Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Інноваційні підходи у забезпеченні творчого розвитку дітей молодшого шкільного віку

0

Науково-практична
інтернет—конференція
«Психологічні засоби оптимізації
творчого розвитку учнів молодших класів»

Інноваційні підходи у забезпеченні
творчого розвитку дітей
молодшого шкільного віку

Стельмашенко Ольга Володимирівна,
заступник директора
з навчально-виховної роботи
Канівської ЗОШ І-ІІІ ступенів школи № 4
Костюк Наталія Володимирівна,
учитель початкових класів

Вступ
Підвищення якості освіти—одна з актуальних проблем не тільки України, а й всього світового співтовариства. Сучасні вимоги суспільства до якості освіти активізують пошук шляхів виховання творчої особистості школярів.
Постановка проблеми
Розвиток та вдосконалення шкільної освіти в сучасних умовах спрямовано в площину цінностей особистісного розвитку кожного школяра як унікальної особистості, визначення його прав на отримання найкращої освіти та виховання. Вирішенню цієї проблеми сприяють високий професіоналізм педагогів, активне впровадження ними інноваційних технологій, що напрацьовуються в результаті наукових досліджень, народжуються у творчих лабораторіях учителів-новаторів.
Учитель початкових класів, насамперед, є особистістю компетентною з інноваційним мисленням. Він зуміє реалізувати себе, свої можливості у вихованні творчої особистості школяра за умови створення сприятливого освітнього середовища, мотивації, позитивного ставлення педагогічного колективу до інновацій, підтримки його ініціативи з боку адміністрації, забезпеченні свободи вибору, взаємної підтримки і довіри до його праці.
Сучасні підходи щодо формування творчості школярів ґрунтуються на принципах толерантності, поваги до особистості вчителя та учня.
Нова соціальна роль педагога – виховати всебічно розвиненого громадянина України, патріота своєї Вітчизни.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
У додатку до листа МОН молодьспорту від 01.06.2012р. №1/9 – 426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» про особливість навчально-виховного процесу у початкових класах підкреслюється, що «період навчання дитини в початковій школі є початком особливої навчальної діяльності, яка вимагає від дитини не лише значного розумового напруження, а й більшої фізичної витривалості, вольових зусиль і потреб учнів початкових класів, визначає зміст загальної початкової освіти, спрямовує навчально-виховний процес на формування і розвиток духовно-моральних інтелектуальних цінностей молодших школярів. Державний стандарт спрямований на засадах особистісного орієнтованого і компетентісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту.»[1,2]
В.О. Сухомлинський наголошував: «Я не боюся ще і ще раз повторювати: піклування про здоров`я – це найголовніша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили» [2,43].
Збереження та зміцнення морального, фізичного та психічного здоров`я учнів початкових класів є одним із пріоритетних завдань школи, на що наголошує Концепція загальної середньої освіти. О. Савченко, доктор педагогічних наук, підкреслює, що «сучасний урок як основна форма організації навчально-виховного процесу є таким лише тоді, коли класовод дбає про те, щоб він був здоров`язберігаючим, здоров`яформуючим, здоров`язміцнюючим, спрямованим на формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя , культури здоров`я на засадах життєвих навичок» [4,3].
Олександр Кочерга, кандидат психологічних наук, заступник директора інституту післядипломної педагогічної освіти КМПУ ім. Б.Грінченка зауважає, що «вибір адекватної для дітей складності завдань – показник професіоналізму вчителя. Важливо зазначити, що вчитель і сам потребує психотерапевтичних дій, - вміння бачити успіхи учнів важливе і для його здоров`я» [7,15]. Він вважає, що врахування психофізіологічних особливостей людини має розвивати творчість учня початкової школи.
