю навчального матеріалу розділу «Моє довкілля» (1 клас) є уявлення про різноманітність світу. Ознайомлюючи учнів з ПРВ з довкіллям, вчитель структурує їх знання шляхом виділення в довкіллі світу природи, світу людей і світу речей. Важливим є акцент програмового матеріалу на розвиток вмінь учнів з ПРВ пізнавати довкілля, відчуваючи його органами чуттів та позначаючи предмети і явища відповідними словами. Формування перцептивних уявлень про предмети та явища довкілля одночасно з їх найменуванням (та категоризацією в поняттях) спрямовується в кінцевому результаті на розвиток в учнів орієнтації в будові свого тіла, в природному довкіллі та соціально-побутової орієнтації.
Основним положенням розділу «Я і довкілля» (2 клас) є уявлення про повторюваність і періодичність подій у довкіллі (що проявляються в існуванні природних ритмів, таких як: рік, пора року, місяць, тиждень, доба, година). Це уявлення розкривається за рахунок включення у зміст навчального матеріалу знань про добові та сезонні природні ритми – події впродовж доби (розпорядок дня школяра, правила особистої гігієни і охайності), зміни в різні пори року в природі та житті людей.
Розділ «Спостерігаю довкілля» (3 клас) спрямований на формування в учнів уявлення про мінливість світу у часі, тобто постійну зміну довкілля у часі, який плине в прямому напрямі (минуле – сьогодення – майбутнє). Ця ідея послідовно розкривається через надання знань про індивідуальний розвиток людини, сезонні зміни в житті рослин і тварин, історію України (на рівні загальних уявлень щодо національного одягу, традицій тощо).
Програмовий зміст розділу «Життя в довкіллі» (4 клас) спрямовується на формування уявлення про важливість активної (наскільки це можливо) позиції особи з ПРВ у майбутньому суспільному житті. Провідна ідея розділу розкривається у знаннях про значення праці в житті людини, формування уявлень про різноманітність професій людей (працюючих у школі, зайнятих у сфері обслуговування) та їх сезонні господарські роботи в довкіллі. З цією метою в змісті всіх розділів початкової ланки школи передбачена організація практичної діяльності (робота на пришкільній ділянці, посильна участь у справах дорослих та проведенні свят, догляд за кімнатними рослинами, досвід творчої діяльності – малювання, ліпка).
Описане вище смислове структурування (за розділами і підрозділами) навчального матеріалу, що ґрунтується на когнітивному підході до розробки методик навчання шкільним предметам, сприятиме організації смислового сприймання учнів з ПРВ та їх змістовному орієнтуванню в суспільному досвіді. Програмою також передбачено структурування навчального матеріалу у кожному класі за трьома підрозділами: «Світ Я», «Світ природи», «Світ людей». Оскільки діти в своїй пізнавальній діяльності більшою мірою спираються на тематичні категорії, структурування програмового змісту за темами являє собою модель знань про Довкілля (тіло людини, світ природи, суспільні системи). Вивчення навчального матеріалу блоками понять (об’єднаних тематичними зв’язками у лексико-смислову групу) сприятиме як упорядкуванню знань з природознавства, так і збагаченню словника учнів з ПРВ.
Перший підрозділ («Світ Я») надає уявлення про людину як особистість, а саме про: частини тіла, їх призначення та дію; органи чуттів та якісні характеристики предметів, що мають відношення до різних сенсорних систем (зорової, слухової, тактильної, нюхової, смакової); ріст і розвиток людини, її стать, статеворольову поведінку; про те, як вирости здоровим (розпорядок дня школяра, правила особистої гігієни і охайності, оздоровчі сили природи – сонце, тепло, чисте повітря і вода, корисна їжа); значення праці в житті людини.
Вивчаючи підрозділ «Світ природи», діти: ознайомлюються з багатством живої і неживої природи, різноманітністю рослинного і тваринного світу свого довкілля, набувають уявлень про погодні явища та їх ознаки, сезонні зміни в погоді та житті рослин і тварин, догляд за своїм здоров’ям в різні пори року; одержують інформацію про будову рослин і тварин, одержують знання про правила поведінки в природі, необхідність дбайливого та бережного ставлення до природи, національні звичаї святкування зимових і весняних свят.
Підрозділ «Світ людей» спрямований на: ознайомлення учнів з різними спільнотами (родина, школа, рідний край, Батьківщина) та їх культурою (культурою родинних стосунків, співжиття та взаємодії людей у сім'ї, колективі, правилами ввічливої поведінки, правилами поведінки на дорогах, культурного поводження в транспорті та громадських місцях), формування в дітей умінь орієнтуватися в соціокультурному просторі та найближчому предметному середовищі (предметах і приміщеннях у домашньому та шкільному оточенні, їх призначенні; основних громадських місцях та спорудах соціального призначення; видах транспорту; назві країни, вулиці, де живе, яким шляхом добирається до школи / дому); ознайомлення з різноманітністю професій людей (їх функцій, місць, де вони працюють, знарядь праці та машин, що її полегшують); надання уявлень про обов’язки та права батьків і дітей, домашні обов’язки дітей, оволодіння найпростішими навичками прибирання кімнати, квартири.
Рівень програмових вимог до навчальних досягнень учнів з ПРВ обмежений (спираючись на модель рівнів засвоєння В.В.Тарасун) в основному початковим рівнем, якому відповідає пасивно-репродуктивний тип розумової діяльності і такий характер діяльності, як: сприймання, розрізнення і усвідомлення вивченого матеріалу. Основний акцент корекційної роботи спрямовується на розвиток здатності учнів виконувати такі учбові дії: перцептивні (розрізнення, впізнавання, виділення сенсорних ознак предметів, співвіднесення зображень предмета з поняттям, що його позначає), когнітивні (логічні операції групування, порівняння предметів і природних явищ, встановлення причинно-наслідкових зв’язків з допомогою вчителя), описових (відповіді на запитання «Хто? Що? Де? Куди? Коли? Як? Який? Чому?» стосовно заданої теми, опис предметів і явищ з допомогою вчителя, переважно, у формі відповіді на запитання), словесних (розрізнення понять, називання термінів і понять для позначення предметів і природних явищ, застосування простих моделей мовленнєвого етикету, прохання, відповіді, ствердження, запитання).
Таким чином, формування у дітей з ПРВ когнітивних схем (в якості інформаційної основи знань) одночасно з розвитком їх операційних механізмів навчально-пізнавальної діяльності сприятиме підвищенню активності учнів у пізнанні й сприйманні довкілля (зовнішніх вражень природного, предметного, людського) та створюватиме умови (завдяки залученню у суспільний досвід) для інтеграції дітей з ПРВ у суспільство.
Програмовий зміст поданий нижче в таблицях, в яких наведені основні вимоги до знань і умінь учнів, розкрита спрямованість корекційно-розвивальної роботи. Враховуючи прийняті у програмі навчання засади і принципи, вказані у програмі напрями та очікувані результати корекційно-розвивальної роботи слід розглядати як орієнтир, яким педагог має керуватися, пам’ятаючи насамперед про інтереси та індивідуальні можливості розвитку дитини. Вказані у програмі кількість годин на вивчення того чи іншого матеріалу та обсяг змісту, який слід реалізувати, є орієнтовними і можуть варіюватися залежно від індивідуальних потреб учнів з ПРВ.
Програма
Я і Україна
1 клас
( 2 години на тиждень)

