Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Методичний посібник "Використання краєзнавчого матеріалу під час викладання географії"

0

Методичний посібник містить рекомендації використання краєзнавчого матеріалу на уроках географії.
Матеріали будуть корисними для вчителів, які викладають географію у школі.
Мета роботи: розробка орієнтовних рекомендацій по використанню краєзнавчого матеріалу під час викладання курсів географії у школі.
Об'єкт дослідження: комплексне вивчення географії у школі, поєднання програмового матеріалу та місцевої географічної інформації.
Предмет дослідження: шляхи введення краєзнавчого матеріалу в навчальний процес та включення його до основних програм з географії.
Актуальність дослідження: В умовах розбудови системи освіти, відтворення і зміцнення інтелектуального потенціалу нації, виходу вітчизняної науки і техніки, економіки і виробництва на світовий рівень, інтеграції в світову систему освіти, переходу до ринкових відносин особливо актуальним стає забезпечення належного рівня підготовки підростаючого покоління. Щоб забезпечити формування національної свідомості, поваги до національної культури і традицій України, формування позитивних рис характеру доцільно використовувати під час викладання географії в школі різноманітний краєзнавчий матеріал: з географії, економіки регіону, різні статистичні дані, що стосуються нашого краю.
Зараз накопичений великий об'єм краєзнавчого матеріалу, що стосується географії та економіки Полтавщини. Ґрунтовні досягнення у цій сфері ведуться ще з XVIII ст. Комплексне вивчення географії краю набуло широкого розмаху вже за радянських часів. Воно ведеться державними установами, вищими навчальними закладами, школами, окремими науковцями чи авторами і охоплює широкі кола дослідників і краєзнавців-любителів. Особливо актуально це питання постало після здобуття нашою державою незалежності у 1991 році. Ведення краєзнавчих географічних досліджень стало базуватися на науковій основі. Тому досить важливим сьогоденним завданням є поглиблення і вдосконалення наукового аналізу краєзнавчих досліджень у кожному з регіонів області. Все це дозволить підняти на більш високий ступінь ефективність краєзнавчої роботи на всіх рівнях.
Географічне краєзнавство на шкільному рівні має досить потужний освітньо-виховний та науковий потенціал і виступає одним із найдієвіших засобів виховання справжніх громадян України. Крім того, може сприяти формуванню в учнів первинних навиків науково-дослідницької роботи. Тому вчителеві потрібно розглядати географічне краєзнавство як складову частину багатогранної пізнавальної, пошуково-дослідної і суспільно корисної діяльності учнів, спрямованої на комплексне вивчення природи та господарства рідного краю. Шкільне географічне краєзнавство нагромадило велику кількість форм роботи, які сприяють не лише засвоєнню знань учнями, а і формування в них активної життєвої позиції.
У багатьох школах, зокрема і в Гоголівській ЗОШ І-III ступенів, учні 5-11 класів залучені до комплексної краєзнавчої роботи по вивченні рідного краю або селища чи села, невід'ємною її частиною є географічні краєзнавчі дослідження.
Останнім часом великого значення надається таким формам роботи, як диспути, краєзнавчі конкурси, вікторини. Вони використовуються під час занять шкільних краєзнавчих гуртків, проведення вечорів відпочинку або в загальношкільних масових заходах. Основне навантаження при підготовці до таких заходів покладається на вчителя. Оскільки він займається розробкою запитань і завдань, змісту конкурсів. Але в цей процес можна залучати й учнів. Досить ефективним буде використання завдань пошукового спрямування. Вони повинні подаватися учням заздалегідь, щоб був час для ґрунтовної підготовки. Вчителеві потрібно подбати, щоб такі заходи мали чітке спрямування і своїм змістом слугували збагаченню знань про рідний край.
Організація краєзнавчої роботи в такий спосіб є досить ефективною. Діти мають змогу самостійно (під керівництвом вчителя) вести пошукову роботу і аналізувати знайдений матеріал, і відчути себе на місці справжнього дослідника. Як уже вище зазначалося, це сприяє не тільки отриманню знань про природу чи економіку рідного краю, а і формуванню первинних дослідницьких навиків.
Кожна школа постійно бере участь у районних, обласних та всеукраїнських конкурсах, акціях тощо. І дуже часто вони вимагають збору та обробки місцевого краєзнавчого географічного матеріалу. Так у 2008-2009 рр. учні Гоголівської ЗОШ І-ІІІ ступенів брали участь у Всеукраїнській акції «Історія міст і сіл України». Обрана дослідницькою групою тема потребувала великої кількості матеріалу, який стосувався господарства та природних особливостей нашого селища.
Однією з тем минулорічного конкурсу «Дебати» була «Полтавщина - екологічно чистий регіон України». Перед районним проводився шкільний етап, під час якого учні старших класів готували дане питання. Це сприяло тому, що діти віднайшли великий обсяг матеріалу, що стосується екологічної ситуації Полтавської області, промислових потужностей тощо.
