Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Семінар на тему:психолого - педагогічні умови інтелектуального та духовного розвитку учнів.

1

Тема: Психолого - педагогічні умови інтелектуального та духовного розвитку учнів.

План семінару

Вступна частина

I. Теоретична частина
1.Ознайомити з поняттям інтелектуальний та духовний розвиток учнів.
2. Тест «Оцінювання нереалізованого інтелектуального потенціалу»
3. Анкета «Рівень сформованості морально – духовних і етичних якостей»

II. Практична частина
1. Гра «Виростимо квітку мистецтва»
2. Гра «Долоня правди»
3. Гра «Метелики»

Вступна частина
12 жовтня 2011 року на базі Долинського ЦДЮТ пройщов психолого - педагогічний семінар на тему «Психолого- педагогічні умови інтелектуального та духовного розвитку учнів»
Мета семінару: ознайомити із поняттям інтелектуального та духовного розвитку учнів; розглянути умови,які потрібно створити для їхнього розвитку; навчитися визначати напрямок виховної роботи залежно від покращення умов інтелектуального та духовного розвитку.
Семінар складався з двох частин: теоретичної та практичної.
Розпочався семінар у вигляді грі «Виростимо квітку мистецтва». Керівники гуртків прикріпили на дошку пелюстки з очікуваними результатами від зустрічі.
У теоретичній частині дуже багато цікавої та корисної інформації яка розкрила основні засоби спостереження і вимоги до інтелектуального та духовного розвитку учнів,ознайомила з принципами та методами вдосконалення інтелектуальних здібностей.Тест «Оцінювання нереалізованого інтелектуального потенціалу». Анкета «Рівень сформованості морально – духовних і етичних якостей»
Практична частина семінару включала в себе ряд завдань:
Завершився семінар вправами «Долоня правди» та «Метелики». Учасники семінару на паперових долонях написали свої відгуки про проведений семінар, а потім прикріпили метеликів. Умова гри «Метелики» була такою : якщо почерпнули щось корисне, дізналися нове – прикріпіть метелика на квітку, якщо ні – прикріпіть окремо.

I. Теоретична частина
1.Ознайомитись з поняттям інтелектуальний та духовний розвиток учнів
Поняття інтелектуальності в розвитку учнів
Інтелектуальний розвиток відбувається головним чином у школі. Він являє собою здатність орієнтуватися в навколишньому середовищі, адекватно його відображати й перетворювати, мислити, навчатися, пізнавати світ і переймати соціальний досвід; спроможність розв'язувати завдання, приймати рішення, розумно діяти і передбачати. Проте інтереси школярів недостатньо дійові, бо самі по собі довго не підтримують навчальну діяльність; нестійкі, тобто ситуативні, швидко задовольняються і без підтримки керівників можуть згасати і не з'являються знову (навчальний матеріал і завдання часто швидко набридають вихованцям.(Викликають стомлення). Мета роботи керівників гуртків полягає у втіленні в педагогічну практику принципово нового поняття про освіту кінцевим результатом якої є усвідомлення дитиною свого унікального природного таланту,формування бажання та вміння постійно його розвивати і вдосконалювати,засвоєння досвіду його реалізації для досягнення власного і суспільного добробуту.
У нашій школі ймовірне майбутнє дитини реалізується тут і тепер завдяки створенню особливого педагогічного середовища,де розвиваємо емоційний інтелект та його основі вдосконалюємо природні таланти учнів.
Як визначити рівень інтелекту ,ми знаємо: існує безліч тестів на IQ.Дитину з розвинутим інтелектом можна відчути одразу: з нею комфортно,вона не напружує, при цьому енергійна і діяльна,вміє вибачатися за свої помилки і пробачати помилки іншим. Вона знає,Що неідеальна,і розуміє,чого може навчитися самостійно, а для чого їй потрібен учитель. Охоче вчить тих, хто звертається по допомогу,в неї прекрасне почуття гумору…
Прихильники розвинутого інтелекту переконанні,що всі діти талановиті,потрібно тільки знайти і розвинути в них цей талант. До речі,академічний талант,тобто яскраво виражені здібності до навчання. Є лише у 4% дітей. Ураховуючи всі факти, не потрібно забувати про дітей,у яких є інші таланти – зовсім не гірші такі ж престижні, як і академічна обдарованість. Наприклад,мистецький талант,як правило, проявляється у високих досягненнях у музиці,танцях,живописі,скульптурі,сценічній діяльності. Що цим вони прикрашають наше життя,роблячи його радісним і чарівним.
Під час роботи з дітьми, а особливо з малими дітьми, потрібно якимось чином заохочувати дітей до навчання, стимулювати навчання. Засобів стимулювання існує багато, і як вже згадувалося на попередніх сторінках, стимулювання ефективності навчання молодших школярів — це підбір різних заходів, за допомогою яких у дітей був би присутній інтерес до навчання. Умови інтелектуального розвитку:
1) Переходити з дітьми на “контакти”;
2) Критикувати співпереживаючи;
3) Звертатися до самолюбства;
4) Схвалювати успіхи дитини;
5) Опиратися на бажаннявихованців;
6) Враховувати їх інтереси та наміри;
7) Приділяйте дитині час;
8) Активно слухайте;
9) Не пліткуйте і не засуджуйте.
Важливим етапом є підготовка до заняття. Вона повинна бути цікавою. Потрібно побільше давати дитині висловлюватись на занятті. На заняттях обов'язково повинна бути присутня точність,зрозумілість.
Під час підготовки до заняття необхідно враховувати також психолого-педагогічні аспекти. Отже вибірматеріалу, за яким потрібно навчатись — це дуже важкий процес, з яким не завжди впорується і доросла людина, а тим більше вихованець.
ЯК СТИМУЛЮВАТИ НАВЧАЮЧИХ
- Спирайтеся на бажання
- Використовуйте наміри
- Враховуйте інтереси та схильності
- Показуйте наслідки вчинків
- Використовуйте ідентифікацію
- Дайте навчаючим шанс
- Зробіть роботу привабливою
- Схвалюйте успіхи
- Використовуйте ситуацію
- Визнавайте переваги

