Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Розробка уроку на тему " Утворення Кирило-Мефодіївського товариства"

1

Тема: Утворення Кирило-Мефодіївського товариства.
Мета:
Навчальна: ознайомити учнів з процесом розвитку національної ідеї в
суспільно-політичному русі України першої половини ХІХ ст.;
розглянути основні етапи діяльності першої політичної нелегальної організації – Кирило-Мефодіївське братство;
-показати діяльність Т. Г. Шевченка, як суспільно-політичного діяча та його участь у братстві.
Розвиваюча: проаналізувати програмні документи братства;
розкрити значення діяльності кирило-мефодіївців у розвитку
українського національного руху;
формувати вміння аналізувати історичні документи, робити
повідомлення на історичні теми.
Виховна: виховувати повагу до людей, що були носіями національної ідеї
в суспільно-політичному русі.
Тип уроку: комбінований.
Методи навчання:
Словесні: розповідь про утворення і склад Кирило-Мефодіївського братства;
характеристика програмних документів й громадсько-політичної
діяльності братства;
опис діяльності Т. Г. Шевченка та його участь у братстві.
Наочні: підручник, портрети визначних діячів суспільно-політичного
руху в Наддніпрянській Україні у ХVІІІ – першій половині ХІХ століття.
Практичні: робота з документами, з підручниками.
Основні терміни і поняття: політична нелегальна організація,статут, громадсько-
політична діяльність, національно-визвольний рух, українське
національне відродження, культурно-просвітницька діяльність.

Хід уроку
І. Організаційний момент.
1. Привітання.
2. Перевірка відсутніх.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1.Фронтальне опитування:
- Яким було становище українських селян
у першій половині ХІХ століття?
-Що таке політична організація?
- Охарактеризуйте історичну постатьУстима Кармелюка.
-Що таке національний рух? Якими були його особливості наприкінці ХVІІІ ст.?
-Що таке „ Київська козаччина “?
2. Оцінювання учнів.
ІІІ. Мотиваційний момент.
- На сьогоднішньому уроці ми розглянемо основні етапи діяльності першої української політичної нелегальної організації – Кирило-Мефодіївського братства. Дізнаємося, як виникло братство. Проаналізуємо програмні документи товариства.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
- Запишіть тему сьогоднішнього уроку і план.
Тема: Утворення Кирило-Мефодіївського
товариства.
План
1.Створення Кирило-Мефодіївського братства.
2.Програмні документи і громадсько-політична діяльність братчиків.
3.Значення Кирило-Мефодіївського товариства для розгортання національно-визвольного руху.
4.Місце Т. Г. Шевченка в українському національному відродженні.

1.Створення Кирило-Мефодіївського братства.

Розповідь учителя.
Київ, після заснування тут генерал-губернаторства, насправді став центром політичного національного руху.
На початку 1840-х років студенти і викладачі Київського університету організували таємний гурток „ Київська молода “, що поставив перед собою завдання національного відродження та пропаганди серед поміщиків необхідності звільнити селян від кріпацької залежності. Проте вийти за межі гуртка у пропагандистській діяльності члени „ Київської молоді “ не наважилися. Гурток припинив своє існування. А його найактивніші діячі – вчитель із Полтави
В. Білозерський, службовець канцелярії генерал-губернатора М. Гулак і професор Київського університету М. Костомаров – залучивши ще кілька гуртківців, створили навесні 1846 року першу нелегальну політичну організацію Кирило-Мефодіївське братство. Воно було назване на честь відомих слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія. Члени братства мали спеціальні знаки – персні з викарбуваними всередині іменами Кирила і Мефодія та іконою в ім’я цих святих.
Участь у засіданнях товариства брали Т.Шевченко, П. Куліш, М. Савич, О.Навроцький, П. Маркович, О. Тулуб.

