Від партнерів


Останні публікації

Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Осіння казка

0

Сценарій свята в 4 класі
Вчитель: Алексєєва О.О.

2010р.

Мета: узагальнити знання прикмет осені, особливостей кожного осіннього місяця. Розвивати артистичні здібності дітей, їх мовлення, логічне мислення. Виховувати любов до природи, свідому дисципліну, колективізм
Звучить повільна мелодія, супроводжуючи слова дітей.
Дівчинка. Небеса прозорі, мов глибінь ріки.
Падають, як зорі, з явора листки.
А над полем нитка дзвенить, як струна.
Зажурилась квітка - чує сніг вона.
Хлопчик
Листя облетіло, холодно землі.
Вже летять у вирій
Клином журавлі.
Листя пожовтіле
Плине по Остру.
Чути журавлине
Кру-кру-кру...
(Діти виходять.)
Учитель. Осінь часто звуть чудовою, замріяною, золотою. Слухаєш, спостерігаєш природу в осінні дні й відчуваєш її урочисту красу. У ній поєднались чарівність барв теплого літечка з першими подихами наступних зимових холодів.
Ми зібрались на свято,та яке ж свято без королеви? А хто вона, ви зрозумієте, відгадавши загадки.
Жовте листячко летить,
Під ногами шелестить,
Сонце вже не припікає,
Коли, діти, це буває? (Восени.)
В зеленім лісі побував
Якийсь художник - і поволі
Дерева перефарбував
У золотисто-жовтий колір.
- Ти хто такий? - Я здивувався.
- Чому тебе не бачив досі?
- То подивися - хтось озвався.
І ти тоді побачиш... (Осінь).
Учитель. Так, звичайно, нас запросила в гості Королева-Осінь. Але чомусь її самої немає. Діти, ви не знаєте, де вона? Не знаєте? А-а-а, я здогадуюсь. Вона, напевно, затрималась десь у лісі, щоб допомогти тваринкам приготуватись до зими, щоби встелити землю теплими листочками, щоб відправити птахів у вирій. Але я, здається, знаю, як її покликати. Давайте розкажемо про осінь красиві вірші - вона почує та прийде.
Під звуки музики діти читають вірші.
1. Осінь, осінь, осінь,
Медом пахнуть роси,
Журавлі курличуть в небі
Та вітри голосять.
Рідко сонце світить,
А на голих вітах
В'яже осінь рукавички
З бабиного літа.
2. Тихо осінь ходить гаєм,
Ліс довкола аж горить.
Ясен листя осипає,
Дуб нахмурений стоїть.
І берізка над потоком
Стала, наче молода.
Вітер, мовби ненароком,
Їй косиці розпліта.
3. Вітер з пожовклим листком
Грається в Котика-Мишки,
То поженеться біжком,
То підкрадається тишком.
Ну, а коли спійма, -
Буде, дітки, зима.
4. Кажуть, хмурнем звали осінь
У далекій-давнині.
В нас вона - золотокоса
В придеснянській стороні.
5. Коли вона загляне в сад -
Наллється соком виноград.
І пізні яблука ранет
Солодкі стануть, наче мед.
6.Покосили пшениці й жита,
Ми не чули, як минуло літо,
Вже надходить осінь золота,
Молоде зелене сходить жито.
Зажурились квіти не спроста,
Вранці роси випадають білі,
Вже надходить осінь золота –
Жовкне листя у саду на гіллі.
Осінь, осінь,
В гості тебе просим
З щедрими хлібами, високими снопами,
З листопадом і дощем, з перелітним журавлем.
7. Як помандрує по гаях
З чарівним пензлем у руках -
Все розмалює на путі,
Дерева стануть золоті.
І ми її уклінно просим:
- Заходь у гості, щедра осінь!