Теплі й дружні міжособистісні взаємини керівника і дитини призводять до розуміння нею того факту, що вона почувається затишно і безпечно, бо схожа на людину, яка є частиною її життя, і ця людина ніколи не залишить її наодинці з її проблемами, порадить і захистить її.
Поняття духовності в розвитку учнів
Духовність - це внутрішній світ людини, зв'язок людини з релігією. Духовність - це стрижень, фундамент внутрішнього світу людини. Йому не можна навчити з допомогою настанов. Можна вказати лише шлях, але не можна заставити по ньому йти.
Кінець ХХ століття яскраво показав, що духовність – це небіологічна надструктура у структурі особистості, яка не може утворитися сама по собі, для цього необхідні певні умови – економічні, соціальні, культурні, педагогічні.
Що ми зараз бачимо? Криза в економічному і соціальному житті призводить до кризи духовної. Люди перестають вірити у себе, у такі важливі людські риси, як гідність, добро, милосердя, повага до інших.
Саме тому питання про духовний розвиток людини, її найважливіші проблеми зараз дуже актуальні.
Усі ми вижили тільки тому, що про нас хтось піклувався. Тільки-но новонароджена дитина залишається без опіки, вона помирає. Для фізичного виживання немовляті необхідно задовольнити матеріальні потреби (в їжі, в оптимальній температурі тощо).
Але ж, навіть, і в такому віці цього замало. Для повноцінного виживання , для подальшого гармонійного розвитку необхідно щось більше.
Мати, яка годує дитину груддю, дає малюку не лише необхідні корисні речовини, Виявляється, дуже важливий тілесний контакт матері й дитини, усмішка матері, ласкаві поглажування тільця малюка. Від цього залежить якість виживання, гармонійність душевного ладу.
Напевно, недарма більшість художників малювали Богоматір або жінку з немовлям на руках, розташовуючи його ліворуч від грудей:вони помітили, що дитині на лівій руці матері комфортніше, ніж на правій, вона швидко заспокоюється, коли чує биття серця, до якого звикла ще в утробі. Для немовляти в цьому дотику , в цьому спокійному ритмі серця уособлена вся надійність і безпечність існування.
Не лише маленьким, а й дорослим людям дотик необхідний для повноцінного душевного благополуччя.
Духовна потреба людини в увазі задовольняється в родині, в оточенні близьких, рідних людей,які завжди зможуть зрозуміти душевний стан дитини, допомогти, підтримати, дати пораду.
Без задоволення потреб у дотику, увазі малюк зупиняється у розвитку, як фізичному, так і духовному.
До найважливіших людських потреб належить також і спілкування. Людина розкриває свій духовний потенціал у діяльності, а отже – у спілкуванні з іншими. І головна умова спілкування - зрозуміти співрозмовника – прийняти його таким, яким він є. Шлях до порозуміння починається з намагання розібратися в тому, що може завадити нам розуміти близьких, які перешкоди виникають при першому контакті з іншою людиною, при потребі знайти з нею спільну мову, одержати допомогу і підтримку в різних життєвих ситуаціях.
Перебуваючи більшу частину часу у школі, в колективі серед однолітків, діти постійно спілкуються,будують стосунки одне з одним. Їх фізичний і психічний стан , настрій залежать від того, наскільки добре складаються такі взаємини.
Чим кращий соціальний статус дитини у класі, то вищий її авторитет сере однолітків, на її думку зважають інші, з нею товаришують більшість дітей класу, тому в цих учнів немає проблем у спілкуванні, вони можуть будувати добрі стосунки з однокласниками. А ми вже знаємо : якщо задовольняються найважливіші потреби людини, вона почувається впевнено, у неї немає тривоги, вона адекватно оцінює себе, на душі в неї легко і спокійно. Чого не можна сказати про тих дітей, які опинилися в категорії «занедбання» та «ізольованих». У цих учнів порушена душевна рівновага, вони страждають від занижено самооцінки, скуті, тривожні, адже не можуть нормально спілкуватися, порозуміння з однокласниками відсутнє. Саме ці учні потребують допомоги і підтримки дорослих і товаришів, аби знову повірити в свої сили, набути впевненості, душевного спокою, стати повноправним членом суспільства.
Отже, якщо хочеш рости і розвиватися, то маєш дбати не лише про матеріальне.