Доктор психологічних наук Іван Бех підкреслює, що важливим компонентом розвитку творчої особливості школярів молодшого шкільного віку є самооцінка власної діяльності. «Вихованець має оцінити загальну вірогідність того, що він досягне успіху у кожному із своїх прагнень у майбутньому» [5,1]. У процесі своєї діяльності школяр усвідомлює наскільки кожне з його прагнень соціально бажане. Він має переконатися, що іншим людям сподобалася б, що й у них є таке ж прагнення.
Доктор педагогічних наук, академік ЛПН України Савченко О. переконує, що покликанням початкової школи є «забезпечення становлення інтелектуального, фізичного, морально-етичного, мовленевого, естетичного, соціального, емоційно-вольового розвитку. У вихованні і навчанні молодших учнів мають поєднуватися цілеспрямоване і опосередковане стимулювання зусиль дітей щодо виховання і розвитку їх пізнавальних і творчих здібностей в ігровому, інтелектуальному, художньому, практичному і комунікативному видах діяльності. Для розвитку творчості педагог має спеціально створювати виховні і розвивальні ситуації, коли активно працюють моральні почуття, інтерес, мимовільна увага, пам'ять. Надзвичайно важливо, щоб дитину оточувало естетично привабливе розвивальне і виховне середовище. При чому не створене раз і назавжди, а мінливе, змінюване педагогами, батьками разом з дітьми»[4,4].
Тетяна Коваль переконана в тому, що «учень початкової школи уже з перших днів навчання повинен засвоювати наукові методи пізнання навколишнього світу, формувати вміння адекватно реагувати на динамічні змінні в ньому і будувати свою оптимальну життєву траєкторію» [6,27]. Докорінне реформування системи освіти вимагає не тільки її модернізації, а й зміни характеру, функцій і ролі педагога в цьому процесі. Під керівництвом педагога учні без труднощів здобувають наукову інформацію, використовуючи сучасну техніку. Творче використання набутих знань є постійною характеристикою діяльності школяра, в основі якої – сформоване вміння розв’язувати проблеми. Діти здатні ефективно спілкуватися з оточенням, планувати власне навчання, оцінювати досягнуті результати, готові до індивідуальної і колективної діяльності.
Кандидат педагогічних наук Віра Мелешко у роботі «Компетентний учитель як умова розвитку педагогічної системи сільської школи» твердо переконана, що «підвищення якості освіти – одна з актуальних проблем не тільки України, а й всього світового співтовариства, вирішення яких пов’язано з підготовкою висококваліфікованого, компетентного вчителя, модернізацією змісту освіти, оптимізацією способів і технологій організації освітнього процесу»[8,5].
Як зазначає В.Г. Кремень: «Освіта в добу глобалізації та високих технологій – це фактор соціальної стабілізації, економічного добробуту країни, її конкурентноспроможності та національної безпеки».
? Від того наскільки педагог буде готовий до таких викликів часу, ? зауважує вчений , ? залежить майбутнє нашої держави.
Мета статті
Пошук варіантів вирішення проблем творчого розвитку дітей молодшого шкільного віку у системі навчально-виховної роботи загальноосвітньої школи.
Виклад основного матеріалу
Сучасна освіта є гуманістичною і полягає у вихованні вільної, незалежної, яскравої особистості, що живе в гармонії сама з собою, природою, суспільством. Сьогоднішнє українське суспільство повернулось до людини, тому гостро постає тема творчості у педагогічному колективі.
Весь навчально-виховний процес у нашому навчально-виховному закладі спрямований на розвиток гуманістичних культурологічних тенденцій: від людини освіченої до людини культурної. Класоводи початкової школи у своїй діяльності через кваліфіковане професійне спілкування з учнями здійснюють перехід до творчого, гармонійного, всестороннього розвитку дитини. Вони усвідомлюють, що праця вчителя початкових класів не має сенсу без творчості. Дитяча допитливість є мотивацією вчителя до пошуку нового. Основою творчого пошуку вчителя є активізація творчих якостей учнів з урахуванням їх розумових здібностей. Учитель створює таку навчальну ситуацію, що його творчість стимулює виникнення творчої діяльності учнів. У дитини виникає потреба самостійно обмірковувати, оцінювати явища, пробуджується ініціатива і творча фантазія. Саме творчість вчителя та учнів є джерелом, засобом і методом виховання, спрямована на формування гармонійно розвиненої особистості. У процесі співпраці вчителя та учнів ефективно спрацьовує ігровий принцип.