Заслуговує на увагу і така масова форма залучення дітей до географічного пізнання рідного краю, як дитячий туризм. Оскільки подорожі по різній місцевості такі ж необхідні, як і читання книги. Крім того, ця форма дає можливість поєднати відпочинок на природі із науково-дослідницькою роботою. Під час невеликих туристичних походів можна складати опис місцевості селища та його околиць або навколишніх територій; вести спостереження за явищами природи; збирати фотоматеріал, зразки гірських порід, рослин і т. п. Висока результативність цього методу випливає ще й з того, що накопичення знань учнями відбувається при їх безпосередньому контакті з навколишнім середовищем.
Головне завдання краєзнавства полягає у систематизації інформації про історичні місця, людей, події, явища. Краєзнавство дозволяє сформувати цілісне уявлення про визначні пам'ятки, використовуючи та синтезуючи історичну, мистецьку, етнографічну, релігійну інформацію. Завдяки краєзнавству відбувається передача соціального, історичного та культурного досвіду від старшого покоління молодшому.
Маючи спільні завдання, краєзнавство тісно переплітається з туризмом. Під час подорожей, походів, екскурсій краєзнавчу роботу проводять усі їх учасники. Координує і направляє краєзнавчу роботу групи її головний краєзнавець.
Матеріали, зібрані під час походу, можуть поповнювати шкільні краєзнавчі музеї, а також використовуватись при вивченні окремих навчальних предметів: історії, географії, економіки, ботаніки, зоології, креслення, образотворчого мистецтва, народознавства тощо.
Туризм і краєзнавство дають змогу поєднувати активний відпочинок з розширенням світогляду, набуттям нової інформації, корисної для життєдіяльності.
Широкий потенціал застосування краєзнавчого матеріалу мають програми шкільних курсів географії та природознавства. Нижче пропоную розглянути варіанти використання інформації про рідний край безпосередньо на уроках географії.
При вивченні теми «Космос і Земля в космосі.» (Природознавство, 5 клас) доцільним було б проведення екскурсії до музею космонавтики міста Полтави.
При вивченні теми «Природні явища Землі» (Природознавство, 5 клас) разом з учнями спостерігаємо за погодою нашої місцевості, використовуємо календарні спостереження учнів і порівнюємо їх з погодними даними минулих років. Вивчаємо про забруднення основних компонентів природи нашої місцевості, основні забруднювачі повітря, водойм, ґрунту.
При вивченні теми «Вода - природний компонент» (Природознавство, 5 клас) - знайомимось з водоймами нашого селища, району, області. Найефективнішою формою роботи тут будуть екскурсії. Вивчаємо мешканців водойм, знайомимося із походженням назв водойм.
Під час вивчення теми «Уявлення про царство живої природи» (Природознавство, 5 клас) проводимо урок серед природи, де знайомимо учнів з рослинним і тваринним світом навколишньої місцевості.
При вивченні корисних копалин свого краю знайомимо учнів із відкриттям родовищ нафти і газу у с. Радченки, з процесом освоєння цих родовищ, з обсягами видобутку нафти і газу в даний час (додаток 2).
Один з головних принципів викладання географії є краєзнавчий принцип. Тому під час викладання предмету, особливо фізичної географії, вчитель повинен спиратися на місцевий матеріал. Діти краще зрозуміють те, з чим вони зустрічаються щодня, а потім зможуть перейти до загальних положень.
У 6 класі при опрацюванні теми «Літосфера» ми знайомимо учнів з рельєфом світу, використовуючи можливості своєї місцевості. Під час вивчення корисних копалин світу звертаємо увагу і на корисні копалини Полтавської області (додаток 1).
При вивченні теми «Гідросфера» вивчення річок, озер, штучних водойм можна провести через призму водойм оточуючої місцевості. Оскільки діти знайомі з ними безпосередньо, тому їм буде легше засвоїти загальні поняття.
Вивчення теми «Біосфера» проводиться на прикладі місцевих рослин і тварин, можливе проведення екскурсії в урочище Печереєва гора, до мішаного лісу в с. Матяшівка. Там діти зможуть ознайомитися з окремими рідкісними рослинами, які ще вдалося зберегти у нашій місцевості.
В курсі «Фізична географія України», 8 клас велика кількість тем при їх вивченні потребує використання краєзнавчого матеріалу.
Під час розгляду тем «Рельєф», «Мінерально-сировинні ресурси» (8 клас) можна використати інформацію про розвиток нафтогазового промислу в с. Радченки (додаток 1).
При вивченні теми «Внутрішні води» (Фізична географія України, 8 клас) доцільно використовувати дані про річку Псел та місцеві водойми, про рівень забезпечення нашої місцевості водними ресурсами.
Курс «Економічна і соціальна географія України», 9 клас передбачає широкі можливості використання географічного краєзнавчого матеріалу. Це дає можливість учням отримати знання про рідний край і полегшує сприйняття основного матеріалу програми.
Так економічно-географічне положення України можна розглядати в поєднанні з ЕГП свого населеного пункту.
Під час розгляду теми «Населення України» доцільно використати статистичні дані по своєму району, селищу чи селу. В додатках вміщені статистичні дані про чисельність та соціальний склад населення селища Гоголеве за період його існування. Тут ми можемо взяти інформацію і про трудові ресурси та структуру діяльності (сучасні дані і дані за минулі роки) населення селища (додаток 3).