У процесі духовного розвитку потрібно допомогти дитині пізнаючи світ, пізнати себе як людину і сприяти тому, щоб вона була суб'єктом життєтворчості. Навчити мистецтву життя, бути конкурентноспроможним в сучасному світі, оволодіти культурою життя. Потрібно ставити собі за мету розвивати особистість, розумові здібності, творчі вміння, самостійно здобувати знання, логічно мислити. Створення ситуації успіху є умовою для самореалізації кожної особистості. У процесі життєтворчості, подолання кризових явищ зростає роль школи, яка покликана допомогти дитині знайти зміст життя, створивши для цього повноцінні умови для її фізичного, інтелектуального, духовного розвитку і саморозвитку. Серед багатьох проблем нашого суспільства, які трапляються в наш час, є проблема зростання та розвитку інтелектуального, духовного та фізичного компонентів людини та безпосередньо молоді. Неперервність освітнього та професійного вдосконалення особистості, звернення до загальнолюдських і національних цінностей, насамперед духовно-моральних.
Розглянемо план спостереження за розумовою діяльністю учнів на уроці під час формування понять
Сучасна школа переживає нині досить складний період, коли здійснюється рішучий поворот педагогічного процесу до особистості школяра. Нова школа має поважати гідність кожного учня, його індивідуальні запити й інтереси, створювати сприятливі умови для самопізнання, саморозвитку, самовизначення та самореалізації особистості школяра. В ході навчально-виховної діяльності має відбуватися цілеспрямований розвиток певної системи психічних якостей особистості учня, що так необхідно для сучасного життя.
Кожний із батьків мріє виростити своїх дітей добрими, щасливими людьми. Жоден із батьків не хоче виховати поганої людини. Проте одного бажання замало. Прорахунки, помилки дорослих доволі часто спричиняють моральні недоліки їхніх дітей. З-поміж багатьох дорогоцінних людських якостей доброта – основний показник розвиненості людяності в людині. Тому необхідно в родині щодня, щогодини, усім способом життя формувати в дитячий душі доброту. Дитина – це об`єкт батьківського виховання. Батьки повинні пам`ятати, що будь-яка їхня дія впливає на формування духовного світу дитини. Для гармонійного її розвитку в сім`ї необхідна збалансованість всіх виявів і рис, поєднання: доброти і егоїзму; покарання і похвали тощо, гнучко перебудовувати свій вплив відповідно до змін у дитини. Але завжди потрібно пам`ятати три правили: 1. самокритичність; 2. постійне самовдосконалення; 3 вміння бути вдячним в житті. У нас є багатий матеріал для вивчення дитячої душі – наше власне дитинство, яке відклалось в глибинах нашої пам`яті, і яке так чи інакше впливає на все доросле життя. Головне, ви повинні знати, що найважливіше в житті – це інтереси дитини, любов і турбота. Ви повинні створити сприятливий психологічний клімат в см`ї, де пануватиме: доброта, любов і злагода. Негативна поведінка дітей досить часто має глибокі психологічні причини. Не існує поганої людини, є тільки погані моделі поведінки. Тому ми повинні формувати в дітях позитивні риси характеру і бути прикладом позитивних моделей поведінки, пояснювати, що потрібно зробити і як цього досягти. Не варто спілкуватися між собою на підвищених тонах, потрібно говорити тихо. Звичайно, нелегко змінити свій стиль розмови, свою поведінку, темперамент. Але варто спробувати. Потреба в любові, в потрібності іншому, - одна з фундаментальних людських потреб. Її задоволення – необхідна умова нормального розвитку дитини. Ми повинні любити дитину не за те, що вона красива, розумна, здібна, відмінниця, помічниця, а просто так, за те, що вона є! Звичайно, дитині такі знаки безумовного прийняття особливо потрібні, як їжа для підростаючого організму. Вони її живлять емоційно, допомагають психологічно розвиватися. Пам`тайте: діти – найдорожче, що в нас є! Бережіть їх, ваших дітей. Прислухайтесь до їхньої думки, радьтесь з ними, довіряйте їм. Станьте уважнішими та лагіднішими..
Загальні вимого до заняття:
