Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Опис досвіду роботи "Реалізація краєзнавчого підходу та використання імажинальних прийомів під час навчання географії в сучасній школі"

0

В умовах інтеграції України в світову систему освіти актуальним є забезпечення високого рівня географічної освіти на теренах України. Наразі нагальною проблемою є впровадження у шкільну практику новітніх психодидактичних засад навчання географії та посилення краєзнавчого підходу у процесі формування географічних компетенцій. Відповідно до цього існує нагальна потреба формування в учнів емоційно-почуттєвих образів географічних об’єктів вивчення та використання потенціалу краєзнавчого матеріалу. Проаналізувавши навчальні програми шкільних курсів географії, я виявив, що в них відсутні конкретні рекомендації щодо комплексного вивчення рідного краю. В таких умовах не може реалізовуватися одне з найголовніших правил дидактики: «Від простого до складного», «від відомого – до невідомого», «від близького до далекого».
Отже, власний педагогічний досвід та аналіз сучасних доробок з методики навчання географії показує, що доцільно поєднувати та реалізовувати два принципи навчання: традиційний – краєзнавчий принцип та інноваційний – принцип образного сприйняття географічної інформації. Це сприяє утворенню емоційно-почуттєвих образів географічних об’єктів в уяві учнів. Сутність краєзнавчого принципу полягає у забезпеченні всебічного вивчення учнями своєї місцевості та використанні краєзнавчого матеріалу у процесі навчання. Організація вивчення природи, населення й економіки свого краю сприяє усвідомленню учнями глобальних географічних закономірностей та підвищенню інтересу до географії. Також даний принцип забезпечує виконання однієї з визначальних умов успішного засвоєння знань – безпосередній контакт з об’єктом дослідження. Синонімами терміну «імажинальна географія» є образна географія, географія уяви, імагінативна географія. У семантичному відношенні найбільш широкий термін – «образна географія», найбільш вузький – «географія уяви». На думку Д.М.Замятіна, центральним поняттям імажинальної географії є географічний образ – система взаємопов’язаних і взаємодіючих знаків, символів, архетипів і стереотипів, яка яскраво і водночас просто характеризує будь-який географічний об’єкт.
Найбільш ґрунтовно питання формування географічних образів висвітлено у роботах Д.М.Замятіна. Зокрема, у своїй праці «Культура и пространство: моделирование географических образов» автор підкреслює необхідність образного вивчення навколишнього середовища та особливу увагу акцентує на необхідності поетапного моделювання образу географічних об’єктів, процесів і явищ в уяві дітей. У працях Вішнікіної Л.П., Коберніка С.Г., Самойленка В.М., Топузова О.М. досить широко розкривається сутність та доцільність використання краєзнавчого принципу навчання географії. Ягольник Н.Я. пропонує один із імажинальних прийомів – імажинальні вислови. На думку автора, найкращий ефект дає використання висловлювань, які досить точно характеризують географічні об’єкти та дають їм визначення, формують в учнів образне сприйняття середовища. Психологічні аспекти засвоєння знань розкривають у своїх доробках Гальперин П.Я. та Леонтьев А.Н. У працях Ніколіної В.В. розкрито особливості формування в учнів емоційно-ціннісного ставлення до природи.
Реалізацію основної ідеї мого досвіду здійснюю за такими трьома напрямками: урочна діяльність, позакласна та позаурочна діяльність і методична робота.
Так, у 6 класі під час опрацювання теми «Літосфера» намагаюсь формувати в учнів уявлення про рельєф на основі можливостей нашої місцевості, а під час вивчення теми «Гідросфера» знайомлю з річками, озерами та штучними водоймами крізь призму об’єктів оточуючої місцевості. Це забезпечує безпосередній контакт дітей з об’єктами вивчення і полегшує засвоєння базових географічних понять. Вивчення біосфери доцільно проводити з використанням потенціалу рослинного і тваринного світу нашої місцевості. Можливе проведення екскурсій в урочище Печереєва гора та до мішаного лісу с. Матяшівки, де діти можуть ознайомитися із окремими видами рослин, які вдалося зберегти в нашому краї.
У курсі «Фізична географія України» (8 клас) я намагаюся якомога більше уваги приділяти саме краєзнавчим відомостям. Наприклад, під час розгляду теми «Мінерально-сировинні ресурси» використовую інформацію про розвиток нафтогазового промислу в нашому населеному пункті, щоб діти змогли сформувати повне уявлення про паливні ресурси держави. Під час вивчення теми «Внутрішні води України» знайомлю дітей з інформацією про місцеві річки (Псел, Ворскла) та водойми, про рівень забезпечення нашої місцевості водними ресурсами, оскільки з цими об’єктами вони контактують дуже часто і певне уявлення про них уже мають. Потім ці знання вони можуть застосувати під час характеристики інших водних об’єктів території України.
Хочу зазначити, що на уроках не обмежуюсь лише словесними методами подачі краєзнавчого матеріалу, намагаюсь включити в діяльність дітей елементи пошуково-дослідницької роботи. У 9 класі під час розгляду теми «Населення України» пропоную учням випереджаючі завдання – відшукати статистичні дані, що відображають ситуацію в селищі, районі чи області. Такий підхід дає можливість дітям на основі уявлень про господарство своєї місцевості сформувати знання про економічні суб’єкти держави.
