Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Відродження національних традицій українського народу на уроках трудового навчання

1

Відродження національних традицій українського народу на уроках трудового навчання
Хто знає бережне минуле і вміє шанувать сучасне,
Лиш той майбутнє вивершить прекрасне.

Перед навчальними закладами України стоїть важливе завдання –- виховання справжнього громадянина й патріота країни. Основною метою виховання є набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу.
Нашим дітям будувати майбутнє, та щоб впевнено орієнтуватися в житті, щоб стати освіченим і творити майбутнє нації, діти повинні знати минуле народу, культуру, традиції, звичаї. Предки залишили нам у спадщину величезне багатство, і наш обов'язок – не тільки не втратити нічого з неоціненних скарбів, а й примножити їх і передати наступним поколінням, а головне – не розучитися творити, як творили наші предки.Відродженню національної культури і вихованню української ментальності сприяють уроки трудового навчання.
Відродження національних традицій українського народу–це одне з актуальних питань, пов'язаних з відродженням національної культури, гуманізацією навчально-виховного процесу, естетичним вихованням школярів, сприяло вибору теми, над якою працюю.
Праця — першооснова життя суспільства, головний засіб створення матеріальної й духовної культури («Без труда нема добра», «Будеш трудитися — будеш кормитися», «Праця людину годує, а лінь — марнує»). Правильно організована праця облагороджує людину, забезпечує її нормальний фізичний, розумовий і моральний розвиток («Щоб людиною стати, треба працювати», «Хто багато робив, той багато знає», «У праці — краса людини», «Без діла слабіє сила», «Землю прикрашає сонце, а людину — праця», «Плуг від роботи блистить»), відвертає від поганих думок і вчинків. З давніх-давен вважалося, що навіть у найбільшому горі душу очищає, зцілює і повертає до життя саме праця. Недарма кажуть: «Праця в горі утішає».
Сучасні діти виросли під впливом засобів масової інформації. Але засоби масової інформації, в основному, не несуть народних культурних традицій, а навпаки, призивають без праці насолоджуватися матеріальними благами. Тим самим позбавляють людей творчого потенціалу. А без реальної праці немає й творчості.Все це доводить актуальність даної проблеми : потенціал уроків трудового навчання у вихованні інтересу до традицій.
Школа на селі–своєрідний оберіг, добрий дім,теплий вогник для дітей і дорослих.Вона далека від великого світу,зате близька для кожної дитини .Сьогодні досить складна демографічна ситуація в селі.І наша школа має ряд специфічних проблем.Розв’язанню цих проблем під силу колективу школи,її учням, батькам,спонсорам.Можливо тому, що є велике бажання працювати ,привчаючи учнів до праці, відроджуючи національну культуру. На своїх уроках я використовую такі засоби впливу на формування особистості: словесні методи як засіб активізації у сприйманні матеріалу; бесіди про звичаї та обряди, символіку; виконання та прослуховування українських народних пісень під час роботи; народна творчість – вірші, приказки, прислів’я,щоб дітиз любов’ю та повагоювідроджували національні традиції українського народу. Крім ситуативного мовлення систематично організовую парну та групову роботу,яка сприяє спілкуванню, розвиває навички співпраці,виховує почуття товариськості, прагнення не підвести друзів, бути надійним партнером. За умов парної роботи всі учні в класі отримують можливість говорити, висловлюватися. Робота парами дозволяє учням практикувати говоріння в невимушеному контексті, без страху. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятися ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвиткові навичок спілкування, вміння висловлюватися, мислити, вміння переконувати і вести дискусію.Робота в групах підвищує мотивацію, оскільки вона дає змогу обмінюватися ідеями і допомагати один одному. В умовах дружнього змагання кожний учень намагається відповісти як найкраще.Залежно від завдання формую групи. Запропоноване завдання має бути чітким і конкретним, щоб учні не втрачали інтересу до роботи. Учнівська діяльність повинна бути цілеспрямованою.На уроках застосовую багато форм групової роботи. Найчастіше такі: «Мозковий штурм», «Незакінчене речення», «Обери позицію», «Броунівський рух», «Дерево рішень», «Коло ідей».
На уроках трудового навчання та у позаурочний час я ознайомлюю учнів з народними традиціями,навчаю розпису, виготовленню народної іграшки та писанкарству. Не забуваю про таку перлину народної творчості як інкрустація соломкою,в’язанню віників,лозоплетіння.
Деякі ремесла мають багатовікову історію і давні традиції. Інші виникли на наших очах, буквально, в останні десятиріччя. Вони дуже різноманітні, але всі вони є частинкою історії нашого народу, його культури, його духовності.
Кожна техніка вчить дитину бачити красу, виховує гордість за свій працьовитий народ, маленькою частинкою якого є сам учень.
Такої унікальної кількості видів народного мистецтва, які є в Україні, немає в жодній країні світу. Тому вчителю трудового навчання дуже легко розвивати у дітей почуття прекрасного, формувати високі естетичні смаки, вміння розуміти та цінувати витвори мистецтва, пам'ятники історії та архітектури, красу та багатство рідної природи на прикладах національних традиційнашого народу.
