Мета: розширити і поглибити знання учнів про найдавніше церковне свято, традиції нашого народу щодо святкування Пасхи; ознайомити із символікою знаків на писанках. Розвивати фантазію, пам’ять, мислення. Виховувати любов до нашого народу, його традицій, минулого і сучасного.
Обладнання: Клас святково прибраний українськими рушниками, на партах писанки у глиняних тарілках, свічі, паска, картини, квіти, на дощці плакат «Символіка кольорів писанок».
Епіграф
Писанка – це неповторне багатство…
Його треба берегти, як безцінний скарб.
О. Довженко
Учитель. Сьогодні, діти, ми проведемо заняття, яке відкриє для вас багато цікавого.
Цей день усі християни відзначають, як одне з найбільших свят ще з дохристиянських часів. Тоді це було свято весняного сонця і пробудження природи від довгого сну. Називається воно… А як, ви здогадаєтеся, розгадавши цей кросворд.
Кросворд
Ведучий 1. Дорогі друзі! Сьогодні в нашому класі свято. Ми вшановуємо Великий День, у народі він зветься Великдень, тобто Паска.
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вінця, до церковних позолот.
Ведучий 2.
Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться страждання добротою
На ранньому скромному столі.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!
Ведучий 3.
І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотились між людьми:
Христос Воскрес!
Чи, може, на цьому світі
Із бездуховності воскресли ми!
Чуєте, дзвони гудуть!
Чуєте, спів переможний летить до небес
І люди вітаються, раді й щасливі.
Христос Воскрес! (3р.)
Ведучий 1. За традицією в наших родинах святкують Різдво Христове, тобто народження Христа і Паску – його воскресіння. На новорічно – різдвяні свята ми колядуємо, щедруємо, хлопці посівають, їмо кутю.
Великдень! Сама назва вказує на те, що це не звичайний, а великий день. Величне свято, яке споконвіку символізувало перемогу над силами темряви і зла, уособлювало примирення і прощення. Воно нагадує нам про любов і милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності. Воскресіння Ісуса Христа дає нам змогу перемогти духовну смерть і жити новим повнокровним життям.
Ведучий 2.
Воскресіння Господнє в усі часи давало людям наснагу вірити і любити, прощати. Щоб зупинити зло, нам треба перемінитися самим, бо саме з кожного з нас спитається: ”А що ти зробив?” У цей день кожному треба примиритися з ближнім, відкрити свою душу вогником добра та милосердя. Будьмо християнами - милосердними до всього живого. Христос Воскрес ! Радійте!
Ведучий 3.
Лине пісня до небес, -
Це радіють діти,
Ради нас Христос воскрес,
Як нам не радіти.
Зникне хай тривога,
Й ви, дорослі, не мовчіть -
Славте з ними Бога.
Про це чудо із чудес
Хай почують всюди.
З мертвих нам Христос воскрес.
Веселіться люди!
(1 учень розповідає про Вербну неділю)
Останню неділю перед Великоднем називають Вербною… У цей день святять вербу. Верба - одна з найулюбленіших дерев у народі.
Цвіт верби - це прекрасне і зворушливе диво природи. Ці вербові прутики на Вербну неділю освячують у церкві. Зранку на богослужіння сходяться всі: і старі, і малі, бо ” гріх не піти до церкви, як святять вербу.”
Повертаючись додому, били зустрічних, промовляючи… Не я б’ю, верба б’є, за тиждень - Великдень, уже недалечко червоне яєчко.
Верба б’є, не я б’ю,
За тиждень - Великдень.
Будь велика, як верба,
А здорова, як вода,
Будь багата, як земля,
І красива, як весна!
У Квітну Неділю
Всі до церкви йдуть,
Гілочки вербові
Святити несуть.
Сьогодні святкує
Моя Україна
У святій помані
Вербова лозина
Вона сповіщає,
Що лине за тиждень
Будем святкувати
Пресвятий Великдень
Вигуки веселі
Чути тут і там:
«За тиждень - Великдень
Б’є галузка: бам!…
(2 учень розповідає про Чистий четвер)
Тиждень перед Великоднем називають Великим, або Страсним. У наших домівках, квартирах повинна бути тиша, благодать: ні тобі веселощів, ні сміху, ні жартів, ні пісень. Четвер на цьому тижні називають Чистим. Усе повинно бути на цей день вибіленим, вимитим, витертим, а люди викупані.
За ним настає п’ятниця, її називають Страсною. У цей день господині починають пекти паски. Цього дня був розп’ятий Ісус на хресті на Голгофі, йому було лише 33 роки. Від часу розп’яття о 6 годині до його смерті 9 години він прийняв великі муки за нас живущих.
