Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Сценарій виховного заходу "Родина, як зірка єдина"

0

Сценарій виховного заходу "Родина, як зірка єдина"
Ведуча.
Сім’я, родина, рід –
Які слова святі.
Вони потрібні кожному в житті. Якщо зміцніє хоч одна родина-
Міцніша стане наша Україна.

Діти виконують пісню « Україна моя!» Слайд 1. « Родина, як зірка єдина»

1-а дитина
Доброго ранку! Доброї днини!
Ми вас чекали на наші гостини,
Щоб вшанувати тат і матусь,
Сестричок, братів, дідусів і бабусь.

2-а дитина
Гостей дорогих
Ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом,
Любов’ю і миром.

3-а дитина
Для гостей відкрита
Хата наша біла.
Тільки б жодна кривда
В неї не влетіла.

4-а дитина
Хліб підносим вам і сіль
На біленькім рушничкові,
До землі аж б’єм поклін,
Щоб завжди були здорові.

Діти під музику виносять коровай і ставлять на стіл.

Ведуча. Ще з давніх-давен із хлібом-сіллю зустрічали дорогих гостей. Усім, хто приходив із чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізувало злагоду, пошану до тих, хто їх подавав.
Шановні гості! Дорогі діти, наші рідні батьки, вітаю вас на родинному святі! Сьогодні ми зібралися у колі нашої дружної родини, адже школа – це теж сім’я. Слайд 2. « Сім'я»
Батьки і діти! Діти і батьки!
Нерозділиме і одвічне коло.
Ми засіваємо житейське поле,
І не на день минущий – на віки!..

5-а дитина
Кохані наші, чарівні,
Найкращі, найрідніші,
Ми заспіваєм вам пісні
І прочитаєм вірші.

6-а дитина
Яка хороша нині днина-
Зібралася уся родина,
Всі рідні – сестри і брати,
Дідусь, бабуся, батько й мати.
Від радості кортить нам заспівати.

(Виконують пісню «Зеленеє жито».) Слайд 3. « Пшеничне поле»
Наймолодший учень розповідає вірш «Пальчикова гімнастика»

Ведуча. Мати й батько-найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Вони нам дарують життя. Вони вчать нас правил життя між людей, оживляють наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова. І перше слово, що вимовляє дитина – це слово «мама».

7- дитина Слайд 4. « Про членів сім'ї: мама, тато, бабуся, дідусь»
Є немало мам у світі,
Мами добрі, мами світлі.
Та одна є наймиліша.
Хто така? Скажу вам я-
Рідна матінка моя.

8-а дитина
Ой, яка ж бо ти , матусю,
Дорога та мила!
Того словечком сказати
Не моя ще сила.
Мов те сонечко на небі,
В лузі квітка красна,
Так матуся в нашій хаті
Добра все та ясна.

9-а дитина
Спасибі, рідні й любі мами,
Що ви сьогодні тут із нами.
До вас наше перше слово.
Матусі, будьте здорові!

10-а дитина
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові:
Мати, матінка, матуся,
Мама, мамочка, мамуся.

Діти виконують пісню « Мама і я»

Вірш « Все не так» А. Костецький

Все не так сьогодні,
Все навкруг не так.
Чомусь задачка «непроста»,
Чомусь цукерка несолодка,
Проміння сонячне — холодне.
І навіть запахуща диня
Чомусь не пахне зовсім нині...

У чому ж річ?
Скажу вам прямо:
Образилась на мене мама ...
Піду, пробачення попрошу -
Хай знову стане все хорошим..

Ведуча. Слід згадати та віддати шану, як у народі кажуть, голові сім’ї – батькові. Справді, батько – господар у домі. Роль батька в сім’ї неоціненна. Він суворий і вимогливий. Його любов до дітей стримана і врівноважена. Любі татусі, вас сьогодні вітають ваші вдчні діти!

11- а дитина
Батьку любий, тату милий,
Нинішньої днини
Ти від нас прийми щиренький
Дар на ці гостини.

12-а дитина
Цей дарунок- тепле слово,
Щире побажання.
Щоб прожив багато літ.
Не зазнав страждання.

13-дитина
Щоб усе тобі вдалося,
Щастя не минало.
Щоб твоє велике серце
Смутку не зазнало.