Довкілля.
Світ навколо мене: природа, люди, речі.
Такий різний світ: пізнаємо довкілля (бачимо різні предмети, чуємо різні звуки, відчуваємо запах і смак, обмацуємо предмет).
Екскурсія на шкільне подвір’я: «Світ навколо мене»; «Спостерігаю довкілля: осінь» (колір листя, форма листя і плодів, розмір рослин, поверхня плодів і стовбурів, легкі і більш важкі плоди, шурхіт листя тощо) .
Екскурсії «Спостерігаю довкілля: зима» та «Спостерігаю довкілля: весна» проводяться у відповідні пори року.

Світ Я: будова тіла
Хто Я. Моє ім’я та прізвище.
Моє тіло. Частини тіла: голова, руки, ноги, тіло. Призначення частин тіла.

Світ природи: його багатство та різноманітність
Жива природа (рослини і тварини).
Рослини. Які бувають рослини? Дерева, трави. Що рослини дають людині (овочі, фрукти).
Овочі. Де ростуть (в землі). Які овочі вживає людина: картопля, помідор, огірок. Їх ознаки (колір, форма, розмір, твердість, гладкість поверхні, смак, запах).
Фрукти. Де ростуть (на дереві). Які фрукти вживає людина: яблуко, груша, персик. Їх ознаки (колір, форма, розмір, твердість, гладкість поверхні, смак, запах).
Екскурсії: на шкільне подвір’я (до парку, саду, городу): «Світ рослин». Практичні роботи: зображення на малюнку / ліплення з пластиліну муляжів фруктів і овочів.
Тварини. Які бувають тварини? Способи їх життя і пересування (звірі бігають по землі, птахи літають в небі, риби плавають у воді). Зовнішній вигляд тварин (звірі – собака, кіт; птахи – горобець, голуб; риби).
Екскурсії: на шкільне подвір’я (до парку, саду, городу): «Світ рослин»; до куточку живої природи (зоопарку, на тваринницьку ферму): «Світ тварин».
Практичні роботи: зображення на малюнку / ліплення з пластиліну муляжів фруктів і овочів.

Світ людей: його багатство та різноманітність
Моя сім’я (родина). Склад сім’ї. Імена батьків, братів, сестер, бабусь, дідусів. Культура родинних стосунків: поважне і доброзичливе ставлення до рідних.
Квартира (дім). Домашні приміщення (кімнати), їх призначення (кухня, спальня, ванна, вітальня, коридор, кімната іншого члена родини, дитяча кімната).
Предмети побуту у домашньому оточенні. Посуд. Меблі (стіл, кухонний стіл, стілець, крісло, ліжко, шафа, диван тощо). Помічники у домашньому господарстві (телевізор, холодильник, кухонна плита, пилосос, пральна машина). Бережне ставлення до речей.
Школа. Склад шкільного товариства: діти, які вчаться, та дорослі, які працюють. Імена учнів, вчителів, вихователів класу. Працівники школи (вчителі, вихователі, лікар, кухар та ін.).
Шкільні приміщення: їх назви та призначення (клас, їдальня, спортзал, кабінет лікаря тощо).
Правила культурної поведінки в школі.
Екскурсії: «Приміщення школи та їх призначення».

Автор: 

Хайдарова О.С.

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...