При вивченні теми «Системи розселення і розвиток поселень» доцільно використати інформацію про районний центр – селище Велика Багачка, яку можна знайти в короткому історико-географічному нарисі «Велика Багачка» за ред. Ю. В. Осовського.
Отже, розглянувши вище наведені приклади, бачимо, що програми шкільних курсів географії та природознавства надають широкі можливості використання краєзнавчого матеріалу. Хоча не менш ефективними є позакласна та позашкільна краєзнавча робота учнів з географії.
У такій сфері, як краєзнавство, закладені великі навчально-виховні та науково-дослідницькі ресурси, які в сучасній системі освіти можна успішно використовувати для виховання нових поколінь.
Додаток 1
Історія Гоголівського УТТ починається з історії Полтавської нафти і газу, а саме з 1950 року з свердловини № 2 Радченковського родовища. Тоді при Радченковському нафтопромислі було створено автотракторний цех, який налічував 17 одиниць техніки (автомобілі і трактори). Гараж знаходився в пристосованому очеретяному приміщенні. Відповідно до того, як розвивалося нафтодобування, розширювався і автотракторний цех НПУ «Радченкове». Була створена автоколона № 1 – Гоголеве, автоколона № 2 – Качанове, автоколона № 3 – Н.Григорівка.
У 1966 році було створено автотранспортну контору нафтопромислового управління «Радченкове».
З 01. 12. 1975 року Гоголівську автотранспортну контору було перейменовано в Гоголівське управління технологічного транспорту, об'єднання «Укрнафти». На цей період в управлінні налічувалось 5 автоколон з чисельністю 440 одиниць техніки і численністю 560 чоловік працюючих. Було збудовано нові профілакторії, мийка машин, адміністративний будинок. Об'єм транспортних послуг складав 3,8 млн. крб., прибуток - 125 тис. крб. на рік.
Відкривались нові родовища і разом з тим збільшувався технічний потенціал управління. В даний час управління налічує 850 чол. працюючих. З них 81 чол. - інженерно-технічні працівники. Працює 8 автоколон, які розміщені в трьох районах Полтавської області. В усіх автоколонах збудовані обладнані профілакторії для ремонту техніки, побутові кімнати для працівників, працюють та обслуговують медпрацівники при випуску машин на лінію.
Річний об'єм послуг складає 33,7 млн. грн. Колектив управління постійно справляється зі своїми виробничими завданнями, тому неодноразово нагороджувався почесними грамотами та ін.
Додаток 2
2006 рік. 24 серпня 2006 року – 15-та річниця незалежності України.
Якою буде Україна? Процвітаючою країною чи державою, що довго і болісно вибирається з полону нескінченних боргів і криз. Значною мірою це залежить від стану та умов розвитку базових галузей господарства країни, до яких, безумовно, належить і нафтогазове виробництво. Одним із найбільш болючих питань є вирішення проблеми енергозабезпечення країни. Особливо загостреною ця проблема стала в цьому році, коли підвищились ціни на енергоресурси.
Чи може Україна вирішити цю проблему за рахунок власних ресурсів? Цю та інші проблеми, як вони вирішуються, ми, члени дитячого об'єднання «Добро», вирішили дослідити на прикладі діяльності підприємств нашого селища Гоголеве, на окраїні якого починаючи з 1951 року розпочався видобуток нафти в Східній Україні.
Ми, члени дитячого об'єднання «Добро», живемо і навчаємось в селищі Гоголеве Великобагачанського району Полтавської області. Воно специфічне, бо живуть і працюють в ньому нафтовики. І саме селище практично виникло в 1951 році, коли в Східній Україні була відкрита нафта.
В 2001 році святкувало наше селище своє 50-річчя та 50-річчя з дня видобутку полтавської нафти. Ми були ще в третьому класі, але нам було цікаво, як змінилося наше селище: оновився клуб, відремонтовані дороги, в центрі селища був встановлений пам'ятник першому президенту України М. Грушевському. А от поступово підростаючи, почали цікавитися професіями наших батьків (адже більшість з них працює в нафтовій промисловості). Ми разом із керівником об'єднання «Добро» вирішили детальніше ознайомитись із такими корисними копалинами, як нафта та газ, які так необхідні молодій українській державі, про які так багато говорять по телебаченню; про те, як добувають нафту, хто стояв біля витоків добування нафти, як розвивається наше родовище «Радченкове», куди постачають нашу нафту.
Восени, щоб дізнатися про історію видобутку нафти в нашому регіоні, ми відправились в найбільшу організацію селища Гого-лівський цех по видобутку нафти і газу.
Тут на приміщенні ми побачили меморіальну дошку, з якої дізнались, коли було відкрите родовище «Радченкове». З 1957 по 1964 рік у Гоголевому працювала видатна людина, яка була нагороджена орденами і медалями за свій труд, – Горєв Станіслав Миколайович. З 2001 року центральна вулиця селища носить його ім'я.
Нас зустрів начальник цеху по видобутку нафти і газу Венг-льовський Мирослав Миколайович і запропонував побачити першу свердловину, з якої починалась полтавська нафта. Це свердловина № 5, розміщена біля села Кіптеве Миргородського району, дала першу товарну нафту 17 вересня 1951 року.