2.Програмні документи і громадсько-політична діяльність братчиків.
а) Розповідь учителя.
Основні програмні положення організації Кирило-Мефодіївського товариства сформульовані у „ Книзі буття українського народу “ і „ Статуті Слов’янського братства св.. Кирила і Мефодія “. У них домінують соціальні ідеали первісного християнства, чітко простежується ідея обстоювання загальнолюдських цінностей – справедливості, свободи, рівності та братерства.
„ Книга буття українського народу “- це синтезована модель перебудови суспільного життя, у якій була зроблена спроба врахувати релігійні, соціальні та національні прагнення. Концепція кирило-мефодіївців включала:
1) створення демократичної федерації християнських слов’янських республік;
2) знищення царизму та скасування кріпосного права та станів;
3) утвердження у суспільстві демократичних прав і свобод для громадян;
4) досягнення рівності у правах та розвиток національної мови, культури та освіти;
5) поступове поширення створеного християнського ладу на весь світ.
Побудована на ідеях українського національного відродження та панславізму, ця програма виходила за межі власне української проблематики.
Існували деякі розбіжності в поглядах
„ братчиків “: Так, М. Костомаров на перше
місце висував ідею єдності та братерства слов’ян,
П. Куліш – питання розвитку української культури, Т. Шевченко вважав, що передусім треба визволити народ із кріпацтва, а Україну – з політичної неволі.
Готуючись до майбутніх подій, представники братства розгорнули агітаційну й культурно-просвітницьку діяльність. У своїх прокламаціях вони закликали представників російської та польської громадськості боротися за власну національну державу з окремим суспільним устроєм. При цьому особливо наголошувалося на релігійній терпимості та примиренні.
Усвідомлюючи важливість розвитку аграрного сектору економіки України,
В. Білозерський підготував проект створення широкої мережі землеробських шкіл, вихованці яких поверталися б у село освіченими й несли нову культуру господарювання. Царська адміністрація залишалася глухою до цих пропозицій.
На початку 1847 року члени братства були заарештовані, організацію було ліквідовано тоді, коли її члени не встигли перейти до безпосереднього розв’язання поставлених політичних завдань.
Члени товариства були засуджені на заслання, а найбільш гірка доля спіткало Т. Шевченка й
М. Гулака, відданих у солдати.
б) Повідомлення учнів.
в) Робота з документом.
- Опрацюйте текст документа і дайте відповіді на запитання.
1) Чим найбільше налякало жандармів-охоронців царського самодержавства Кирило-Мефодіївське товариство?
2) Чому царські жандарми перетлумачили програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства як „ революційні і комуністичні правила “?

3 Значення Кирило-Мефодіївського товариства для розгортання національно-визвольного руху.

Розповідь учителя.
Члени Кирило-Мефодіївського товариства, враховуючи уроки світового досвіду і спроектувавши передові західноєвропейські ідеї на український грунт , сформулювали основні постулати українського національного відродження, визначили форми та методи досягнення поставленої мети. Поява та діяльність братства стала початком переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України.
Значення Кирило-Мефодіївського товариства для розгортання українського національно- визвольного руху полягало в тому, що саме в ньому відбулася перша і найуспішніша спроба об’єднання на національних принципах української аристократії та селянства.

4.Місце Т. Г. Шевченка в національному відродженні.

а) Повідомлення учня.
- Послухаємо повідомлення на тему „ Місце
Т. Шевченка в українському національному відродженні “.
б) Розповідь учителя.
Значення Т. Г. Шевченка в українському національному відроджені важко переоцінити. Адже саме він, великий Кобзар, послідовно обстоював необхідність поширення освіти в народних масах ( сам створював шкільні підручники ), а його поетичні твори справляли могутній вплив на формування національної самосвідомості та політичної активності передової громадськості та широких народних мас.
Т. Шевченко став однією з найяскравіших постатей в українському громадсько-політичному русі середини ХХ століття. Один з небагатьох, він подолав тернистий шлях від кріпака до загальновизнаного художника і поета. З глибоким болем Т. Шевченко сприймав нещастя свого народу національне і соціально-економічне гноблення. Це породжувало в ньому почуття протесту, бажання боротися проти царської тиранії.
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів.
1) Бесіда.
- У чому полягає історичне значення українського національно-культурного руху в Україні в першій половині ХІХ століття? Назвіть його найвизначніших представників.
- Чому і як у програмі Кирило-Мефодіївського товариства ідея незалежності Української держави поєдналися з ідеєю всеслов’янського федеративного об’єднання?
- У якому році були заарештовані члени братства?
2) Робота з підручником.
- Опрацюйте текст підручника і дайте відповіді на запитання.
а) У якому році утворилося Кирило-Мефодіївське братство?
б) Яке місце Т. Г. Шевченка в українському національно-визвольному русі?
VІ. Підсумок уроку.
Заключне слово вчителя.
Увесь комплекс визвольних прагнень українського народу своєрідно відбився в діяльності першої української таємної політичної організації Кирило-Мефодіївському братстві.
У програмних документах братства відчувається вплив республіканських ідей декабристів і польського національно-визвольного руху. „ Книги буття українського народу “ були спрямовані до українського сучасного і майбутнього, і несли уявлення про Україну як живу народну цілість, життєві сили якої не втрачені та не завмерли, а політичні, національні і соціальні потреби історично реальніше визначилися.

VІ. Домашнє завдання.
Опрацювати текст підручника ( параграф 14,
ст. 86-91 ).
Скласти план розповіді „ Кирило- Мефодіївське братство “.
Підготувати презентацію "Діяльність Т. Г. Шевченка."

Автор: 

Солдатенко Тетяна Сергіївна,учитель історії, Срібненська ЗОШ І-ІІІ ступенів імені А. Г. Черненка

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...