Це найскорботніший день, страсний, у який треба тільки їсти хліб і пити воду, сумувати.
У суботу роблять крашанки та писанки. Яйце є символом народження найсвятішого з людських почуттів кохання. Земля – це наша мати, а ми – всі її діти.
А в неділю люди радісні, святково одягнені, з пучечками верби та красивими кошиками, сплетеними з лози, ідуть до церкви послухати службу, поставити свічки і посвятити паску, яйця, ковбаси і ще багато чого.
Усе це прикрите красивими та охайними рушничками. А запалена свічка надає святкового настрою. А з уст в уста переливається:
Христос воскрес! Воістину Воскрес!
Христос воскрес! Воістину Воскрес!
Христос воскрес! Воістину Воскрес!
Ведучий 1. До Великодня, як і до Різдва, батьки купують дітям гостинці.
Читець 1. Вірш Тараса Шевченка
На Великдень, на соломі
Проти сонця діти
Грались собі крашанками
Та й стали хвалитись
Обновами. Тому к святкам
З лиштвою пошили
Сорочечку. А тій стьожку,
Тій стрічку купили.
Кому шапочку смушеву,
Чобітки шкапові,
Кому свитку. Одна тільки
Сидить без обнови
Сиріточка, рученята
Сховавши в рукава.
- Мені мати купувала.
- Мені батько справив.
- А мені хрещена мати
Лиштву пришивала.
- А я в попа обідала, -
Сирітка сказала.
Ведучий 2. Колись був звичай пекти паски – сонцю, покійним, живим. Першу пекли в четвер, другу – в п’ятницю, а третю – в суботу.
До ритуалу випікання паски готуються заздалегідь . А як це відбувається розкажуть майстрині.
Господиня.
Цього дня господині хвилюються особливо:
бажано, щоб, коли печеться паска, нікого не було в хаті, щоб паску «не обговорювали»;
нічого в цей день не можна позичати;
не можна бути на печі, щоб не була паска горбата ( запала у формах паска – віщування біди);
садовлять паску в піч із молитвами, промовляючи «Христос воскрес», те саме роблять, витягуючи її з печі;
якщо паска вдалася гарною, то бажають, щоб діти росли пишні та здорові, як паска;
садовлячи паску, приказують: «паска в піч, а таргани, цвіркуни, мокриці та мурашки геть із хати».
Ведучий 3. Не можна уявити собі великодніх свят без барвистих різнокольорових писанок, крашанок. У жодного народу немає таких прекрасних писанок , як в українців.
Гарна писанка у мене –
Мабуть, кращої нема!
Мама тільки помічала,
Малювала я сама.
Ведучий 1.
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсіньку ялинку,
Й поясочок поміж них…
Хоч не зразу змалювала,
Зіпсувала п’ять яєць –
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: «Молодець».
Я ту писанку для себе,
Для зразочка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращих напишу.
Ведучий 2. Невід’ємна частина свята Великодня – писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважалось оберегом.
Крашанки дарують на щастя рідним та друзям, бажаючи один одному здоров’я. З крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській оселі.
Ведучий 3.
В хаті на осонні
Сяду на ослоні,
Сяду я скраєчку –
Розпишу яєчко.
Нумо, пензлик, потанцюй,
Гарну писанку малюй.
Буде небо і земля,
І ставочки, і поля,
Сильний і міцний дубок,
А на ньому – яструбок.
буде в мене писанка –
Про Вкраїну пісенька.
Читець.
Хто народ свій щиро любить,
Рідну землю хто кохає,
В того серце золотою писанкою сяє.
Хто любов свою покаже
Не словами, а ділами,
Того серденько найкраще –
Писанки над писанками.
Ведучий 1. Назва «писанка» походить від слова «писати». Існує багато легенд про те, чому на Великдень фарбують яйця.
(Учні по черзі розповідають легенди)
1 учасник: За одною з легенд, найперше яйце мало всередині не жовток із білком, а зародок цілого світу. Здавна вони були символом весняного відродження природи, зародження життя. З тієї хвилини, коли на яйце наносили орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало предметом магічного обряду, своєрідним оберегом. Наші предки вірили у чарівну силу писанки і крашанки. Їх клали на вікні, щоб не було пожежі в хаті; у воду при першому купанні дитини, щоб дитя здоровим росло; закопували у землю перед посівом і коли знаходили під час обжинків, то було доброю прикметою.
2 учасник: Інша легенда розповідає, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божої, яка стояла під хрестом, молилася і плакала, капали на ті червоні крашанки і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі.
Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустинки розкотилися по всьому світу. З того часу наші матері, бабусі та сестри саме до цього дня фарбують крашанки та розписують писанки до Великодня – свята Воскресіння Ісуса Христа. Після того, як їх разом із великодньою паскою (куличем) освятять у церкві, їх дарують родичам, знайомим і друзям, навіть просто зустрічним, зі словами „Христос Воскрес!”. А ті їм відповідають: „Воістину Воскрес!” і щиро дякують.
3 учасник: А я чув іншу легенду. Коли Ісуса було схоплено, Матір Божа прийшла до Понтія Пілата з проханням віддати їй сина. За звичаєм, за це вона принесла в фартушку дари: 12 яєць, тобто те, що було в неї. Пілат вагався, він боявся іудеїв. Нарешті, він відповів: “Ні, я не віддам його тобі”. З розпачу у Марії опустилися руки і писанки покотилися по бруківці. Від цього на низ з’явилися подряпини. Коли Матір Божа підібрала їх і побачила в цьому знак Господень, віднесла апостолам-учням Ісуса, промовивши: “От знак Господень, Він воскресне!”
Мистецтвознавець. Розповідь про символіку кольорів писанок
Найдавнішими вважаються крашанки - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м'які відтінки. Але колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.
Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.
Червоний колір на писанках, мабуть, є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова "красний" - "гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.
Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.
Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я.
Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.
Чорний колір - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.
Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.
Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.
Учитель. А зараз подивимося, як ви уважно слухали. А це допоможе зробити наша вікторина.
Вікторина
1. Яка різниця між писанками і крашанками? ( Писанки пишуть, а крашанки фарбують).
2. А в чому фарбують крашанки? ( В лушпинні цибулі, корі дуба, кропиві, бузині).
3. А чим пишуть писанки, що використовують? (Спеціальними писачками, воском).
4. У якій країні є пам’ятник писанці? ( У Канаді).
5. Яка сучасна дитяча іграшка подібна до писанок і крашанок? ( кіндер – сюрприз).
6. Чому на Великдень обмінюються крашанками? ( Бажають один одному здоров’я).
Учитель. Великдень – це свято для всіх: парубків і дівчат, дорослих і малих. діти грали крашанками: «навбитки», «котка». парубки змагалися в силі, спритності, сміливості. Дівчата водили хороводи «Подоляночка», «Кривий танок».
Зараз продемонструємо гру, яку ви зможете повторити вдома з батьками чи друзями на Великдень. А називається вона «Битки».
Гравці«стукаються» крашанками. Чия розбивалася, той програвав. Бажаю успіху!
Гра «Музична писанка».
Гравці стають у коло і під мелодію передають з рук в руки писанку. Мелодія раптово зупиняється і той гравець, який не встиг передати писанку наступному, виходить із кола. Гра продовжується до тих пір, доки не залишиться переможець. Він і бере собі писанку.
Ведучий 1.
Квітневий день, святе причастя
Із чаші сонця, з Божої руки.
І від цього хмільного щастя
Життя здається щирим і легким.
Підсніжники і котики вербові,
Шати зелені у берез.
І чути в кожнім дзвоні - слові.
Христос Воскрес!
У відповідь : Воістину Воскрес!
Ведучий 2.
Нашим думам сниться доброта,
А байдужість дуже їх лякає.
В кожній з них місцинка є свята,
Про яку лише Всевишній знає.
Душі випромінюють тепло,
Зло ж шматує їх , спопеляє.
Хочеться, щоб кривди не було…
Страшно, коли правди тепер немає.
Ведучий 3.
У серцях святині збережіть.
Люди! Я прошу вас і благаю:
За законом совісті живіть,
Вищого від нього я не знаю.
Збережіть собори душ своїх!
Тільки цю врятуйте Україну,
Тільки це врятує нас усіх!
Читець 1.
Великий день! Великий день!
Веснянеє свято –
Радіють діти на землі
І неня, і тато.
Читець 2.
Великий день! Великий день!
Ясний Великдень на землі!
Багато радості й пісень
Приніс нам янгол на крилі.
Читець 3.
Радість з неба ся являє,
Паска красна десь витає!
Радуйтеся щиро нині –
Бог дав щастя всій родині,
Бог дав радість нам з небес,
Христос воскрес! Христос воскрес!
Воістину воскрес!
Ведучий 1.
Думаю, що це заняття залишиться у вашій пам’яті на довгі роки і ви навчите своїх рідних і близьких найсвященнішого дійства, яке дійшло до нас з давнини, і збережете цю славну традицію писанкарства для прийдешнього покоління нашої рідної землі – України!
Я вітаю, друзі, всіх
Зі святом Великоднім!
Щоб здійснились всі бажання
І мрії сьогодні!