Від партнерів


Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Адаптація молодого спеціаліста у педагогічній практиці та робота наставника з ним

1

Адаптація молодих спеціалістів у педагогічній практиці та робота наставника з ними
Відомо, що закінчення вузу та отримання диплома не означає, що початківець уже є професіоналом. Молоді фахівці, як правило не мають педагогічного досвіду, і їм доводиться пройти певний шлях професійного становлення, першим етапом якого є період психологічної адаптації – «вживання» в професію, перехід від студента до викладача. Тим часом, молодий викладач одразу починає працювати на рівні зі своїми досвідченими колегами, тому особливо значуща проблема скорочення адаптаційного періоду. Процес адаптації молодих учителів до навчальної діяльності значною мірою залежить від того, хто буде поруч із молодим учителем, стане його наставником, підтримає його, допоможе знайти правильне рішення в складних ситуаціях, повірити у власні сили.
У системі роботи науково-методичної діяльності допоміжної школи одним із нагальних завдань є забезпечення об’єктивних та необхідних умов для творчого самовираження молодого спеціаліста та проходження етапів його розвитку.
Здатність молодого педагога втілити свої професійні здобутки, спеціальні знання, які він отримав під час навчання у вищому навчальному закладі – є прямим наслідком сприятливих умов для педагогічної діяльності у школі. Адже поглиблення та розширення отриманих знань – це процес безпосередньої діяльності у стінах практикуючого навчального закладу. Специфіка школи вимагає від молодих спеціалістів, ще й особливих знань корекційної педагогіки. Шлях самовдосконалення молодого педагога полягає у вивченні здобутків провідних педагогічних ідей, отримання знань через читання,вивчення наукових видань,пізнання нових технологій та методів навчання,використання різноманітних інтерактивних та інноваційних технологій, постійний саморозвиток та прагнення до самовдосконалення себе у своїй професії.
Навчальна та виховна робота молодого спеціаліста є прямим наслідком того, в якому педагогічному колективі йому доведеться працювати. Саме колектив показує, які умови та методичну підтримку буде створено вам. Бо найкраща вузівська підготовка та найнепохитніші особистісні якості можуть бути знищені пагубним впливом низького рівня професійності педагогів, що будуть в подальшому його майже щоденним оточенням. Ні про яку ініціативність чи творчу активність в такому випадку не може бути і мови. Рутина губить молоді душі без погляду на свої можливості.
А.С. Макаренко, зазначав, що «справжнім учителем-вихователем можна стати після кількох років роботи в хорошому творчому педагогічному колективі».

Тому період адаптації молодого вчителя є чи не найголовнішою умовою. Праця з молодими спеціалістами протягом декількох років, підтверджує, що адаптаційний процес у навчанні та вихованні новачків-педагогів – зумовлений якістю підтримки та допомоги, на чолі якої, перш за все, адміністрація, а далі, обов’язково вчителі-наставники. І в окрему умову виноситься – ставлення всього шкільного колективу педагогів до новачка-колеги.

Молоді вчителі – випускники педагогічних закладів, навіть, за непоганої підготовки, з питань методики та теорії – «плавають» у практичних поняттях . І це нормальне явище, адже досвід приходить з роками, адаптуючись умовами конкретного викладача.
Адаптаційні умови діляться на внутрішні та зовнішні:
Внутрішні чинники адаптації:
 Стресова стійкість молодого спеціаліста;
 психологічна гнучкість;
 природна мудрість;
 готовність застосовувати теорію на практиці.
Зовнішні чинники адаптації:
 Вплив педагогічного колективу на особистість молодого колеги;
 варіативність поведінки школярів на уроках педагога;
 уміння робити висновки за підказок наставника;
 шліфування особистості в угоду укладу колективу;
 здатність до навчання далі.
Випускники педагогічних закладів, мають професійну підготовку, що є достатньою і блискучою в теорії. Та щодо знань в питаннях методики чи життя колективу учнів, догляд за шкільною документацією, навички роботи з батьками, ефективне планування своєї діяльності, розробка подальших заходів та вивчення новаторського досвіду – мають мало знань у практичному досвіді. Тому потребують саме в перші роки діяльності, найвищої кваліфікації здобутку. Важливо, щоб наставники допомогли молоді не засмучувати себе в обранні власної професії. Байдужість адміністрації чи прозоре та легковажне ставлення її до талановитих задатків молодого колеги, далі – невиправдана примхливість старших колег і їх вимогливість, можуть загасити всі бажання, навіть, просто працювати. А далі, і розвинути байдужість до творчого зростання. У практичній діяльності щодо адаптації молодих колег треба застосовувати різноманітні заходи, що об’єднують безліч педагогічних методів. Саме такі, що допомагають комплексно підійти до адаптаційного процесу. Для прикладу можна взяти рольову гру – бесіду «Приємно познайомитись!» За якої молодий спеціаліст матиме змогу розказати про себе і в той же час – дати відповідь на раніше підготовлені запитання колег. Як правило, таку гру-бесіду слід планувати заздалегідь. Без затягування в часі від того дня, коли новачок-колега приступив до роботи. Основною умовою повинне бути те, щоб запитання підготовані колегами раніше, залишалися для того з ким проводиться захід – таємницею. У такий спосіб досягається щирість відповідей і розкриття молодого колеги, як цілісної особистості. Для прикладу можна взяти такі запитання: «Чому ви стали педагогом?», «Яких висот у педагогічній діяльності мрієте досягти?», «Як ставитеся до керівництва класом?», «Чи є у Вас педагог-ідеал?».
Наприкінці таких бесід-зустрічей – стосунки між колективом і вчителем-новачком теплішають. Адже скутість та зажатість, які могли б тримати душу молодого спеціаліста у тисках довго – проходять значно швидше. У часовому вимірі – така бесіда займає близько години. А ефект від її проходження – тримається роками.