Слід зауважити, що без гри немає, не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра — це велике світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається живильний потік уявлень та понять про навколишній світ.
При допомозі гри здійснюється творчий пошук вчителя та учнів, активізація розумових здібностей, індивідуальний, творчий підхід до їх навчання та виховання.
Учитель створює таку навчальну ситуацію, що його творчість стимулює виникнення творчої діяльності учнів. Зосереджується увага на виробленні вміння самостійно обмірковувати, оцінювати явища, аналізувати, порівнювати, осмислювати, творчо фантазувати.
Аналіз теорії творчості в історичному плані, психолого-педагогічних поглядів на проблему творчості, сучасних наукових досліджень дає можливість вивести формулу творчості:
1. Творчість є родовою рисою дитини. Вона є в задатках кожного школяра, а творча діяльність, виступаючи первинною, відповідає природі дитини.
2. Природні задатки можна формувати, розвивати, відшліфовувати, коректувати.
3. Творчість це не тільки результат діяльності, а й дія, процес.
4. Структура, етапи і механізми творчої діяльності принципово однакові в різних випадках творчості, а також при об’єктивному і суб’єктивному характері новизни, тобто закономірності.
5. Творча направленість відбувається як у несвідомих психологічних процесах ( інтуїція, уява, фантазія, натхнення, імпровізація), так і свідомих (логіко-розумових) елементах мислення.
6. Творча діяльність школяра обумовлена двома групами факторів:
? внутрішніми силами особистості (здібності, воля, потреби);
? зовнішніми умовами ( соціально-педагогічними).
Важливим соціально-педагогічним завданням є забезпечення оптимальних умов і можливостей для найбільш повного розвитку і реалізації творчого потенціалу зростаючої особистості.
У пошуках творчості школа і сім’я виступають у тісній співпраці. До цієї кропіткої, важливої діяльності залучається практичний психолог.
Вчені-педагоги виділяють три етапи розвитку творчості дитини:
1. Дитина ставить завдання і збирає необхідну інформацію.
2. Дитина вивчає і аналізує завдання.
3. Дитина ставить цілі та виконує роботу від початку до завершення.
У вирішенні проблем творчі педагоги потребують сучасних філософських, психологічних концепцій, які розкривають і узагальнюють закономірності, принципи, методи формування творчої особистості. На наш погляд, найбільш виразним є визначення творчості Е. Фромма: «Це здібність дитини дивуватися і пізнавати, уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, націленість на відкриття нового і здібність до глибокого мислення свого досвіду». Звідси критерієм творчості є не лише якість результатів навчання, а й сам процес. Кожен педагог розуміє, що найважливішим у цьому процесі є виховання високої якості розумової праці учня, логічного мислення, «бачення» кінцевого результату.
Отже, праця вчителя початкових класів немає сенсу без творчості. Дитяча допитливість є мотивацією вчителя до пошуку нового в побудові уроку, позакласного заходу, в організації індивідуальної роботи з дітьми, у використанні засобів і методів педагогічного впливу.
Основні педагогічні принципи формування творчої особистості школярів:
— творча спрямованість навчально-виховного процесу;
— відбір оптимальних дидактичних засобів;
— систематична діагностика;
— особистий і індивідуальний підхід;
— науковість, доступність;
— проблемність;
— наочність;
— самостійність;
— зв'язок навчання та виховання дитини з життям.
