Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Святкування Калити 5 та 1 клас

0

Святкування Калити. (5 курс та 1 курс)

(клас прикрашено в народному стилі: рушники, свічки, калина, миски та макітри)

1 дитина:
Загомоніли всюди і дорослі, й діти,
Діди старі, жінки, чоловіки та молодиці
Про співи, жарти, танці і розваги
Та про чарівнії зимові вечорниці.

2 дитина:
І заспівало, загуло
У нас тут наче вулики гудуть.
Ударили музики десь троїсті,
Так це ж дівчата з хлопцями на вечорниці йдуть!

3 дитина:
Ласкаво просимо вас, хлопці та дівчата,
Вас, чоловіки і молодиці,
І вас, шановні гості,
На наші на веселі вечорниці!

Вчитель:
13 грудня – надзвичайне свято. На св. Андрія святкувалося одне з найулюбленіших свят української молоді – Калита. У цей вечір дівчата показували всі свої здібності: вміння співати, танцювати, щось цікаво оповідати. А ще це свято пов’язане з ворожінням.
Перші колективні ворожіння здійснювалися часто напередодні Андрієвого дня, коли дівчата, після других півнів, кликали Долю. Ходили берегом річки і гукали:
« Доле! Доле!»
Вечорниці в Україні були буденні і святкові. З усіх святкових вечорниць особливо важливими для молоді були вечорниці на Катерину (7грудня),де здебільшого ворожили на Долю парубки та вечорниці на Андрія (13 грудня), де здебільшого ворожили дівчата.
Андрієві вечорниці зберегли не лише магічну сутність дохристиянських обрядів, а й ритуальні страви – на святковому столі обов’язкові: гречана каша, балабушки та калита. Справляли вечорниці здебільшого у вечорничній хаті. Дівчата приносили продукти й обов’язково готували вареники, пироги, узвар, гречану кашу, кисіль, балабушки та калиту.
Сьогодні ми з вами повернемося трохи у минуле, щоб відчути красу та поезію давніх обрядів.

Інсценування Андрієвих вечорниць.

(Тихо звучить українська народна музика. Господиня сидить за святково прибраним столом, підперши голову руками. Потім вона піднімається, підходить до вікна та дивиться на вулицю.)
Господиня :
Ось уже й вечір. Скоро прийдуть до мене хлопці та дівчата на вечорниці. Веселі у нас вечорниці на Андрія! І ворожити будуть!
(Чути стукіт у двері та веселий сміх дівчат.)
Хто там? Заходьте будь ласка!
( Входять святково вдягнені дівчата. Розмовляють між собою, сміються.)
Дівчата:
Добрий вечір! ( вклоняються господині)

1 дівчина:
Ми до Вас на вечорниці!

Господиня :
Заходьте, дівчата! Заходьте!

Дівчата:
Дякуємо!

2дівчина:
(звертається до наймолодших) Дівчаточка, а заспівайте нам!
Молодші співають пісню, а старші дівчата в цей час: 2-3 виглядають у вікно; хтось милується у дзеркало; хтось підспівує молодшим; хтось просто слухає.)

Ой є в лісі калина, } 2 р.
Калина, калина,
Комарики-дзюбрики, калина.

Там стояла дівчина, } 2 р.
Дівчина, дівчина,
Комарики-дзюбрики, дівчина.

Цвіт-калину ламала, } 2 р.
Ламала, ламала,
Комарики-дзюбрики, ламала.

Та в пучечки в’язала, } 2 р.
В’язала, в’язала,
Комарики-дзюбрики, в’язала.

Господиня:
Щось Ваших парубків немає.
( Сильний стукіт у двері. Сміх парубків. Чутні вигуки – Відчиняйте!)

3дівчина:
Так ось і вони! Заходьте хутко!

Парубки:
Добрий вечір, господині( знімають шапки та вклоняються до землі) і вам, дівчата, доброго вечора.

1 хлопець:
Добрий вечір, вам! З Калитою! Будьте здорові!

2 хлопець:
З Калитою золотою, з пресвітлим празником!

4 дівчина:
Спасибі, будьте й ви здорові!

5 дівчина:
Проходьте, сідайте!

Господиня:
А чи знаєте ви, що в цей день дівчата ворожили, щоб дізнатися свою долю.

3 хлопець:
Поворожіть, поворожіть. От дивлюсь я на вас і думаю: всі дівчата такі гарні, але чого ви всі такі вреднющі?

Дівчата : (всі разом)
Що? Що?

6 дівчина:
Ото завів. А скільки приказок, прислів’їв придумав народ про красу дівочу, вроду, гарну вдачу. Дівчата, ану пригадаємо!

7 дівчина:
Гарна дівчина, як у лузі калина!

8 дівчина:
Чорнобрива, білолиця, любо, мило подивиться!

4 дівчина:
Гарна дівчина, хоч з лиця води напийся!

3 хлопець:
Ох уже і хвастухи. А що ви на таке скажете. Ох і гарна господиня, три городи – одна диня!
(хлопці сміються).

9 дівчина:
А хай тобі грець! То ти так про нас думаєш? Та у твоїх словах стільки правди, як у решеті води!