Можна навести десятки вимог, яких треба дотримуватись у процесі підготовки і проведення уроків. Більшість з них була розглянута нами в ході характеристики уроку і його частин. Тому назвемо лише загальні вимоги або цілі їх групи, щоби створити уявлення про ті функції, які виконує урок у цілісній системі занять фізичними вправами.
1. Учитель повинен забезпечити високий оздоровчий та виховний ефект кожного уроку через зв'язок предмета з життям своїх учнів (сьогодні й у майбутньому). Тому для сучасного уроку характерне комплексне планування і вирішення завдань щодо формування знань і практичних навичок, виховання моральних якостей особи, розвитку інтелекту, волі, емоцій, фізичних здібностей учнів, їх оздоровлення.
Класичний приклад поєднання фізичного, психічного і духовного в людині є система фізичних вправ йоги. Так, у системі йоги перша із восьми сходинок на шляху до вдосконалення особистості - це подолання егоїзму і випробовування учня на спосіб життя. На цій сходинці учень повинен довести свою духовну готовність просуватися далі шляхом удосконалення. Отже, заняття варто розглядати і як тренування в обраному виді спорту, і як життєвий шлях людини, що передбачає досягнення фізичної та духовної досконалості. Цей певний спосіб життя ґрунтується на невмирущих моральних цінностях, установках та ідеалах людини.
2. Уроки фізичної культури повинні забезпечити безперервність (перманентність) процесу фізичного виховання.
Через те, що жоден рівень шкільного навчання не в змозі забезпечити знаннями й уміннями на все життя, то, тим більше, жоден рівень тренованості організму в шкільні роки не є "капіталом", який без подальшої систематичної праці буде приносити дивіденди у вигляді належного фізичного стану в майбутньому.
У шкільній практиці ідея перманентного фізичного виховання полягає в теоретичній, методичній та психологічній підготовці підростаючих поколінь до по життєвої участі у фізичній рекреації.
3 Кожен урок повинен бути тісно пов'язаний Із попередніми І наступними, утворюючи систему уроків Вивчаючи новий матеріал, систематично повторюйте І закріплюйте раніше вивчене, готуйтесь до засвоєння наступного Пам'ятайте добре засвоєні вправи, збагачуючи руховий досвід учнів, систематично використовуються у фізичному вихованні та повсякденному житті дітей Така система забезпечується послідовним вирішенням низки вузьких навчальних завдань
4 Сучасний урок відрізняється організацією самостійної навчальної діяльності учнів Учитель послідовно озброює їх уміннями І навичками навчальної роботи, прийомами самоосвіти, самооцінки І самоконтролю, домагається формування культури рухів, виховуючи тим самим потребу до систематичних занять фізичними вправами При цьому свідома робоча дисципліна передбачає широку Ініціативу І творчість дітей Уроки вчителів-новаторів - це колективна праця педагогів І учнів У багатьох Із них вихованці беруть участь навіть у побудові уроку, доборі засобів І методів Це І є вищим проявом дисципліни
5 Показовим для сучасного уроку є різноманітність діяльності учнів, засобів, методів І прийомів, що використовуються вчителем Недопустимо будувати заняття за шаблоном, обраним назавжди, яким би ефективним він спочатку не був Закони адаптації вимагають постійного оновлення засобів, методів, форм організації діяльності учнів, оскільки "старі" не викликають бажаних реакцій, а отже, І функціональних змін При цьому використовувані на уроці засоби, методи І форми організації діяльності учнів повинні відповідати їх Індивідуальним можливостям
6 Обов'язковою умовою ефективності є досягнення оптимальної рухової активності всіх учнів протягом усього уроку.
7 На кожному уроці треба забезпечити функціонування системи контролю та оцінки знань, умінь І навичок учнів Вона повинна діяти в кожній його частині І використовуватись для оцінки ходу І підсумків навчання та розвитку фізичних здібностей
У всіх названих випадках оцінювання полягає в порівнянні передбачуваних результатів із реальними досягненнями учнів і становить основу раціоналізації їхньої діяльності та дій учителя.

Автор: 

Піхотіна Т.О.

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...