14-а дитина
Батько розуму навчає.
Мати приголубить
Ніхто мене так у світі,
Як вони, не любить.

Діти виконують пісню «Ми з татом»

Інсценізація «Батьки-чомучки» (за віршем А. Костецького)

Дитина. Ну і мама! Ну і тато!
Наче справжні дошкільнята!
Нічогісінько не знають,-
Смішно і сказать комусь!-
Бо щодня у нас питають
Лиш одне: «чому?» й «чому?»
Ти чому образив Віку?
А чому отримав двійку?
А чому прийшов так пізно?
А чому в шкарпетках різних?
Ти чому такий непослух?
А чому не стелиш постіль?
Ти чому це вірш не учиш?
А чому портфель без ручки?
І чому такий синець?
Дитина. Ох, настане мій кінець!
Не поясниш їм ніколи,
Хоч би й дуже захотів …
Треба їх віддать до школи …
Хай питають вчителів!..

Ведуча. Наша родина – це не тільки мама й тато. Що то за родина, в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів! Бабуся – берегиня роду, невгамовна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи.

15-а дитина
Моя бабуся люба, гарна й мила,
Вона найкраща від усіх людей.
І хоч вона вже трохи посивіла,
Але так щиро любить нас - дітей.

16-а дитина
Чому так багато навколо тепла?
Це ж моя бабусенька його принесла!
Скільки в бабусі сонця й тепла!
Скільки в неї радості, щедрого добра!
У душі бабусі – почуттів глибінь,
А в очах у неї – неба ніжна синь.
У руках невтомних – праця без кінця,
А в устах ласкавих – мова мудреця!
Як же не любити бабусю дорогу?1
Я перед бабусею завжди в боргу.

Частівки для бабусь
А моя бабуся мила,
Це вона мене зростила.
Вчить мене усе робити,
Щоб на світі легше жити.

Ми бабусі помагаєм,
Посуд миємо під краном,
Витираєм тарілки
І … збираєм черепки.

Хай тебе в своїй опіці
Бог не покидає,
Хай тобі міцне здоров’я
Й силу посилає.

Я своїй бабусі милій
Завжди помагаю,
Усі чашки перебила,
Миски починаю.

Помагала я бабусі –
Поливала квіти,
Довелося потім їй
Всю підлогу мити.

Ми концерт підготували,
В нього душу свою вклали,
Як сподобалось вам,
Плескайте завзято нам!

( Інсценівка «Іменинний обід» за В.О.Сухомлинським)
Дійові особи: автор, мама, Ніна.

Автор. У Ніни велика сім’я: мати, батько, двоє братів, дві сестри й бабуся. Ніна найменша: їй восьмий рік. Бабуся – найстарша: їй вісімдесят два роки. У бабусі руки тремтять. Несе ложку бабуся – ложка дрижить, капельки падають на стіл.
Ніна. У мене незабаром день народження.
Мама. Так, доню, і на твої іменини у нас буде святковий обід. Ти можеш запросити на свято своїх подруг.
Ніна. Добре, матусю!
Автор. Ось і настав цей день. Мама накрила стіл білою скатертиною.
Ніна. Ой, ще й бабуся за стіл сяде! А в неї ж руки тремтять. Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі, що у моєї бабусі руки тремтять. Мамо, хай бабуся сьогодні за стіл не сідає.
Мама. Чому?
Ніна. В неї руки тремтять. Капає на стіл.
Автор. Мати зблідла. Не сказавши й слова, вона зняла зі столу білу скатерть і сховала її в шафу.
Довго сиділа мовчки.
Мама. У нас сьогодні бабуся хвора. Тому іменинного обіду не буде. Вітаю, Ніно, тебе з днем народження!
Моє тобі побажання: будь справжньою людиною!