Мирослав Миколайович розповів, що ця свердловина працює і досі, її підтримують у належному стані, 6 годин працює, а потім насоси виключають. За добу свердловина дає 6-8 тонн нафти.
Біля свердловини, з якої починалось родовище «Радченкове», встановлено пам'ятний знак.
Щоб дізнатись про початок видобутку нафти і газу в нашому краї, Мирослав Миколайович запропонував нам зустрітись із Шевченком Володимиром Гордійовичем, який в 50-х роках працював у Гоголевому, а потім в управлінні в місті Києві, вийшовши на заслужений відпочинок, він повернувся і зараз проживає в селищі.
Ми зустрілися з Володимиром Гордійовичем і дізналися від нього багато цікавого.
Ось що він нам розповів: на території Східної України наявність нафти була доведена ще в 1937 р. на території м. Ромни Сумської області. Довів це професор геолого-мінералогічних наук Шацький.
Польові геологи збирали мінерали, копали колодязі, брали проби повітря, досліджували сейсмічним методом.
Але почалася війна...
Після війни розвідка нафти продовжилась: 1949р.- Роменська, а потім Миргородська контори глибокого буріння. Перша свердловина була пробурена біля Радченкового, через те і родовище дістало назву «Радченкове». Але свердловина була в аварійному стані і її закрили.
Свердловина № 5 була пробурена біля с. Кіптеве і 17 вересня 1951 року дала першу промислову продукцію.
Ми багато дізналися про забудову селища. В 1951 році, коли почали добувати нафту, на території села була станція і невелика кількість будинків біля неї та хутір Марченки. Селища як такого не було. На нафтопромисел працювати зійшлися з навколишніх сіл: Полив'яного, Солонців, Матяшівки та Устивиці.
Дорога від вокзалу була ґрунтова, жили спочатку в палатках, потім почали будувати бараки. Середній вік працюючих на той час був 22 роки.
На території школи був гараж, потім його перенесли, де зараз знаходиться ЦТТ. А на місті гаража була збудована школа. Будівельний відділок знаходився на території ЖКГ, будівельна колона – там, де зараз цех нестандартної продукції.
Значні запаси нафти та природного газу дали можливість провести газопроводи до міст Полтави та Миргорода. На залізничній станції було збудовано естакаду по наливу нафти в залізнодорожні цистерни.
На той час була побудована електростанція потужністю 820 кВт, яка обслуговувала Гоголеве, Полив'яне, Солонці, Матяшівку. В нафтовій і газовій промисловості на той час працювало 58 інженерно-технічних працівників з вищою освітою і 119 – з середньою освітою.
Начальниками НПУ «Радченкове» працювали тов. Рогачов, Груша Іван Мусійович, Шереметинський Ананій Дмитрович. Секретарями парторганізації були тов. Красногрудський Костянтин Васильович, Яценко Володимир Іванович, Бабич Василь Феодо-сійович, Глазунов Гаврило Іванович. За високі трудові показники по видобутку нафти і газу НПУ було нагороджене 5-ма перехідними Червоними прапорами.
Селище було газифіковане в 1953 році. Використовувався попутний газ, що добувався при роботі нафтових свердловин.
Спочатку Гоголівська дільниця відносилась до Бориславського управління № 5, і через те, що нафта закінчувалась на території Західної України, управління не виконувало план. Тому наші свердловини нещадно експлуатувались і дуже швидко частина з них вичерпалась.
До 1973 року в Гоголевому існувало нафтопромислове управління. Потім воно було перенесене до Полтави, а в селищі залишився цех по видобутку нафти і газу.
Для того, щоб дізнатися про сучасний розвиток нафтової промисловості в нас в селищі та познайомитись з організаціями, які зв'язані з добуванням нафти і газу, ми зустрілися з начальником Гоголівського цеху НГДУ «Полтаванафтогаз» Венгльовським Мирославом Миколайовичем.
Коли ми прийшли на зустріч до Мирослава Миколайовича працівники офісу прибирали на своєму подвір'ї, тому ми вирішили їм трішки допомогти, інвентарю вистачило на всіх.
В кабінеті Мирослава Миколайовича ми почули багато цікавого, про що раніше і гадки не мали.
Він розповів, що на Україні добуває нафту організація «Укрнафта». До неї входить шість підрозділів – 3 з них працює на Східній Україні – це в Прилуках, Ахтирці і Полтаві. Гоголівський цех відноситься до Полтави .
НГДУ «Полтаванафтогаз» веде розробку газу на території Миргородського, Великобагачанського, Машівського та Гадяцького районів Полтавської області ,а також на території Дніпропетровської та Сумської областей.
До Гоголівської дільниці видобутку нафти і газу належать такі підприємства на території селища: Цех по видобутку нафти і газу (свердловини і качалки); Гоголівська дільниця ПРЦЕіЕ; Ремонтна бригада; Механічна майстерня; Бригада капітального ремонту.
А також є на території селища організації, які зв'язані з нафтовою промисловістю – це Гоголівський цех технологічного транспорту НГВУ «Полтаванафтогаз» та база по ремонту і виготовленню нестандартного нафтового обладнання.