Щоб не допустити негативних адаптаційних фактів, велику увагу треба приділяти на перший погляд дрібничці – це привітання молодого педагога: щира посмішка директора, хороші погляди вчителів. І гарним є досвід, що кожен з колег завжди може надати допомогу, щиру та дієву пораду, непохитну підтримку.

У першій розмові з молодими вчителями можна намагатися зрозуміти їх нахили, вподобання, бажання, життєві інтереси. Дієвою практикою є крок наставництва. За якого, адміністрація залучає найдосвідченіших колег, які знатимуть, що молодому вчителю потрібні постійна товариська допомога й щира підтримка. Спочатку робота наставника з зводиться до довірливої бесіди. Бесіди, коли вивчаються позитивні та негативні моменти в його підготовці..
Молодого спеціаліста на виконання основних завдань, варто орієнтувати в:
 умінні застосовувати теоретичні знання, набуті у ВНЗ, у конкретній практиці; набутті навичок практичних;
 нашарування практичних методів виховної роботи з дітьми;
 опанування розмаю методів навчання та усвідомлення передового досвіду; застосування сучасних засобів навчання;
 використання новітніх форм і методів навчання, нестандартних педагогічних здобутків та технологій.
Становлення молодого вчителя як спеціаліста відбувається вдосконалення знання з психології і педагогіки, а також, методики викладання навчального предмета. До того ж, вправно проводиться виховна робота. Особливо детально досліджуються шляхи майбутнього та нинішнього планування навчально-виховного процесу у школі. Варто наголосити, що позакласна робота будується у відповідності до життєвості виховної роботи у школі. Тобто, з опорю на план. Навчальна робота молодого спеціаліста теж керується певними вказівками, за використання різноманітних методів. Та форм, і прийомів, що мотивують активну пізнавальну роботу учнів. Це відбувається так… За педагогічної підтримки колег він обирає й розробляє методичну тему, вивчає наочні та технічні засоби навчання, поряд з комп’ютерними здобутками, які є не лише у школі. Так відбувається розкриття новаторських шляхів з наступним використанням їх у своїй повсякденній навчальній роботі та виховній практиці.

Молодий спеціаліст – фахівець на практиці, відвідує, не тільки уроки педагога-наставника, а й уроки інших досвідчених колег, якими жива у традиційному новаторстві школа. У цьому велику допомогу йому надає адміністрація школи.

Ефективною формою роботи, є «колегіальна підтримка». Питання до обговорення беруться такі, що накопичилися. Молоді спеціалісти повинні залучатися до колективного обговорення якогось уроку. А для цього є значимою практика відкритих уроків для новачків- педагогів.

Особливо важливим є навчити об’єктивно та вірно складати психолого-педагогічну характеристику учнівського колективу. Це допоможе в диференційованому підході до кожного учня та врахуванні вад, на які недужа дитина. Більше того, так легше налагодити контакт молодого і ще не зовсім досвідченого вчителя з класом у короткі строки.

Протягом усього періоду наставництва важливо допомагати молодому вчителеві зрозуміти та усвідомити, що поступальний шлях на педагогічній ниві – вічний. І праця, і ще раз – праця – на всіх рівнях – є єдиною непохитною умовою успіху найкращого професійного становлення

На завершення варто наголосити, що творча та наполеглива робота з молодими спеціалістами, є приємною в наставництві. Бо тримає сучасну педагогічну практику на рівні вартому наступництва, не даючи згаснути багаторічному досвіду. Коли спостерігаєш, як колишній новачок впевнено повчає старших колег чи проводить відкритий навчально-виховний захід на вершині педагогічної майстерності – це і є щастя адаптаційної роботи. Що завжди зберігається до окриленого зміцнення майбутніх викладачів школи і саме за таких умов відбудеться успішне професійне становлення.А коли бачиш, що твій колишній підшефний досяг вершин педагогічної майстерності, а то й став переможцем у конкурсі «Учитель року», то це для наставника - найбільша радість.

Автор: 

Кубіцька Тетяна Ігорівна,вчитель початкових класів

Отримати сертифікат

Користувацький вхід