Від партнерів


Останні публікації

Зареєструйтесь, щоб мати можливість переглядати усі сторінки та файли, публікувати власні матеріали


Г.К.Андерсен "Соловей". Образ Солов’я як втілення сили природи й мистецтва; зміни в образі імператора

0

Тема. Г. К. Андерсен. «Соловей». Образ Солов’я як втілення сили природи й мистецтва; зміни в образі імператора.
Мета:
• навчальна: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст казки;
• розвивальна: розвивати навички виразного читання, переказування твору, спостереження над текстом, характеристики героїв, визначення головної думки;
• виховна: виховувати любов до прекрасного, до мистецтва, почуття доброти й милосердя, вміння прощати.
Обладнання: портрет Г. К. Андерсена, казка «Соловей», запис співу солов’я, фотографії зображення солов’я.
Тип уроку: формування вмінь і навичок.
Мистецтво – один із засобів
розрізнення добра та зла.
Л. Толстой
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності.
Вступне слово вчителя.
Сьогоднішній урок я б хотіла розпочати з випадку, який трапився в житті Г. К. Андерсена. «Одного дня я гуляв у лісі й вийшов на галявину, де росло багато грибів. Того ж дня я повернувся на цю галявину і сховав у кожен гриб то цукерку у срібній обгортці, то фінік, то маленький букетик із воскових квітів, то шовкову стрічку. Наступного дня я прийшов у цей ліс разом із донькою лісничого. Їй було сім років. І ось під кожним грибком вона знаходила незвичайні речі. Не було тільки фініка. Його, можливо, з’їла ворона. Якби ви тільки бачили, якою радістю горіли оченята дівчинки! Я переконав її, що ці речі сховали гноми».
Який гарний вчинок! Яка золота, щедра душа! Не кожен здатен подарувати дитині таку радісну пригоду, але кожен із нас може подарувати добре слово, посмішку. Я хочу, щоб кожен із вас подарував один одному посмішку.
На попередньому уроці ми познайомилися із видатним данським казкарем – Г. К. Андерсеном. Сьогодні ми спробуємо поспілкуватись з чарівним птахом, героєм твору Г. К. Андерсена.
ІІ. Оголошення теми й мети уроку.
Учитель. Сьогодні ми познайомимося з казкою К. Андерсена «Соловей», поповнимо свій словниковий запас, поміркуємо про «справжнє» і «штучне», про живого солов’я як втілення сили природи й мистецтва; які зміни відбулися в образі імператора; спробуємо визначити, що хотів донести до читача Андерсен.
ІІІ. Формування вмінь і навичок.
Ганс Крістіан Андерсен дуже любив природу і дітей. Адже саме вони діють у його казках. Цього разу героєм його твору стала маленька, але дуже співуча пташка – соловей.
Перед роботою над змістом казки звернемось до опису пташки, відомостей про неї з міфології різних країн. Удома наші «орнітологи» знайшли та підготували повідомлення і легенди про солов’я.
1. Повідомлення учнів.
- Згідно з російськими легендами, поширеними на Смоленщині, на солов’я перетворився чоловік, який відмовився дати склянку води своїй хворій матері і вона його за це прокляла. На Тульщині білий соловей вважався провідником інших солов’їв. Мисливці прагнули спіймати такого птаха, вважаючи, що він забезпечить їм успіх на полюванні.
- Згідно з народними уявленнями стародавніх греків вживання в їжу м’яса солов’я може позбавити людину сну.
- Популярним персонажем східнослов’янської міфології був Соловей-розбійник, який перемагав ворогів своїм страшним свистом.
- Ім’я чудесного птаха у вірменській міфології в перекладі з іранської мови означає «співаючий соловей». Від його співу розквітали засохлі сади і все вкривалося рослинністю.
- На Волині було поширене вірування про те, що солов’ї починають вперше співати опівночі на Пасху, коли починається всенощна служба в церкві.