Осінь, вальсуючи, йде по сцені.
Осінь
Ось я за сосною,
Ось і листя в'яне.
Осінь я, за мною
Йдуть густі тумани.
Осінь я, осоння
Листя посипаю.
Осінь, трави сонні
Долу нагинаю.
Ранками імлиста,
Вдень я - позолота.
Обриваю листя -
Це моя робота.
Осінь. Добрий день, діти. Ой, як вас багато! Дякую вам, що ви завітали на моє свято. Отже, свято починаємо. Маестро, музику!
Осінь.
Я не сама до вас прийшла
Трьох братів я привела.
Їх за описом впізнайте
Як їх звати?
Відгадайте.
Учитель
Дозріває горобина,
І калина вже рясна
Перший лист обпадає,
Коли це буває?

Діти.
У вересні.
Учитель
Груші, яблука зірвали,
У комору заховали.
Проситься гарбуз до хати,
Щоб під ліжком зимувати.
В лісі виросли опеньки –
Довгоногі і тоненькі.
На деревах листя жовкне,
В двері стука місяць…

Діти.
Жовтень.
Учитель
Вітер плаче, вітер виє.
Дощ осінній дрібно сіє.
І ніде не видно пташки,
Ані бджілки, ні мурашки.
Вже зів’яли гарні квіти,
Скрізь калюжі по налито.
Голе поле, голий сад,
Бо надворі…

Діти.
Листопад.
Учитель
Молодці, діти!
Всі загадки відгадали
Братів осені впізнали.
Осінь
Так, це мої дорогі синочки-місяці - Вересень, Жовтень, Листопад. Вони прийшли разом зі мною, щоб нагадати про свої прикмети, щоб ви ще раз змогли повернутись у теплі вересневі дні, побачити яскраві кольори жовтня, відчути перший зимовий подих листопада. А допоможе нам чарівна гілочка. Ось вона. Я передаю її першому принцу, щоб він розповів про себе.
Вересень
У вересня щедра рука.
Заходьте, він з двору гука.
І яблука трусить з гілок,
І сипле в портфелі сливок,
Солодкий зрива виноград,
І кожен з вас вересню рад,
Бо щедра, ой щедра рука
У вересня-трудівника.
Учитель. Дякуємо тобі, Вересню, за твою щедрість, за рум'яні яблука, соковиті груші, за моркву й бурячки, за картоплю й кукурудзу, за всі-всі овочі та фрукти, якими ти нас щедро пригощаєш. А ми тобі даруємо пісню. Слухай.
Звучить пісня «Ах какая осень».
Вересень. Якою гарною піснею ви мене зустріли! А я до вас не сам прийшов, а привів своїх друзів. Тільки чарівною гілочкою змахну, вони і з'являться.
У супроводі мелодії «Ходить гарбуз по городу» виходять «Овочі».
Овочі. Діти, а чи впізнали ви нас?
Картопля
Мене смажать, мене варять,
Хоч отрутою і кроплять.
Всі мене їдять і хвалять
Звати як мене? (Картопля.)
Гарбуз
Повз, мов танк, я на город,
Повз на гудині й загруз.
Та чомусь мене в народі
Звуть не танк, а як? (Гарбуз.)
Огірки
Ми зеленої всі масті,
Всі довгасті, всі смугасті.
Прив'язали нас в грядках
На зелених ланцюжках.
Гарбузові сини й дочки
А зовуть нас... (Огірки.)
Морква. Сидить дівчинка в коморі, а коса її надворі. Хто я?
Диня
Я на грядці сонцем сяю,
Родичів багато маю,
Гарбузову господиню усі знають.
Хто я? (Диня.)
Буряки. Зверху зелені, а в землі червоні. Хто ми?
Овочі. Молодці діти, а тепер ми про себе ще й розкажемо.
Інсценізація «Ходить гарбуз по городу».

Ведуча.
Жовтопузий пан Гарбуз
Підкрутив зелений вус,
По городу походжає,
Собі пару вибирає.
Морква косу розчесала,
Гарбузові проспівала.