1 хлопець:
Хлопці та дівчата, не сваріться та помиріться.

Хлопці та дівчата: (всі разом)
Мир миром, пироги з сиром, варенички в маслі, ми з тобою красні – помиримося!

2 хлопець:
Так ворожити будемо чи ні?

Дівчата: (всі разом, весело)
Так! Звичайно будемо!

3 дівчина: (звертаючись до господині)
Скажіть, будь ласка, з чого ж нам розпочати ворожіння?

Господиня:
Ворожіть на кашу. Якщо під час ворожіння собаки не гавкатимуть – будете ще рік дівувати та парубкувати.

(Дівчата беруть горщик з кашею і по 2 ложки в руку. Набирають ложку каші, кладуть кашу до рота та вимовляють примовку. Потім дають ложку каші хлопцю, і хлопець також вимовляє примовку.)

10 дівчина:
Я дівчина маленька,
Спідничка рябенька.
Чобітки козлові.
Зі святом! Будьте здорові!

1 хлопець:

На дворі мороз – плясати немож!
Пустіть до хати – будемо плясати.
Пустіть до печі – погріти плечі!

11 дівчина:
Я дівчина маленька,
Спідничка рябенька.
Чобітки козлові.
Зі святом! Будьте здорові!

2 хлопець:

На дворі мороз – плясати немож!
Пустіть до хати – будемо плясати.
Пустіть до печі – погріти плечі!

12 дівчина:
Я дівчина маленька,
Спідничка рябенька.
Чобітки козлові.
Зі святом! Будьте здорові!

3 хлопець:

На дворі мороз – плясати немож!
Пустіть до хати – будемо плясати.
Пустіть до печі – погріти плечі!

Господиня:
Тихо, тихо. Всі собаки мовчать.

(малі дівчата підбігають до старших, смикають їх за спідниці)

Дівчата:
Дайте і нам на долю поворожити!

5 дівчина:
Добре. Несіть миску. Хлопці налийте в миску води. Мирославо, дай но горіхову шкаралупку зі свічкою.

( Велика миска з усіх боків обліплена різнокольоровими паперовими стрічечками з побажаннями. У пусту шкаралупу ставлять недогарок свічки, запалюють її. Шкаралупу з свічкою опускають на середину миски. Дівчата тихенько по черзі дмухають на шкаралупу. До якого папірця шкаралупа підпливе, то там і записана доля.)
Варіанти побажань:

• Буду сміливою та безстрашною.
• Буду багато читати!
• Буду допомагати батькам.
• Буду чемною та великодушною.
• Завжди буду доброю.
• Частіше буду радувати батьків.

3 хлопець:
Дівчата, а чи готові ваші вареники? Пригощайте вже!

7 дівчина:
Який прудкий! Ми ще сьогодні в головну гру не грали.

1 хлопець:
То давайте тоді Калиту!

( Вносять калиту.)

Дівчата: (разом)
Ой калита, калита,
Із чого ж ти вилита?
Ой я з жита оповита,
Ой я сонечком налита,
Для красного цвіту,
По білому світу!

Господиня:
Нагадаю всім правила гри. Щоб вкусити калиту треба щось заспівати, розказати та не засміятися. А як порушив правило хоча б одне – пан Калетинський обмаже сажею.

( Калита прив’язується, біля неї стоїть пан Калетинський. В руках у нього горщик з сажею).

Калетинський:
Добрий вечір, пане Коцюбинський!

Коцюбинський:
Добрий вечір, пане Калетинський! Приїхав я калиту кусати!

Калетинський:
Перш ніж кусати, мусиш ти отвіт держати. Що у світі найсильніше?

Коцюбинський:
Вода!

Калетинський:
А найпрудкіше?

Коцюбинський:
Думка!

Калетинський:
А полічи, скільки у небі зірок!

Коцюбинський:
Скільки у морі піску.

Калетинський:
А скільки у морі піску?

Коцюбинський:
Скільки на землі трави.

Калетинський:
А скільки на землі трави?

Коцюбинський:
Стільки, скільки у людей думок!

( Кусає калиту і дає місце наступному учаснику гри. Далі всі учасники вечорниць кусають калиту. Коли гра підійшла до кінця господиня запрошує всіх до святкового столу.)

Господиня:
З Калитою! З празником!

Дівчата й хлопці:
Дай, Боже, наступного року діждатися і ще Калити скуштувати!

Господиня:
Запрошуємо всіх до святкового столу.

Використана література:
• Воропай О. Звичаї нашого народу. – К., 1993.
• Данилюк А. Українська хата. – К., 1991.
• Календарно-обрядові пісні. – К., 1997.
• Українські народні загадки. – К., 1992.
• Гавриленко Л. А. Джерело. – З., 2003.
• Гавриленко Л. А. Криниця. – З., 2003.
• Гавриленко Л. А. Край. – З., 2003.
• Українознавство. – Л., 1997.
• Українці: вірування, повір’я. – К., 1992.

Автор: 

Кострицька Зоя Анатоліївна, вчитель початкової школи

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...