Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Література рідного краю. Збірка поезій «Зерно в ріллі» В.Густі. Конспект уроку та презентація т уроку

1

Тема: В. ГУСТІ. CТОРІНКИ ЖИТТЯ.
ЗБІРКА ПОЕЗІЙ «ЗЕРНО В РІЛЛІ».

Мета: ознайомити учнів зі збіркою поета-земляка, розвивати навички аналізу поетичного твору, спонукати до розкриття внутрішнього світу ліричного героя, до осмислення глибоких поетичних образів: виховувати високу моральність людських почуттів, любов до поетичного слова.

Обладнання: мультипрезентація до теми уроку, збірки поезій «Зерно в ріллі», грамзапис пісні «Сповідь».

Тип уроку: вивчення і засвоєння нового матеріалу.

Методи: робота в групах, бесіда, спостереження, дослідницько-пошукова робота, робота з текстами.

Х І Д У Р О К У

Тому прошу снаги від долі,
Долаючи життєву путь,
Володарем своєї волі,
Рабом свого сумління будь.

В.Густі

І. Організація класу до уроку.

Щоб сьогоднішній урок пройшов цікаво, творчо, ефективно, готувалась не тільки я, а й деякі з вас. На уроці працюватимуть такі пари учнів:

• Біографи, які підготували відомості про життєвий шлях поета, з творчістю якого ознайомимося на уроці;
• Бібліографи – розкажуть про творчі здобутки;
• Літературознавці – допоможуть визначити основні мотиви лірики та нададуть відомості з теорії літератури;
• Журналісти – які складуть запитання для інтерв’ю до автора

Вступне слово вчителя

Наша сучасність – світанок XXI століття. Яким воно буде, вирішувати нам, сучасній молоді. Державі потрібні виховані люди, які мають активну життєву позицію, тверді переконання і вміють висловлювати свою думку. Стати такими нам допомагає художнє слово. Саме воно формує і збагачує, навчає і розвиває, зацікавлює і хвилює наші душі. Вивчаючи твори українських класиків, ми долучаємось і до літератури рідного краю. Це джерело настільки багатюще та невичерпне, що диву даєшся, хочеться припасти до нього і спрагло пити, збагачуватися духовно.

ІІ. Актуалізація опорних знань.
Із творчістю яких письменників Срібної землі ми вже ознайомилися на попередніх уроках літератури рідного краю? (Відповіді учнів)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Звучить пісня «Сповідь» на слова В.Густі у виконанні І.Козара
Учитель: Автором слів цієї пісні є наш земляк – поет Василь Густі. Поет і прозаїк, літературний критик і публіцист… Ось уже 38 років він оре свою літературну ниву, засіває її своїм поетичним зерном.
(Учні записують тему та епіграф у зошит)

Учитель: «З юних літ труджуся на своїй, вділеній Богом, літературній нивці. Як зміг, наскільки вистачило снаги і хисту, зорав і засіяв її. Я безмежно вдячний долі за те, що всі ці роки, незважаючи на життєві труднощі, я, з Божою допомогою, тулив рядок до рядка, вірш до вірша, книжку до книжки.
Тепер, як той хлібороб, над зораною нивою стою, думаючи, яка чекає її доля.»

Ці щирі, відверті слова належать автору збірки «Зерно в ріллі», мова про яку йтиме на сьогоднішньому уроці. Вийшла в світ ця збірка в Ужгороді в 1996 році і присвячена батькам поета: матері Марії Михайлівні та батькові Петру Васильовичу.
Усе починається з дитинства, з батьківської оселі. Де ж те джерело? Слово біографам.
Біографи знайомлять з біографією В.Густі

Учитель: Щоразу, вивчаючи поетичні твори наших земляків, захоплено і щиро дивуємось, як поетично і піднесено може сказати поет про, здавалось би, буденні речі – ранкову росу, гілку вишні, подих вітру, голос річки… Усе це ми бачимо щодня, але сказати далеко не кожному дано. Бо це – Божий дар. Таким даром наділений герой нашого уроку – поет з великої літери. Слово бібліографам.
Бібліографи знайомлять із творчим шляхом і здобутками поета

Учитель: Зернина мала, але дає життя. Не раз ми чули народну мудрість: хліб усьому голова. Послухаємо і вдумаємося в рядки поезії, що дала назву всій збірці.
Учень читає вірш «Зерно в ріллі»

Учитель: Як ви розумієте цю назву? Які асоціації у вас виникають? Пригадаймо поняття «алегоричність». Розкрийте алегоричний зміст поезії.
Літературознавці дають визначення алегоричності
Алегорія з грецької мови – означає інакомовність. Такий художній прийом використовується переважно у байках
Відповіді учнів.