Зараз в Гоголівському участку по добутку нафти і газу працює 75 операторів, обслуговуючий персонал 150 - 160 чоловік . А взагалі в Гоголівському участку НГДУ "Полтавнафтогаз" працює близько 500 чоловік.
Гоголівська дільниця веде розробку 9 нафтогазових родовищ в 5 районах області: Великобагачанському, Шишацькому, Миргород-ському, Новосанжарському і Кобеляцькому.
Більшість з цих родовищ знаходяться на завершальній стадії, але експлуатуються, тому що існує потреба молодої держави в енергоносіях.
Перспективні родовища:
– в Решетняках (нафтогазове) дає за добу 85-90 тонн. Зараз розробляють перспективне Східно-Решетняківське родовище, працює 3 свердловини.
– Гоголівське - використовують продуктивні горизонти на глибині 4200-4300м, а відкриті нові продуктивні горизонти на глибині 5300-5400м. Свердловина № 10 - дебіт газу 1.5млн.м3 (поки що не розробляється).
10 років тому за добу добували 50-60 тонн нафти, зараз 110 тонн. Газу добували 150 тис.м3 за місяць, а зараз цю саму кількість добувають за добу.
Зараз три бригади бурять нові бурові в Кошаново - це Глинсько-Розбишівське родовище. Розробляється нові родовища в Миргородському районі на Малосорочинському родовищі (свердловини № 22 і № 23) та на Кибинцівському родовищі (свердловина № 54).
Газ добувається тільки фонтанним способом, а нафта фонтанним і насосним. Чистий газ не буває, він завжди поступає з конденсатом.
Свердловина може проходити через 2-3 продуктивні горизонти. Розроблять починають спочатку нижні горизонти, потім верхні. Свердловини в нас пробурені на різну глибину:
Радченки - 1600 - 1800 м.
Решетняки - 2400 - 2500 м;
Гоголеве - 4100 - 4300 м;
Свердловина № 10 - 5300 м;
Свердловина № 4 - 5900 м.
До глибини 4000м знаходиться нафта, глибше - газоконденсат.
Мирослав Миколайович розповів, що найбільш поширені професії - це геолог, бурильник, геофізик, і пояснив, що здобути ці спеціальності можна в Полтавському та Дрогобицькому геологорозвідувальних технікумах, а також в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу та Полтавському технічному університеті на нафтопромисловому факультеті.
Про подальший шлях гоголівської нафти нам розповіла головний геолог Сєрікова Людмила Михайлівна, з якою ми також зустрілися, та оператори по видобутку нафти та газу під час наступних екскурсій.
Нафта і газ, добуті з різних свердловинах по нафто- і газопроводах, довжина яких від 200 - 300 м до 2,3 км, поступають в Гоголеве. Нафта в резервуари.
Але нафта ця не чиста, вона має домішки солей, газу, води. Тому з резервуарів вона подається на установку підготовки нафти, де відділяється газ від нафти. Про це нам розповів оператор Карпенко Андрій Якович.
Газ разом з конденсатом із свердловини поступає на установку низькотемпературної сепарації газу. Тут він відділяється від газоконденсату, який збирається в спеціальні резервуари, а потім додається до нафти.
Після проходження трьох ступенів очищення, сухий газ поступає в магістральний газопровід Шебелинка – Полтава – Київ. Тиск газу приходить із свердловин, біля 60 атмосфер, а коли він поступає в магістральний провід, має тиск 39-40 атмосфер. Перед тим як поступити в магістральний газопровід, газ проходить через штуцер, до якого прикріплені прилади, які ведуть рахунок газу, який надходить в газопровід. Зараз за добу з наших родовищ в газопровід Шебелинка - Київ надходить 100 000 кубічних метрів. Нафта також очищається на іншій установці. Відділяється вода і солі. Солона вода закачується назад в свердловини. Аналіз товарної нафти проводить оператор-лаборант Венгльовська Оксана Ярославівна.
Нафту возять автоцистернами, а потім перекачують у залізно-дорожні цистерни. Наливом займається товарний оператор Писаренко Сергій Миколайович. В цистерну навантажується 57 - 60 тонн, тому що наша гоголівська нафта легка.
На кожну цистерну оформляється паспорт, в який заносяться всі дані, які характеризують дану нафту. Потім нафту відправляють в Надвірну Івано-Франківської області на нафтопереробний завод. В нашій нафті є домішки - вода, механічні домішки, пісок, шматочки солі і тому вона очищається, але частина домішок залишається. Нафта товарна буває трьох категорій - 1,2;3.
Наша гоголівська нафта продається по першій категорії.
А потім через певний час після переробки, продукти крекінгу нафти повертаються і в наше Гоголеве на нафтобазу, а потім бензин і інші продукти переробки нафти доставляються в усі організації району.
Висновки
Дана тема вивчена не повністю, тому що вона дуже широка і за такий короткий час вивчити її не можливо. Вивчення даної теми буде продовжуватись. Даний матеріал може бути використаний на уроках довкілля, географії, хімії, біології та позакласній роботі.
Наступний етап - це більш детальне вивчення історії розвитку нафтової промисловості в селищі.