Морква.
Ой, Гарбузе-Гарбузоньку,
Візьми мене–дівчиноньку
Я струнка і кучерява.
Буду тобі я за пару.

Гарбуз.
Ні! Морквиця не годиця,
Бо худа і жовтолиця
Та ще хвалиться собою
І пишається красою.

Морква.
Не худа я а струнка!
Йду за пана Буряка!

Морква з буряком танцюють.

Ведуча.
Картоплина підкотилась,
Гарбузові уклонилась.

Картопля.
Ой, Гарбузе-Гарбузоньку,
Візьми мене дівчиноньку!
Я хазяйка працьовита,
У роботі дуже спритна.

Гарбуз.
Подивись на себе мила!
Личко ти давно не мила,
Ходиш в платтячку брудному,
Не потрібна ти нікому.

Картопля.
Як тобі я не така,
То піду за Часника!

Картопля танцює з часником.

Ведуча.
Капустина застидалась,
Тихо з грядочки озвалась.

Капуста.
Ой, Гарбузе-Гарбузоньку,
Візьми мене дівчиноньку!
Я заможна господиня
Хусточок є повна скриня.

Гарбуз.
Не візьму тебе до хати
Бо не любиш працювати.
Лиш одну роботу маєш
Кожен день хустки міняєш.

Ведуча.
А Капусточка сміється.

Капуста.
Помідор круг мене в’ється!

Капуста танцює з помідором.

Ведуча.
Цибулина золотиста
Одягла нове намисто.

Цибуля.
Ой, Гарбузе-Гарбузоньку,
Візьми мене дівчиноньку!
Буду тебе лікувати
Всю родину доглядати.

Гарбуз.
Не візьму я Цибулину
Навіть на одну хвилину!
Зла вона і язиката,
Буде мене допікати.

Цибуля.
Як тобі я не така,
То піду за огірка!

Цибуля танцює з огірком.

Ведуча.
Жовта Диня на осонні
Потягнулася спросоння.

Диня.
Ой, Гарбузе-Гарбузоньку,
Візьми мене дівчиноньку!
Золотиста я і гожа
І на тебе трішки схожа.

Гарбуз.
Обійшов город не марно
Подругу знайшов я гарну.
Буде в мене господиня
Золотиста кругла Диня!
Осінь. Спасибі, Вересню, тобі та твоїм друзям. Пора передавати чарівну паличку другому брату, він теж хоче розповісти по себе.
Вересень. А й справді! Мені так цікаво було з вами, що не помітив, як і час пролетів. Жовтню, візьми, будь ласка, гілочку.
Жовтень.
Я Вересневі вдячний за старанність.
Врожай добротний зібрано без втрат.
І ось прийшов сьогодні на світанні
У гості жовтень – вересня я брат.
В садах те листя, що було зелене
Зробилося одразу золоте.
Принишкли і дерева і кущі,
Уже осінні перші йдуть дощі.
Жовтень. Вітаю вас, любі друзі. Багато я попрацював у парках, гаях і лісах, фарбуючи золотою фарбою дерева та кущі. А як чудово спостерігати за падолистом, коли вітер-пустун зриває листочки та кружляє їх у чарівному танку!
1. Довго листя зеленіло,
А тепер позолотіло.
Знаєш, це чому? Дивись,
В листя промені влились.
2. Золоте та червонясте,
Що й очей не відвести.
Та все ж нам судилось впасти
Із вершечка, з висоти.
3. Багрянистеє, хороше.
Наче полум'я, горим,
Щоб і в зимову порошу
Ви згадали кольори.
Вітер (пробігає по краю сцени).
Де не взявся вітерець
Непосидько-пустунець.
Заходився коло хати
Жовте листя підмітати.
Вітер пробігає, «листочки» кружляють
і сідають у центрі сцени.
Учитель. Відчули подих осіннього вітру? Ось і листочки вітер усі докупи змів і змішав. Але вони не хочуть спокійно лежати на землі. Жовтню, змахни чарівною гілочкою, нехай усі побачать їх танок.
Виконується танок листочків.
Листочки. Ой, цей пустун зірвав нас із дерев і тепер ми не знаємо, чиї ми листочки. Діти, допоможіть!
1. Мов розгорнута долоня,
Ліг спочити на осоння
Між зелених їжаків
Найтемніший із листків.
Я землі приніс вітання
Від старезного ...(каштана).
2. Я вальсую та кружляю,
Барви осені збираю.
Я і жовтий, і зелений,
І оранжево-вогненний,
Золотавий, пурпуровий,
Я, звичайно, лист ... (кленовий).
3. Я, немов крило за вітром,
В небо мріяв полетіти.
Тільки золотом налився
І в траву звалився.
Пораділи жолудята:
Це листочок ...(з дуба) - тата.
4. Я ховав від злого ока
Намистини круглобокі,
Та від цих гарячих барв
Я і сам червоним став.
«Буду гріти землю нині, -
Я шепочу... (горобині).
Жовтень. Дякую вам, листочки, а тепер встеляйте землю теплим килимом, щоб їй не холодно було спати взимку. А чарівну гілочку я передаю листопаду-місяцю.
«Листочки», кружляючи, виходять
Пісня «сперечались овочі».
Сценка «Сперечались овочі»