Учитель: Щира і задушевна поезія Василя Густі, настояна на народній мудрості, пройнята любов’ю до всього людяного, відображає мрії і помисли, трудові звершення і духовний набуток сучасної людини, котра важким шляхом, але впевнено йде в майбутнє.
Зараз полинемо в чарівний світ поезії, що манить і захоплює нас своєю самобутністю, щирістю, довершеністю, змістовністю…
Неодноразово митець прагнув сформулювати власне розуміння щастя людського. Коли я вперше читала поезії цієї збірки, мені глибоко в душу запав один віршик. Послухайте його.
Вчитель декламує вірш « Коли я на коні...»

Учитель: На вашу думку, що таке щастя? У чому ви вбачаєте щастя? А в чому його вбачає поет? (Відповіді учнів)
Сподіваюся, вам теж сподобалися поезії з цієї збірки. Хто підготував і хоче прочитати поезії? Та перш літературознавці нагадають нам засоби виразного читання.
Літературознавці
• Темп (швидкість читання)- повільний, середній, швидкий;
• Паузи – довгі, середні, короткі;
• Жести і міміка;
• Поділ поезії (твору) на інтонаційно-змістові частини.
Учень. Поезія «Стоїть церква дерев’яна»

Учитель: Як ви розумієте слова: «Стоїть вона на сторожі і в душі у нас» ? (Відповіді учнів)

Учитель: Ця поезія – глибокі роздуми поета про суть життя, про необхідність мати духовні та моральні цінності, відстоювати їх.
На мою думку, більшість поезій збірки пройнята сумним настроєм. Життя людини не завжди сонячне і безхмарне, трапляються грози і снігопади. Але поет вірить – все може здолати людина. Хочу звернути вашу увагу на поезію «А думки неначе тучі».

Учень. Поезія «А думки неначе тучі».

Учитель: Літературознавці нагадайте нам, будь ласка, що таке образ.

Літературознавці:
Образ – конкретно-чуттєве художнє змалювання в художньому творі людини, природи, речового оточення. Можуть бути образи-персонажі, образи-символи, образи-речі, образи-картини природи та інші.

Учитель: Які художні образи ви помітили у поезії, яка щойно прозвучала?
(Відповіді учнів: образи ліричного героя, гілки яблуні, яка розмовляє, білі вишні, що усміхаються, живий світ природи – людина її частка)

Учитель: Василь Густі – ніжний і тонкий лірик. Він впевнений, що люди, яких кохають – щасливі, «їх лихо омине». Але автора хвилює ще одна проблема сучасності – самотність людини. Самотня людина – слабка і беззахисна, коли ж у неї є справжні друзі, вона може здолати все.

Учень. Поезія «Людина прагне, щоб її любили»

Учитель: Чи сподобалась вам ця поезія? Чому? Що вас схвилювало? Який художній прийом використано поетом?
(Відповіді учнів)

Літературознавці:
Обрамлення або поетичне кільце – художній прийом, коли поезія починається і закінчується однаковими рядками.

Учитель: Людське щастя – швидкоплинне. Як спалах ранкової зорі промине дитинство, як літній дощ – юність і зрілість. Ось на порозі осені пора. Непомітно життя добігає кінця, але попри все це кожна людина повинна залишити після себе хороший слід, добру пам'ять. Що ж для цього потрібно? Трудитися до сьомого поту…
Пропоную вашій увазі поезію, присвячену лікарю, палкому патріоту Карпатського краю Василю Пагирі.

Учень. Поезія «Полишають вже птахи Карпати свої»

Учитель: Настав час літературознавцям зробити підсумок про основні мотиви лірики збірки «Зерно в ріллі».

Літературознавці знайомлять учнів з тезами:
• Любов до рідного краю та його природи;
• Любов до людей (рідних, близьких);
• Усвідомлення швидкоплинності людського життя;
• Віра в християнські цінності;
• Місце та роль людини на Землі

IV. Підсумок уроку
Звучить пісня «Сповідь»

Учитель: У цій збірці ще чимало поезій, які хочеться ще не раз перечитати, осмислити.
Відкриваючи перед нами, читачами, свій поетичний світ Василь Петрович вірить:
І пророста між цим усім надія,
Що здійсниться колись жадана мрія.
Щасливе майбуття слова оці чекає.
Якщо хоч деякі колись хтось прочитає.