Провівши пошукову роботу, зустрічаючись з працівниками нафтогазової промисловості ми дізналися, що на території нашого району і області є ще багато запасів нафти й газу. Потрібно продовжувати розширювати мережу геологорозвідувальних робіт. Це дасть можливість збільшити видобуток нафти й газу, а отже, це сприятиме вирішенню проблеми енергозабезпечення. При цьому уряд може обійтись без підвищення цін на енергоносії. Це може полегшити матеріальне становище громадян України. Матеріальне становище наших батьків, а отже, і наше. Ще одним моментом у вирішенні цієї проблеми є раціональне використання видобутої сировини, обмеження втрат при транспортуванні нафти й газу. На превеликий жаль, із розповідей працівників галузі, ми дізналися, що частими бувають крадіжки нафти із трубопроводів. Це також завдає величезної шкоди державі. Із цим явищем теж потрібно боротися.
Провівши пошукову роботу, ми дізналися багато цікавого про дану галузь і багато із нас задумались над питанням, щоб після закінчення Гоголівської загальноосвітньої школи продовжити навчання в Полтавському нафторозвідувальному технікумі та Полтавському технічному університеті ім. Кондратюка, здобути професію нафтовидобувників і геологорозвідувальників та продовжити справу своїх батьків та земляків.
Додаток З
Анкета населеного пункту:
1) селище Гоголеве;
2) знаходиться в центральній частині Полтавської області, на півночі Великобагачанського району на межі з Миргородським районом, у долині р. Псел, за 10 км від її річища. Селище розташоване за 18 км від районного центру (Велика Багачка) та за 18 км від Великих Сорочинець. Відстань від селища до обласного центру (м. Полтава) становить 95 км. Територія населеного пункту займає площу 1197,6 га;
3) селище Гоголеве - існуючий населений пункт.
1. Історія виникнення та розвитку селища
Для того, щоб вивчити історію виникнення селища, наш пошуковий загін опрацював дані селищної бібліотеки та селищної Ради. Ось, що нас вдалося дізнатися.
Гоголеве – смт Великобагачанського району, центр селищної Ради народних депутатів.
У кінці XIX ст. при будівництві залізниці Полтава–Ромодан–Київ за 18 км від Великих Сорочинців була відкрита станція. Вона стала до ладу 1901 року, коли було завершене будівництво перегону Полтава – Ромодан. У 1902 році, при відзначенні 50-річчя з дня смерті М. В. Гоголя, за пропозицією громадськості була названа Гоголеве. Пізніше назва поширилась і на селище, яке почало виростати з півночі.
Раніше на території селища існували хутори Гирчин, Гончарів, Марченки. Виникли вони наприкінці XVIII ст. як козацькі поселення, їх населення входило в третю козацьку общину Устивицької волості Миргородського повіту. На межі XIX та XX ст. тут налічувалося 44 двори. Більшість угідь навколо хуторів належали поміщику А.Гудовичу, який жив у Великих Сорочинцях. Провідним заняттям селян залишалося землеробство.
Так виникло наше селище і з'явилася його теперішня назва. Як бачимо, це було пов'язано із процесом будівництва залізничних шляхів на теренах Російської імперії на початку XX ст.
Подальший розвиток селища визначали зміни, спричинені встановленням радянської влади в січні 1923 року. У 1923 році Гоголеве відійшло до складу Устивицького, а 1925 - до Великобагачанського району. З 1925 року Гоголеве стає центром сільської Ради. На початку 20-х років XX ст. в селищі були створені партійні та комсомольські осередки. Перший комнезам був організований у серпні 1930 року. У 1929 році виникла артіль «Нове життя», згодом перетворена на колективне господарство ім. В. І. Леніна.
Не минула нашого селища Велика Вітчизняна війна. Як вдалося дізнатися з письмових джерел, період німецько-фашистської окупації тривав із 16 вересня 1941 до 18 (19) вересня 1943 року. Під час окупації в районі села діяв партизанський загін.
Після війни відновив діяльність колгосп імені Леніна. В 1957 році його було перетворено на відділок племрадгоспу ім. С. М. Будьоного, центральна садиба якого знаходилася в селі Михайлівка.
У 50-х роках при залізниці були побудовані 8 амбарів хлібоприймального пункту, бурякоприймальний пункт, плодоовочеве підприємство.
Стрімке піднесення Гоголевого сталося після того, як у 1951 році поблизу села відкрили поклади нафти і газу. Тоді було засноване нафтопромислове управління «Радченкове». Освоєння газового родовища викликало значний потік робочої сили та ріст житлового будівництва. За 10 років з'явилися 350 нових будинків. Почалася газифікація села.
У 1957 році рішенням виконкому обласної Ради депутатів трудящих Гоголеве віднесене до категорії селищ міського типу. У 1958 році обновою селища стала нова середня школа, дільнична лікарня прийняла перших хворих. Селище розросталося, набираючи сучасного вигляду.
Як бачимо, з того часу виробничий профіль селища визначає насамперед розвиток у ньому установ, підприємств і організацій нафтової промисловості, загальна кількість яких 47.
Коротко зупинимося на характеристиці найважливіших підприємств і установ.
Головним підприємством селища є Гоголівський цех видобутку нафти і газу НГДУ «Полтаванафтогаз», яке займається видобутком нафти і газу в п'яти районах області.