Морква.
Кожен знає, що морквиця на городі, мов цариця.
Коси довгі кучеряві, та ще й платтячко яскраве.
Я смачна і вітамінна і не гірша апельсина.
Той хто моркву поважає, до ста років проживає.

Буряк.
Розхвалилася дивіться, ти не схожа на царицю.
Я від тебе червоніший, красивіший і товстіший.
Український борщ чудовий по усіх краях відомий.
У борщі я головний, борщ без мене не смачний.

Огірок.
А зелені огірочки всі вживають залюбки.
Нас шанують не даремно:
Дух наш свіжий і приємний.
На канапці і в салаті ми і в будень і на святі.

Цибуля.
На цибулю нарікають, що до сліз я допікаю,
Вибачте, та я не винна, бо я лікарська рослина.
Соком з медом почастую, і здоров’я подарую.

Часник.
Часничок я білозубий
Ви мене не бійтесь, люди.
Хоч гіркий я та корисний,
Всім мене потрібно їсти.
Хто мій зуб з’їдає сміло –
Буде мати зуби білі.

Диня.
Кожен знає – жовта диня
На городі господиня.
Я солодка, соковита
Покуштуй – не схочеш пити.
А як їстимеш саму, всі хвороби прожену.

Гарбуз.
Не сваріться, любі, годі!
Я найстарший на городі.
Я великий і бокастий,
Жовтогрудий і смугастий.
Я чудовий дар осінній
З гарним та смачним насінням.
Хто їсть кашу гарбузову
Буде сильним і здоровим!

Огірок.
Який салат без огірка?

Буряк.
А що за борщ без буряка?

Морква.
Чи то без моркви?

Капуста.
Без капусти?

Усі разом.
Без нас в каструлі буде пусто!
Це правда, хлопчики й дівчатка,
Ми є – і всі живуть в достатку!