Також практикую використання таких форм роботи учнів: заочні он-лайн-екскурсії географічними об’єктами; створення учнями мультимедійних презен-тацій; складання творів-описів, схем природних та господарських об’єктів, процесів і явищ. Незважаючи на широку популярність використання інформацій-них та мультимедійних технологій навчання, більшу частину географічної інфор-мації діти сприймають через слово. Тому мова вчителя повинна бути багатою та образною. Тут мені на допомогу приходить один із імажинальних прийомів – використання асоціативних висловів. Як вище зазначалось, це такі вислов-лювання, що досить точно характеризують географічні об’єкти, виокремлюють їх суттєві ознаки та формують в учнів образи процесів, явищ та об’єктів природи і господарства. Влучні вислови легко засвоюються учнями, і навчальний матеріал сприймається набагато краще. В них порівнюється невідоме з уже вивченим або з власним досвідом дитини. Внаслідок цього в неї виникають образні асоціації вивчених об’єктів. Наприклад: «Погода – настрій атмосфери», «Течії – річки океанів», «Річки – голубі артерії суходолу», «Ліси – легені планети».
Не менш ефективним важелем успішного навчання є позакласна та позашкільна краєзнавча робота з географії, адже географія є наукою багатогранною, і її вивчення не може обмежуватися лише проведенням уроків. Крім того, ці форми роботи дають можливість компенсувати недоліки навчальних програм і повніше реалізувати краєзнавчий та імажинальний принципи навчання.
Беручи участь у Всеукраїнській акції «Історія міст і сіл України», краєзнавчий загін під моїм керівництвом досліджував розвиток нафтогазової промисловості в селищі Гоголеве. Учні зібрали велику кількість матеріалу, узагальнили та систематизували його у вигляді проектів та мультимедійних презентацій. На основі вивчення промисловості селища учням легше орієнтуватися в проблемах нафтогазової галузі держави.
Під час участі в педагогічному експерименті регіонального рівня «Формування демографічних понять старшокласників під час навчання географії» учнями школи було проведено дослідження з тем «Розвиток селища Гоголеве», «Шкільна родина Гоголівської ЗОШ – складова демографічної картини України». Основна увага спрямовувалася на демографічні особливості рідного краю. Результатом було засвоєння та усвідомлення демографічних понять та розвиток навичок пошуково-дослідницької роботи, що має безпосередній зв’язок з імажинальним та краєзнавчим принципами навчання.
Однією з найважливіших ділянок своєї роботи вважаю організацію екскурсій та походів по рідній місцевості. Подорожі розширюють кругозір дітей, сприяють формуванню спостережливості, а фотовиставки після походів та екскурсій дають змогу залишити в пам’яті дітей образи побачених об’єктів.
Вважаю, що ще однією важливою умовою формування образних асоціацій у дітей є відвідування краєзнавчих музеїв, робота з джерелами географічної інформації (наприклад, обробка архівних даних), зустрічі учнів із старожилами нашого селища. Майже щороку проводжу виставки родовідних дерев та їх вивчення. Працюючи на географічному майданчику, діти мають можливість спробувати себе в ролі справжніх дослідників.
Значне місце у своїй діяльності відводжу теоретичним аспектам навчання географії. Кілька років є учасником динамічної групи вчителів географії Великобагачанського району, де намагаюся перейняти досвід своїх колег з даного питання. Також ділюся власним досвідом. Мною розроблений майстер-клас з проблеми «Імажинальний принцип навчання географії», що ілюструє один із варіантів поетапного формування асоціативних образів географічних об’єктів, процесів і явищ, який я використовую в практичній діяльності.
З 2011-2012 навчального року брав участь у педагогічному експерименті регіонального рівня «Формування демографічних понять старшокласників у процесі навчання економічної та соціальної географії» Це дало можливість ознайомитися з новими підходами до формування демографічної складової географічних знань учнів і використати їх під час реалізації елементів досвіду.
Я – учасник обласного семінару-практикуму «Від традиції до інновації як шлях до успіху вчителя-інноватора», у рамках роботи якого намагаюся знайти нові шляхи для реалізації даної теми на практиці.
Результати поточного та тематичного контролю навчальних досягнень учнів засвідчують, що впровадження в шкільну практику методичної системи, яка ґрунтується на поєднанні краєзнавчого та образного принципів навчання, сприяє формуванню в учнів таких географічних компетенцій: географічних знань, географічних вмінь і навичок (науково-дослідницької роботи, аналізу систематизації та узагальнення інформації, тощо), географічного бачення світу, емоційно-ціннісного ставлення учнів до довкілля і людської діяльності в ньому, набуття досвіду творчої діяльності при вивченні географічних об’єктів, процесів і явищ. Такі компетенції є основою географічної компетентності всебічно розвиненої особистості учня.
Отже, на мою думку, реалізація такого підходу до вивчення географії у школі дає можливість учням відшукати, обґрунтувати і розкрити у взаємозв’язках і взаємозалежностях всю багатогранну сукупність особливостей навколишнього середовища, створити правильні та стійкі уявлення про географічні об’єкти, процеси і явища, виявити взаємозв’язки між ними та, найголовніше, сприяє формуванню цілісної наукової картини світу.
Список використаної літератури