В південній частині селища знаходиться залізнична станція Гоголеве Південної залізниці, яка була електрифікована в 2000 році. Пропускна можливість колії - 40 пар поїздів.
З важливих підприємств держаного значення слід назвати «Гоголеве-Агро», бурякопункт.
У Гоголівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів зараз навчається 302 учні, працює 37 вчителів.
У селищі діє Будинок культури на 450 місць, який був реконструйований у 2001 році, дві бібліотеки.
Отже, можемо зробити висновок, що на даний час господарство селища має переважно промислово-видобувну специфіку, у соціальній інфраструктурі розвинені галузі освіти, культури, медицини, торгівлі.
2. Населення селища Гоголеве в різні періоди його існування
Пошуковим загоном Гоголівської ЗОШ І-ІІІ ступенів була проведена велика робота по збору статистичних даних, які стосуються населення селища в різні періоди його існування. В цьому розділі ми намагаємося показати основні зміни, які відбувалися в його чисельності, статево-віковій структурі, соціальному складі протягом XX століття та на початку XXI століття.
Як вдалося нам дізнатися із енциклопедичного довідника «Полтавщина», коли у 1900 році через Полтавську губернію було проведено гілку південної залізниці і утворилося селище Гоголеве, тут у перші роки XX століття було лише кілька будинків. Але поступово із ближніх населених пунктів сюди стали переселятися люди. У 1900 році село утворювали 44 домашні господарства з населенням 360 чоловік. Чисельність населення у перше десятиліття мала стійку тенденцію до зростання. Так уже в 1910 році нараховувалося 72 двори з населенням 555 жителів.
За період з 1910 по 1939 рік статистичних даних по населенню відшукати не вдалося. Відомо лише, що у 1912 році в Гоголевому була побудована земська школа, в якій навчалося 20-30 дітей заможних сімей.
Вдалося знайти дані про населення напередодні II світової війни. За переписом населення, який проводився у 1939 році в селищі нараховувалося 982 жителі. Статева структура відображена на мал. 1.
Як бачимо з діаграми, частка чоловічого населення більша лише на 1%. У кількісному вираженні ситуація була така: чоловіків - 496, жінок - 486.
В роки Великої Вітчизняної війни жителі селища взяли активну участь у боротьбі проти ворога. На фронт по мобілізації пішло 180 осіб. Частина односельців боролася у складі партизанського загону Д.Д. Корнілича, який діяв у шишацьких лісах. У боротьбі проти ворога загинуло 54 жителі селища, в тому числі партизани Бобир Д.Д. та Говтвяниця І. П.
Учасниками пошукового загону було встановлено, що на примусові роботи із села в 1942 році було відправлено 10 осіб (Фесенко Одарка Іванівна, Омеляненко Настя Петрівна, Вільхова Оксана Яківна та ін.). Всі вони повернулися по завершенні війни.
Ґрунтовні статистичні дані нам вдалося відшукати станом на початок 1960-х років. На 1 січня 1963 р. в селі налічувалося 2260 осіб. Статева структура населення відображена на мал. 2.
Як можемо побачити з діаграми, у порівнянні з довоєнними роками ситуація кардинально змінилася. На 1963 рік у статевій структурі досить вагому перевагу (на 16%) мають жінки. У кількісному вираженні це матиме такий вигляд: чоловіків - 951; жінок -1309. На нашу думку, причини таких змін такі ж як і в цілому по країні - структура втрат серед населення під час війни (більша кількість загиблих серед чоловічого населення).
На цей період у населеному пункті нараховувалося близько 890 домашніх господарств. У соціальному складі абсолютну більшість становили робітники - 90%, інтелігенція - 10%. Структуру зайнятості населення відображає мал. 3.
Побудована діаграма ще раз підтверджує промислову специфіку селища Гоголеве, оскільки у цій сфері зайнято більше 50% працюючих. Станом на 1963 рік загальна чисельність працюючих у селищі дорівнювала 947 осіб:
- в промисловості - 530 осіб;
- в сільському господарстві - 250 осіб;
- у сфері транспорту - 65 осіб;
- у сфері торгівлі - 50 осіб;
- у сфері науки, освіти, культури - 52 особи.
Така структура зайнятості населення була закономірною в умовах посилення промислового значення населеного пункту. На основі даних про чисельність населення за останні роки ми пропонуємо графік, який дозволяє виявити основні тенденції зміни кількості жителів.
Проаналізувавши графік, можна помітити загальну тенденцію до зменшення чисельності населення за період з 2003 по 2009 рік.
Чисельність населення по роках:
2003 р. - 2738 осіб;
2006 р. - 2679 осіб;
2007 р. - 2680 осіб;
2008 р. - 2618осіб;
2009 р. - 2596 осіб.
За останніми даними, які опрацював наш пошуковий загін, станом на 1.01.2009 року чисельність населення в селищі становила 2596 осіб (чоловіків -1148, жінок -1448).
Порівнявши частини чоловічого та жіночого населення за 1963 та 2009 роки, ми помітили, що основна тенденція (переважання чисельності жінок) збереглася з незначними змінами.