Листопад.
Я листопадом звуся недарма,
З дерев останнє листя обриваю.
Вітер понад лісом співа - гуде –
Засипайте швидше, зима іде
Я - останній місяць осені. Урожай із ланів і садів зібрав Вересень, дерева позолотив і обтрусив Жовтень, а я на дощі та перші заморозки багатий. Я щойно з лісу повернувся, перевіряв, чи з усіх дерев листя опало, чи готові лісові мешканці до зими, чи всі птахи відлетіли в теплий край? За сценою чути голоси.
Що це за галас такий? Заходять птахи.
Горобець. Здрастуйте, любі друзі. Ми до вас у гості на всю зиму завітали.
Горобець
В зимові дні на стовпчиках,
На вітах, на дахах
Сидять малі горобчики
У сірих піджачках.
Сидіти б їм під стріхами,
Чекати б їм тепла,
Та жаль, що всюди віхола
Поживу замела.
Снігур
А ви знаєте, чому нас снігурами назвали?
Подивіться, угорі
В чорних шапках снігурі.
Ще й червоні фартушки
Одягли собі пташки.
Значить, сніг і холоди
Наближаються сюди.
Снігурами через те
Нас тепер і ви звете.
Сорока
І мене діти взимку частенько біля своїх годівниць бачать.
Строката сорока
Веселої вдачі.
В саду білобока
Навприсядки скаче.
Вбігає ворона, видно, що дуже поспішала.
Де, вороно-каркароно, ти була?
Що, вороно-каркароно, принесла?
Ворона. Я проснулась, стрепенулась, і кар-кар.
На воронячий зібралась я базар.
Рано-рано прилетіла до струмка,
На городі проковтнула черв'яка.
Покружляла-покружляла я вгорі,
Горобців порозганяла у дворі.
Сорока
Стріла півня-розбишаку, пісняра
І чкурнула-дременула із двора!
Ворона. Неправда, сороко, зовсім не тому я поспішала, що від півня втікала. Я на свято хотіла встигнути, діток побачити, себе показати!
Листопад. Дякую вам, милі пташки, що прилетіли до нас на свято. Не сумуйте, що наш час прийшов і скоро зима. Діти допоможуть вам, зроблять годівнички й насипатимуть в них вашу улюблену їжу. Правда, діти?
Сорока. А ми, пташки, подаруємо вам пісню.
Пісня «Березка золотая».
Учитель
В нас на святі знову гості.
Вони не розлучні з Осінню
Це її вірні друзі ––
Осінні дощі.
Дощик, дощик капає дрібненько
Не боюся я дощу, бо я веселенька.

Дощик 1
Дощик капає сильніше,
Грай музико, дужче грай,
Буде веселіше.
Дощик, дощик
Крапельки не сидять
Веселенько пішли в танець,
Аж ногами тупотять.

Дощик 2
А наші дівчатка не сумують, коли іде дощ.
Дощику. Чом нас лякаєш?
І гуляти не пускаєш?
Парасолькою новою
Я накриюсь з головою
Чобітки високі взую
По калюжам потанцюю.

Танець з парасольками.

Учитель
А які дарує осінь щедрі урожаї.
Фрукти, овочі, насіння, хто ж цього не знає.
Навесні город саджали, восени врожай збирали,
Подивіться – но малята
Урожай такий багатий!
Тепер, коли вже зібрано врожай,
Іще заможнішим став рідний край.
Ми закликаємо усіх вас побувати
На ярмарку веселому у нас!

Ярмарок.
1 Торговець.
Увага! Увага!
Спішіть поспішайте!
Господарі й гості, глядіть не минайте!
На ярмарок прошу гуртом, поодинці,
На вас тут чекають чудові гостинці.

2 Торговець.
На ярмарку нашім веселім, багатім
Є чим дивувати і є що придбати,
Тут щедрі дарунки із саду й городу
Тут пісня і жарти усім в нагороду.

3 Торговець.
Мерщій на ярмарок всі поспішайте
Купуйте милуйтесь, танцюйте і грайте.

Учитель
На нашому ярмарку повно овочів і фруктів. А от яких відгадайте.

1. Що то за голова, що лиш зуби та борода?