Вірш « Бабусині руки»

Свою бабусю знаю
Я з давніх-давніх пір,
Її обличчя любе,
Її ласкавий зір.
Замислиться бабуся,
Зажуриться на мить,
І знов, дивись, сміється,
Ласкаво гомонить.
Та над усе найбільше
Сподобались мені
Її ласкаві руки,
Умілі та міцні.
Оцій руці хорошій
Робота не важка,
Бо в'яже, варить, пише
Бабусина рука.
Буває, щось пошиє,
Ви скажете: « Краса!»
Вона робити вміє
Ну просто чудеса.
І я бабусі руки
Цілую залюбки,
Вони немов співають,
Розказують казки.
Я слухаю бабусю,
Я вся, мов уві сні,
Розумні, ніжні руки,
Умілі і міцні.

17 – дитина
Бабусь ми дуже любимо і їм палкий привіт шлемо,
Та й не тільки їм одним,
А й дідусенькам своїм.

Ведуча. Постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини!

18-а дитина
Мій сивий, лагідний дідусю,
Я до землі тобі вклонюся.
За теплоту твою і ласку,
За мудре слово, гарну казку.

19-а дитина
Ти хороший і ласкавий,
Ти привітний, добрий, славний.
Будь здоровий, не хворій,
Мій дідусю дорогий!

20-а дитина
Ти вчиш нас, як на світі жить,
Як одне одного любить.
І твій розумний заповіт
Я пам’ятатиму повік.

21-а дитина
Варт пошани сивий волос
І старий тихенький голос.
До тих зморшок придивіться,
Станьте ближче, поклоніться!

Діти дарують бабусям та дідусям веселий «Український гопак»

Ведуча. Мабуть, у кожній родині люблять жартувати. Якою б засмученою не була людина, та, почувши дотепний жарт, вона обов’язково посміхнеться. Тож і ми трішки пожартуємо.

Дідусю, купи мені барабан!
Куди тобі барабана?! Від тебе і так багато галасу!
Але я обіцяю, що гратиму, коли ти спатимеш.

У вас зуби є, дідусю? – онучок питає. Дід журливо посміхнувся:
Вже давно немає.
Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:
Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.

Діти виконують жартівливу пісню « Сіяв мужик просо»

Ведуча. Батькова хата, мамина пісня, дідусева казка, бабусина вишиванка, батькова криниця – усе це родовідна пам’ять, символи україни, наші обереги.

22-а дитина
Я на них із ніжністю дивлюся.
Це скарби, коштовності мої.
Рушничок цей вишила бабуся,
Бачу в нім красу душі її.
Цю серветку мама вишивала,
Цю поличку вирізав татусь…

23-а дитина
Цих скарбів у мене є чимало,
І коли до них я доторкнусь,
Рідних рук тепло я відчуваю.
Сила в них якась магічна є,
Сила ця мене оберігає від негод
Енергію дає.

Ведуча. Вишитий рушник був відомий і шанований здавна. Рушник – творіння талановитих рук українок. Рушник – символ єдності сім’ї, любові до рідної землі, до матусі, символ працелюбності.

Танок з рушниками.

Ведуча. Ми всі – український народ, який складається з родин – малих і великих, дружних і працьовитих. Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і наша школа, і весь народ український. Родина до родини – народ. А щоб нашому українському роду не було переводу, потрібно берегти його, шанувати. Сьогоднішнє свято – це освідчення в любові до своєї сім’ї, бажання зробити для неї щось приємне.

24-а дитина
Ми готували вам сюрприз
Старанно і завзято.
Спасибі вам, що ви прийшли
На це родинне свято.

25-а дитина
Спасибі вам за те, що ви
Веселі та привітні!
Спасибі вас за те, що ви…
Ви просто є на світі!

26-а дитина
Хай бог охороняє вас від злого,
Хай світить сонце і колосяться жита,
Щоб були ви щасливі і здорові
На многії і многії літа!

Ведуча. Усій нашій великій родині присвячується ця пісня « Не давайте суму жити»

Ведуча.
Свій рід потрібно пам’ятати:
Від діда й баби, мами й тата.
Та родовід не тільки треба знати,
Їх цінувати й щиро поважати.

Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі. І хочу побажати всім – дорослим і дітям – завжди пам’ятати про тих, хто дав нам життя. Тож бережіть батьків, діти, будьте їхньою опорою та надією! Бажаю вам усім любові від батьків, поваги від дітей, а щастя і здоров’я від Бога.

Автор: 

Хемич Наталія Миколаївна, вчитель загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №21 м. Хмельницького

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...