Також виявили такі дані:
- Чисельність вікової групи від 0 до 6 років - 123 особи;
- Чисельність вікової групи від 6 до 18 років - 354 особи;
- Дитячий садок - 95 дітей;
- Гоголівська ЗОШ І-ІІІ ступенів - 292 учні станом на 01.01.2009 р.
Отже, опрацювавши статистичні дані по населенню, можемо сказати, в цілому тенденції подібні до загальнодержавних. Це ми бачимо по зменшенню кількості населення і статевій структурі.
Рекомендації по використанню краєзнавчого матеріалу:
1. Краєзнавчий матеріал слід використовувати під час занять шкільних краєзнавчих гуртків, проведення вечорів відпочинку або в загальношкільних масових заходах. Вчитель займається розробкою запитань і завдань, змісту конкурсів. Але в цей процес можна залучати й учнів. Вчителеві слід подбати, щоб такі заходи мали чітке спрямування і своїм змістом слугували забезпеченню знань про рідний край.

2. Залучати дітей самостійно вести пошукову роботу і аналізувати знайдений матеріал, щоб відчути себе на місці справжнього дослідника. Це сприяє не тільки отриманню знань, а і формуванню первинних дослідницьких навиків.

3. Кожній школі брати участь у різноманітних конкурсах та акціях, а вчителеві географії слід обирати серед них ті, що мають краєзнавче спрямування і залучати до їх виконання якомога ширше коло учнів.
Широкий потенціал застосування краєзнавчого матеріалу мають програми шкільних курсів географії та природознавства. Нижче пропоную розглянути варіанти використання краєзнавчої інформації безпосередньо на уроках географії:
При вивченні теми "Космос і Земля в космосі" (Природознавство, 5 клас) проводити екскурсії до музею космонавтики м. Полтави.
При вивченні теми "Природні явища Землі" (Природознавство, 5 клас) разом з учнями проводити спостереження за погодою нашої місцевості, порівнювати отримані дані з попередніми показниками.
При вивченні теми "Вода – природний компонент" (Природознавство, 5 клас) – знайомити з водоймами селища, району, області. Найефективнішою формою роботи тут будуть екскурсії. Вивчати мешканців водойм і походження назв водойм.
Під час вивчення теми "Уявлення про царство живої природи" (Природознавство, 5 клас) проводити урок серед природи, де знайомити учнів з рослинним і тваринним світом навколишньої місцевості.
При вивченні корисних копалин свого краю знайомити учнів із відкриттям родовищ нафти і газу у с. Радченки, з процесом освоєння цих родовищ, з обсягом видобутку нафти і газу в даний час.
Під час викладання предмету, особливо фізичної географії, вчитель повинен спиратися на місцевий матеріал. Діти краще зрозуміють те, з чим вони зустрічаються щодня, а потім зможуть перейти до загальних положень.
У 6 класі при оцінюванні теми "Літосфера" знайомити учнів з рельєфом світу, використовуючи можливості своєї місцевості. Під час вивчення корисних копалин світу звертати увагу і на корисні копалини Полтавської області.
При вивченні теми "Гідросфера", вивчення річок, озер, штучних водойм проводити через призму водойм оточуючої місцевості. Оскільки діти знайомі з ними безпосередньо, тому їм буде легше засвоїти загальні поняття.
Вивчення теми "Біосфера" проводити на прикладі місцевих рослин і тварин. Можливе проведення екскурсії в урочище Печереєва гора, до мішаного лісу в с. Матяшівка. Там діти зможуть ознайомитися з окремими рідкісними рослинами, які ще вдалося зберегти у нашій місцевості.
В курсі "Фізична географія України", 8 клас велика кількість тем при їх вивченні потребує використання краєзнавчого матеріалу.
Під час розгляду тем "Рельєф", "Мінерально-сировинні ресурси" (8 клас) використовувати інформацію про розвиток нафтогазового промислу в с. Радченки.
При вивченні теми "Внутрішні води" (Фізична географія України, 8 клас) використовувати дані про річку Псел та місцеві водойми, про рівень забезпечення нашої місцевості водними ресурсами.
Курс "Економічна і соціальна географія України", 9 клас передбачає широкі можливості використання географічного краєзнавчого матеріалу. Це дає можливість учням отримати знання про рідний край і полегшує сприйняття основного матеріалу програми.
Так економічно-географічне положення України розглядати в поєднанні з ЕГП свого населеного пункту.
Під час розгляду теми "Населення України" використовувати статистичні дані по своєму району, селищу чи селу.
При вивченні теми "Системи розселення і розвиток поселень" використовувати інформацію про районний центр – селище Велика Багачка, яку можна знайти в короткому історико-географічному нарисі "Велика Багачка" за ред. Ю.В.Осовського.
Отже, розглянувши вище наведені приклади, бачимо, що програми шкільних курсів географії та природознавства надають широкі можливості використання краєзнавчого матеріалу. Хоча не менш ефективними є позакласна та позашкільна краєзнавча робота учнів з географії.
В такій сфері як краєзнавство закладені великі навчально-виховні та науково дослідницькі ресурси, які в сучасній системі освіти можна успішно використовувати для виховання нових поколінь.

Автор: 

Гавленко Роман Миколайович

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...