Поет не марно сподівається і вірить, бо його творчий доробок, то істинне джерело пізнання та натхнення, що гідно виховує і навчає нас.
Сучасний літературознавець так відгукується про цю збірку: «Збірка «Зерно в ріллі» - ще одна сходинка до зрілої творчості. Зерно кинуто в ріллю у добрий час. Зерно – добірне. Поява згаданої книги засвідчила те, що в художній поезії активно, плідно, сумлінно трудиться робітник словесної ниви, поетична творчість якого посідає помітне місце в літературному процесі нашого краю».

V. Домашнє завдання

1. Пошуковий аспект: В.Густі та публіцистика.
2. Творчий аспект: написати міні-твір «Чим схвилювала мене поезія В.Густі».
3. Вивчити напам’ять поезію, яка сподобалася найбільше.

Додаток до уроку
Матеріали учнівської пошуково-дослідницької роботи

Василь Петрович Густі народився 21 березня 1951 року, в с.Королево Виноградівського району Закарпатської області, в родині робітника-залізничника. Закінчив філологічний факультет Ужгородського Держуніверситету (1977 рік).
Свою трудову біографію розпочав 1971 року кореспондентом Великоберезнянської районної газети "Карпатська зірка". Після перебування на службі в армії знову повернувся в редакцію.
З 1975-го до 1980 року працював в комсомольській організації. З 1980 року - літературний редактор республіканського ордена "ДРУЖБИ НАРОДІВ" видавництва "Карпати", потім - обласна рада профспілок. Нині - на державній роботі.
Перший друкований вірш Василя Густі "Привіт весни" з'явився в обласній газеті "Закарпатська правда" (1976). Відтоді В.Густі часто виступав зі своїми поетичними творами не тільки в обласній, але й в республіканській та всесоюзній (на той час) пресі.
Василь Густі – автор поетичних збірок "Перон" (1977), "Жадання дороги"(1982) , "Обличчя" (1985), "Простеліть мені, мамо, рушник" (1991). Спільно з В. Попом упорядкував антологію закарпатської новели та оповідання "Сонце над Карпатами" (1985), яка вийшла словацькою мовою в Східнословацькому видавництві в м. Кошице. Був упорядником збірок творів молодих авторів Закарпатської, Івано- Франківської та Чернівецької областей - "Дзвінке джерело", "Відлуння" (1985). Під рубрикою "Кого я знав, кого люблю..." Василь Густі опублікував серію документальних образків - портретів відомих поетів і прозаїків Закарпатської області, з якими звела його доля, - Ю. Боршоша-Кум'ятського, Й. Жупана. У періодичній пресі виступає як публіцист. Написав цілу низку рецензій на книги Л. Дем'яна, В. Ігната, В. Вовчка, С. Жупанина та багатьох інших. Опублікував нариси у збірниках "І хліб, і пісня" (1983).
Чимало ліричних віршів поета покладено на музику. До репертуару державного заслуженого Закарпатського народного хору ввійшли вокально -
хореографічні композиції на слова В. Густі - "Шовкова косиця", "Подаруй мені берізку", "Червона калина" (музика С. Мартона, М. Попенка, П. Готвані). На його твори написали пісні композитори П. Рак, С. Гіга, Ф. Копинець та інші. Ряд віршів поета перекладено російською, угорською, словацькою, киргизькою, осетинською, таджицькою мовами. Робить переклади Василь Густі зі словацької, угорської та російської мов. За поезії у збірках "Жадання дороги", "Перон", серію публіцистичних нарисів "Тюменський материк" (в газеті "Молодь Закарпаття") та переклади українською мовою віршів поетів Нового Уренгою Василь Густі удостоєний обласної комсомольської премії ім. Д.Вакарова (1984). За підготовку книги "Дни и ночи границы" (Ужгород: Карпати, 1983) нагороджений Дипломом III ступеня ВДНГ УРСР.
Поезії В. Густі актуальні за проблематикою, пройняті болем за втрати а минулому, тривогами за завтрашній день людини і всього людства. У них узагальнення життєвих вражень, відгуки чутливої душі поета за пережите, та те, що його хвилює.
Часом автор підноситься до цікавих філософських роздумів, співзвучних з віковічною народною мудрістю. Ліричний герой збірки стривожено шукає правду, істину. Його багатий духовний світ немислимий без любові до України, її народних джерел, рідної мови.

Автор: 

Кузьма Наталія Василівна

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...