Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Романтичний автопортрет. Людина і природа у «Кримських сонетах» А.Міцкевича.

1

Тема. Романтичний автопортрет. Людина і природа у «Кримських сонетах» А.Міцкевича.
Мета: усвідомити ідейно-художній зміст творів поета, розвивати навички виразного читання напам’ять, роботи з художнім текстом, засвоїти поняття «ліричний цикл», розглянути поетичні твори в єдності з іншими видами мистецтва.
Обладнання: мультимедійна дошка із мультимедійною презентацією до теми, виставка малюнків учнів до «Кримських сонетів» А.Міцкевича.
Тип уроку: бінарний урок світової літератури з художньою культурою; урок засвоєння нових знань.
Там пел Мицкевич вдохновенный
И посреди прибрежных скал
Свою Литву воспоминал.
А. С. Пушкин «Евгений Онегин»

Хід уроку
I. Організаційний момент. Оголошення теми і задач уроку.
II. Робота над темою уроку.
1. Повідомлення учнів-«літературознавців» про життєвий шлях А.Міцкевича.
2. Слово учителя (звучить «Ноктюрн» Шопена).
Близько двох століть тому липневим ранком біля Графської пристані в Севастополі зі шлюпки висадилась невелика група людей,серед яких був 26-річний ставний, з буйною кучерявою чуприною, не дуже великопанського вигляду юнак.
Його ім’я вже було відоме польському читачеві як ім’я талановитого поета, перша книжка якого видана в далекому Вільні. Не зі своєї волі цей буйноволосий юнак покинув рідні ліси, озера, долини. А.Міцкевич потрапив сюди через те, що був вигнаний з Батьківщини і загнаний вихорами історії аж до Чорного моря.
Вслухаймося, це звучить «Ноктюрн» Шопена.
3. Виступ учителя художньої культури про Ф. Шопена.
Фредерік Шопен… Музичний геній, яким Польща пишається. Ні до, ні після Шопена його батьківщина не дала такого сильного художника в царині музичній. Чарівна, глибока музика цього митця живе не тільки в серцях його нації, але й усього музичного світу. Та Польща відчуває у Шопенові свого істинно національного композитора, що розкрив власну душу у полонезах, баладах, які змальовують минуле рідної країни й так яскраво підкреслюють риси музичної народної мови. У творах Шопена переважає тонкий, делікатний пензель. Там, де його окрилювало сильне почуття, проступає дивовижна потужність. У всьому, що написав Шопен, відчувається шанувальник краси, великий музикант-поет. Фредерік Шопен – національний художник, що малює картини своєї батьківщини. Його великим пошановувачем був і А.Міцкевич.
4. Слово учителя.
А враження від двомісячної подорожі Кримом перетворилися під пером Міцкевича у цикл «Кримські сонети»,до якого входить 18 віршів.
Захоплений романтичними кримськими пейзажами:дикими горами,вічнозеленою рослинністю та скелястим узбережжям Чорного моря,поет казав: «Що залишилося в пам’яті після подорожі, міститься в сонетах».
Сонет… Щось величне і водночас потаємне криється вже навіть в одному цьому слові. Високі почуття і музика звуків. Так уявляється мені сонет. І це уявлення не зникає, коли читаємо сонети Шекспіра,Петрарки,Міцкевича.
5. Бесіда:
- Що таке сонет?
- Як ви думаєте,що таке цикл?
(Цикл – група творів, об’єднаних автором за жанровим, ідейно-тематичним принципом або спільністю персонажів. Ліричні твори групує в цикл єдині думка та настрій).
Тож , у ході уроку ми повинні з’ясувати і зробити висновок: чому «Кримські сонети» - це ліричний цикл, що об’єднує всі 18 віршів; визначити риси романтизму в них.
6.Слово учителя.
Міцкевич-мандрівник, розглядаючи руїни ханської столиці,доходить висновку про плинність усього,що свого часу було уособленням влади та могутності,про вічність природи.
Вслухаймося в рядки сонета «Бахчисарай».
7.Читання учнем напам’ять сонета «Бахчисарай».
8. Аналіз сонета ( по образний ) – 1 група учнів.
9.Слово учителя.
Йдучи степом, поет уявляє , що пливе по просторах «сухого океану». Домінуючі поняття ліричного героя – смуток і самотність. Тиша в степу. Подорожній занурюється в тишу… Вслухається в далечінь. Так народжуються рядки сонету «Акерманські степи».
10. Звучить сонет «Акерманські степи».