Учитель, перш за все, створює оптимальні умови навчально-виховної діяльності, але ні в якому разі не перевантажує дитину. У противному випадку зникає інтерес до навчання. Успішною умовою формування творчої особистості є співпереживання, співпраця, спільне очікування результату, успіху. Слід пам’ятати, що якою б не була праця дитини, вона повинна відповідати її інтересам, потребам, можливостям.
Педагог націлює вихованця не те, що результат досягається лише за умови щоденної, систематичної, кропіткої праці. Переконливо пояснює, що ціна успіху коштує розумових, психологічних та фізичних затрат. Для цього потрібно тренувати волю, бути фізично досконалою та високоморальною особистістю.
Дитина з початкових класів усвідомлює, що вона в цьому світі єдина, унікальна, що її народження, формування необхідне суспільству. Суспільство чекає її творчості, неповторності. Разом з тим вона несе відповідальність перед батьками, учителями, суспільством. Педагог навчає дитину вмінню абстрагуватись від другорядного в житті. Дуже доречною, на наш погляд, є думка про фантазію та уяву. Адже «навіть посередній архітектор відрізняється від найкращої бджоли тим, що перш, ніж побудувати хатинку з воску, він спочатку побудує її в своїй уяві».
Кожен педагог, вихователь, всі без винятку, хто працює з дітьми, повинні пам’ятати, що дитячий розум у своєму оточенні фіксує всі наші вчинки, манери спілкування з іншими людьми. Тому все, що оточує дитину, повинно бути прекрасним. Вуста першої вчительки завжди усміхнені, одяг красивий, манери вишукані, мова лагідна та правильна. Тільки за таких умов формується творчість. Учитель і учень, батько і мати, всі люди, які оточують дитину, повинні бути щасливими і пам’ятати, що наші діти народжуються для того, щоб бути щасливими.
Висновки
Учитель початкових класів – це особливий учитель у навчально-виховному закладі. Він вимогливий, досвідчений, може зрозуміти і навчити всіх. Йому притаманні такі риси як покликання, самовідданість, любов до дітей. Тому класовод постійно в пошуку варіантів вирішення проблем навченості учнів. Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити у їхніх серцях почуття гордості – це основне завдання школи. У школі не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здатні. Дати дитині відчути,що вона успішна – першочергове завдання педагога.
Необхідно дорожити довірою дітей. Дрібниць у стосунках немає. Тому у роботі з дітьми початкових класів необхідно керуватися принципом: «Якомога більше вимогливості до дитини та якомога більше поваги до неї».
Маленьку людину з дитячих років потрібно навчити трьох речей: відчувати, мислити, любити. А щоб досягти бажаного успіху, учителю потрібно керуватися методикою співробітництва, яка включає творчий підхід до навчання як з боку учителя, так і з боку учня. Тільки завдяки методиці співробітництва відкривається творчий підхід до вирішення проблем, можливість відчути радість спілкування. Адже учні завжди мріють бачити в учителеві не тільки наставника, а й друга, з яким можна поділитися сокровенним.

Список літератури

1. Додаток до листа МОН молодь спорту від 01.06.2012р. № 1/9—426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» / Початкова школа, № 7, 2012.
2.Сухомлинський В.О. Не тільки розумом, а й серцем / В.О.Сухомлинський—М., 1986.
3.Сухомлинський В.О. Вибрані педагогічні твори / В.О.Сухомлинський—Т.3—К.: Рад. шк.., 1977.
4.Савченко О. Цінності, що об’єднують шкільну і педагогічну освіту / Початкова школа, № 7 , 2008.
5. Бех І. Виховний процес з глибинним психозануренням / Початкова школа,
№ 12, 2008.
6. Коваль Т. Значення курсу «Логіка» у психологічному розвитку дитини / Початкова школа, № 7, 2008.
7. Кочерга О. Запорука успішності учнів / Директор школи, № 35, 2009.
8.Мелешко В. Компетентний учитель як умова розвитку педагогічної системи сільської школи / Початкова школа, № 1, 2010.

Автор: 

Стельмашенко Ольга Володимирівна,
заступник директора
з навчально-виховної роботи
Канівської ЗОШ І-ІІІ ступенів школи № 4
Костюк Наталія Володимирівна,
учитель початкових класів

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...