- Прекрасний спів солов’я не залишає байдужим нікого. Вважають, що співає він уночі, насправді ж соловейко співає і вночі, і вдень, просто вдень ми не можемо почути його через шум та спів інших птахів. Оскільки соловей – це перелітний птах, тому він співає лише з квітня по червень, саме в той час, коли самиця насиджує яйця. Співають лише солов’ї-самці. У співі він виражає свої почуття до самки, оберігає її, коли вона сидить на гнізді. Співає соловейко лише до появи пташенят, а з часом припиняє, щоб не привертати увагу хижаків. Незважаючи на чудовий спів, солов’ї за своїм забарвленням не впадають у вічі, їх пір’я коричнево-червоне, а черевце – сіро-біле. Гніздяться вони на деревах, але саме гніздо не дуже міцне. Іноді воно може бути прямо на землі або на дуже великій висоті. Соловейко – птах особливий. Більше за все він полюбляє південні країни.
Восени, коли дні стають вже короткими, солов’ї відлітають на захід Африки, де зимують, харчуються павуками, комахами, червами, ягодами, але не співають. На батьківщині ці птахи з’являються десь на початку травня. Ще однією особливістю у них вважається своєрідна школа. Кожен молодий соловейко навчається співу у старших, наслідуючи їх. Співають солов’ї теж дивно: сидять на гілці невисоко від землі, опускають крила і горбляться, постійно оглядаючись навколо, адже вони дуже потайливі істоти.
- А ви бачили солов’я? Сірі, білі, голубі, кольорові пір’їнки – маленька птаха майже непомітна. Але спів зачаровує. (Демонструються малюнки солов’я).
2. Слово вчителя.
Погодьтеся, в усіх цих міфах є щось таємниче, те, що робить легенди казковими. Саме солов’ю присвячують чимало дифірамбів поети та письменники.
Колись у дитинстві малий Ганс запитав у тата, що таке казка. У відповідь почув: «Якщо справжня казка, то в ній прекрасно узгоджуються справжнє життя і те, до чого ми прагнемо». Такими й були твори Андерсена.
Коли Г. К. Андерсен писав твір «Соловей», перед ним стояв образ коханої жінки Йонні Лінд, шведської співачки, яку називали «шведським соловейком».
Отже, давайте звернемося до цієї казки, де розповідається про силу великого і справжнього мистецтва, спробуємо визначити, чи всяка краса приносить радість і задоволення.
3. Бесіда (за змістом).
- Де відбуваються події казки?
- А що було найпрекраснішим чудом із чудес у його володіннях?
- Знав імператор, що й нього в державі жив соловей?
- А хто у палаці знав про це?
- А як імператор довідався про солов’я? Як цей випадок характеризує імператора?
- Отже, вийшло так, що весь світ знав про солов’я, про його писали в книжках, а імператор не знав? Не здається вам, що соловей та жителі палацу жили в різних світах?
4. Заповнення таблиці.
Соловей Імператор і його піддані
Де жили? У лісі У палаці
Що бачили? Глибокі озера, берег синього моря, кораблі, бідних рибалок Крихкий палац, де ходити треба обережно; весь із коштовної порцеляни
Що чули? Шум моря, плескіт хвиль, шелест листя Як дзвеніли срібні дзвіночки, прив’язані до квітів
- Висновок.
Чим відрізняється оточуючий світ солов’я від світу імператора?
Справжня краса живої природи Штучна краса палацу
- Отже, не важко здогадатись, чому тільки бідна дівчинка знала, де живе соловей.
5. Читання за ролями.
Учитель. Давайте прочитаємо епізод пошуку солов’я за ролями (зі слів «Отож усі вони пішли до лісу ...» до слів «Він матиме при дворі величезний успіх»)
- Отже, придворні імператора були здивовані, коли побачили солов’я, не таким вони його уявляли, бо далі порцелянового палацу не бували.
6. Складання порівняльної таблиці до образів героїв казки.
Давайте запишемо у зошити, яким був соловей.
Живий соловей Штучний соловей
Маленька сіренька пташка
Простий вигляд
Маленьке горлечко
- Чи сподобався спів солов’я імператору з казки Андерсена? Аргументуйте.
- Які це були сльози?
- Як цей випадок характеризує імператора?
- Як ви гадаєте, чому соловей відмовився від нагороди імператора?
- Хто ще плакав від співу солов’я?
- Чому від співу солов’я виступають сльози? Що так погано співає?
- Чи відчув соловей себе щасливим у палаці? Чому?
Учитель. Одного разу імператор отримав пакунок. Що там було? Так в казці з’являється ще один соловей. Давайте порівняємо пташок. Знайдемо ті слова, які характеризують штучного птаха.