Щоб зацікавити своїм предметом учнів, прищепити любов і бажання творити дива із звичайного дерева та металу, на уроках трудового навчання в сільській школі відроджую національні традиції українського народу, а саме такі промисли як різьбярство та художнє точіння деревини. Обравши своїм провідним гаслом принцип «Не кажи: « Невмію!», а кажи: « Навчуся!», відродження національних традицій є реалізацією його на практиці. Праця в ній є першою необхідністю і обов'язком кожного. Народні традиції родинного виховання відображають жагуче прагнення до того, щоб забезпечити якомога вищий рівень трудової підготовки дітей, збудити в молоді, як психологічно, так і морально постійний потяг до праці, причому такий сильний, щоб учень соромився власного байдикування, обурливо ставився до ледарів і нероб, в умовах бездіяльності почував себе ненормально та й навіть в уяві не припускав собі такого, що можна жити не працюючи.
На уроках трудового навчання янавчаю учнів виготовляти предмети домашнього ужитку (макогони, качалки, дощечки для нарізання продуктів харчування). Така різноманітність дає змогу підтримувати постійний інтерес до відродження народних звичаїв та традицій . Оскільки тут є зацікавленість, що зроблені власноруч вироби приносять користь школі,ними користується техперсонал школи(віники,швабри),кухар використовує у своїй роботі макогони,дощечки для нарізання продуктів та інші вироби,які учні зробили на уроках трудового навчання .
Основними осередками трудового виховання були сім'я, ровесники, громада.У своїй роботі діти найчастіше відтворюють те, що спостерігають в родинному колі.Дуже велику роль тут відіграє приклад дорослих, зокрема батьків, у ставленні до землі, хліборобської професії, залучення дітей з раннього віку до сільськогосподарської праці.Оскільки виховання підростаючого покоління - це єдиний комплекс цілеспрямованих дій родини і школи, тому в підготовці до уроку діти мають можливість залучати батьків, бабусь, котрі діляться своїм досвідом, знаннями, вміннями .
На заняттях трудового навчання діти одержують перші трудові навички й уміння, при цьому виробляються такі якості, як терпіння, посидючість, працьовитість і розвиваються творчі здібності. А також процес праці благодатно впливає на емоційну сферу дітей. Ці заняття сприяють розвитку інтелектуальних, психомоторних і емоційних якостей, інтересу до традиційної народної культури. Зіткнення із традиційною культурою відіграє величезну роль в особистісному розвитку дитини. Все це доводить актуальність даної проблеми : потенціал уроків трудового навчання у вихованні інтересу до традицій. Для досягнення поставленої мети я сформулював наступні завдання:
1.Теоретичне моделювання програм трудового навчання по вихованню інтересу до традицій.
2. Спостереження за учнями.
3. Аналіз власної педагогічної діяльності.
4.Уміння організувати власну трудову діяльність, оцінювати власні професійні можливості.
5. Формування готовності робити свідомий вибір.На уроках створюю такі умови, щоб учні не тільки усвідомили суспільно корисне значення своєї праці, але й змогли б показати свої творчі здібності, реалізувати їх у конкретних трудових справах. І цьому найкраще сприяє особистісно-орієнтована технологія навчання, зокрема проектний метод, де поєднуються різні аспекти трудової підготовки, зв’язок з іншими предметами, з життям.
З більш підготовленими учнями використовую індивідуальний спосіб організації роботи, що дає можливість диференціювати завдання, враховуючи їх інтереси, запити, нахили. Для цього створюю “банк” проектів, які пропоную учням. Це дає можливість допомогти слабшим учням усунути прогалини в знаннях, а добре підготовленим – розширювати і поглиблювати технічні знання та вміння.
Уроки проводжу з використанням найбільш оптимальних форм і методів організації навчальної діяльності учнів.
Під час виконання практичних робіт налагоджую взаємодопомогу сильніших учнів слабшим, тримаю весь час в полі зору найслабших учнів. Якщо в ході уроку є якісь цікаві моменти (успішний прийом, досконаліший технологічний процес) роблю їх здобутком усього класу.
Привчаю учнів з 5 класу до самостійності, індивідуалізації навчання, творчості уконструюванні, оздобленні виробів.
Наша школа має багатий досвід включення учнів у продуктивну (творчу) працю. У нових умовах вона прагне зберегти і зміцнити традиційні форми організації продуктивної праці учнів та створити нові, що дозволяють здійснити трудове виховання на основі різних форм власності. Серед них: учнівське трудове об'єднання «Граніт». Насьогодні біля школи є 0,5 гектара землі,де власноруч вирощуємо овочі для шкільної їдальні на цілий рік.Учні з великим бажанням працюють на землі і гасити цей природний потяг не слід, навпаки, його треба всіляко підтримувати. Побоювання, що раннє залучення до праці перевантажує дітей безпідставне, а формула «малий ще, підросте, тоді й напрацюється» надумана, нежиттєва, протиприродна, шкідлива. З приводу мудрої традиції родинної етнопедагогіки залучення до праці змалку В. О. Сухомлинський писав: «Народна педагогіка знає що дитині посильне і що непосильне, знає, бо в ній органічно поєднуються життєва мудрість з материнською і батьківською любов'ю. Народна педагогіка не боїться того, що праця втомлює, вона знає, що праця неможлива без поту й мозолів». Добробут людини,матеріальний і духовний зумовлюється вільною творчою працею на користь суспільства. Це внесло новий ,свіжий імпульс у ставленні людини до традицій,звичаїв свого народу. Вивчаючи народні традиції, діти привчаються до праці, яка потрібна суспільству і самі виготовляють матеріальні та духовні цінності.
У кожного вчителя є свій стиль проведення занять і кожен має власний метод зацікавлення дітей. Але в усіх одне завдання – зберегти і примножити скарби духовності нашого народу, пробудити національну свідомість, прищепити любов до всього прекрасного, до народу та України.

Автор: 

Кирилюк Олександр Володимирович вчитель трудового навчання Кривчунської загальноосвітньої школи

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...