11.Учитель художньої культури демонструє роботи пензля А.Куїнджі («Далі Криму» та інші)
У своїх полотнах Архип Куїнджі наново показав людям те, що вони забули з часів давньоруських майстрів – колір і фарбу як втілення краси й радості вражень, що дарує людині життя. За своєї творчої діяльності Архип Іванович зазнав величезного успіху й слави, та, побоюючись бути роздавленим цією славою, такою непотрібною для нього, цим галасом та загальним поклонінням, Куїнджі вирішив піти – піти непереможеним.
12.Слово учителя.
Східний колорит, бездоганно описані пейзажі використані для відтінення переживань героя, який тужить за рідним краєм. Спостерігаючи багатства чужої йому природи, А.Міцкевич зумів зберегти в уяві красу рідної землі.
13. Читання учнем напам’ять сонету «Байдари».
14. Аналіз сонету методом «за автором» (2 група учнів).
15. Слово учителя.
Адам Міцкевич описує конкретні місцевості Криму, його визначні пам’ятки – творіння природи й творіння рук людських, зображує три стихії – картини природи: величні гори, що уособлюють первісну силу природи, її могутність та нездоланність, степи – безкраї, спокійні, що спонукають до роздумів про вічне; неспокійне, вільне, різне море як символ вічного руху життя,боротьби і змін.
Як і личить замріяному поетові, Міцкевич любить нічну тишу. Поет – мандрівник занурюється в чари глухої ночі, оспівуючи пітьму і тишу.
16. Читання учнем напам’ять сонету «Морська тиша».
17. Учитель художньої культури представляє роботи І.Айвазовського («Чорне море», «Аю-Даг в туманний день», «Мис Фіолент»)
І.Айвазовський – поет моря. Світло в його мистецтві – символ життя, надії та віри, символ вічності. Це не що інше, як переосмислена ідея світла пізнання і відродження. Айвазовський не випадково обрав романтизм як провідний напрям своєї творчості, адже основа його романтики – це велика віра людини, «піщинки Всесвіту», в природу й життя, у рідний народ, котрий у політичних штормах XIX століття наполегливо боровся за самоствердження. Саме віра людини в це світло проходить червоною ниткою через творчість великого поета полотна.
18. Колективна робота - ознайомившись з вибраними сонетами Міцкевича, спробуймо зробити висновок: чому «Кримські сонети» є ліричним циклом.
Висновок:
а) спільний жанр (сонет);
б) спільна думка (мотив єдності людини і природи);
в) спільний настрій ( ностальгія, туга за рідним краєм);
г) образ ліричного героя (романтичний, щирий, з глибокими почуттями, самотній, вигнанець);
д) проблематика: свобода і неволя, дійсність і ідеал, життя і смерть;
е) живописність і музикальність вірша (сплетіння кольорів і звуків).
19.Слово вчителя.
Отже, пейзаж у Міцкевича не лише прекрасні картини природи, а й філософське осмислення життя людини і природи.
Ви мали випереджаюче завдання: написати сенкани на теми «людина», «природа».
20.Слово учителя художньої культури.
Ваші сенкани прозвучать під акомпанемент полонезу Огінського. Цей полонез відомий ще як «Прощання з батьківщиною». Михал Клеофас Огінський, подібно Міцкевичу, був вигнанцем. Всю свою тугу за Польщею композитор висловив у цьому полонезі (звучить полонез).
21. Учні читають власні сенкани.
III. Рефлексія.
1. Метод «Цитатна доріжка» (А.Міцкевич в оцінці його сучасників).
2. Учні показують і коментують свої роботи – ілюстрації до «Кримських сонетів» А.Міцкевича.
3. Заключне слово учителя (звучить «Весняний вальс» Шопена).
А.Міцкевич писав: « Що це за лірична поезія без ліри? Ким є поети, які ніби співають,не лише складаючи музики до своїх пісень,а і зовсім не відчуваючи її в собі».
Адам Міцкевич мав у серці і душі своїй ліру. Мабуть, саме тому у Львові на площі А.Міцкевича є пам’ятник (слайд) - силует поета та ангела, який злітає до нього з лірою. Крилатий геній подає поетичному генію ліру…
IV. Домашнє завдання: с.174-179, визначити риси романтизму у «Кримських сонетах», спираючись на знання про романтизм як літературний напрям.

Автор: 

Вікторія Баршак, Полтавська гімназія №33, вчитель російської мови та літератури, світової літератури

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...