1. Гальперин П.Я. Психология усвоения знаний в школе. / Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. – М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1981. – С.97-101
2. Замятин Д.М. Культура и пространство: моделирование географических образов / Д.М. Замятин. — М.: Знак, 2006. — 488 с.
3. Кобернік С.Г. Методика навчання географії в загальноосвітніх навчальних закладах: навч. посіб. / С.Г. Кобернік., Р.Р. Коваленко., О.Я. Скуратович.; за ред. С.Г. Коберніка. — К.: Навч. книга, 2005. — 319 с.
4. Леонтьев А.Н. К теории развития психики ребенка / А.Н. Леонтьев // Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии; под ред. И.И. Ильясова, В.Я. Ляудис. – М.: Изд-во МГУ.: 1981. – С. 5-7.
5. Николина В.В. Формирование у учащихся эмоционально-ценностного отношения к природе / В.В.Николина // География и экология в школе ХХІ века. – 2009. – №1. – С. 44 – 51.
6. Топузов О.М. Загальна методика навчання географії: Підручник [з грифом МОНМС України] / О.М. Топузов, В.М. Самойленко, Л.П. Вішнікіна. — К.: ДНВП «Картографія», 2012, – 512 с.
7. Ягольник Н.Я. Прийоми імажинальної географії для підвищення ефективності уроку / Н.Я. Ягольник // Географія. — 2011. – № 2. — С. 7-8.

Автор: 

Гавленко Роман Миколайович

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...