Живий соловей Штучний соловей
Дуже схожий на живого, але весь обсипаний діамантами, рубінами та сапфірами; виблискував сріблом та золотом; блищав, як браслет чи брошка
Спів
Немов скляні дзвіночки дзвенять; співав, як сам хотів, ніжний, прекрасний спів Співав, як заведена шарманка
- Чому соловей полетів з палацу?
- Поясніть успіх штучної пташки.
- Чому справжній і штучний соловей не змогли співати разом?
- Що врятувало імператора від Смерті?
- Правильно - спів солов’я. (Звучить запис співу солов’я).
Слово вчителя.
Чарівним солов’їним співом людина захоплюється вже багато віків. Т а не всі солов’ї однаково талановиті. Більшість співає посередньо, «стандартну» пісню, що складається з 4 – 5 колін.
(Коліно – 1. В танцювальній музиці – частина, яка відповідає певній танцювальній фігурі. 2. Повністю або частково завершена частина простої двочастинної або три частинної форми. Перше К. – перший період, друге – друга частина…)
Вона швидко надокучає. Однак є й інша категорія цих птахів. Це – співаки-«композитори», їх пісня складається з 10-12 колін. Причому спів збагачується перестановкою за власним «розсудом» співака колін під час чергового виконання. Іноді кількість колін у пісні досягає 14-15. То вже справжня симфонія звуків.
- Як ви гадаєте, у казці Г. К. Андерсена був просто соловей чи соловей-«композитор»? Чому?
7. Сенкан на тему «Соловей».
Соловей
Волелюбний, безкорисливий
Співає, співчуває, прощає
Утілення сили природи й мистецтва
Композитор
- Чи змінився характер імператора у кінці казки?
- Про що свідчить остання фраза казки – привітання імператора «Доброго ранку!»
8. «Мозковий штурм».
Визначте головну думку казки.
Очікувані відповіді.
• Справжня краса в щирій, милосердній та співчутливій душі.
• Соловей – це втілення сили природи й мистецтва.
• Потрібно вміти прощати, по-доброму ставитися до людей, допомагати їм у скрутну хвилину, бути вірним.
• Люди завжди мають уміти відрізняти справжню красу від несправжньої.
Розгадайте «плутанку». Чи згодні ви з тим, що ці слові містять головну думку казки?
Не – зо – що – то – щить – все – те – бли – ло
Відповідь: Не все те золото, що блищить.
9. Літературознавча робота.
Чи є в казці антитеза? (Так. Живе – неживе, справжнє – штучне, придворні – кухарочка, палац – ліс та ін..)
10. Постановка та розв’язання проблемного питання.
? Письменник у казці протиставляє живу красу штучній, хто та якою красою красивий?
? Як ви зрозуміли, що для автора важливо в житті, а що – ні? Оберіть потрібні словосполучення.(Андерсен прославляє свободу, простоту, дружбу, взаємодопомогу, красу живої природи; фальшиві цінності в казці – показне багатство, любов до влади, грошей, золота, милування своїм високим становищем, нагороди, почесті.)
Заключне слово вчителя. Отже, справжнє мистецтво має бути вільне, воно говорить правду рибалці, дівчинці і імператору. Це дуже мудра казка, бо вона нагадує, що не можна плутати зовнішню досконалість із живим мистецтвом. Тому що навіть найкрасивіша іграшка лишається тільки забавкою, а справжнє мистецтво зачіпає за живе, лише воно може виявитися сильнішим за смерть. Мистецтво – дивна сила. Воно може робити чудеса з людиною, яка доторкнулася до прекрасного. Мистецтво може перемогти смерть. (Звернення до епіграфу).
ІV. Домашнє завдання.
V. Підбиття підсумків уроку.
- Чому навчає казка?
- Чи досягли ми поставленої мети на початку уроку?
«Подарунок письменнику».
До кінця свого життя Андерсен зберігав дві найцінніші речі – олов’яного солдатика і троянду, які подарували казкареві за його талант. Це були подарунки від дітей, від щирого серця.
- А що б ви подарували Андерсену? Чому?

Автор: 

Бутко Надія Миколаївна
учитель зарубіжної літератури та російської мови
Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3
Охтирської міської ради
Сумської області

Отримати сертифікат

Користувацький вхід