Часник.
Хто гострого хоче часник хай придбає,
Він всякі мікроби вогнем випікає.
2.хзелений чуб, червоний бік,
Смачний із нього чавлять сік,
Гадзуні варять з ним борщі,
Росте в городі на кущі?
Помідор.
Ось який гладкий я пан.
Маю гарний я жупан.
Помідори всі, малята.
Вітамінами багаті.
3. Я жовтенька ,я маленька,
Мов медок солоденька,
На баштані достигаю,
Тепле сонечко вітаю?
Диня.
Ви на мене подивіться,
Я дівиця круглолиця,
Жовтобока, запашна,
А до того ж і смачна.
4. Стоїть на ганку в червоному кафтанку,
Хто її рушить, той плакати мусить?
Цибуля.
Я цибуля хоч гірка,
Та корисна я така.
Я й цілюща, кожен знає,
Від хвороби захищаю.
5. Жовта куниця під плотом кублиться?
Морква.
Я морквинка – морквиця,
Овочам усім сестриця!
Пийте сік із морквички
І рум’яні будуть щічки.
6.ой, загляну я у гай,а там хлопців а-я-яй,-
То носаті, то кирпаті, на котрого не глянь.
Огірок.
Огірок я молодий,
Я корисний і смачний
У салаті й просто так
Дуже добрий я на смак.
7. Не кінь не віл, а прив’язаний?
Гарбуз.
А в гарбузовій каші –
Сила й слава ваша.
Хто цю кашу споживає,
До ста років доживає.
8.Барон у коморі , а роги на дворі?
Буряк.
Я червоний бурячок,
Тут вітаю діточок,
У борщі я не замінний
І смачний і вітамінний.
9.Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла?
Картопля.
Купуйте куштуйте усі бараболю.
Варіте і смажте із сіллю й без солі
Сто страв господиня з картоплі готує,
Картопля як хліб, вона всіх нагодує.
10.Зозулиста, серебриста, сорочок наділа триста?
Капуста.
Я капусточка гарненька,
Я кругленька чепурненька
З мене страви всі смачні
Їжте й дякуйте мені.

Виходять дівчатка Калинки.

1 Калина.
Беріть калину –– червоні корали,
Ці кетяги небо і сонце ввібрали,
Напоїть матуся калиновим чаєм,
Недугу ураз, як рукою знімає.

2 Калина.
Я не груша, я не слива,
Я калинонька вродлива
Я стою в зеленім листі,
У червоному намисті.

3 Калина.
Я калина красна,
Ягідками вкрилась рясно.
І горять вони вогнисто,
Мов у дівчини намисто.
Калинонька вогниста,
Подаруй своє намисто.
І з тобою ми охоче
Гарний поведем таночок.

Танець калинок.
Учитель
На доброму ярмарку ми побували,
Одні продавали, інші купували,
Співали. Сміялись та ще й жартували.
А тепер вже й додому час.
Учитель. Промайнули перед нами три місяці осені, нагадали нам про себе , зачарували кожен своєю красою.
Вересень. Уже час прощатися з вами. Працювали ми цієї осені, натомилися.
Жовтень. Тепер і відпочити можна.
Листопад. А мине рік - ми знову до вас завітаємо.
Осінь. Ось такі мої сини, мої місяці. Дякуємо вам, любі друзі, що завітали на наше свято, до зустрічі через рік.
Учитель. Почекайте, ще не йдіть. Сумно, звичайно, коли природа завмерла і чекає приходу зими з її снігами та морозами. Але люди, відпочиваючи від трудів праведних, веселяться, дякуючи тобі, осінь, за щедрий урожай. І ми не будемо печалитися, а послухаємо веселу пісню//
Пісня «Осень-художник».
Осінь
Ви до осені в гості прийшли,
Щастя й радість мені принесли.
Гарно ви пісні співали,
Гарно дуже танцювали.
Я за це вам у корзинці
Принесла смачні гостинці.

(Роздає дітям ласощі.)
Учитель. Дякуємо тобі, осінь, за те, що ти є. Будемо чекати тебе наступного року.

Автор: 

Алексєєва Ольга Олександрівна
вчитель початкових класів

Отримати сертифікат

Користувацький вхід


загрузка...